Постанова

від 27.12.2012 по справі 2а-4376/12/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

27 грудня 2012 року Справа № 2а-4376/12/1470

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Малих О.В. , розглянувши в порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовом: Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (вул. Потьомкінська, 24, м. Миколаїв, 54030)

до відповідачів:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Сервіс 2010» (вул. Нікольська, 25, офіс 16/1, м. Миколаїв, 54001)

2. Реєстраційної палати в м. Миколаєві Виконавчого комітету Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54027)

про: визнання недійсними установчі та реєстраційні документи, припинення юридичної особи,

в с т а н о в и в:

Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Сервіс 2010» та Реєстраційної палати в м. Миколаєві Виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів та припинення юридичної особи.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ТОВ «Буд-Сервіс 2010» було зареєстроване з подальшою передачею в управління підставній особі та такій особі, що не мала наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізувати повноваження, в супереч інтересам держави та з порушенням норм чинного законодавства, з метою ухилення від сплати податків, яка здійснювала господарську діяльність від імені ТОВ «Буд-Сервіс 2010», усвідомлювала протиправність своїх дій, свідомо приховувала своє місцезнаходження та не сплачувала податки, як це передбачено чинним законодавством України.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у судовому засіданні від 13.12.2012 року (арк. спр. 74-75).

Відповідач, ТОВ «Буд-Сервіс 2010», у судове засідання викликався неодноразово. Ухвала суду від 03.09.2012 року про відкриття провадження в адміністративній справі, ухвала від 12.10.2012 року, повістки про виклик від 09.11.2012 року та 13.12.2012 року, направлені за юридичною адресою відповідача, без вручення адресату повернулись (арк. спр. 22-24, 39-42, 50-52, 78-80). Жодних пояснень чи заперечень від відповідача до суду не надходило.

Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Представник Реєстраційної палати в м. Миколаєві Виконавчого комітету Миколаївської міської ради у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чино, вимоги ухвали суду від 12.10.2012 року виконав, витребувані докази надав (арк. спр. 53-73).

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників сторін, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідач зареєстрований як юридична особа Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 14.06.2010 року та перебуває на обліку Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби. Підприємство зареєстроване за адресою: вул. Нікольська, 25, офіс 16/1, м. Миколаїв; керівник - гр. ОСОБА_1.

До реєстру також внесено запис про перебування ТОВ «Буд-Сервіс 2010» в стані припинення підприємницької діяльності (арк. спр. 7-9).

Як вбачається з позовної заяви та матеріалів даної адміністративної справи висновок про те, що ТОВ «Буд-Сервіс 2010» зареєстровано на особу, яка не здійснювала від імені підприємства безпосередньої самостійної діяльності, направленої на отримання прибутку, а тому підприємство було зареєстровано з порушенням вимог чинного законодавства, які неможливо усунути, зроблено позивачем на підставі того, що засновник гр. ОСОБА_1 надала працівникам податкової міліції 05.04.2012 року пояснення (арк. спр. 5).

З цих яких вбачається, що на прохання знайомого на ім'я ОСОБА_2, у червні 2010 року гр. ОСОБА_1 приїхала до м. Миколаєва та зареєструвала у нотаріуса на своє ім'я підприємство, яке мало назву ТОВ «Буд-Сервіс 2010». Для реєстрації підприємства ОСОБА_1 підготувала статут, який сама підписала. З моменту реєстрації підприємства у нотаріуса більше ніяких дій не проводила. Ніяких договорів, декларацій та інших документів ТОВ «Буд-Сервіс 2010» не підписувала та не бачила, особисто ніколи не складала податкових декларацій з ПДВ та декларацій з податку на прибуток, а тому не знає порядок складання та подачі податкової звітності до податкового органу. Ніякого відношення до ведення бухгалтерського та податкового обліку не має та не знає хто його вів.

