Постанова

від 10.04.2013 по справі 5011-5/2929-2012-62/443-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2013 р. Справа№ 5011-5/2929-2012-62/443-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Тищенко О.В.

Чорної Л.В.

при секретарі судового засідання Климович М.І.

за участю представників:

від позивача: не з'явились

від відповідача-1: Герасименко І.М. - за довіреністю

від відповідача-2: не з'явились

від третьої особи: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська паперова фабрика"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2013 року

у справі № 5011-5/2929-2012-62/443-2012 (суддя Любченко М.О.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий Урожай", м.Донецьк

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська паперова фабрика", с.Степове

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий центр "Сосна", м.Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрохліб", м.Дніпропетровськ

про стягнення 16042661,68 грн.

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська паперова фабрика", с.Степове

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий Урожай", м.Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрохліб", м.Дніпропетровськ

про спонукання до укладення договору

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий Урожай", м.Донецьк звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська паперова фабрика", с.Степове, та Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий центр "Сосна", м.Київ про:

1) стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська паперова фабрика" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий Урожай" 16042661,68 грн., з яких:

- аванс за попереднім договором купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрохліб" від 05.10.2011р. в сумі 5209100 грн.;

- забезпечення виконання зобов'язання за попереднім договором купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрохліб" від 05.10.2011р. в розмірі 5209100 грн.;

- штраф в розмірі 5209100 грн.;

- пеня в розмірі 328771,07 грн.;

- коригування суми боргу на індекс інфляції в розмірі 20836,40 грн.;

- 3% річних в розмірі 65754,21 грн.;

2) стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий центр "Сосна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий Урожай" 50000 грн.

Ухвалою від 28.03.2012р. до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Днепрохліб".

Ухвалою від 27.04.2012р. до сумісного розгляду з первісним позовом прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська паперова фабрика", с.Степове до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий Урожай", м.Донецьк про зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий Урожай" укласти з Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська паперова фабрика" договір купівлі-продажу частини частки Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрохліб" на умовах, визначених попереднім договором купівлі-продажу частини частки Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрохліб" від 05.10.2011р.

Також, вказаною ухвалою суду до участі у розгляді справи за зустрічним позовом в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Днепрохліб".

Рішенням господарського суду м.Києва від 15.05.2012р. у справі №5011-5/2929-2012, залишеним без змін постановою від 18.07.2012р. Київського апеляційного господарського суду, первісні позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.09.2012р. постанову суду апеляційної інстанції від 18.07.2012р. та рішення суду першої інстанції від 15.05.2012р. скасовано в частині задоволення первісного позову, справу у вказаній частині передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва, в іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2012 року та рішення господарського суду міста Києва від 15.05.2012 року у справі залишено без змін.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.01.2013 року у справі № 5011-5/2929-2012-62/443-2012 (суддя Любченко М.О.) задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий Урожай" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська паперова фабрика" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий центр "Сосна" про стягнення 16042661,68 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач-1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати повністю та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог позивача за первісним позовом відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2013 року колегією суддів у складі головуючого судді: Гончарова С.А., суддів: Авдеєва П.В., Куксова В.В. прийнято вказану апеляційну скаргу, порушено апеляційне провадження у справі № 5011-5/2929-2012-62/443-2012, розгляд справи призначено на 10.04.2013 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2013 року задоволено заяву про самовідвід суддів Авдеєва П.В., Куксова В.В. від розгляду справи № 5011-5/2929-2012-62/443-2012.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2013 року, керуючись ст.ст. 4-6, 69 Господарського процесуального кодексу України, п.3.1.12. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. №30, згідно п.2.2. рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 5011-5/2929-2012-62/443-2012 колегію суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А.; судді: Тищенко О.В., Чорна Л.В.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи. Також, відпвідач-1 зазначає, що судом першої інстанції не було дотримано всіх вказівок Вищого господарського суду України, викладених в Постанові у даній справі від 26.09.2012р.

Позивач, відповідач-2 та третя особа до судового засідання, що відбулось 10.04.2013 року, не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

09.04.2013 року від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке вмотивовано тим, що позивач не отримував від відповідача-2 та третьої особи відзивів на апеляційну скаргу та відкладення розгляду справи необхідно для надання позивачем пояснень на апеляційну скаргу з урахуванням відзивів інших осіб.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представників позивача, відповідача-2 та третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності вказаних осіб є можливим.

