Постанова

від 06.08.2013 по справі 913/393/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2013 року Справа № 913/393/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого Т. Гоголь Л. Рогач за участю представників: прокуратуриКозакова І.М. - прокурор відділу генеральної прокуратури України позивачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) третьої особине з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Луганської області на постановувід 10.06.2013 р. Донецького апеляційного господарського суду у справі№ 913/393/13-г господарського суду Луганської області за позовомСтаханово-Алчевського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Луганської обласної державної адміністрації до - Антрацитівської районної державної адміністрації; - Товариства з обмеженою відповідальністю "Шахта Тера-1" третя особаУправління Держземагентства в Антрацитівському районі Луганської області провизнання недійсним розпорядження, договору оренди, повернення земельної ділянки Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.07.2013 р. у складі колегії суддів: Дроботової Т.Б. - головуючого, суддів: Волковицької Н.О., Рогач Л.І. касаційна скарга Заступника прокурора Луганської області на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.06.2013 р. у даній справі прийнята до розгляду та призначена до розгляду на 06.08.2013 р.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України № 03-05/1049 від 02.08.2013 р. у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Волковицької Н.О. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Дроботова Т.Б., судді: Гоголь Т.Г., Рогач Л.І., про що повідомлено присутнього у судовому засіданні прокурора. Відводів складу суду не заявлено.

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2013 року Стаханово-Алчевський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Луганської обласної державної адміністрації звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Антрацитівської районної державної адміністрації та ТОВ "Шахта Тера-1" (з урахуванням заяви від 11.03.2013 р. а.с. 36) про:

- визнання недійсним та скасування розпорядження голови Антрацитівської районної державної адміністрації від 18.02.2010 р. № 44 "Про передачу в короткострокову оренду земельної ділянки загальною площею 3,0 га ТОВ "Шахта Тера-1" для будівництва та обслуговування міні-шахти по видобутку вугілля";

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 26.02.2010, укладеного між Антрацитівською районною державною адміністрацією в особі голови Головненка Геннадія Борисовича та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шахта Тера-1" в особі директора Благодарьова Сергія Михайловича, зареєстрованого у відділі ДЗК у Антрацитівському районі 25.10.2010 за № 041039800033;

- зобов'язання ТОВ "Шахта Тера-1" повернути земельну ділянку площею 3,0 га, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Краснолуцькій сільській раді Антрацитівського району Луганської області, Луганській обласній державній адміністрації.

Позовні вимоги з посиланням, зокрема, на приписи статей 116, 122, 123, 124, 152 Земельного кодексу України обґрунтовані прийняттям райдержадміністрацією оскаржуваного розпорядження в порушення частини 4 статті 122 Земельного кодексу України, оскільки право розпорядження земельною ділянкою належить Луганській обласній державній адміністрації, що свідчить про наявність підстав для визнання недійсним та скасування розпорядження райдержадміністрації, визнання недійсним укладеного на його підставі договору, який підписаний неуповноваженою особою з боку орендодавця, а також наявність підстав для повернення земельної ділянки позивачу.

Луганська обласна державна адміністрація підтримала позовні вимоги з підстав прийняття головою райдержадміністрації спірного розпорядження, яке стало підставою для укладення договору оренди землі, з перевищенням повноважень, наданих чинним законодавством.

Антрацитівська районна державна адміністрація та ТОВ "Шахта Тера - 1" у відзивах на позовну заяву просили відмовити у її задоволенні вказуючи на правомірність прийняття райдержадміністрацією оскаржуваного розпорядження № 44 від18.02.2010 р. та укладення договору оренди землі. При цьому, ТОВ "Шахта Тера - 1" вказувало на наявність на спірній земельній ділянці об'єктів нерухомого майна, які належать товариству, а відтак, вимога про повернення земельної ділянки порушує права ТОВ "Шахта Тера - 1", якому в силу статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України, перейшло право на земельну ділянку при переході права на будівлі, споруди.