Отже, на думку позивач, оскільки, директор ТОВ «Буд-Сервіс 2010» не здійснювала від імені підприємства безпосередньої самостійної діяльності, направленої на отримання прибутку, то дану діяльність не можливо вважати підприємницькою, а документація із реквізитами фіктивного підприємства - ТОВ «Буд-Сервіс 2010» , підписана від імені - ОСОБА_1, як директора ТОВ «Буд-Сервіс 2010», підставною особою, яка не уповноважена на це та не наділена правоздатністю щодо діяльності вказаної юридичної особи.

Суд вважає, що пояснення засновника підприємства відповідача не можуть бути єдиним та достатнім доказом обґрунтованості заявлених позовних вимог, ці пояснення також не можуть бути визнані належними доказами у розумінні ст. 70 КАС України, оскільки позивачем у справі не надано суду доказів стосовно того, при яких обставинах гр. ОСОБА_1 було надано такі пояснення та підпис засновника підприємства відповідача на цих поясненнях не посвідчено.

Відповідно до ст. 57 Господарського кодексу України (далі - ГК України), установчими документами суб'єкта господарювання, у випадках передбачених законом, є статут (положення). Статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування і місцезнаходження, мету і предмет діяльності, а також інші відомості, передбачені законодавством. Статут затверджується власником майна (засновником) суб'єкту господарювання.

Відповідно до ч. 5 ст. 58 ГК України та ч. 3 ст. 8 Закону України № 755-IV від 15.05.2003 року «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (далі - Закон № 755)відповідальність за відповідність установчих документів законодавству та їх достовірність несуть засновники (учасники) юридичної особи.

Частина 5 статті 8 Закону № 755 передбачає, що установчі документи юридичної особи, а також зміни до них, викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками) або уповноваженими особами, якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. Підписи засновників (учасників) або уповноважених осіб на установчих документах повинні бути нотаріально посвідчені .

Як вбачається, з копії статуту ТОВ «Буд-Сервіс 2010» підпис гр. ОСОБА_1 на статуті було нотаріально посвідчено (арк. спр. 58-69).

Оскільки єдиною обставиною, на яку позивач посилається в обґрунтування своїх вимог про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів ТОВ «Буд-Сервіс 2010» є відсутність у засновника наміру здійснювати підприємницьку діяльність, з чого позивачем робиться висновок, що реєстрація підприємства здійснена на підставну особу, суд вважає, що факт порушення закону при створенні юридичної особи матеріалами справи не підтверджений і відповідних доказів, що підтверджують наявність підстав для постановлення судового рішення про про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів ТОВ «Буд-Сервіс 2010» з моменту реєстрації юридичної особи 14.06.2010 року позивачем не надано, в той час, як приписи ч. 1 ст. 71 КАС України передбачають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 33 Закону № 755 юридична особа припиняється в результаті передання всього майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ним органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках передбачених законом.

Юридична особа є такою, що припиняється, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Згідно до п. 2 ст. 38 Закону № 755 підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

- визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом;

- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

- невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону;

- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням;

- визнання судом юридичної особи - емітента такою, що відповідає ознакам фіктивності;

- неподання акціонерним товариством протягом двох років поспіль Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку інформації, передбаченої законом;

- нескликання акціонерним товариством загальних зборів акціонерів протягом двох років поспіль;

- неутворення органів акціонерного товариства протягом року з дня реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати приватного розміщення акцій серед засновників акціонерного товариства.

У відповідності до ст. 55-1 ГК України ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою-підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними:

- зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи;

- незареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством;

- зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження;

- зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Таким чином, у даному випадку вимога про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів ТОВ «Буд-Сервіс 2010» є похідною від визнання його фіктивним та його припинення .

Оскільки під час розгляду справи судом не встановлено підстав для визнання ТОВ «Буд-Сервіс 2010» фіктивним підприємством, то, відповідно, і підстави для визнання недійсними установчих та реєстраційних документів та припинення юридичної особи - ТОВ «Буд-Сервіс 2010» - відсутні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно із вимогами ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 94, 128, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.В. Малих