Клопотання позивача про відкладення розгляду справи підлягає залишенню без задоволення з огляду на те, що за висновками суду, його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, а також з огляду на те, що позивачем не обґрунтовано жодних причин, які б перешкоджали прибуттю його представника до судового засідання.

Щодо тверджень позивача про необхідність відкладення розгляду справи для надання позивачем пояснень на апеляційну скаргу з урахуванням відзивів інших осіб, судова колегія зазначає, що, по-перше, відзиви відповідача-2 та третьої особи до суду не надходили, надання цими особами відповідних пояснень є їх правом, а не обов'язком, та, по-друге, позивач був обізнаний про подання відповідачем-1 апеляційної скарги, не був позбавлений можливості ознайомитись з матеріалами справи та надати заперечення або пояснення щодо поданої апеляційної скарги з урахуванням наявної саме у позивача позиції.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Матеріалами справи підтверджується наступне.

05.10.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська паперова фабрика" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий урожай" (покупець) було підписано попередній договір купівлі-продажу частини частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрохліб", а також додаткову угоду до нього, якою додатково до положень попереднього договору сторони встановили попередні умови для підписання основного договору.

За приписами п.1.1 попереднього договору від 05.10.2011р. сторони зобов'язались укласти в майбутньому договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрохліб" (основний договір), за яким продавець передасть, а покупець прийме у власність на умовах, викладених у цьому попередньому договорі, частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрохліб" у розмірі 20 відсотків статутного капіталу товариства на дату укладання основного договору, за ціною як визначено у цьому договорі.

В силу п.2.3 вказаного попереднього договору основний договір повинен бути укладений у нотаріальній формі не пізніше 05.12.2011р.

У відповідності до п.1.3 попереднього договору від 05.10.2011р. на момент його укладання продавцеві належить частка у розмірі 99,73% статутного капіталу товариства в розмірі 52000000 грн.

За змістом п.3.1 додаткової угоди від 05.10.2011р. ціна продажу складає еквівалент 6500000 доларів США за комерційним курсом продажу доларів США на міжбанківському валютному ринку України за даними ПАТ "ПУМБ" на день перерахування коштів (попередня ціна продажу) та може бути змінена за взаємною домовленістю сторін після проведення сторонами інвентаризації та передпродажного аудиту товариства.

У відповідності до п.1.2 додаткової угоди від 05.10.2011р. до попереднього договору продавець та чотири юридичні особи, найменування яких покупець повідомить продавцю, повинні укласти договори купівлі-продажу часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрохліб" розміром 20% статутного капіталу кожна, на тих же суттєвих умовах, що й основний договір, за винятком того, що сплата забезпечувального платежу може бути не передбачена такими договорами.

Згідно із підпунктами 5.1, 5.2 п.2.1 попереднього договору від 05.10.2011р. протягом трьох банківських днів з моменту підписання цього попереднього договору покупець перераховує на поточний рахунок продавця зазначений у цьому договорі аванс (забезпечувальний платіж) у розмірі, еквівалентному 650 (шістсот п'ятдесят) тисяч доларів США за комерційним курсом продажу доларів США на міжбанківському валютному ринку України за даними ПАТ "ПУМБ" на дату перерахування. Покупець сплачує продавцю різницю між кінцевою ціною продажу та сумою авансу (забезпечувального платежу), сплаченого згідно із підпунктом 5.1 п.2.1 цього договору, протягом 5 банківських днів після підписання основного договору.

Одночасно, за змістом п.4.1 попереднього договору від 05.10.2011р. в рахунок забезпечення виконання зобов'язань за цим договором покупець перераховує продавцеві забезпечувальний платіж в сумі, еквівалентній 650000 доларів США за комерційним курсом продажу доларів США на міжбанківському валютному ринку України за даними ПАТ "ПУМБ" на дату перерахування (підпункт 5.1 п.2.1 попереднього договору).

За приписами п.3.2 додаткової угоди від 05.10.2011р. ціна продажу підлягає виплаті покупцем продавцю, у тому числі, у вигляді авансу (передплати) в розмірі, еквівалентному 650000 доларів США (10% ціни договору) за комерційним курсом на міжбанківському валютному ринку України за даними ПАТ "ПУМБ" протягом трьох днів з дати укладання цього договору.

