cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2013 року справа № 919/202/13-г Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група"
(95000, м. Сімферополь, вул. Куйбишева/Київська, 2/79, оф. 902)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Гранд"
(99059, м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 27 б;
99059, м. Севастополь, вул. Челнокова, 33/17;
99059, м. Севастополь, пр.Героїв Сталінграду, 39)
про стягнення заборгованості у розмірі 1 305 690,34 грн,
за участю представників:
позивача - Сиротинін О.Г., довіреність № 07 від 08.01.2013;
відповідача - Петренко Т.І., угода від 13.11.2012;
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" звернулося до господарського суду міста Севастополя із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Гранд" про стягнення заборгованості за договором № 0928/01 від 11.10.2011 у розмірі 1 305 690,34 грн, з яких 1 296 631,68 грн - основний борг, 9 058,66 грн - проценти за користування чужими грошовими коштами.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору № 0928/01 від 11.10.2011, ним на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Гранд" була надіслана претензія про дострокове розірвання договору № 0928/01 від 11.10.2011, у зв'язку з чим позивач, з посиланням на статтю 1212 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача переплату, яки виникла за договором № 0928/01 від 11.10.2011, а саме, грошові кошти у розмірі 1 296 631,68 грн, сплачені у якості попередньої оплати та оплати за фактично виконані роботи, а також проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 9 058,66 грн.
Ухвалою від 11.02.2013 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.
Заявами за вх. №2626/13 від 20.03.2013 (т.2 арк.с.1) та №2627/13 від 20.03.2013 (т.2 арк.с. 3-6) позивач уточнював та пояснював позовні вимоги, зазначивши, що загальна сума заборгованості відповідача складає 2 688 543,61 грн, у тому числі: грошові кошті, які відповідач безпідставно утримує у себе - 2 225 638,67 грн, збитки за присвоєнні відповідачем матеріалів у сумі 462 904,94 грн. Однак, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група", просить стягнути з відповідача 1 296 631,68 грн як безпідставно отримані грошові кошті, а також проценти за користування чужими грошовими коштами у розмір 9 058,66 грн нараховані на суму 1 296 631,68 грн.
Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, у ході розгляду справи судом оголошувалися перерви у судовому засіданні в порядку частини третьої статті 77 Господарського процесуального кодексу України, а саме: з 13.03.2013 по 20.03.2013, з 20.03.2013 по 28.03.2013, з 28.03.2013 по 03.04.2013, з03.04.2013 по 08.04.2013.
Представник позивача у судовому засіданні 28.03.2013 вимоги позовної заяви, з урахування заяви від 20.03.2013, підтримав повністю та просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечував, з підстав, викладених у відзиві, зокрема зазначив, що порушення строків виконання робіт за договором № 0928/01 від 11.10.2011 виникло у зв'язку з тим, що підрядні роботи за об'єктом виконувалися також іншими субпідрядними організаціями, з деякими з яких у Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Гранд" були укладені відповідні субпідрядні договори, але зазначені субпідрядники порушували строки виконання робіт; Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Гранд" були виконані зобов'язання за договором № 0928/01 від 11.10.2011 на суму 4 433 447,74 грн, крім того додатково були виконані роботи на суму 364 000,00 грн та 1 230 694,56 грн, але зазначені роботи позивачем не прийняті, акти виконаних робіт не підписані; протоколом наради від 21.08.2012 між сторонами була досягнута домовленість, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" не доплачує за договором № 0928/01 від 11.10.2011 суму 292 000,00 грн у зв'язку з виявленими недоліками у роботі; матеріали на суму 462 904,94 грн Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Гранд" від позивача отримано не було, а роботи згідно з умовами пункту 1.3 договору № 0928/01 від 11.10.2011 відповідач виконував за власними матеріалами.
Розглянувши подані представником відповідача клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи (вх. № 2625/13 від 20.03.2013 та вх. №2910/13 від 28.03.2013 (т.2 арк.с.2, 29)), вислухавши представників сторін, суд не знайшов підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Згідно з частиною першою та другою статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.