Рішенням господарського суду Луганської області від 11.04.2013 р. (суддя Рябцева О.В.) позовні вимоги задоволені частково, а саме:

- припинено провадження у справі стосовно вимоги про визнання недійсним розпорядження Антрацитівської районної державної адміністрації від 18.02.2010 № 44 "Про передачу в короткострокову оренду земельної ділянки загальною площею 3,0 га ТОВ "Шахта Тера-1" для будівництва та обслуговування міні-шахти по видобутку вугілля";

- визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 26.02.2010, державна реєстрації від 25.10.2010 № 041039800033, укладений між Антрацитівською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шахта Тера-1" та припинені зобов'язання за ним на майбутнє;

- зобов'язано ТОВ "Шахта Тера-1" повернути земельну ділянку площею 3,0 га, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Краснолуцькій сільській раді Антрацитівського району Луганської області, Луганській обласній державній адміністрації.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції встановив, що оскаржуване розпорядження Антрацитівської районної державної адміністрації від 18.02.2010 № 44 про передачу в оренду ТОВ "Шахта Тера-1" земельної ділянки є незаконним, так як прийнято поза межами своїх повноважень, однак, з урахуванням скасування відповідно до частини 3 статті 33 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" розпорядженням облдержадміністрації від 08.04.2013 р. № 431 спірного розпорядження райдержадміністрації, суд дійшов висновку щодо припинення провадження у справі в цій частині на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Задовольняючи позов в іншій частині суд першої інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості та доведеності позовних вимог та наявності підстав для визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельної ділянки.

За апеляційною скаргою ТОВ "Шахта Тера-1" Донецький апеляційний господарський суд (судді: Будко Н.В., Манжур В.В., М'ясищев А.М.) переглянувши рішення господарського суду Луганської області від 11.04.2013 р. в апеляційному порядку, постановою від 10.06.2013 р. скасував його в частині задоволення вимог про повернення земельної ділянки позивачу, виключивши пункт 4 резолютивної частини рішення та змінивши пункт 5 резолютивної частини рішення. В іншій частині рішення залишив без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновок суду про припинення провадження у справі в частині вимог щодо недійсності та скасування розпорядження голови Антрацитівської районної державної адміністрації від 18.02.2010 р. № 44 та задоволення позовних вимог в частині недійсності договору оренди земельної ділянки від 26.02.2010 р. укладеного між відповідачами.

При цьому, скасовуючи судове рішення в частині задоволення позовних вимог суд апеляційної інстанції, посилаючись на приписи Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" (який набрав чинності01.01.2013 р.) зазначив, що з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів реєстрації за позивачем права власності на спірну земельну ділянку, у нього відсутні законні підстави для реалізації права розпорядження нею, а отже позовні вимоги в цій частині заявлені необґрунтовано та задоволенню не підлягають.

Заступник прокурора Луганської області подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати в частині скасування рішення в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку, а рішення суду першої інстанції в цій частині залишити без змін, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, вказуючи на те, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона отримала на виконання цього правочину і, виходячи із приписів статті 216 Цивільного кодексу України, застосування реституції є не правом, а обов'язком суду, а висновок суду апеляційної інстанції про відсутність у позивача права розпорядження спірною земельною ділянкою є хибним.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні прокурора, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Здійснюючи судовий розгляд справи судами були встановлені наступні обставини:

- 14.11.2005 Луганською обласною державною адміністрацією прийнято розпорядження № 968 про погодження місця розташування об'єкта на земельній ділянці ТОВ "Вуглересурс" для будівництва міні-шахти загальною площею 3 га за рахунок земель промисловості, розташованих за межами населених пунктів, на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Краснолуцькій сільській раді Антрацитівського району;

- земельні правовідносини ТОВ "Вуглересурс" не були оформлені відповідно до вимог чинного законодавства;

- згідно договору купівлі-продажу від 23.06.2006 р. ТОВ "Вуглересурс" продало ТОВ "Шахта Тера-1" об'єкт нерухомості - окреме індивідуально визначене майно, що розташоване за адресою: Донецька область, м. Сніжне, с. Залісне, вул. Лісна;

