Постанова

від 15.04.2013 по справі 27/5014/2306/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.04.2013 р. справа №27/5014/2306/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:Чернота Л.Ф. Стойка О.В. Шевкової Т.А. Анопреєнко Г.Т. - витяг з протоколу загальних зборів акціонерів №176 від 28.01.2013р. Лисак Т.Г. - за дов. №1-3/3д-33 від 28.12.12р., Устименко І.В. - за дов. №1-3/3д-33 від 28.12.12р. Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Акціонерного товариства закритого типу "Кедр" м.Київ, Державного підприємства "Ровенькиантрацит" м.Ровеньки Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 30.01.2013 року у справі№27/5014/2306/2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Семендяєва І.В., судді Єжова С.С., Зюбанова Н.М. ) за позовом:Акціонерного товариства закритого типу "Кедр" м.Київ до відповідача: Державного підприємства "Ровенькиантрацит" м.Ровеньки Луганської області простягнення 667 238,54 грн. у судовому засіданні оголошувалась перерва з 03.04.2013р. по 10.04.2013р. ВСТАНОВИВ:

У 2012 році Акціонерне товариство закритого типу "Кедр" м.Київ звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Державного підприємства "Ровенькиантрацит" м.Ровеньки Луганської області про стягнення інфляційних збитків у сумі 569 972 грн. 91 коп. за період з травня 2004 року по липень 2011 року та 3% річних у сумі 97 265 грн. 63 коп. за період з 15.04.2004 по 31.07.2012, усього ціна позову складає 667 238 грн. 54 коп. (з урахуванням заяви №172 від 03.01.2013р.).

Рішенням господарського суду Луганської області від 30.01.2013р. позовні вимоги Акціонерного товариства закритого типу "Кедр" м.Київ були задоволені частково. Стягнуто з Державного підприємства "Ровенькиантрацит" м.Ровеньки Луганської області на користь Акціонерного товариства закритого типу "Кедр" м.Київ інфляційні втрати у сумі 62 757 грн. 62 коп., 3% річних у сумі 29 503 грн. 17 коп., судовий збір у сумі 1845,22 грн. У задоволенні позову Акціонерного товариства закритого типу "Кедр" до Державного підприємства "Ровенькиантрацит" про стягнення інфляційних втрат у сумі 507 215,29 грн., 3% річних у сумі 67 762,46 грн. відмовлено.

Позивач, Акціонерне товариство закритого типу "Кедр" м.Київ, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому, він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Луганської області від 30.01.13р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач, Державне підприємство "Ровенькиантрацит" м.Ровеньки Луганської області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому, він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Луганської області від 30.01.13р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Сторони по справі, Акціонерне товариство закритого типу "Кедр" м.Київ та Державне підприємство "Ровенькиантрацит" м.Ровеньки Луганської області, у судовому засіданні наполягають на задоволенні апеляційних скарг.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду не відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань за договором було прийнято рішення господарського суду Луганської області від 14.04.2004р. по справі №16/108 стягнено з Державного підприємства "Ровенькиантрацит" на користь Закритого акціонерного товариства "Кедр" борг у сумі 370134 грн. 50 коп., неустойку у сумі 7021 грн. 41 коп., інфляційні нарахування 10126 грн. 44 коп., річні у сумі 2903 грн. 03 коп., судові витрати у сумі 1818 грн. 00 коп., а всього 392 003 грн. 38 коп.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення 16/108 набрало законної сили.

Господарським судом Луганської області був виданий наказ від 30.04.2004р. на виконання наведеного рішення суду.

Постановою ВДВС Ровеньківського МУЮ 06.07.2004р. було відкрите виконавче провадження по виконанню цього наказу суду. Постановою від 20.02.2006р. виконавче провадження зупинено у зв'язку з тим, що 28.11.2005р. ДП "Ровенькиантрацит" внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу згідно з Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу". Даний факт, на думку позивача, не звільняє відповідача від відповідальності за невиконання грошових зобов'язань та не забороняє відповідачу самостійно виконувати рішення суду.

Відповідачем наказ суду не виконаний до теперішнього часу.

Предметом позову у справі, що розглядається є вимога позивача про стягнення інфляційних витрат та 3% річних за період з травня 2004 року по серпень 2012р.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526, 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтями 598-609 Цивільного кодексу України не встановлена в якості підстави припинення грошового зобов»язання прийняття судом рішення про стягнення боргу.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом .

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Отже, оскільки чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, тому судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про право позивача, відповідно до ст. ст. 15, 16, 625 Цивільного кодексу України вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних.

Відповідач посилався на копію платіжного доручення № 1399 від 18.07.2011р., в призначенні платежу якого зазначено про погашення суми боргу 8000 грн. за рішенням суду у справі № 16/108 від 14.04.2004р., довідку № 105 від 27.11.2012, в якій вказано, що платіжним дорученням №2006 від серпня 2006р. було погашено позивачу заборгованість за отримані лісоматеріали у сумі 50 000 грн.

Згідно листа Ровеньківського відділення ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" № 130 від 28.12.2012, надано відомісті на підтвердження перерахування грошових коштів 04.08.2006 платіжним дорученням № 2006 у сумі 50 000 грн. платником ДП "Ровенькиантрацит", рахунок 26008301230607 ЄДРПОУ 32320704 МФО 304502, одержувачу АОЗТ "Кедр", рахунок 26008401027950, ЄДРПОУ 21600112 МФО 322904, призначення платежу "факт отриман ліс дог. 35-06/181гп ПДВ 8333,33".