З положень статті 41 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що господарський суд призначає судову експертизу для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань,
У пункті 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» зазначено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування , тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з положень пункту 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 (далі - Постанова Пленуму) будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати, що належністю доказів є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що укладений між сторонами договір № 0928/01 від 11.10.2011 відповідно до положень статті 651 Цивільного кодексу України є розірваним, при цьому причиною розірвання вказаного договору явилося порушення відповідачем умов та строків виконання робіт. У зв'язку з чим, переплачені Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" за договором №0928/01 від 11.10.2011 грошові кошти у розмірі 1 296 631,68 грн є необґрунтовано отриманими, оскільки роботи за договором у повному обсязі не виконані. В якості доказів часткового виконання відповідачем робіт за договором № 0928/01 від 11.10.2011 позивачем надані суду акти виконаних робіт, які підписані сторонами.
Відповідач, заперечуючи проти позову зазначає, що ним у межах договору № 0928/01 від 11.10.2011 виконані роботи на більшу суму та надає акт виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року, але зазначений акт позивачем не підписаний, а повернутий Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод Гранд" з відповідними запереченнями.
Звертаючись до суду із клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, відповідач просить поставить на вирішення експерту питання, які пов'язані саме з фактом виконання робіт за спірним актом виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року.
Представник відповідача проти задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Гранд" про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи заперечував, з підстав викладених у відповідних письмових запереченнях (т.2 арк.с.30-32).
Враховуючи викладене, суд вважає, що факт виконання робіт за актом виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року не входить до предмета доказування з даної справи, а є предметом доказування окремого позову, з яким відповідач до суду у межах цієї справи не звертався.
У ході судового засідання, яке відбулося 03.04.2013, представником позивача надана суду заява про уточнення позовних вимог (вх. №3180/13 (т.2 арк.с.36-38)), відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Гранд" 1 098 343,13 грн як безпідставно отримані грошові кошті, проценти за користування чужими грошовими коштами у розмір 33 658,97 грн, нараховані на суму 2 225 638,67 грн, а також збитки у розмірі 173 688,24 грн.
Представник відповідача проти задоволення зазначеної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" заперечував, з підстав викладених у відповідних письмових запереченнях, зокрема зазначив, що вказана заява є зміною предмету позову (т.2 арк.с.41).
Суд відмовляє у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" про уточнення позовних вимог, враховуючи наступне.
Частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Пунктом 3.11 Постанова Пленуму передбачено, що Господарським процесуальним кодексом України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
Відповідно до пункту 3.12 Постанови Пленуму право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 Господарського процесуального кодексу України з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу.
Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.
Враховуючи, що вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Гранд" збитків у розмірі 173 688,24 грн, позивачем при зверненні до суду із цим позовом заявлені не були, суд визнає їх одночасною зміною предмета і підстав позову, що зі змісту статті 22 Господарського процесуального кодексу України не допускається.
Крім того, у судовому засіданні 28.03.2013 суд перейшов до розгляду справи по суті, про що зазначено в протоколі судового засідання від 28.03.2013 (т.2 арк.с.34 -зворотній бік) .
З урахуванням викладеного, суд відмовив в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" за вх. №3180/13 від 03.04.2013 про уточнення позовних вимог.
Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
11.10.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Гранд" (підрядник) був укладений договір № 0928/01 (далі - Договір), відповідно до умов якого замовник доручає та оплачує, а підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню наступних видів робіт: виготовлення та установка світлопрозорих конструкцій з профілю ПВХ (вікна, балконні двері) згідно специфікації, котра затверджується сторонами (додатки №1, 2, 3); виготовлення та установка алюміневих фасадних систем та зимових садів згідно специфікації, котра затверджується сторонами (додатки №4, 5, 6); виконання робіт по утепленню та фарбування фасадів будівель згідно паспорту фасаду наданого замовником; виконання робіт по штукатурки та фарбуванню фасадів будівель згідно паспорту фасаду наданого замовником. Замовник зобов'язується прийняти та оплатити здійсненні належним чином роботи відповідно до актів здачі-приймання здійснених робіт згідно умов цього Договору (т.1 арк.с.9-29).
Пунктом 1.4 Договору передбачено, що найменування та місцезнаходження об'єкту виконання робіт: Житловий комплекс «Бриз», розташований за адресою: м. Алушта, вул. Октябрьска, район дому №32 (далі - об'єкт).
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Договору ціна Договору є динамічною та визначається вартістю всіх фактично виконаних робіт, підтвердженими актами виконаних робіт, вартість виконаних робіт є фіксованою та перегляду не підлягає.