- рішенням Краснолуцької сільської ради Антрацитівського району Луганської області від 20.11.2007 № 13/13 цьому об'єкту присвоєно адресу: Луганська область, Антрацитівський район, с. Краснолуцьке, вул. Польова, 20;

- рішенням Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 09.08.2010 р. (яке набрадо законної сили 20.08.2010 р.) у справі № 2ц-3421/10 визнано за ТОВ "Шахта Тера-1" право власності на об'єкти, придбані за договором від 14.11.2005 р. і інші об'єкти, які були ним збудовані господарським способом, і на які у ТОВ "Вуглересурс" відсутні правовстановлюючі документи і передані ТОВ "Шахта Тера-1" за актом приймання-передачі.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Антрацитівською районною державною адміністрацією 18.02.2010 р. прийнято розпорядження № 44 "Про передачу в короткострокову оренду земельної ділянки загальною площею 3,0 га ТОВ "Шахта Тера-1" для будівництва та обслуговування міні-шахти по видобутку вугілля", яким товариству в короткострокову оренду до 30.12.2014 р . передано земельну ділянку загальною площею 3,0 га в тому числі: інші відпрацьовані розробки, кар'єри, шахти, що не експлуатуються, за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, що перебувають у запасі державної власності, розташовану за межами населених пунктів на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Краснолуцькій сільській раді Антрацитівського району Луганської області, для будівництва та обслуговування міні-шахти по видобутку вугілля.

На підставі вказаного розпорядження, 26.02.2010 р. між Антрацитівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ТОВ "Шахта Тера-1" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано у Луганському реєстраційному офісі Луганської регіональної філії ДП "Центру ДЗК", про що у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі вчинено запис від 25.10.2010 № 041039800033, за умовами якого орендарю передано в оренду земельна ділянка загальною площею 3,0 га. Кадастровий номер 4420383300.27.002.0001.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога прокурора в інтересах держави в особі Луганської обласної державної адміністрації про визнання недійсним та скасування розпорядження голови Антрацитівської районної державної адміністрації від 18.02.2010 р. № 44; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 26.02.2010, укладеного між відповідачами та зобов'язання ТОВ "Шахта Тера-1" повернути земельну ділянку площею 3,0 га, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Краснолуцькій сільській раді Антрацитівського району Луганської області, Луганській обласній державній адміністрації з посиланням на перевищення райдержадміністрацією повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, які в силу вимог частини 4 статті 122 Земельного кодексу України, належать Луганській обласній державній адміністрації.

За приписами частини 3 статті 122 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного розпорядження від 18.02.2010 р.) районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

Частиною 4 статті 122 цього Кодексу встановлено, що обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті

Судами під час розгляду справи встановлено, що в порушення статті 122 Земельного кодексу України Антрацитівська районна державна адміністрація, за відсутності передбачених законом повноважень, розпорядилась спірною земельною ділянкою, яка розташована за межами населених пунктів для промислового використання, тобто розпорядження Антрацитівської районної державної адміністрації від 18.02.2010 № 44 є незаконним, так як прийнято поза межами наданих законом повноважень.

Разом з цим, здійснюючи судовий розгляд справи судами було встановлено, що розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації від 08.04.2013 р. № 431 відповідно до частини 3 статті 33 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", якою встановлені відносини обласної та районних державних адміністрацій та передбачена можливість скасування головами обласних рад незаконних розпоряджень голів районних адміністрацій, було скасовано розпорядження Антрацитівської районної державної адміністрації від 18.02.2010 № 44 "Про передачу в короткострокову оренду земельної ділянки загальною площею 3,0 га ТОВ "Шахта Тера-1" для будівництва та обслуговування міні-шахти по видобутку вугілля", у зв'язку з чим суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про припинення провадження у даній справі на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, встановивши обставини щодо незаконності розпорядження Антрацитівської районної державної адміністрації від 18.02.2010 р. № 44, на підставі якого між відповідачами було укладено договір оренди земельної ділянки від 26.02.2010 р., суди дійшли висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання цього договору недійсним.

