Ухвала

від 11.04.2013 по справі 5020-390/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 квітня 2013 року Справа № 5020-390/2012

Вищий господарський суд України у складі судді:

головуючого:Демидової А.М. суддів:Владимиренко С.В. Мирошниченка С.В. Плюшка І.А. Шевчук С.Р.

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 25.12.2012 у справі№ 5020-390/2012 за позовом Комунального підприємства Севастопольської міської ради "Севелектроавтотранс" імені О.С.Круподьорова до 1) Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-Яуза" провизнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Севастополя від 06.06.2012 у справі № 5020 390/2012 відмовлено у задоволенні позову Комунального підприємства Севастопольської міської ради "Севелектроавтотранс" імені О.С.Круподьорова про визнання недійсним договору купівлі-продажу боргових зобов'язань від 01.06.2007 № 225 03/07, укладеного відповідачами.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.09.2012 у справі № 5020-390/2012 скасовано рішення Господарського суду міста Севастополя від 06.06.2012, прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.12.2012 у справі № 5020 390/2012 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.09.2012 залишено без змін.

Публічним акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 25.12.2012 у справі № 5020-390/2012, у якій заявник просить переглянути вказану постанову Вищого господарського суду України.

Заяву з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 03.03.2011 у справі № 5020-4/210 мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в допуску справи № 5020-390/2012 до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Встановлений статтею 111 16 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зі змісту постанови суду касаційної інстанції від 25.12.2012 у справі № 5020-390/2012, про перегляд якої просить заявник, та від 03.03.2011 у справі № 5020-4/210, на яку він посилається, вбачається, що судові рішення в цих справах прийнято залежно від підстав позовів та від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

У постанові від 25.12.2012 у справі № 5020-390/2012, яку заявник просить переглянути, Вищий господарський суд України, погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо задоволення позову про визнання недійсним укладеного відповідачами договору купівлі-продажу боргових зобов'язань позивача за поставлену йому електроенергію, в зв'язку з недотриманням сторонами оспорюваного договору вимог спеціального законодавства при його укладанні, внаслідок чого зміст спірного правочину суперечить вимогам вказаного законодавства. Такого висновку суд касаційної інстанції дійшов з огляду на те, що відповідачами не доведено наявності у нового кредитора (відповідача-2) підтверджених у встановленому порядку грошових вимог до оптового постачальника електричної енергії або виробника електричної енергії в сумі заборгованості позивача за поставлену йому електроенергію; не надано доказів виникнення такої заборгованості до дати підписання договору, тобто не доведено наміру сторін договору на здійснення взаєморозрахунків, що передбачено пунктом 7.1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Водночас в постанові від 03.03.2011 у справі № 5020-4/210, на яку заявник посилається, Вищий господарський суд України погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу боргових зобов'язань позивача, який заявлено з підстав удаваності даної угоди, як такої, що укладена для приховання іншого правочину - договору факторингу. Відповідного висновку суд касаційної інстанції дійшов з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи про те, що в судовому рішенні в іншій господарській справі встановлено дійсність оспорюваного договору; що на дані відносини розповсюджуються положення про договір купівлі-продажу; спірний договір укладений відповідно до статей 512-519 ЦК України та статті 195 ГК України, тобто в порядку уступки права вимоги; зобов'язання позивача, вимоги по яким були передані, не відносяться до таких, що нерозривно пов'язані з особою кредитора; умовами спірного договору між відповідачами не передбачалось обмеження щодо заміни сторін у зобов'язанні; боржника належним чином повідомлено про заміну кредитора; форма договору відповідає встановленим законом вимогам (проста письмова форма); дефект волі відсутній; оскаржуваний договір не є договором факторингу, а є договором уступки права вимоги.

Таким чином, судове рішення, про перегляд якого подано заяву, і судові рішення Вищого господарського суду України, на які здійснюється посилання, свідчать про відмінність підстав, з яких буди заявлені позови у даних справах та, відмінність встановлених судом фактичних обставин, покладених в основу постанов суду касаційної інстанції, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних висновків.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 111 16 , 111 21 ГПК України Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Енергетична компанія "Севастопольенерго" у допуску справи № 5020-390/2012 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяА.Демидова СуддіС.Владимиренко С.Мирошниченко І.Плюшко С.Шевчук