Рішення

від 08.04.2013 по справі 48/390-41/503-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/390-41/503-2012 08.04.13

За позовом Joint-stock company Sarantis Stock Company Producing and Selling Cosmetics, Clothes, Houswear and Pharmaceutical Products»(Акціонерного товариства «Грігоріс Сарантіс Акціонерне товариство з виробництва і торгівлі косметикою, одягом, господарчими і фармацевтичними товарами») ДоДочірнього підприємства «Конріл» Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Сарантіс Україна» Простягнення 422 369,71 грн. Колегія суддів у складі: суддя Спичак О.М. головуючий

суддя Літвінова М.Є.

суддя Бондарчук В.В.

Представники сторін:

від позивача: Безсмертний А.В. - дов. № 29.950 від 23.07.12 р.;

від відповідача: Кодітек А.В. - дов. № б/н від 09.11.2012 р.; Кожевніков В.С. - дов. № б/н від 07.11.2012 р.;

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду м. Києва знаходилась справа № 48/390 за первісним позовом Joint-stock company Sarantis Stock Company Producing and Selling Cosmetics, Clothes, Houswear and Pharmaceutical Products» (Акціонерного товариства «Грігоріс Сарантіс Акціонерне товариство з виробництва і торгівлі косметикою, одягом, господарчими і фармацевтичними товарами») до Дочірнього підприємства «Конріл», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Сарантіс Україна» про стягнення 422 369,71 грн. та зустрічним позовом Дочірнього підприємства «Конріл» до Joint-stock company Sarantis Stock Company Producing and Selling Cosmetics, Clothes, Houswear and Pharmaceutical Products» (Акціонерного товариства «Грігоріс Сарантіс Акціонерне товариство з виробництва і торгівлі косметикою, одягом, господарчими і фармацевтичними товарами») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Сарантіс Україна» про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 05.10.2011 року у справі № 48/390 (суддя Бойко Р.В.) замінено відповідача 2 за зустрічним позовом Акціонерне товариство «Сарантіс Україна» правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Сарантіс Україна»; в задоволенні первісного позову Joint-stock company Sarantis Stock Company Producing and Selling Cosmetics, Clothes, Houswear and Pharmaceutical Products» (Акціонерного товариства «Грігоріс Сарантіс Акціонерне товариство з виробництва і торгівлі косметикою, одягом, господарчими і фармацевтичними товарами») та зустрічного позову Дочірнього підприємства «Конріл»відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішення, Joint-stock company Sarantis Stock Company Producing and Selling Cosmetics, Clothes, Houswear and Pharmaceutical Products» (Акціонерне товариство «Грігоріс Сарантіс Акціонерне товариство з виробництва і торгівлі косметикою, одягом, господарчими і фармацевтичними товарами») звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2011 року у справі 48/390 апеляційну скаргу Joint-stock company Sarantis Stock Company Producing and Selling Cosmetics, Clothes, Houswear and Pharmaceutical Products» (Акціонерного товариства «Грігоріс Сарантіс Акціонерне товариство з виробництва і торгівлі косметикою, одягом, господарчими і фармацевтичними товарами») залишено без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 05.10.2011 р. у справі 48/390 без змін.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2011 року у справі 48/390, Joint-stock company Sarantis Stock Company Producing and Selling Cosmetics, Clothes, Houswear and Pharmaceutical Products»(Акціонерного товариства «Грігоріс Сарантіс Акціонерне товариство з виробництва і торгівлі косметикою, одягом, господарчими і фармацевтичними товарами») звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.10.2012 року у справі 48/390 касаційну скаргу Joint-stock company Sarantis Stock Company Producing and Selling Cosmetics, Clothes, Houswear and Pharmaceutical Products»(Акціонерного товариства «Грігоріс Сарантіс Акціонерне товариство з виробництва і торгівлі косметикою, одягом, господарчими і фармацевтичними товарами») задоволено частково, а рішення Господарського суду м. Києва від 05.10.2011 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2011 р. у справі 48/390 в частині вирішення спору за первісним позовом і судових витрат скасовано та передано в цій частині на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Згідно автоматичного розподілу справ від 01.11.2012 року, справу № 48/390 було передано на розгляд судді Спичаку О.М.

Ухвалою суду від 05.11.2012 року справу № 48/390 прийнято суддею Спичаком О.М. до свого провадження, присвоєно їй номер № 48/390-41/503-2012 та призначено до розгляду на 10.12.2012 року.

10.12.2012 року в судовому засіданні представник позивача подав додаткові письмові пояснення та надав усні пояснення по суті спору.

Представники відповідача та третьої особи 10.12.2012 року в судове засідання не з'явились, вимоги ухвали суду від 05.11.2012 року не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Крім того, в судовому засіданні 10.12.2012 року представник позивача подав клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 48/390-41/503-2012 на 15 днів, яке судом розглянуто та задоволено.

У зв'язку з необхідністю витребувати додаткові документи по справі та нез'явленням представників відповідача та третьої особи, розгляд справи відкладено до 14.01.2013 р.

11.01.2013 р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі № 48/390-41/503-2012 до вирішення пов'язаної з нею справи Господарського суду м. Києва № 5011-73/18890-2012.

У судовому засіданні 14.01.2013 р. судом було розглянуто та відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, оскільки розгляд справи № 5011-73/18890-2012 в Господарському суді м. Києва не перешкоджає та не унеможливлює розгляд даної справи.

Крім того, у разі задоволення позову по справі № 5011-73/18890-2012, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) не позбавлений права та можливості перегляду рішення по даній справі за нововиявленими обставинами.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.01.2013 р. подав письмове клопотання про відвід судді Спичаку О.М., яке судом було розглянуте та відхилене.

Представник позивача у судовому засіданні 14.01.2013 р. надав усні пояснення по суті спору, в яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник третьої особи 14.01.2013 року в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Зважаючи на складність спору та керуючись статтею 4-6 Господарського процесуального кодексу України суддя Спичак О.М. звернувся до Голови Господарського суду м. Києва з заявою про визначення складу суду для колегіального розгляду справи № 48/390-41/503-2012.

Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва № б/н від 14.01.2013 року затверджено колегію суддів в наступному складі суддів: Спичак О.М. (головуючий), Івченко А.М., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою суду від 14.01.2013 р. справа № 48/390-41/503-2012 була прийнята до свого провадження колегією суддів, розгляд справи призначено на 04.02.2012 р.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.02.2013 року подав заяву про зупинення провадження у справі 48/390-41/503-2012 до вирішення Господарським судом м. Києва пов'язаної з нею справи № 5011-73/18890-2012.

У судовому засіданні 04.02.2013 року представник позивача надав усні пояснення, відповідно до яких заперечив проти заявленого клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 04.02.2013 року судом було розглянуто та відхилено клопотання відповідача про зупинення провадження у справі з тих підстав, що розгляд справи № 5011-73/18890-2012 в Господарському суді м. Києва не перешкоджає та не унеможливлює розгляд даної справи, а у разі задоволення позову по справі № 5011-73/18890-2012, відповідач не позбавлений права та можливості звернутись із заявою про перегляд рішення по даній справі за нововиявленими обставинами.

Крім того, судом розглянуто та частково задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи для надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи, у зв'язку з чим оголошено перерву у судовому засіданні до 18.02.2013 року о 15:40.

04.02.2013 року ухвалою суду розгляд справи було відкладено на 18.02.2013 року.

У зв'язку із перебуванням судді Шаптали Є.Ю. у відрядженні розпорядженням В.о. Голови Господарського суду м. Києва № б/н від 18.02.2013 року затверджено колегію суддів в наступному складі суддів: Спичак О.М. (головуючий), Івченко А.М., Бондарчук В.В.

Ухвалою суду від 18.02.2013 р. справа № 48/390-41/503-2012 була прийнята до свого провадження колегією суддів.

18.02.2013 року представники сторін в судовому засіданні надали усні пояснення по суті спору.

Представник третьої особи 18.02.2013 року в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 18.02.2013 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 18.03.2013 року о 11-40.

У зв'язку з перебуванням судді Івченка А.М. у відрядженні, 18.03.2013 року суддя Спичак О.М. звернувся до Голови Господарського суду міста Києва з заявою про визначення складу суду для колегіального розгляду справи № 48/390-41/503-2012.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва № б/н від 18.03.2013 року затверджено колегію суддів в наступному складі: головуючий суддя О.М. Спичак, суддя Літвінова М.Є. та суддя Бондарчук В.В.

Колегією суддів у наступному складі суддів: О.М. Спичак (головуючий), Літвінова М.Є. та суддя Бондарчук В.В. справу № 48/390-41/503-2012 прийнято до свого провадження, про що винесено ухвалу від 18.03.2013 року.

Представник третьої особи в судове засідання 18.03.2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 18.03.2013 року представник позивача надав усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача 18.03.2013 року надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти позову заперечував та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У судовому засіданні 18.03.2013 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 25.03.2013 року о 12:30.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про перенесення у Київській області та Києві робочого дня у зв'язку з подоланням наслідків стихійного лиха, яке сталося 22-23 березня 2013 року», понеділок, 25.03.2013 року, оголошено вихідним днем.

Оскільки 25.03.2013 року був вихідним днем, що унеможливлювало розгляд даної справи у зазначений час, суд призначив її розгляд на 08.04.2013 року о 15:30 год.

Представник третьої особи в судове засідання 08.04.2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 08.04.2013 року представник позивача надав усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача 08.04.2013 року надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти позову заперечував та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні 08.04.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2007 р. між АТ «Сарантіс Україна» (після правонаступництва -ТОВ «Сарантіс Україна») (продавець) та Дочірнім підприємством «Конріл» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу товару з відстрочкою платежу № 001 (надалі -«договір»).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець продає товар під торговими марками: str8, BU, C-THRU, Camel, FINO, Grosik (надалі -«товар»), а покупець, вивчивши поточний прайс-лист продавця, замовляє, приймає та оплачує товар на умовах, передбачених даним договором.

Згідно із п. 3.3 договору поставка товару оформлюється накладними, які є невід'ємною частиною даного договору. В накладних вказується асортимент, кількість, ціна товару, а також загальна сума, що підлягає оплаті покупцем за товар. Накладні складаються продавцем на поставку кожної партії товару та від імені покупця підписуються особою, приймаючою товар. Підписана сторонами накладна, є документом, який підтверджує факт приймання-передачі товару.

У відповідності до п.п. 3.4, 3.5 договору моментом поставки є дата оформлення відповідної накладної, що підтверджується підписом особи, приймаючої товар. Вказана в накладній на поставку товару дата повинна відповідати даті фактичного отримання товару покупцем. Право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання сторонами накладної на поставку товару.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що покупець зобов'язується повністю оплатити загальну суму кожної накладної не пізніше ніж через 180 календарних днів з моменту поставки товару.

Із змісту п. 4.5 договору вбачається, що покупець має право повністю або частково повертати товар продавцю протягом строку, вказаного в п. 4.1 даного договору, починаючи з дати поставки товару, вказаної в накладній.

Відповідно до п. 8.1 договору даний договір вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2007 р., але вважається автоматично пролонгованим на невизначений строк, якщо покупець приймає поставку товару після дати закінчення строку дії даного договору та за відсутності іншого договору.

У період дії договору АТ «Сарантіс Україна» поставляв, а відповідач приймав, здійснював оплату та часткове повернення товару.

01.10.2009 р. між АТ «Сарантіс Україна» (після правонаступництва - ТОВ «Сарантіс Україна») (первісний кредитор) та Joint-stock company Sarantis Stock Company Producing and Selling Cosmetics, Clothes, Houswear and Pharmaceutical Products» (Акціонерне товариство «Грігоріс Сарантіс Акціонерне товариство з виробництва і торгівлі косметикою, одягом, господарчими і фармацевтичними товарами») було укладено договір про відступлення права вимоги (надалі -«договір відступлення»).

Відповідно до п.п. в) п. 1 договору відступлення в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступив правонаступнику, а правонаступник набув права вимоги, належні первісному кредитору, які він має або буде мати у відповідності до договору поставки №001 від 01.06.2007 р. Права вимоги включатимуть, але не обмежуватимуться наступним: суми за рахунками, несплаченими ДП «Конріл» за товари, що поставлені в її розпорядження в сумі 422 369,71 грн., всі нараховані проценти, штрафні санкції, витрати та інші додаткові права по вказаному договору, включаючи право застави, пріоритету, прав, що виникають з забезпечення зобов'язань, поручительств тощо.

Згідно із п. 2 договору відступлення за цим договором правонаступник набуває право вимагати від компанії ДП «Конріл» належного виконання всіх зобов'язань, виконання яких може вимагати первісний кредитор відповідно до Договору.

Пунктом 3 договору відступлення встановлено, що первісний кредитор передає правонаступнику оригінали документів, на яких базується право вимоги, включаючи, але не обмежуючись наступним: всі рахунки-фактури, документи по імпорту, митним операціям.

Актом прийому-передачі документів від 19.01.2010 р. до договору відступлення первісний кредитор передав, а позивач за первісним позовом прийняв оригінали документів, на яких базується право вимоги до відповідача за первісним позовом за Договором.

Спір у справі стосується наявності заборгованості ДП «Конріл» у розмірі 422 369,71 грн. за договором купівлі-продажу товару з відстрочкою платежу № 001 від 01.06.2007 р., право вимоги сплати якої позивачем набуто на підставі договору про відступлення права вимоги від 01.06.2007 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва № 48/390 від 05.10.2011 р. і постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2011 р. в частині вирішення спору за первісним позовом і судових витрат та направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 24.10.2012 р. виходив із того, що судами попередніх інстанцій не звернуто увагу на доводи позивача про відсутність інших договорів, на виконання яких поставлявся товар, а саме по собі не зазначення даних про договір на рахунках-фактурах, видаткових накладних, довіреностях, виданих на виконання умов договору, не дає підстав для висновків, що поставка здійснена поза договірних відносин.

Згідно статті 111 12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Виконуючи вказівки Вищого господарського суду України, які містяться у постанові від 24.10.2012 р., при новому розгляді даної справи судом було зобов'язано сторін надати суду письмові пояснення щодо наявності чи відсутності інших укладених договорів між Акціонерним товариством «Сарантіс Україна» та Дочірнім підприємством «Конріл» окрім договору № 001 від 01.06.2007 р. і повідомити про загальну кількість повернутого та оплаченого товару сторонами.

На виконання вимог ухвали суду, позивачем були надані письмові пояснення в яких він пояснив суду, що на між Акціонерним товариством «Сарантіс Україна» та Дочірнім підприємством «Конріл» було укладено лише єдиний договір поставки № 001 від 01.06.2007 р.

У висновку судово-економічної експертизи № №11868/10-19/5364/11-19 від 30.06.2011 р., проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, експертом встановлено, що в період з 12.06.2007 р. по 22.04.2008 р., за умови укладання між сторонами виключно одного договору № 001 від 01.06.2007 р., поставка товару АТ «Сарантіс Україна» на адресу ДП «Конріл» підтверджується на суму 1 925 308,68 грн. В тому числі на суму 1 863 749,07 грн. видаткові накладні оформлені з недотриманням вимог нормативних та законодавчих актів України, зокрема, поставка товарів переважною більшістю не підтверджена належним чином оформленими довіреностями ДП «Конріл»; на суму 61 559,61 грн. видаткові накладні оформлені у відповідності до нормативних та законодавчих актів України та поставки підтверджені належним чином оформленими довіреностями ДП «Конріл».

Також експертом встановлено, що згідно документів наявних в матеріалах справи, сума повернутого товару ДП «Конріл» за даними АТ «Сарантіс Україна» становить 594 829,32 грн., за даними ДП «Конріл» - 412 985,60 грн.

При цьому, питання щодо тотожності повернення продукції, яка повернута за договором № 001 від 01.06.2007 р., укладеного між АТ «Сарантіс Україна» та ДП «Конріл», у період з 08.08.2007 р. по 12.11.2008 р. за накладними на повернення, номера яких починається на « 01-...» та накладними на повернення, номера яких починається на « SA-…» експерту вирішити не вдалося.

Пунктом 3.3. договору № 001 від 01.06.2007 р. встановлено, що поставка товару оформляється накладними, які є невід'ємною частиною даного договору. В накладних вказується асортимент, кількість, ціна товару а також загальна сума, що підлягає оплаті покупцем за товар. Накладні складаються продавцем на поставку кожної партії товару та від імені покупця підписуються особою, яка приймає товар. Підписана сторонами накладна є документом, що підтверджує факт приймання-передачі товару.

Згідно з преамбулою Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», даний Закон визначає основні принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності в Україні, а тому неправильне відображення в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності певних операцій (в даному випадку - відсутність в текстах накладних посилань на номер і дату договору) або взагалі їх відсутність не спричиняє за собою припинення господарських зобов'язань.

Частиною 2 статті 9 вказаного Закону визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, що є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Зокрема, такими реквізитами є: назва документа (форми); дата і місце складання документа; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядок створення, прийняття і відображення підприємствами у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, що затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. за № 88.

Відповідно до пункту 2.4 Положення залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Наведений перелік реквізитів не є вичерпним, проте також не містить вказівок про необхідність наявності у первинних документах цих додаткових реквізитів.

Кожною стороною (підприємством), що брала участь у здійсненні господарської операції, мають бути отримані первинні документи для записів у регістрах бухгалтерського обліку, інформація в яких ідентично засвідчує зміст господарської операції.

Таким чином, вказані норми не визначають як обов'язковий реквізит номер і дату договору, який може бути підставою для господарської операції, а лише вказують на обов'язковість, зокрема, визначення вмісту і об'єму господарської операції, під якою, згідно із статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», розуміється дія або подія, що викликає зміни в структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Накладні є первинними бухгалтерськими документами, підтверджуючими існування факту, здійснення господарської операції по передачі товару.

У зв'язку з чим, факт передачі товару позивачем, є підставою для виникнення зобов'язання по оплаті його вартості у відповідача.

Судом зазначається, що при наявності укладеного між сторонами договору, саме по собі не зазначення даних про договір на рахунках-фактурах, видаткових накладних та довіреностях, виданих на виконання умов договору, не дає підстави для висновку, що поставка товару здійснена поза договірних відносин.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд приходить до висновку, що поставка та повернення товарів про які йшлася мова в даній справі відбувалася в межах та на виконання договору купівлі-продажу товару з відстрочкою платежу № 001 від 01.06.2007 р.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Із матеріалів справи (видаткові накладні) вбачається, що у період з 04.06.2007 р. по 20.05.2008 р. АТ «Сарантіс Україна» було поставлено на користь ДП «Конріл» товар на загальну суму 1 925 308,68 грн., відповідачем частково на суму 594 829,32 грн. було повернуто товар та частково на суму 61 828,40 грн. товар оплачено.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, неоплаченим відповідачем є товар на суму 1 268 650,96 грн.

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до ДП «Конріл» про стягнення 422 369,71 грн. на підставі договору про відступлення права вимоги від 01.10.2009 р.

Відповідач заперечуючи стверджує, що товар, право вимоги за яким передано позивачу, було ним повернуто. Разом з тим, жодних доказів в обґрунтування зазначеного відповідач не надав, доводи позивача та висновки експерта нічим не спростував.

За таких обставин, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю у розмірі 422 369,71 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Конріл» (місцезнаходження : 01133, м. Київ, печерський р-н, вул. Кутузова, 18/7, оф. 201, код ЄДРПОУ 23703164) на користь Joint-stock company «Grigoris Sarantis - Joint Stock Company Producing And Saling Cosmetics, Clothes, Houswear and Pharmaceutical Products» (Акціонерне товариство «Грігоріс Сарантіс Акціонерне товариство з виробництва і торгівлі косметикою, одягом, господарчими і фармацевтичними товарами») (місцезнаходження : Греція, 15125, Афіни, вул. Амаруссіу Халандріу, 26, реєстраційний номер 13083/06/В/86/27) 422 369 (чотириста двадцять дві тисячі триста шістдесят дев'ять) грн. 71 коп. основного боргу, 4 223 (чотири тисячі двісті двадцять три) грн. 70 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи місцевим господарським судом, 2 111 (дві тисячі сто одинадцять) грн. 85 коп. державного мита за подачу апеляційної скарги, 4 223 (чотири тисячі двісті двадцять три) грн. 70 коп. судового збору за подачу касаційної скарги та 15 038 (п'ятнадцять тисяч тридцять вісім) грн. 88 коп. витрат на проведення експертизи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

13.04.2013 року

Колегія суддів у складі: суддя О.М. Спичак (головуючий)

суддя Літвінова М.Є.

суддя Бондарчук В.В.