Судові рішення в частині припинення провадження щодо позовних вимог про скасування розпорядження № 44 від 18.02.2010 р. та задоволення позовних вимог про недійсність договору оренди землі від 26.02.2010 р., укладеного між відповідачами, сторонами у справі не оскаржено.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, прокурором заявлялась вимога про зобов'язання ТОВ "Шахта Тера-1" повернути земельну ділянку площею 3,0 га, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Краснолуцькій сільській раді Антрацитівського району Луганської області, Луганській обласній державній адміністрації.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами статей 1 та 2 Господарського процесуального кодексу України звертаючись з позовами до господарських судів, підприємства, установи, організації реалізують надане їм право захищати в судовому порядку свої порушені або оспорюванні права та охоронювані законом інтереси у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України.

Статтею 54 Господарського процесуального кодексу України визначено форму та зміст позовної заяви та передбачено, що позовна заява - процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду. Подання позовної заяви є формою реалізації права на позов.

Тобто, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права. Під способами захисту права слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення.

Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу, до яких входять юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Донецького апеляційного господарського суду рішення суду першої інстанції від 11.04.2013 р. скасовано в частині задоволення вимог про повернення земельної ділянки позивачу. Виключено пункт 4 з резолютивної частини рішення. Замінено його пунктом 4 щодо стягнення з ТОВ "Шахта Тера -1" в дохід державного бюджету судового збору. Змінено редакцію пункту 5 резолютивної частини рішення також щодо судового збору. В іншій частині рішення залишено без змін.

Відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Під час перегляду рішення місцевого господарського суду апеляційний господарський суд користується правами, наданими суду першої інстанції, які, в свою чергу, обмежуються особливостями розгляду справи в апеляційній інстанції, які випливають із меж перегляду справи відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Виходячи з приписів процесуального законодавства метою апеляційного суду є розгляд справи по суті повторно за наявними у справі та додатково поданими доказами.

Згідно зі статтею 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право:

1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення;

3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково;

4) змінити рішення.

В силу статті 105 Господарського процесуального кодексу України за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову, у якій мають бути зазначені, зокрема, обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.

За приписами процесуального законодавства рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

З огляду на вимоги частини першої статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у прийнятті судового рішення керується не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, на які посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі, якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову.

Проте, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що судом апеляційної інстанції вказані норми процесуального законодавства були залишені поза увагою, суд апеляційної інстанції скасувавши рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимоги про повернення земельної ділянки позивачу, в порушення статті 103 Господарського процесуального кодексу України, рішення за вказаною позовною вимогою не прийняв.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що виходячи зі змісту позовної заяви прокурора в частині позовних вимог про зобов'язання ТОВ "Шахта Тера-1" повернути позивачу земельну ділянку, здійснюючи повторний розгляд справи судом апеляційної інстанції питання стосовно того чи відповідає обраний позивачем спосіб його захисту передбаченим законодавством способам, із визначенням конкретних норм матеріального права, з'ясовано не було, спір в частині вимог про зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку, виходячи з предмету та підстав позову, розглянутий не був.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судом чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, постанова Донецького апеляційного господарського суду від 10.06.2013 р. у даній справі в частині скасування рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про повернення земельної ділянки позивачу підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції на новий розгляд в цій частині.

Керуючись статтями 43, 111 7 , пунктом 3 статті 111 9 , статтями 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.06.2013 р. у справі № 913/393/13-г господарського суду Луганської області скасувати в частині позовних вимог про зобов'язання ТОВ "Шахта Тера-1" повернути земельну ділянку площею 3,0 га, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Краснолуцькій сільській раді Антрацитівського району Луганської області, Луганській обласній державній адміністрації, і в цій частині справу направити на новий розгляд до Донецького апеляційного господарського суду.

В решті постанову та рішення у даній справі залишити без змін.

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Т. Гоголь

Л. Рогач