Згідно з умовами попереднього договору (з урахуванням додаткової угоди від 05.10.2011р.), на дату укладання основного договору позивач зобов'язався, зокрема:

- перерахувати відповідачу-1 аванс в сумі 650000 доларів США (підпункти 5.1, 5.2 п.2.1 попереднього договору від 05.10.2011р., п.3.2 додаткової угоди від 05.10.2011р.),

- повідомити продавцю найменування чотирьох юридичних осіб, з якими мало бути укладено договори купівлі-продажу часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрохліб" розміром 20% статутного капіталу кожна (п.1.2 додаткової угоди від 05.10.2011р.),

Також, згідно з умовами попереднього договору (з урахуванням додаткової угоди від 05.10.2011р.), на дату укладання основного договору відповідач-1 зобов'язався, зокрема:

- повністю оплатити частку в статутному капіталі товариства (підпункт 3 п.2.1 попереднього договору від 05.10.2011р.),

- бути одноосібним власником 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрохліб", який на момент підписання основного договору повинен бути повністю сплачений (п.1.1 додаткової угоди від 05.10.2011р.).

Приймаючи оскаржуване рішення про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий Урожай" суд першої інстанції виходив з того, що від виконання попереднього договору від 05.10.2011р. відмовився відповідач-1.

Проте, з такими висновками місцевого господарського суду судова колегія не погоджується з огляду на наступне.

В Постанові Вищого господарського суду України від 26.09.2012р. у даній справі було зазначено, що суди попередніх інстанцій:

- не дали правової оцінки умовам п.2.3 попереднього договору щодо нотаріальної форми основного договору в контексті положень ст.639 та абз.4 ст.635 Цивільного кодексу України;

- дійшли передчасного висновку про відмову саме відповідача-1 від укладення основного договору, не провівши правого аналізу умов додаткової угоди, не визначивши їх правову природу;

- не визначили правової природи погодженого сторонами забезпечувального зобов'язання;

- не дали правового аналізу умовам попереднього договору, якими сторони погодили, що в рахунок забезпечення виконання зобов'язання за цим договором саме позивач зобов'язався передати відповідачу-1 забезпечувальний платіж;

- не дослідили правової природи виконаного позивачем зобов'язання з перерахування відповідачу-1 грошових коштів в сумі 5209100 грн. з огляду на те, що попереднім договором сторони погодили сплату позивачем забезпечувального платежу (п.4.1 попереднього договору), а додатковою угодою - авансу за основним договором (п.3.2 додаткової угоди);

- не дали правової оцінки підстав нарахування погоджених сторонами у попередньому договорі штрафних санкцій та застосування відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

Згідно із ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

При прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції належним чином виконав вказівки Вищого господарського суду України від 26.09.2012р., а саме, дослідив зазначені обставини та надав їм правову оцінку, проте, щодо не всіх обставин у справі дійшов вірного висновку, що і призвело до прийняття неправильного рішення у даній справі.

Так, за приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання приписів попереднього договору від 05.10.2011р. та додаткової угоди від 05.10.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий Урожай" на підставі рахунку №С-10546 від 06.10.2011р. Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська паперова фабрика" платіжними дорученнями №2987 від 10.10.2011р., №3025 від 11.10.2011р., №3076 від 13.10.2011р. перерахувало на користь відповідача-1 грошові кошти в сумі 5209100 грн., як оплату за корпоративні права.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було належним чином виконано умови попереднього договору з урахуванням п.1.2 додаткової угоди від 05.10.2011р., а саме, не було повідомлено продавцю найменування чотирьох юридичних осіб, з якими мало бути укладено договори купівлі-продажу часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрохліб" розміром 20% статутного капіталу кожна.

Так, місцевим господарським судом було встановлено, що, виходячи зі змісту п.2 Меморандуму про погодження схеми придбання групи "Хлібозавод №2" (надалі - Меморандум), Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий Урожай" було повідомлено найменування чотирьох юридичних осіб, з якими мало бути укладено договори купівлі-продажу часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрохліб" розміром 20% статутного капіталу кожна (Товариство з обмеженою відповідальністю "Донагрофінанс", Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрстокактив", Товариство з обмеженою відповідальністю "Прибыль-инвест", Товариство з обмеженою відповідальністю "Дебют-Агроінвест").