Умови зміни ціни в ході виконання робіт передбачені пунктами 2.2.1- 2.2.5 Договору.
Вартість виконуваних робіт за Договором на момент укладення визначена у пунктах 2.3.1-2.3.4 Договору.
Згідно з пунктом 2.5 Договору оплата робіт підрядника за Договором здійснюється наступним чином:
замовник здійснює авансування робіт для закупівлі першої партії необхідних матеріалів та організації робіт за об'єктом у розмірі 500 000,00 грн, включаючи ПДВ. Авансування повинно здійснюватися з вказівкою виду робіт, на які перераховуються аванс;
в подальшому оплата за Договором здійснюється відповідно до підписаних сторонами актів виконаних робіт з урахування вичету перерахованого авансу. Оплата здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами відповідних актів виконаних робіт.
Відповідно до розділу 3 Договору підрядник починає роботи на об'єкті протягом 10 календарних днів після отримання передбаченого Договором авансу та видачі технічного завдання на опалення фасадів, строк виконання робіт визначається графіком виробництва робіт на об'єкті, оформленого у вигляді додатку №7 до Договору. Видатки продовження строку робіт передбачені пунктом 3.3 Договору.
Договір діє з моменту його підписання та до повного виконання сторонами своїх договірних зобов'язань (пункт 9.1 Договору).
Пунктом 8.5 Договору передбачено, що у разі якщо підрядник своєчасно не розпочав виконання робіт або під час виконання стане уявним, що роботи не будуть виконані у строк, з умовою виконання замовником своїх зобов'язань, що впливають на строк виконання робі, а також у разі прострочення виконання робіт, замовник має право розірвати цей Договір в одноособовому порядку та вимагати відшкодування збитків.
Позивач зазначає, що ним на виконання умов Договору, згідно з даними виписок банку, було перераховано відповідачеві в якості авансування та оплати фактично виконаних робіт грошові кошти у розмірі 4 433 440,85 грн (т.1 арк.с.29-37, 40-47), а також поставлено матеріалів на суму 462 904,94 грн, включаючи ПДВ, що підтверджується відомостями про рух матеріальних цінностей та відповідними накладними (т.1 арк.с.48-57).
Проте, відповідачем були виконані роботи лише на суму 2 207 802,18 грн, що підтверджується підписаними сторонами довідками про вартість виконаних робіт та актами виконаних робіт за жовтень 2011 року, грудень 2011 року, січень - травень 2012 року (т.1 арк.с.58-105).
Графіком виконання робіт за Договором (додаток №7) визначено, що роботи за Договором повинні бути виконані в строк до 23.12.2011 (т.1 арк.с.116), однак відповідачем були порушені вказані строки, у зв'язку з чим Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Гранд" після тривалої переписки була направлена претензія за вих. №299/1 від 18.09.2012, якою позивач заявив про розірвання Договору з 18.09.2012 та вимагав протягом 15 календарних днів повернути переплачені грошові кошти за Договором у розмірі 1 296 631,68 грн (т.1 арк.с.112-114).
Зазначена сума грошових коштів Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Гранд" повернута не була, що стало підставою для звернення позивача до суду з зазначеним позовом.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" такими, що підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами Договір є договором підряду.
Згідно з положеннями статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з частиною першою статті 843 та частиною першою статті 846 Цивільного кодексу України ціна роботи або способи її визначення, а також строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Відповідно до частини другої статті 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору.
Судом встановлено, що сторони у розділі 2 Договору визначили ціну договору та вартість окремих видів робіт передбачених Договором.
Крім того, між сторонами по факту виконаних робіт підписані довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3 у загальному розмірі 2 102 322,26 грн, зокрема: за жовтень 2011 року на суму 233 993,76 грн, за грудень 2011 року на суму 609 910,00 грн, за січень 2012 року на суми 139 724,50 грн, 266 244,00 грн та 43 958,00 грн, за лютий 2012 року на суму 169 500,00 грн, за березень 2012 року на суму 279 300,00 грн, за квітень 2012 року на суму 76 860,00 грн, за травень 2012 року на суми 175 832,00 грн та 107 000,00 грн (т.1 арк.с.58, 66, 70, 74, 81, 85, 89, 93, 97, 102).
Частиною першою статті 853 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі .
Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Факт виконання відповідачем робіт за Договором підтверджується підписаними сторонами та скріплений печатками підприємств актами приймання виконаних будівельних робіт КБ-2 на загальну суму 2 102 322,26 грн, у тому числі: за жовтень 2011 року на суму 233 993,76 грн, за грудень 2011 року на суму 609 910,00 грн, за січень 2012 року на суми 139 724,50 грн, 266 244,00 грн та 43 958,00 грн, за лютий 2012 року на суму 169 500,00 грн, за березень 2012 року на суму 279 300,00 грн, за квітень 2012 року на суму 76 860,00 грн, за травень 2012 року на суми 175 832,00 грн та 107 000,00 грн (т.1 арк.с.59-62, 67-69, 71-73, 75-77, 82-84, 86-88, 90-92, 94-96, 99-101, 103-105).
Судом встановлено, що згідно виписок банку, позивачем на виконання умов Договору перераховані відповідачеві в якості попередньої оплати та оплати за фактично виконані роботи грошові кошти у розмірі 4 327 960,93 грн (т.1 арк.с.29-36, 40- 47).
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з порушенням відповідачем строків виконання робіт визначених додатком №7 до Договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" на адресу відповідача направлена претензія за вих. №299/1 від 18.09.2012, якою позивач, з посиланням на статтю 651 Цивільного кодексу України, заявив про розірвання Договору з 18.09.2012 та вимагав протягом 15 календарних днів повернути переплачені за Договором грошові кошти у розмірі 1 296 631,68 грн (т.1 арк.с.112-114).
Згідно з частиною четвертою статті 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитись від договору підряду, виплативши підряднику плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Частиною третьою статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до частини другої статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Судом встановлено, що право Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" на односторонню відмову від договору передбачено пунктом 8.5 Договору, в якому зазначено, що у разі якщо підрядник своєчасно не розпочав виконання робіт або під час виконання стане уявним, що роботи не будуть виконані у строк, з умовою виконання замовником своїх зобов'язань, що впливають на строк виконання робі, а також у разі прострочення виконання робіт, замовник має право розірвати цей Договір в одноособовому порядку та вимагати відшкодування збитків.
Таким чином, законом та Договором позивачу надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і встановлене цією нормою право не може бути обмежене.
Аналогічний висновок міститься у постанові Вищого господарського суду України від 23.05.2012 № 5010/1495/2011-18/65 та у Оглядовому листі Вищого господарського суду України від 18.02.2013 № 01-06/374/2013.
Положеннями пунктів 9.4, 9.5 Договору передбачено, що цей Договір може бути розірваним Замовником в односторонньому порядку достроково у випадках, передбачених пунктами 8.5, 8.6 Договору, а також у випадку відмови Підрядника усунути допущені недоліки у виконаній роботі або невиконання Підрядником своїх зобов'язань за Договором. Розірвання Договору за пунктом 9.4 здійснюється шляхом направлення Замовником Підряднику відповідного повідомлення. По закінченню десятиденного строку з моменту направлення Замовником цього повідомлення Договір вважається автоматично розірваним. У разі дострокового розірвання Договору, Замовник сплачує тільки прийняті та виконані Підрядником належним чином роботи.
Враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" відмовилося від договору, надіславши підряднику претензію про розірвання договору підряду, і така одностороння відмова від договору не потребує узгодження з підрядником, суд вважає, що Договір № 0928/01, укладений 11.10.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Гранд", з огляду на положення пунктів 9.4, 9.5 Договору, є припиненим з 28.09.2012.
Правові наслідки розірвання договору закріплені у статті 653 Цивільного кодексу України. За приписом частини п'ятої цієї статті якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Відповідно до частини другої статті 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Беручи до уваги, що витрати понесені позивачем у вигляді перерахованих коштів попередньої оплати, є його збитками, позовні вимоги в частині стягнення збитків підлягають задоволенню на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, частиною першою якої встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Аналогічний висновок міститься у постанові Вищого господарського суду України від 19.11.2012 № 18/205.
Щодо розміру витрат, які повинні бути повернуті позивачеві, судом встановлено нступне.
Позивач зазначає, що ним на виконання умов Договору, було перераховано відповідачеві в якості авансування та оплати фактично виконаних робіт грошові кошти у розмірі 4 433 440,85 грн, а обсяг виконаних та прийнятих за актами виконаних робіт КБ-2 за жовтень 2011 року, грудень 2011 року, січень - травень 2012 року склав - 2 207 802,18 грн, тобто переплачено 2 225 638,67 грн.