Оскільки позивачем не доведено факт неотримання грошових коштів від відповідача у серпні 2006 році в сумі 50 000 грн. колегія суддів погоджується з місцевим судом, що відповідачем доведено перерахування позивачу 04.08.2006 суми боргу у розмірі 50 000 грн. Проти факту сплати відповідачем суми боргу у розмірі 8 000,00 грн. позивач не заперечував.

Таким чином, висновок місцевого суду про те, що позивач повинен був врахувати проведені відповідачем оплати: 50 000,00 грн. - 04.08.2006 та 8 000,00 грн. - 18.07.2011р. є вірним. Тому на момент звернення до суду борг складав 312 134,50 грн.

Відповідач, Державне підприємство "Ровенькиантрацит" м.Ровеньки, звернувся до місцевого суду з заявою про застосування до вимог позивача строку позовної давності.

Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Статтею 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки при зверненні з позовною заявою позивач посилався на наказ господарського суду №16/108 від 30.04.2004р. судом вірно визначено, що саме 01.05.2004р. почався строк позовної давності. Позивач звернувся з позовом 07.09.2012р. Таким чином судом обгрунтовано застосовано строк позовної давності.

Позивач просив визнати пропущений строк позовної давності для звернення з даним позовом з поважних причин, посилаючись на зупинення виконавчого провадження, оскільки останього включено до реєстру паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь в процесі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Стаття 2 Закону регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу. Дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

У даному випадку рішенням господарського суду Луганської області від 14.04.2004р. було підтверджено заборгованість відповідача щодо невиконання зобов"язань за договором поставки товару, що не стосується розрахунків за енергоносії.

Колегія суддів дійшла висновку, що позивачем невірно зроблений розрахунок позовних вимог (ак. сп. №128), тому суд апеляційної інстанції приймає до уваги той факт, що розмір основного боргу встановлений судом по справі №16/108. Рішенням суду по справі №16/108 стягнено з відповідача на користь Закритого акціонерного товариства "Кедр" борг у сумі 370134 грн. 50 коп., неустойку у сумі 7021 грн. 41 коп., інфляційні нарахування 10126 грн. 44 коп., річні у сумі 2903 грн. 03 коп., судові витрати у сумі 1818 грн. 00 коп., а всього 392 003 грн. 38 коп.

Враховуючи, що діючим законодавством не передбачено право кредитора вимагати сплати 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих окремо на встановлену в судовому рішенні суму боргу, за період примусового виконання відповідного судового рішення, тому господарський суд повинен був розраховувати інфляційні та 3% річні тільки зі суми боргу, тобто з суми 370 134,50 грн. (враховуючи сплату 50 000,00 грн. та 8 000,00 грн.).

Колегія суддів вважає, що господарським судом невірно визначено залишок боргу станом на 05.08.2006р. - 342 003,38 грн., залишок боргу станом на 19.07.2011р. - 334 003,38 грн.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні іншіх спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Тому позовні вимоги слід задовольнити виходячи із наступного розрахунку:

період з вересня 2009р. по липень 2011р. інфляційні - 58 749,10 грн., 3% річних - 17 892,45 грн.

період з липня 2011р. по серпень 2012р. інфляційні - 0,00 грн., 3% річних - 9 748,86 грн.

Відповідно до ст. 45 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України. Статтею 115 цього Кодексу встановлено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Перевіривши розрахунок інфляційних та 3% річних здійснений місцевим судом судова колегія вважає, що він не відповідає вимогам чинного законодавства України, а судом першої інстанції неправомірно стягнуто з Державного підприємства "Ровенькиантрацит" м.Ровеньки Луганської області на користь Акціонерного товариства закритого типу "Кедр" м.Київ інфляційні втрати у сумі 62 757 грн. 62 коп., 3% річних у сумі 29 503 грн. 17 коп.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права, а тому рішення господарського суду Луганської області від 30.01.2013р. у справі №27/5014/2306/2012 підлягає скасуванню.

Відтак, апеляційні скарги Державного підприємства "Ровенькиантрацит" м.Ровеньки та Акціонерного товариства закритого типу "Кедр" м.Київ, підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржників.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу "Кедр" м.Київ, на рішення господарського суду Луганської області від 30.01.2013 року у справі №27/5014/2306/2012 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Ровенькиантрацит" м.Ровеньки Луганської області, на рішення господарського суду Луганської області від 30.01.2013 року у справі №27/5014/2306/2012 - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Луганської області від 30.01.2013 року у справі №27/5014/2306/2012 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково. Стягнути з Державного підприємства "Ровенькиантрацит" (м.Ровеньки, Луганська область, вул. Комуністична, 6, ідентифікаційний код 32320704) на користь Акціонерного товариства закритого типу "Кедр" (м.Київ, вул. Княжий Затон, б. 14в, кв. 38-40, ідентифікаційний код 21600112) інфляційні у розмірі 58 749,10 грн., 3% річних у розмірі 27 641,31 грн.

В інший частині позову відмовити.

Доручити господарському суду Луганської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді О.В.Стойка

Т.А. Шевкова

Надр.5 прим:

1 - у справу;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - ДАГС;

5- ГСЛО.