З таким висновком суду першої інстанції судова колегія погодитись не може з огляду на наступне.

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд дійшов помилкового висновку про виконання позивачем приписів попереднього договору (п.1.2 додаткової угоди від 05.10.2011р.) щодо повідомлення відповідачу-1 найменування чотирьох юридичних осіб, з якими мало бути укладено договори купівлі-продажу часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрохліб" розміром 20% статутного капіталу кожна, з посиланням на визначення цих осіб Меморандумом та листами №564/1 від 18.11.2011р., №613/1 від 18.12.2011р.

Так, дослідження судом меморандуму свідчить про те, що він є документом, яким оформлені результати попередніх перемовин щодо загального напрямку та основної структури майбутніх угод з придбання групи «Хлібозавод № 2».

Про це ж саме свідчить і зміст листів №564/1 від 18.11.2011р., №613/1 від 18.12.2011р., що направлялись позивачем відповідачу-1

З огляду на викладене, вказаний Меморандум не може бути прийнятий в якості належного доказу виконання Позивачем обов'язку щодо повідомлення продавцю найменування чотирьох юридичних осіб, з якими буде укладено договори купівлі-продажу часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрохліб» розміром 20% (двадцять відсотків) статутного капіталу кожна.

Цей Меморандум, як з урахуванням, так і без урахування листів№564/1 від 18.11.2011р., №613/1 від 18.12.2011р., не свідчить про належне виконання позивачем п.1.2 додаткової угоди від 05.10.2011р.

Інших доказів виконання позивачем вказаного зобов'язання, матеріали справи не містять.

За таких обставин, є помилковими висновки суду першої інстанції про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий Урожай" у повному обсязі виконало прийняті на себе за вказаним правочином зобов'язання, що обумовлювали укладання договору купівлі-продажу частини частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрохліб".

Наразі, невиконання позивачем свого обов'язку, визначеного п.1.2 додаткової угоди від 05.10.2011р., щодо належного повідомлення відповідачу-1 найменувань чотирьох юридичних осіб, з якими мало бути укладено договори купівлі-продажу часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрохліб" розміром 20% статутного капіталу кожна, є безпідставним ухиленням від виконання зобовёязань з боку Покупця (позивача).

Невиконання позивачем зазначеного обов'язку унеможливило укладення сторонами Основного договору, оскільки за відсутності визначеності чотирьох юридичних осіб-покупців, у Продавця (Відповідач-1) відсутня можливість укласти Основний договір на узгоджених умовах.

Судова колегія не може погодитись також з висновками суду першої інстанції щодо того, що попередній договір від 05.10.2011р. та додаткова угода від 05.10.2011р. не встановлюють обов'язку Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий Урожай" щодо проведення передпродажного аудиту.

Так, відповідно до п.п. 4 п. 2.1. Попереднього договору сторонами визначено, що ціна продажу частки буде становити еквівалент 1300000 доларів США за комерційним курсом продажу доларів США на міжбанківському валютному ринку України за даними ПАТ «ПУМБ» на дату укладення Договору та може бути змінена за взаємною домовленістю сторін після проведення Сторонами інвентаризації та передпродажного аудиту ТОВ «Дніпрохліб»та інших підприємств, що задіяні у бізнесі щодо виробництва та продажу хліба та хлібобулочних виробів.

При цьому, в наведеному підпункті Попереднього договору визначено, що із зазначеної ціни продажу віднімається сумарна кредиторська заборгованість, балансова залишкова вартість майна ТОВ «Дніпрохліб», ДП «ДХК № 2» та ТОВ ВКП «Валга», кошти, надані Покупцем для погашення заборгованості перед АК ПІБ «Промінвестбанк»; до зазначеної ціни продажу додається сумарна дебіторська заборгованість та видані аванси ТОВ «Дніпрохліб», ДП «ДХК № 2» та ТОВ ВКП «Валга». Під терміном «Кінцева ціна продажу» Сторони розуміють ціну продажу, встановлену Основним договором.

Тобто, умовами Попереднього договору визначено, що всі дії щодо встановлення кінцевої ціни продажу здійснюються на підставі інвентаризації те передпродажного аудиту ТОВ «Дніпрохліб» та інших підприємств, що задіяні у бізнесі щодо виробництва та продажу хліба та хлібобулочних виробів.

З аналізу наведеного підпункту вбачається, що умовами Попереднього договору визначено обов'язок обох сторін провести інвентаризацію та, як наслідок, встановити складові кінцевої ціни продажу, які є необхідною умовою для укладання Основного договору.

Відповідачем-1 було направлено на адресу позивача листа № 564/1 від 18.11.2011 р. про необхідність проведення аудиту.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач ухилявся від проведення передпродажного аудиту ТОВ «Дніпрохліб» та інших підприємств, що задіяні у бізнесі щодо виробництва та продажу хліба та хлібобулочних виробів, обов'язок проведення якого визначено попереднім договором для обох сторін.

Непроведення сторонами, зокрема, позивачем відповідного передпродажного аудиту призвело на невиконання умов Попереднього договору.

З огляду на таке, судова колегія робить висновок про те, що вина відповідача-1 в частині непроведення передпродажного аудиту відсутня.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.12.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровська паперова фабрика» листом №613/1 звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Золотий урожай» з пропозицією у будь-який день укласти основні договори купівлі-продажу часки в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Днепрохліб» та просило Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Золотий урожай» повідомити про дату укладення та нотаріального посвідчення основних договорів.

Наведена пропозиція була залишена позивачем без відповіді. Також, о матеріалів справи не додано доказів, які б свідчили про звернення позивача з такою ж пропозицією до відповідача.

З огляду на викладене, з огляду на положення Попереднього договору та додаткової угоди до нього, суд робить висновок про відсутність вини саме відповідача-1 у невиконанні Попереднього договору та, відповідно, є помилковими висновки суду першої інстанції, що саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська паперова фабрика" відмовилося від укладання основного договору купівлі-продажу.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.2 ст.218 Господарського суду України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За приписами абз.2 ч.1 ст.614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Отже, ч.2 ст.218 Господарського суду України встановлює загальне правило, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності за наявності його вини.

Частиною 2 ст. 635 Цивільного кодексу України встановлено, що сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Тобто, цією нормою передбачена можливість встановлення на розсуд сторін у попередньому договорі, іншої, ніж визначено у статті, відповідальності за ухилення від укладення попереднього договору. Встановлення умов щодо відповідальності є гарантією дотримання прав і обов'язків сторін, охороною майнових прав господарюючих суб'єктів.

Згідно із п.4.4 попереднього договору від 05.10.2011р. якщо від укладання основного договору відмовиться продавець, він зобов'язаний у строк до 10 днів з дати, вказаної у п.2.3 цього договору (05.12.2011р.), повернути покупцеві забезпечувальний платіж та додатково сплатити суму у розмірі забезпечувального платежу.

Проте, відмова відповідача-1 від укладання основного договору купівлі-продажу спростовується матеріалами справи .

Натомість, з матеріалів справи вбачається вжиття відповідачем-1 заходів, направлених на укладення Основного договору.

За таких обставин, враховуючи встановлену судом відсутність вини відповідача-1 у невиконанні умов Попереднього договору та те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська паперова фабрика" не відмовлялось від укладання основного договору купівлі-продажу, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий Урожай" про стягнення авансу в сумі 5209100 грн. та забезпечувального платежу в розмірі 5209100 грн. є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому, судовою колегією враховано, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо ототожнення поняття авансу, забезпечувального платежу та передплати в сумі 650000 доларів США, які, за висновками суду, у розумінні попереднього договору та додаткової угоди до нього за своєю правовою природою є частиною ціни продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрохліб" - авансом.

Так, відповідно до положень ч. 2 ст. 570 Цивільного кодексу України, авансом є оплата, що сплачується наперед та є частиною загальної ціни продажу між покупцем та продавцем. Такий зміст Сторони вкладали в це поняття в п. 3.2 Додаткової угоди, вказавши, що платіж є «авансом (передплатою)», тобто надали платежу правового статусу оплати, що врегульована ЦК України.

В той же час, «забезпечувальний платіж» є видом забезпечення виконання зобов'язання та до нього застосовні норми Глави 49 Цивільного кодексу України, а його єдине призначення - захист законних прав та інтересів учасників цивільних (господарських) відносин при укладанні різноманітних правочинів шляхом встановлення додаткової відповідальності.

Пунктом 3.2 Додаткової угоди встановлено обов'язок Позивача (покупець) щодо виплати авансу (передплати).

Зважаючи на те, що Додаткова угода за своєю правовою природою і суттю є документом, що становить доповнення до Попереднього договору, вона в часі підписується пізніше за Попередній договір, та зміст Додаткової угоди дозволяє зробити висновок, що сторони визначили правову природу сплаченого платежу саме як аванс (передплата).

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 5209100 грн., пені в розмірі 328771,07 грн., коригування суми боргу на індекс інфляції в розмірі 20836,40 грн. та 3% річних в розмірі 65754,21 грн., судова колегія зазначає наступне.

В силу ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.4 попереднього договору від 05.10.2011р. було встановлено, що у разі невиконання зобов'язання з повернення покупцеві забезпечувального платежу та додаткової сплати суми у розмірі забезпечувального платежу продавець сплачує покупцеві пеню в розмірі 1% від суми невиконаних зобов'язань за кожен день прострочення та штраф у розмірі 50% від суми невиконаного зобов'язання.

Одночасно, за приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, оскільки є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий Урожай" про стягнення авансу в сумі 5209100 грн. та забезпечувального платежу в розмірі 5209100 грн., то, відповідно, не пілягають задоволенню і позовні вимоги про стягнення штрафу в розмірі 5209100 грн., пені в розмірі 328771,07 грн., коригування суми боргу на індекс інфляції в розмірі 20836,40 грн. та 3% річних в розмірі 65754,21 грн..

Згідно із нормами ст.553 Цивільного кодексу України, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Як свідчать матеріали справи, 05.10.2011р. між позивачем (кредитор) та відповідачем 2 (поручитель) був підписаний договір поруки.

За змістом п.1.1 вказаного договору відповідач 2 зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська паперова фабрика" (боржник) зобов'язань за попереднім договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрохліб", укладеному між кредитором та боржником 05.10.2011р. з урахуванням додаткової угоди.

У відповідності до п.2.1 договору поруки від 05.10.2011р. за цим договором забезпечується частина зобов'язання боржника, встановлена п.4.4 попереднього договору від 05.10.2011р. (з урахуванням додаткової угоди від 05.10.2011р.), а саме: якщо основний договір не буде укладений з вини боржника, боржник зобов'язаний протягом 10 днів з дати 05.12.2011р. повернути кредитору забезпечувальний платіж та додатково сплатити суму у розмірі забезпечувального платежу.

Відповідно до ст.554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно із п.п.3.1, 3.2 договору поруки від 05.10.2011р. поручитель несе солідарну з боржником відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником зобов'язання, забезпеченого порукою. Але в будь-якому разі розмір відповідальності поручителя не може перевищувати граничного розміру, зазначеного в п.3.2 цього договору. Незалежно від інших положень цього договору або попереднього договору від 05.10.2011р. (з урахуванням додаткової угоди від 05.10.2011р.) відповідальність поручителя перед кредитором за цим договором не може перевищувати 50000 грн.

Судова колегія зазначає, що з огляду на безпідставність позовних вимог про стягнення авансу в сумі 5209100 грн. та забезпечувального платежу в розмірі 5209100 грн., відсутні підстави для задоволення вимог позивача за рахунок виконання поручителем - відповідачем 2 зобов'язань за договором поруки.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий центр "Сосна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий Урожай" 50000 грн., є такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на таке, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий Урожай" є такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи (п.3 ч.1).

З огляду на викладені вище обставини, з урахуванням положень п. 3 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, колегія апеляційного суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 16.01.2013 року у справі № 5011-5/2929-2012-62/443-2012 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий Урожай".

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська паперова фабрика" на рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2013 року у справі № 5011-5/2929-2012-62/443-2012 - задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 16.01.2013 року у справі № 5011-5/2929-2012-62/443-2012 - скасувати.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий Урожай" відмовити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий Урожай" (83086, Донецька область, м. Донецьк, просп. Лагутенка, 13, ЄДРПОУ 36888079) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська паперова фабрика" (82050, Дніпропетровська область, с. Степове, вул.. Механізаторів, 1, ЄДРПОУ 35114454) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 32190,00 грн.

Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

Повний текст постанови складено та підписано 10.04.2013 року

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Гончаров С.А.

Судді Тищенко О.В.

Чорна Л.В.