Але з матеріалів справи вбачається, що обсяг виконаних та прийнятих за актами виконаних робіт за жовтень 2011 року, грудень 2011 року, січень - травень 2012 року складає 2 102 322,26 грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт КБ-2, які підписані сторонами та скріплені печатками підприємств (т.1 арк.с.59-62, 67-69, 71-73, 75-77, 82-84, 86-88, 90-92, 94-96, 99-101, 103-105) та відповідає підписаним між сторонами довідкам за про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3 за вказаний період (т.1 арк.с.58, 66, 70, 74, 81, 85, 89, 93, 97, 102).
Різниця складає суму 105 479,92 грн (2 207 802,18 грн - 2 102 322,26 грн), яка, згідно з випискою банку, була сплачена Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" відповідачеві за рахунком №51 від 21.03.2012, виставленим Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Гранд" за поставлений позивачу товар за видатковою накладною б/н від 21.03.2013 (т.1 арк.с.37-39).
З урахуванням викладеного, а також враховуючи, що акту приймання виконаних будівельних робіт на суму 105 479,92 грн матеріали справи не містять, суд вважає, що підстави віднесення зазначеної суми в рахунок оплати виконаних робіт за Договором відсутні.
Таким чином, обсяг виконаних та прийнятих за актами виконаних робіт за жовтень 2011 року, грудень 2011 року, січень - травень 2012 року складає 2 102 322,26 грн (2 207 802,18 грн.- 105 479,92 грн), а сума перерахованих Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" грошових коштів за виконані за Договором роботи складає 4 327 960,93 грн (4 433 440,85 грн - 105 479,92 грн).
Враховуючи викладене, різниця між здійсненою Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" оплатою та фактично виконаними Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Гранд" роботами, тобто розмір переплати за Договором, складає 2 225 638,67 грн (4 327 960,93 грн - 2 102 322,26 грн).
Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що порушення строків виконання робіт за договором № 0928/01 від 11.10.2011 виникло у зв'язку з тим, що підрядні роботи за об'єктом виконувалися також іншими субпідрядними організаціями, з деякими з яких у Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Гранд" були укладені відповідні субпідрядні договори, але зазначені субпідрядники порушували стоки виконання робіт.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що умовами Договору право підрядника, Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Гранд", залучати до виконання роботи інших осіб (субпідрядників) не передбачено.
Крім того, положеннями статті 838 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.
З аналізу зазначених положень закону вбачається, що навіть у разі залучення підрядником інших осіб - субпідрядників, саме він несе відповідальність перед замовником за виконання обов'язків за основних договором, зокрема, за обов'язок виконання робіт у передбачений Договором строк.
Крім того, відповідач наполягає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Гранд" були виконані зобов'язання за договором № 0928/01 від 11.10.2011 на суму 4 433 447,74 грн, крім того додатково були виконані роботи на суму 364 000,00 грн та 1 230 694,56 грн, але зазначені роботи позивачем не прийняті, акти виконаних робіт не підписані.
Щодо визначеного суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 853 Цивільного кодексу встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Частиною четвертою статті 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
В якості доказів виконання робіт за Договором на більшу суму, відповідачем наданий акт виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року на суму 1 230 694,56 грн (т.1 арк.с.185-188).
Судом встановлено, що зазначений акт Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" підписаний не був, а навпаки, позивач у листі за вих. №335 від 12.10.2012 зазначив про відмову від прийняття та підписання акту виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року на суму 1 230 694,56 грн, з зазначенням виявлених у роботі недоліків (т.1 арк.с.201).
Таким чином, позивачем був дотриманий передбачений законом порядок відмови від підписання акту виконаних робіт за Договором у зв'язку з виявленням допущених у роботі недоліків.
Законом передбачено, що акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими, але питання про визнання акту недійсним у разі, якщо одна із сторін відмовилася від його підписання може вирішуватися при розгляді спору про стягнення за виконані роботи, але такої вимоги Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Гранд" при розгляді цієї справи заявлене не було.
Аналогічний висновок міститься у постанові Вищого господарського суду України від 21.05.2012 № 11/5026/2374/2011.
На підставі викладеного, питання фактичного виконання робіт за неприйнятим Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" за актом виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року на суму 1 230 694,56 грн не є предметом доказування у цієї справі. З цих підстав судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.
Кріт того, доказів виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Гранд" роботи за Договором на суму 364 000,00 грн відповідачем не надано.
Відносно наявності заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Гранд" за поставлені за Договором матеріали на суму 462 904,94 грн, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.
Статтею 840 Цивільного кодексу України визначені умови виконання роботи з матеріалу замовника. Відповідно до цієї статті якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків.
Судом встановлено, що пунктом 1.3 укладеного між сторонами Договору передбачено, що роботи виконуються з матеріалів підрядника, за якість яких він несе відповідальність.
Проте, з наданих позивачем накладених на передачу матеріалів (т.1 арк.с.49-57) не вбачається, що зазначені в них матеріали були поставлені відповідачеві саме для виконання робіт за Договором, оскільки відповідного посилання на Договір вони не містять.
Відомість про рух матеріальних цінностей за Договором за період з 11.10.2011 по 24.12.2012 також не може вважатися належним доказом, оскільки вона не містить підпису контрагенту за Договором.
Враховуючи, що ані з умов Договору, ані з наданих позивачем накладних не вбачається, що вказані матеріали були отримані відповідачем саме на виконання робіт за Договором, суд вважає, що підстави для віднесення вартість цих матеріалів до заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Гранд" за Договором відсутні.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що протоколом наради від 21.08.2012 між сторонами була досягнута домовленість, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" не доплачує за договором № 0928/01 від 11.10.2011 суму 292 000,00 грн у зв'язку з виявленими недоліками у роботі, але відповідного протоколу суду відповідачем не надано.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В порушення зазначених норм, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів в підтвердженні своїх заперечень щодо заявлених позовних вимог.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що факт наявності переплати позивачем виконаних за Договором робіт у розмірі 2 225 638,67 грн знайшов своє підтвердження при розгляді справи. Але, позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Гранд" як безпідставно отримані грошові кошти переплату у розмірі лише 1 296 631,68 грн.
На підставі викладеного, суд вважає, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Гранд" грошових коштів у розмірі 1 296 631,68 грн, сплачених за Договором, у межах позовних вимог, є такими, що підлягають задоволенню.
Позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 01.10.2012 по 24.12.2012 у розмірі 9 058,66 грн (т.1 арк.с.115).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання , на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що за умовами Договору відповідач повинен був виконати відповідні підрядні роботи, тобто зобов'язання, яке порушене Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Гранд" не є грошовим, в той час як статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено стягнення 3% річних за порушення божником саме грошових зобов'язань.
Крім того, при розгляді справи суд дійшов до висновку що виникла переплата за Договором, при умові його розірвання (припинення), є збитками, які підлягають поверненню на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
Аналогічний висновок міститься у постанові Вищого господарського суду України від 19.11.2012 № 18/205.
З урахуванням викладеного, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Гранд" 3% річних за період з 01.10.2012 по 24.12.2012 у розмірі 9 058,66 грн, задоволенню не підлягають.
Отже, враховуючи все вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 296 631,68 грн.
Витрати по сплаті судового збору покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Гранд" (99059, м. Севастополь, пр.Героїв Сталінграду, 39, код ЄДРПОУ 36081723, р/р 2600502188646 в ЦФ ПАТ «Кредобанк», МФО 325365) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська юридична група" (95000, м. Сімферополь, вул. Куйбишева/Київська, 2/79, оф. 902, код ЄДРПОУ 32177846, р/р 26003301070301 в ФАБ «Південний» м. Сімферополь, МФО 384652) 1 296 631,68 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 25 932,63 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В решти позовних вимог відмовити.
Повне рішення складено 13.04.2013.
Суддя підпис О.О. Єфременко
Згідно з оригіналом
помічник судді Н.В. Якимович
13.04.2013
Суд | Господарський суд м. Севастополя |
Дата ухвалення рішення | 08.04.2013 |
Оприлюднено | 17.04.2013 |
Номер документу | 30693825 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Голик Віктор Сергійович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Голик Віктор Сергійович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Голик Віктор Сергійович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Голик Віктор Сергійович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Голик Віктор Сергійович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Голик Віктор Сергійович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Голик Віктор Сергійович
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Заплава Лідія Миколаївна
Господарське
Господарський суд м. Севастополя
Єфременко Оксана Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні