Рішення

від 12.04.2013 по справі 19/020-07/4/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2013 р. Справа № 19/020-07/4/24

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Приватного акціонерного товариства «Київспецмонтажбуд» до Товариства зобмеженою відповідальністю Торгово-виробничої фірми «Будматеріали» ЛТД про стягнення 420 795, 82 грн. за участю представників:

позивача:Шевченко Н.В., Маковєєв В.П., Шевченко В.С. відповідача:Сторожук О.С., Козимір Т.М., Прощина Л.Б.

суть спору:

Приватне акціонерне товариство «Київспецмонтажбуд» звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробничої фірми «Будматеріали» ЛТД про стягнення 217 858, 83 грн. заборгованості за договорами підряду № 31/1 та № 31/2 від 07.07.2005 р., з яких: 207 682, 39 грн. сума основного боргу, 7 891, 93 грн. - штрафних санкцій, 1 038, 42 грн. - інфляційних втрат та 1 246, 09 - 3% річних.

В подальшому позивачем неодноразово збільшувався розмір позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.04.2007 р. у даній справі призначено будівельно-технічну експертизу.

Рішенням господарського суду Київської області від 11.09.2008 р. у справі № 19/020-07 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будматеріали» ЛТД Торгово-виробничої фірми на користь Приватного акціонерного товариства «Київспецмонтажбуд» 114 841, 80 грн. основного боргу, 246, 17 грн. пені, 129, 55 грн. інфляційних втрат, 85, 73 грн. 3 % річних та судові витрати: 1 153, 03 грн. державного мита та 42, 62 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.01.2009 р. рішення господарського суду Київської області від 11.09.2008 р. у справі № 19/020-07 скасовано, в позові відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.04.2009 р. рішення господарського суду Київської області від 11.09.2008 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.01.2009 р. у справі № 19/020-07 скасовано, а справу № 19/020-07 направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.06.2009 р. справу прийнято до провадження суддею Щоткіним О.В. та присвоєно їй номер № 19/020-07/4.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.04.2011 р. у даній справі призначено повторну судову будівельно-технічну експертизу.

У процесі розгляду справи позивачем неодноразово уточнювалися позовні вимоги.

Рішенням господарського суду Київської області від 06.08.2012 р. у справі № 19/020-07/4 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будматеріали» ЛТД Торгово-виробничої фірми на користь Приватного акціонерного товариства «Київспецмонтажбуд» 176 466, 36 грн. основного боргу, 15 889, 07 грн. пені, 39 351, 99 грн. інфляційних втрат, 5 308, 49 грн. 3% річних, 2 842, 07 грн. судового збору, 66, 46 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 6 607, 00 грн. витрат за проведення судової експертизи.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2012 р. рішення господарського суду Київської області від 06.08.2012 р. у справі № 19/020-07/4 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.01.2013 р. рішення господарського суду Київської області від 06.08.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2012 р. у справі № 19/020-07/4 скасовано, справу № 19/020-07/4 направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.02.2013 р. суддею Лутак Т.В. справу прийнято до свого провадження, присвоєно їй № 19/020-07/4/24 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 01.03.2013 р. за участю представників сторін.

26.02.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява вих. № 16/19 від 26.02.2013 р. (вх. № 3512 від 26.02.2013 р.), у якій останній зазначає, що ним 22.02.2013 р. подано заяву про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 30.01.2013 р. Верховним Судом України на підставі п. 1 ст. 111-16 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим позивач просить суд відкласти розгляд даної справи на один місяць.

До господарського суду Київської області від відповідача надійшли письмові пояснення б/н б/д (вх. № 3785 від 28.02.2013 р.) по суті спору з урахуванням висновків, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 30.01.2013 р.

У даній справі здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 01.03.2013 р. судом, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 28.03.2013 р.

26.03.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення вих. № 8/53 від 26.03.2013 р. (вх. № 8161 від 26.03.2013 р.) по суті спору з урахуванням висновків, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 30.01.2013 р.

У судовому засіданні 28.03.2013 р. судом, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 12.04.2013 р.

До господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання вих. № 9/35 від 12.04.2013 р. (вх. № 9450 від 12.04.2013 р.), у якому останній просить суд надіслати запит до Вищого господарського суду України про надання інформації щодо того чи розглядається заява про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 30.01.2013 р. Верховним Судом України, чи прийнято рішення про допуск/недопуск зазначеної заяви до розгляду Верховним Судом України, а також зупинити провадження у даній справі до моменту отримання інформації про допуск чи недопуск заяви про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 30.01.2013 р. Верховним Судом України. В обґрунтування зазначеної заяви позивач посилається на те, що він тричі звертався до Вищого господарського суду України про надання інформації щодо стану розгляду заяви про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 30.01.2013 р. Верховним Судом України, однак відповіді так і не отримав, а тому, керуючись ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі.

Відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Надіслання господарським судом у передбачених законом випадках матеріалів справ до судів вищих інстанцій підпадає під дію ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутність у суді зазначених матеріалів унеможливлює розгляд ним справи (п. 3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Розглянувши вищезазначене клопотання та заслухавши пояснення представників сторін, суд відмовляє у його задоволенні з огляду на те, що вимога позивача щодо направлення запиту до Вищого господарського суду України не є клопотанням про витребування доказів у розумінні ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, окрім того зазначену інформацію позивач може отримати з офіційного сайту Єдиний державний реєстр судових рішень, з якого вбачається, що Вищим господарським судом України 18.03.2013 р. винесено ухвалу про відмову у допуску справи № 19/020-07/4 до провадження Верховного Суду України, а зазначена позивачем підстава для зупинення провадження у даній справі не входить до переліку підстав, передбачених ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, за наявності яких суд зупиняє провадження у справі.

Присутні у судовому засіданні представники позивача повністю підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити з підстав викладених у позові та додатково поданих письмових пояснень.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечили з підстав викладених у відзиві та додатково поданих письмових пояснень.

У судовому засіданні 12.04.2013 р., відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договорами підряду № 31/1 та № 31/2 від 07.07.2005 р.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язання щодо здійснення оплати за виконанні позивачем підрядні роботи.

У процесі розгляду справи позивачем неодноразово змінювався розмір позовних вимог.

Відповідно до останнього обґрунтування суми позовних вимог (вх. № 12348 від 06.08.2012 р. - т. 6 а.с. 169) позивач просить суд стягнути з відповідача 420 795, 82 грн. , з яких: 169 087, 92 грн. - заборгованості за договором підряду № 31/1 від 07.07.2005 р. (акт № 005 за листопад 2005 року - 50 058, 00 грн., акт № 005 за лютий 2006 року - 11 591, 10 грн., акт № 006 за лютий 2006 року - 58 742, 82 грн., акт № 007 за березень 2007 року - 48 696, 00 грн.), 142 898, 59 грн. - заборгованості за договором підряду № 31/2 від 07.07.2005 р. (акт № 2 станом на 21 лютого 2006 року - 40 380, 50 грн., акт № 3 станом на 21 лютого 2006 року - 61 813, 06 грн., акт № 4 станом на 10 березня 2006 року - 40 705, 03 грн.), 4 269, 18 грн. - вартості проведеної експертизи , 25 548, 68 грн. - пені , 69 606. 22 грн. - інфляційних втрат та 9 385, 23 грн. - 3 % річних .

При новому розгляді справи позивач у повному обсязі підтримав вищезазначені позовні вимоги.

Відповідач в свою чергу заперечує проти задоволення позовних вимог, стверджуючи, що ним було сплачено кошти за виконанні позивачем роботи у розмірі 1 175 000, 00 грн., що значно перевищує суму договірної ціни та кошторису, а остаточний розрахунок, відповідно до п. 3.8 договору підряду № 31/1 від 07.07.2005 р., проводиться після введення об'єкту в експлуатацію, оскільки роботи позивачем у повному обсязі та належним чином не виконанні, об'єкт будівництва в експлуатацію не введено, а тому і не виникло зобов'язання щодо сплати боргу.

Направляючи справу на другий новий судовий розгляд, Вищий господарський суд України у постанові від 30.01.2013 р. у справі № 19/020-07/4 зазначив, що судами попередніх інстанцій не було враховано, що відповідно до умов договору та норм ст. 877 Цивільного кодексу України позивач зобов'язаний був виконувати виключно роботи, які передбачені погодженою у встановленому порядку та затвердженою замовником проектно-кошторисною документацією, будь-які інші додаткові роботи підлягали виконанню виключно за попереднім письмовим погодженням у встановленому порядку та з обов'язковим внесенням змін до проектно-кошторисної документації. Крім того, Вищий господарський суду України вважає, що поза увагою та правовим аналізом судів попередніх інстанцій залишилось те, що загальна вартість будівництва складу № 5, визначена пунктами 2.1, 3.1 додаткової угоди № 2 до договору підряду № 31/1 від 07.07.2005 р. складає 1 174 938,74 грн., а відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 03.06.2008 р. за № 10020/10021, проведеної КНДІСЕ в межах даної справи, вартість фактично виконаних робіт за договором № 31/1 від 07.07.2005 р. становить 1 311 085,70 грн. Водночас, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій дослідивши умови договору № 31/2 від 07.07.2005 р. дійшли правомірного висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості за договором № 31/2 від 07.07.2005 у розмірі 40 380,50 грн. Окрім того, Вищий господарський суду України звернув увагу, що місцевий господарський суд, зазначаючи у резолютивній частині рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрат за проведення судової експертизи у розмірі 6 607, 00 грн. не вказав на підставі чого він дійшов такого висновку. Разом з тим, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, яких у справі було дві, покладаються при частковому задоволенні позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Беручи до уваги вказівки Вищого господарського суду України, що зазначені у постанові від 30.01.2013 р. у справі № 19/020-07/4, дослідивши матеріали справи та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

07.07.2005 р. між сторонами було укладено договір підряду № 31/1 (договір-1), за умовами якого відповідач доручає, а позивач приймає на себе зобов'язання виконання робіт по реконструкції існуючих будівель нових адміністративних та складських приміщень для зберігання продовольчих товарів в смт. Коцюбинське, вул. Залізнична, 2 (надалі - Продовольчі склади), відповідно до проектно-кошторисної документації.

Відповідно до п. 1.3, 1.4 договору-1 роботи з реконструкції та будівництва продовольчих складів будуть виконуватися поетапно. Поетапний перелік робіт по взаємній домовленості сторін затверджується додатковими угодами, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 2.1 договору-1 цей договір набуває чинності з дня його укладення та діє до моменту остаточного виконання сторонами всіх зобов'язань за договором.

Пунктом 3.1 договору-1 передбачено, що вартість робіт складає тридцять п'ять відсотків від вартості об'єкта.

Відповідно до 3.2 договору-1 вартість об'єкта складається з вартості матеріалів, транспортних витрат, накладних витрат (10 відсотків від вартості матеріалів) та інші витрати необхідні для вчасного завершення будівництва.

Згідно з п. 3.4 договору-1 загальна вартість договору визначається сумою вартості додаткових угод складених на кожний етап будівництва.

Пунктом 3.5 договору-1 передбачено, що загальна вартість договору може бути переглянута у наступних випадках: у разі збільшення відповідачем обсягу робіт; у разі зміни цін, вартості будівельних матеріалів, конструкцій, устаткування та інших витрат позивача. Переглянута загальна вартість договору набуває чинності тільки після її узгодження та затвердження відповідачем.

Відповідно до п. 3.6 договору-1 розрахунки за виконані роботи проводяться щомісячно по актах здачі-приймання виконаних робіт за фактично виконані роботи в межах програми будівництва та реконструкції на поточний рік.

Згідно з п. 3.7 договору-1 після підписання актів виконаних робіт або згідно п. 4.6 договору, відповідач сплачує позивачу вартість виконаних робіт згідно цих актів на протязі 3-х банківських днів.

Пунктом 3.8 договору-1 передбачено, що остаточний розрахунок проводиться після введення об'єкта в експлуатацію. За умовою сторін роботи можуть прийматися поетапно, з оплатою за кожний етап виконаних робіт, дотримуючись умов п. 3.6 цього договору.

Відповідно до п. 3.9 договору-1 відповідач перераховує позивачу кошти в розмірі не більше 50% від загальної вартості робіт на поточний рік для закупівлі матеріалів.

Приймання-здача виконаних робіт здійснюється комісією, про що складається акт приймання робіт, згідно з кошторисом, який підписується всіма членами комісії в 3-денний термін. До складу приймальної комісії входять представники позивача та представники відповідача (п. 4.5 договору-1).

Згідно з п. 4.6 договору-1 при неотриманні позивачем у 5-ти денний термін підписаного акту виконаних робіт без мотивованих причин роботи вважаються прийнятими і підлягають оплаті з виконанням усіх умов договору.

Пунктом 5.2 договору-1 передбачено, що за неналежне виконання або невиконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, яка встановлює порядок застосування штрафних санкцій у вигляді сплати подвійної облікової ставки НБУ за кожний день з моменту порушення зобов'язання.

Відповідно до п. 6.1 договору-1 зміни до договору можуть бути внесені додатковою угодою сторін, укладеною в письмовій формі.

07.07.2005 р. сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору підряду №31/1 від 07.07.2005 р., відповідно до якої відповідач доручає, а позивач приймає на себе зобов'язання по будівництву продовольчого складу № 1 з надбудовою масандри згідно проектно-кошторисної документації.

Даною додатковою угодою № 1 сторони визначили, що її загальна вартість складає: склад № 1 без масандри (договірна ціна та кошторис) - 888 607, 20 грн. Вартість масандри буде визначена додатковою угодою після складення проектно-кошторисної документації на останню.

01.02.2006 р. сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору підряду №31/1 від 07.07.2005 р., відповідно до якої відповідач доручає, а позивач приймає на себе зобов'язання по будівництву продовольчого складу № 5 згідно проектно-кошторисної документації.

Додатковою угодою № 2 сторони визначили, що загальна вартість будівництва складу № 5 - 1 174 938, 74 грн.

В підтвердження виконання робіт по договору № 31/1 від 07.07.2005 р. позивач посилається на наявні в матеріалах справи копії актів приймання виконаних підрядних робіт № 001 за вересень 2005 року (т.1 а.с.133-134), № 002 за жовтень 2005 року (т.1 а.с. 135), № 003 за листопад 2005 року (т.1 а.с.136-137), № 004 за грудень 2005 року (т.1 а.с.138), № 005 за лютий 2006 року (т.1 а.с.12), № 006 за лютий 2006 року (т.1 а.с.13-14), № 005 за листопад 2005 року (т. 2 а.с. 12, т. 3, а.с. 151), № 007 за березень 2007 року (т. 3 а.с. 165).

У відповідності до поданих позивачем пояснень, згідно договору підряду №31/1 від 07.07.2005 р. неоплаченими залишились виконані роботи по наступним актам: акту № 005 за листопад 2005 року на суму 50 058, 00 грн., акту № 005 за лютий 2006 року на суму 11 591, 10 грн., акту № 006 за лютий 2006 року на суму 58 742, 82 грн., акту № 007 за березень 2007 року на суму 48 696, 00 грн., а всього 169 087, 92 грн.

07.07.2005 р. між сторонами було укладено договір підряду № 31/2 (договір-2), за умовами якого відповідач доручає, а позивач бере на себе зобов'язання виконати проектно-кошторисні роботи по корегуванню на стадії «Проект» та виготовлення робочого креслення з реконструкції існуючих будівель та будівництва нових адміністративних та складських приміщень для зберігання продовольчих товарів в смт. Коцюбинське, вул. Залізнична, 2.

Відповідно до п.п. 1.3, 1.4 договору-2 проектні роботи будуть виконуватися поетапно. Поетапний перелік проектних робіт по взаємній домовленості сторін затверджується додатковими угодами, які є невідємною частиною договору.

Згідно з п.п. 2.1, 2.2 договору-2 за виконану проектно-кошторисну продукцію відповідач сплачує позивачу 5% від загальної вартості об'єкта проектування. Вартість об'єкта проектування складається з вартості матеріалів, транспортних витрат, накладних витрат (10 відсотків від вартості матеріалів) та вартості виконаних робіт.

Пунктом 2.3 договору-2 передбачено, що проміжні платежі відповідач проводить на підставі пред'явлених актів передачі-приймання проектної продукції.

Відповідно до п. 2.4 договору-2 після підписання актів виконаних робіт та передачі проектно-кошторисної документації згідно цих актів або згідно п. 3.4 договору відповідач сплачує позивачу вартість виконаних проектних робіт на протязі 3-х банківських днів.

Згідно з п. 3.1 договору при завершенні робіт (етапів робіт) позивач направляє позивачу акт передачі-приймання проектно-вишукувальної продукції, що є підставою для проведення розрахунку (оплати) виконаних робіт.

Пунктом 3.2 договору-2 передбачено, що відповідач протягом 3-х днів з дня отримання акту передачі-приймання зобов'язаний підписати його і повернути позивачу.

Відповідно до п. 3.4 договору-2 при неотриманні позивачем у 5-ти денний термін без мотивованих причин підписаного акту приймання-передачі проектно-вишукувальна продукція вважається прийнятою з виконанням усіх умов договору.

Згідно з п. 4.2 договору-2 за неналежне виконання або невиконання зобов'язань сторони несуть відповідальність, яка встановлює порядок застосування штрафних санкцій у вигляді сплати подвійної облікової ставки НБУ за кожен день з моменту порушення зобов'язань.

Пунктом 6.1 договору-2 передбачено, що договір укладений на весь термін проектування і оплати проектно-вишукувальної продукції і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Додатковою угодою № 1 від 07.07.2005 р. до договору підряду № 31/2 сторони передбачили, що позивач бере на себе зобов'язання виконати за дорученням відповідача проектно-кошторисні роботи по корегуванню на стадії «Проект» та виготовлення робочого креслення продовольчих складів № 1 без масандри згідно технічного завдання відповідача. Загальна вартість зазначених робіт складає 40 345, 15 грн.

Ще однією додатковою угодою № 1 від 07.07.2005 р. до договору підряду № 31/2 сторони передбачили, що позивач бере на себе зобов'язання виконати за дорученням відповідача проектно-кошторисну документацію по корегуванню на стадії «Проект» та виготовленню робочих креслень продовольчого складу № 1 (без масандри) та № 5 згідно технічного завдання відповідача. Загальна вартість зазначених робіт складає 127 380, 50 грн.

Додатковою угодою № 2 від 21.02.2006 р. до договору підряду № 31/2 сторони передбачили, що позивач бере на себе зобов'язання виконати за дорученням відповідача проектно-кошторисну документацію по корегуванню на стадії «Проект» та виготовленню робочих креслень масандри продовольчого складу № 1 згідно технічного завдання відповідача. Загальна вартість зазначених робіт складає 61 813, 06 грн.

Додатковою угодою № 3 від 09.03.2006 р. до договору підряду № 31/2 сторони передбачили, що позивач бере на себе зобов'язання виконати за дорученням відповідача проектно-кошторисну документацію по корегуванню на стадії «Проект» та виготовленню робочих креслень адміністративно-побутового корпусу з контрольно-пропускним пунктом згідно технічного завдання відповідача. Загальна вартість зазначених робіт складає 83 071, 50 грн.

В підтвердження виконання робіт по договору № 31/2 від 07.07.2005 р. позивач посилається на наявні в матеріалах справи копії актів здачі-прийняття робіт: акт № 1 складений 29.12.2005 р. (т. 1 а.с. 207), акт № 2 складений 21.02.2006 р. (т. 1 а.с. 33), акт № 3 складений 21.02.2006 р. (т. 1 а.с. 34), акт № 4 складений 10.03.2006 р. (т.1 а.с. 34).

У відповідності до поданих позивачем пояснень, згідно договору підряду № 31/2 від 07.07.2005 р. неоплаченими залишились виконані роботи по наступним актам: акту № 2 станом на 21.02.2006 р. на суму 40 380, 50 грн., акту № 3 станом на 21.02.2006 р. на суму 61 813, 06 грн., акту № 4 станом на 10.03.2006 р. на суму 40 705,03 грн., а всього 142 898, 59 грн.

З огляду на вищевикладене, позивач стверджує, що загальна заборгованість відповідача за договором підряду №31/1 від 07.07.2005 р. та за договором підряду № 31/2 від 07.07.2005 р. становить 311 986,51 грн.

Беручи до уваги вказівки Вищого господарського суду України, що зазначені у постанові від 30.01.2013 р. у справі № 19/020-07/4, оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до договору підряду № 31/1 від 07.07.2005 р. суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що договір підряду № 31/1 від 07.07.2005 р. за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Аналогічні положення містить і ст. 318 Господарського кодексу України, згідно з нормами якої за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (п.п. 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.

Нормами ч. 1 ст. 321 Господарського кодексу України також встановлено, що у договорі підряду на капітальне будівництво сторони визначають вартість робіт (ціну договору) або спосіб її визначення. Частина 2 зазначеної статті передбачає визначення вартості робіт за договором підряду (компенсації витрат підрядника та належної йому винагороди) складанням приблизного або твердого кошторису . Кошторис вважається твердим, якщо договором не передбачено інше. Зміни до твердого кошторису можуть бути внесені лише за погодженням сторін.

Згідно з ст. 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію. Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника.

Відповідно до п. 3.3 Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000), затверджених Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 р. № 174 договірна ціна - це кошторис вартості підрядних робіт, за яку підрядна організація, визначена виконавцем робіт, згодна виконати об'єкт замовлення. Договірна ціна входить до складу вартості будівництва і використовується при проведенні взаєморозрахунків.

Договірні ціни можуть встановлюватись твердими, динамічними та періодичними. Вид договірної ціни встановлюється сторонами (замовник, підрядник) з урахуванням положень законодавства.

Тверді договірні ціни встановлюються незмінними на весь обсяг будівництва і не уточнюються, за винятком випадків, якщо: замовник змінює в процесі будівництва проектні рішення, що викликає зміну обсягів робіт та вартісних показників; в процесі будівництва в проектній документації та інвесторських кошторисах виявлено безперечні помилки, які не було виявлено на стадії тендерної пропозиції та складання договірної ціни, а підрядник не є виконавцем проектно-кошторисної документації; виникають обставини непереборної сили - надзвичайні обставини та події, які не можуть бути передбачені сторонами під час укладання договору (контракту); уповільнення темпів або зупинення виконання робіт за рішенням замовника, або з його вини, якщо це спричинило додаткові витрати підрядника; зміни законодавства з питань оподаткування, якщо це впливає на вартість робіт; істотного зростання (у розмірі визначеному сторонами) або зменшення після укладення договору підряду цін на ресурси, які забезпечує підрядник, а також на послуги, що надаються йому третіми особами.

Приблизний кошторис (динамічна договірна ціна) встановлюється відкритим і може уточнюватися протягом всього строку будівництва, при цьому маса прибутку, врахована в договірній ціні на початок будівництва, не уточнюється, крім випадків, наведених у пункті 3.3.3.2.

Періодичні договірні ціни встановлюються відкритими і мають елементи як динамічної, так і твердої договірних цін.

З матеріалів справи вбачається та підтверджується висновками судової експертизи № 10020/10021 від 03.06.2008 р. та № 3518/11-42 від 26.06.2012 р., що відповідно до вимог нормативних документів договірна ціна відповідно до договору підряду № 31/1 встановлена як динамічна.

Додатковою угодою № 1 до договору підряду № 31/1 загальна вартість робіт складає: склад № 1 без масандри - 888 607, 20 грн., завірені підписами та печатками сторін договірна ціна та локальний кошторис до неї містяться у матеріалах справи (т. 1 а.с. 172-176).

Додатковою угодою № 2 до договору підряду № 31/1 сторони визначили, що загальна вартість будівництва складу № 5 - 1 174 938, 74 грн. Проте, додаткова угода № 2 до договору підряду № 31/1 була в односторонньому порядку розірвана відповідачем (лист № 06 від 04.04.2006 р.) та роботи по ній позивачем не виконувалися, що підтверджується сторонами, а тому визначена нею вартість робіт не може бути взята судом до уваги.

Разом з тим, у матеріалах справи містяться завірені підписами та печатками сторін договірна ціна на залишок робіт до додаткової угоди № 1 на об'єкті будівництва складу № 1 та локальний кошторис до неї (т. 1. а.с. 177-181) на загальну суму 569 940, 30 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що загальна сума робіт за додатковою угодою № 1 до договору підряду № 31/1 становить 1 458 547, 50 грн. , яка складається з 888 607, 20 грн., передбачених додатковою угодою № 1, договірною ціною і локальним кошторисом до неї, та 569 940, 30 грн., передбачених договірною ціною на залишок робіт до додаткової угоди № 1 і локальним кошторисом до неї.

Також у матеріалах справи містяться дефектні акти, які погоджено уповноваженими представниками позивача та відповідача, про що свідчать підписи відповідних осіб та печатки підприємств, а саме:

- дефектні акти від 20.09.2005 р. та від 30.09.2005 р., якими обумовлено включення додаткових робіт в кошторис об'єкту , оскільки при розкопці котловану під фундаменти складського приміщення № 1 окремими місцями було виявлено насипний грунт, що включає в себе асфальт, щебінь, пісок з включенням будівельного сміття (уламки цегли, залишки деревини) на глибину 1, 7 м, яке не може служити основою під фундаменти і підлягає вивезенню з послідуючим влаштуванням щебеневої подушки до відмітки підошви фундаментних плит;

- дефектний акт від 30.09.2005 р. щодо фактичного виконання робіт по підготовці території будівництва, а саме: перевезення будівельного сміття, звалювання дерев, корчування пнів, перевезення пнів, засипка пнів після корчування, влаштування щебеневої засипки на плямах корчування тощо. Даним актом обумовлено включення додаткових робіт до кошторису об'єкту;

- дефектний акт від 22.11.2005 р. щодо фактичного виконання робіт по оздобленню складського приміщення № 1. Даним актом обумовлено включення додаткових робіт до кошторису об'єкта.

Листом Державного комітету з будівництва та архітектури від 24.02.2005 р. № 7/8-134|4/3-260 «Щодо складу проектно-кошторисної документації на капітальний та поточний ремонт житла, об'єктів соціальної сфери, комунального призначення та благоустрою, затвердження проектно-кошторисної документації і визначення вартості ремонтів на всіх стадіях їх здійснення» передбачено, що додаткові витрати, що враховують ускладнені умови виконання робіт, кошти на зведення та розбирання тимчасових будівель та споруд, сезонні подорожчання тощо залежно від конкретних умов враховуються в кошторисній вартості ремонту на підставі проекту організації ремонту (ПОР) або, якщо ПОР у складі проектної документації не розробляється, згідно з умовами виконання робіт, зафіксованими у затвердженому замовником (інвестором) дефектному акті.

Пунктом 3.5 договору № 31/1 передбачено, що загальна вартість договору може бути переглянута у наступних випадках: у разі збільшення відповідачем обсягу робіт; у разі зміни цін, вартості будівельних матеріалів, конструкцій, устаткування та інших витрат позивача. Переглянута загальна вартість договору набуває чинності тільки після її узгодження та затвердження відповідачем.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони у вищезазначених дефектних актах погодили додаткові витрати на виконання додаткових робіт, які підлягають включенню в кошторис об'єкту.

Досліджуючи наявні у матеріалах справи документи, судом встановлено, що заявлені позивачем роботи відповідно до: акту № 005 за листопад 2005 року виконані згідно із дефектним актом від 22.11.2005 р. (договір № 31/1 від 07.07.2005 р., додаткова угода № 1 від 07.07.2005 р.) щодо фактично виконаних робіт, які не ввійшли в кошторис об'єкту, по оздобленню фасаду складського приміщення №1, а саме: установлення і розбирання зовнішніх інвентарних риштувань, підготовлення поверхонь під фарбування, ґрунтувань поверхонь фасаду, фарбування із риштувань по підготовленій поверхні тощо. Зазначеним дефектним актом обумовлено включення фактично виконаних додаткових робіт до кошторису об'єкта; акту № 005 за лютий 2006 року виконані згідно із дефектним актом від 30.09.2005 р. (договір № 31/1 від 07.07.2005 р.) щодо фактичного виконання робіт, які не ввійшли в кошторис об'єкту, по підготовці території будівництва, а саме: перевезення будівельного сміття, звалювання дерев, корчування пнів, перевезення пнів, засипка пнів після корчування, влаштування щебеневої засипки на плямах корчування тощо. Зазначеним дефектним актом обумовлено включення фактично виконаних додаткових робіт до кошторису об'єкта; акту № 006 за лютий 2006 року виконані згідно із локальним кошторисом № 1 до договірної ціни на залишок робіт від 25.10.2005 р. (договір № 31/1 від 07.07.2005 р., додаткова угода № 1 від 07.07.2005 р.) на об'єкті будівництва складу № 1, за виключенням робіт: улаштування стяжок цементних товщиною 20мм (для примикання покрівлі до парапету); улаштування покриту парапету; герметизація мастикою «Оксіпласт» вертикальних швів тощо. Мають місце розбіжності об'ємів виконаних робіт зазначених у пунктах: 9 акту (відповідно до передбачених пунктом 31 кошторису), 10,13 акту (відповідно до передбачених пунктом 34 кошторису) тощо, а також застосування іншої кошторисної норми при муруванні внутрішніх стін, зазначеної у пункті 2 акту (відповідно до передбаченої пунктом 37 кошторису), в тому числі і застосованого матеріалу; акту № 007 за березень 2007 року (виготовленого у трьох варіантах з однаковим переліком робіт), виконані згідно із локальним кошторисом № 1 до договірної ціни на залишок робіт від 25.10.2005 р. (договір № 31/1 від 07.07.2005 р.) на об'єкті будівництва складу № 1, але мають місце розбіжності об'ємів виконаних робіт зазначених у всіх пунктах акту (відповідно до передбачених пунктами кошторису). Встановлено як збільшення, так і зменшення обсягів робіт, зазначених у акті.

З врахуванням переліку включених до актів приймання виконаних підрядних робіт № 005 за листопад 2005 року, № 005 за лютий 2006 року, № 006 за лютий 2006 року, № 007 за березень 2007 року із зазначеними у інших актах приймання виконаних підрядних робіт за договором № 31/1 встановлено, що роботи в них не повторюються.

Статтею 32 господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами:

письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. При необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту. Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.

Згідно з ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки, акти здачі-прийняття підрядних робіт, заявлені позивачем до стягнення не підписані відповідачем, проте відповідно до умов договору направленні позивачем та отриманні відповідачем, докази про що містяться у матеріалах справи, судом, при визначенні вартості будівельних робіт, взято за основу висновок № 10020/10021 судової будівельно-технічної експертизи від 03.06.2008 р. та висновок № 3518/11-42 повторної судової будівельно-технічної експертизи від 26.06.2012 р. щодо фактично виконаних позивачем робіт, а також врахована нормативна будівельно-технічна документація.

Відповідно до висновку № 10020/10021 судової будівельно-технічної експертизи від 03.06.2008 р. вартість фактично виконаних робіт по договору № 31/1 від 07.07.2005 р. з урахуванням виправлень (відрахуванні видів робіт та їх вартості, що не передбачені локальним кошторисом до договірної ціни на залишок робіт; відрахуванні видів робіт та їх вартості, що при накопиченні виконаних обсягів перевищують обсяги, передбачені локальним кошторисом до договірної ціни на залишок робіт; перерахунку загальновиробничих витрат; відрахуванні кошторисного прибутку в розмірі 6, 2 грн/люд-год та нарахування договірної величини кошторисного прибутку 2,64 грн/люд-год; відрахуванні коштів на покриття адміністративних витрат в розмірі 0,9 грн/люд-год та нарахування договірної величини коштів 0,38 грн/люд-гд) становить 1 311 085, 37 грн.

При проведенні повторного експертного дослідження, було підтверджено факт виконаних позивачем робіт, яким надана вартісна оцінка при прийнятті висновку № 10020/10021 судової будівельно-технічної експертизи від 03.06.2008 р., та у відповідності до яких встановлено:

- за актом № 005 за листопад 2005 року підтверджено фактично виконані роботи згідно із дефектним актом від 22.11.2005 р., які не ввійшли до кошторису об'єкту та заборгованість за яким відповідачем не погашена, у зв'язку з чим заявлена до стягнення позивачем сума боргу в розмірі 50 058, 00 грн . визнана судом правомірною та підлягає задоволенню в повному обсязі;

- за актом № 005 за лютий 2006 року фактично виконанні роботи згідно із дефектним актом від 30.09.2005 р, які не ввійшли до кошторису об'єкту, та при проведенні судових експертиз зараховані на загальну суму 5 644, 40 грн., у зв'язку з чим заявлена позивачем до стягнення сума (11 591, 10 грн.) виконаних за даним актом робіт підлягає частковому задоволенню в сумі, встановленій експертом, за виконання даного виду робіт - 5 644, 40 грн. ;

- за актом № 006 за лютий 2006 року роботи виконані згідно із локальним кошторисом № 1 до договірної ціни на залишок робіт від 25.10.2005 р., за виключенням робіт: улаштування стяжок цементних товщиною 20 мм (для примикання покрівлі до парапету); улаштування покриття парапету; герметизація мастикою «Оксіпласт» вертикальних швів тощо; мають місце розбіжності об'ємів виконаних робіт зазначених у пунктах: 9 акту (відповідно до передбачених пунктом 32 кошторису), 10, 13 акту (відповідно до передбачених пунктом 34 кошторису) тощо, а також застосування іншої кошторисної норми при муруванні внутрішніх стін, зазначеної у пункті 2 акту (відповідно до передбаченої пунктом 37 кошторису), в тому числі і застосованого матеріалу. Таким чином, за даним актом зараховуються роботи, до проведених в натурі з певними виправленнями, що полягають у відрахуванні видів робіт та їх вартості, що не передбачені локальним кошторисом до договірної ціни на залишок робіт; відрахуванні видів робіт та їх вартості, що при накопиченні виконаних обсягів перевищують обсяги, передбачені локальним кошторисом до договірної ціни на залишок робіт; перерахунку загальновиробничих витрат, а тому вартість робіт вказаних в акті № 006 за лютий 2006 року в розмірі 58 742, 82 грн. підлягає частковому задоволенню в сумі, визначній без перевищення сум, вказаних в кошторисі та становить 43 185, 34 грн .;

- за актом № 007 за березень 2007 року , роботи виконані згідно із локальним кошторисом № 1 до договірної ціни на залишок робіт від 25.10.2005 р., але мають місце розбіжності об'ємів виконаних робіт зазначених у всіх пунктах акту, у зв'язку з чим по даному акту зараховуються роботи з відрахуванням видів робіт та їх вартості, що не передбачені локальним кошторисом до договірної ціни на залишок робіт, а тому сума боргу по даному акту складає 37 198,12 грн ., замість заявлених до стягнення 48 696, 00 грн.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо того, що: загальна вартість робіт за договором підряду № 31/1 від 07.07.2005 р. становить 1 458 547, 50 грн. ; відповідно до висновку № 10020/10021 судової будівельно-технічної експертизи від 03.06.2008 р. вартість фактично виконаних робіт за договором підряду № 31/1 від 07.07.2005 р. становить 1 311 085,70 грн. ; договірна ціна відповідно до договору підряду № 31/1 від 07.07.2005 р. встановлена як динамічна; відповідно до вимог нормативної будівельно-технічної документації додаткові витрати можуть враховуватися в кошторисній вартості на підставі затвердженого замовником дефектного акту; вартість фактично виконаних позивачем робіт щодо кожного із заявлених до стягнення позивачем актів за договором підряду № 31/1 від 07.07.2005 р. з урахуванням виправлень, визначених судовими експертизами, а також п.п. 3.5, 3.6 договору підряду № 31/1 щодо того, що переглянута загальна вартість договору набуває чинності після її узгодження та затвердження відповідачем та розрахунки за виконані роботи проводяться щомісячно по актах здачі-приймання виконаних робіт за фактично виконані роботи в межах програми будівництва та реконструкції на поточний рік, з урахуванням часткової сплати коштів за виконанні позивачем роботи у розмірі 1 175 000, 00 грн., суд вважає, що заявлені до стягнення 169 087, 92 грн. заборгованості за договором підряду № 31/1 від 07.07.2005 р. за виконані підрядні роботи підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 136 085, 86 грн .

Щодо договору підряду № 31/2 від 07.07.2005 р. суд відзначає наступне.

Як вбачається з договору підряду № 31/2 від 07.07.2005 року, а також укладеної між сторонами додаткової угоди № 1, предметом договору є виконання проектно-кошторисних робіт по коригуванню на стадії «проект» та виготовлення робочого креслення продовольчого складу № 1 (без мансарди) та № 5 згідно технічного завдання замовника.

У відповідності до встановлених судом обставин, які також підтверджені судовою експертизою від 03.06.2008 р., проект та робочі креслення по реконструкції існуючих будівель та будівництва нових адміністративних та складських приміщень для зберігання продовольчих товарів в смт. Коцюбинське по вул. Залізнична, 2 в частині продовольчих складів № 1 та № 5, виконаний по договору підряду № 31/2 від 07.07.2005 р., відповідають вимогам ДБН та іншим державним стандартам з питань будівництва. Загальна вартість проектних робіт у відповідності до умов додаткової угоди № 1 до договору підряду № 31/2 від 07.07.2005 р. становить 127 380, 50 грн.

Згідно складеного на підставі додаткової угоди № 1 акту № 2 від 21.02.2006 р. вартість робіт (виготовлення проекту складу № 1, № 5) складає 80 380, 50 грн., з яких відповідачем було сплачено 40 000, 00 грн., а тому заборгованість становить 40 380, 50 грн.

Щодо акту № 3 від 21.02.2006 р. «Реконструкція існуючих будівель та будівництво нових адміністративних та складських приміщень для зберігання продовольчих товарів» до додаткової угоди № 2 на суму 61 813, 06 грн. та акту № 4 від 10.03.2006 р. «Реконструкція існуючих будівель та будівництво нових адміністративних та складських приміщень для зберігання продовольчих товарів» до додаткової угоди № 3 від 09.03.2006 р. на суму 40 705, 03 грн., вбачається, що зазначені додаткові угоди зі сторони відповідача не підписані, а відтак, істотні умови не погоджені, зокрема, і щодо порядку та вартості виконання робіт, у зв'язку з чим суд приходить до висновку щодо безпідставності заявлених позовних вимог в частині стягнення заборгованості в сумі 102 518, 09 грн. за актами № 3 та № 4.

За таких обставин, заявлені до стягнення 142 898,59 грн. заборгованості за договором підряду № 32/1 від 07.07.2005 р. за виконані підрядні роботи підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 40 380, 50 грн. (згідно акту № 2 від 21.02.2006 р.), що також підтверджується у Постанові Вищого господарського суду України від 30.01.2013 р.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджена наявність заборгованості за договорами підряду в загальній сумі 176 466, 36 грн., а саме: за договором підряду № 31/1 від 07.07.2005 р. заборгованість складає 136 085, 86 грн.; за договором підряду № 31/2 від 07.07.2005 р. - 40 380, 50 грн.

Крім того, позивач на підставі п. 5.2 договору підряду № 31/1 та п. 4.2 договору підряду № 31/2 просить суд стягнути з відповідача пеню за неналежне виконання або невиконання зобов'язань у вигляді сплати подвійної облікової ставки НБУ за кожен день з моменту порушення зобов'язань, яка становить 25 548, 68 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

З наданого позивачем розрахунку пені (обґрунтування суми позовних вимог вих. № 12/4 від 03.08.2012 р.) вбачається, що ним здійснено нарахування пені за період з 01.04.2007 р. (моменту отримання відповіді на претензію) до 01.10.2007 р.

Суд, перевіривши нарахування пені, вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до умов договору № 31/1 (п.п. 3.7, 4.5, 4.6) та договору № 31/2 ( п.п. 2.4, 3.2, 3.4,), при неотримання позивачем у 5-ти денний термін підписаного акту виконаних робіт без мотивованих причин, роботи вважаються прийнятими і підлягають оплаті на протязі 3 банківських днів.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем невірно визначено порядок та період нарахування пені, оскільки не враховано встановлені договором умови здійснення розрахунків та початок настання відповідальності у разі невиконання умов договору (п. 3.7, 4.6 договору № 31/1; п. 2.4, 3.4 договору №31/2) та чинного законодавства (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України), у зв'язку з чим судом було здійснено власний розрахунок пені по кожному акту окремо, з урахуванням моменту отримання актів відповідачем, строків кінцевої оплати, часткового задоволення судом основної суми заборгованості та встановлено наступне: акт № 005 за листопад 2005 року був прийнятий до розгляду відповідачем 22.12.2005 р. (т.2, а.с. 72), згідно якого підлягає до стягнення пеня в розмірі 4 716, 42 грн.; акт № 005 за лютий 2006 року був отриманий відповідачем 09.03.2006 р. (т. 1, а.с. 55, 56), згідно якого підлягає до стягнення пеня в розмірі 512, 33 грн.; акт № 006 за лютий 2006 року був отриманий 01.03.2006 р. (т.1, а.с. 53-54), згідно якого підлягає до стягнення пеня в розмірі 3 938, 74 грн.; акт № 007 за березень 2007 року, отриманий відповідачем 29.03.2007 р. (т. 1 а.с. 24), згідно якого підлягає до стягнення пеня в розмірі 3 056, 36 грн.; акт № 2 за лютий 2006 року був отриманий відповідачем 09.03.2006 р. (т. 1, а.с. 55, 56), згідно якого підлягає до стягнення пеня в розмірі 3 665, 22 грн.

Таким чином, заявлена позивачем до стягнення пеня за договором підряду № 31/1 від 07.07.2005 р. та договором підряду № 31/2 від 07.07.2005 р. в розмірі 25 548 ,68 грн. підлягає частковому задоволенню в сумі 15 889, 07 грн.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення оплати за виконанні підрядні роботи в строк встановлений договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних та інфляційні втрати з простроченої суми грошового зобов'язання за договором підряду № 31/1 від 07.07.2005 р. та договором підряду № 31/2 від 07.07.2005 р.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача (обґрунтування суми позовних вимог вих. № 12/4 від 03.08.2012 р.) інфляційні втрати з простроченої суми за період з січня 2008 року до грудня 2008 року (включно) складають 69 606, 22 грн., 3 % річних - за період з 01.04.2007 р. до 31.03.2008 р. складають 9 385, 23 грн.

Судом здійснено власний розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних з урахуванням задоволених позовних вимог щодо суми основного боргу, а також беручи до уваги встановлений позивачем період їх нарахування та відсутності у суду права виходити за межі позовних вимог, встановлено, що інфляційні втрати за період з січня 2008 року до грудня 2008 року (включно), а також 3% річних з 01.04.2007 р. до 31.03.2008 р. підлягають задоволенню частково в сумі 39 351, 99 грн. та 5 308, 49 грн. відповідно.

Крім того, позивачем включено до суми позовних вимог вимогу про стягнення з відповідача вартості проведеної експертизи в розмірі 4 269, 18 грн., що була здійснена ним з власної ініціативи з метою визначення відповідності проектної документації нормативно-правовим та нормативним актам з охорони праці та промислової безпеки.

В обґрунтування заявленої вимоги, позивач посилається на державно-будівельні норми А.2.2-3-2004, згідно яких встановлено право проектувальника за дорученням замовника на подання проектної документації на погодження та експертизу за окрему плату, на підставі яких ним було здійснено експертизу, факт проведення та оплати якої підтверджується: висновком 06 В № 04-1970-20650, договором-рахунком №28-01-3722 від 08.08.2006 р., платіжним дорученням № 466 від 17.08.2006 р. та актом приймання-виконаних робіт № 3722 від 07.09.2006 р.

У матеріалах справи відсутнє будь-яке доручення відповідача щодо подання проектної документації на експертизу позивачем, а тому суд приходить до висновку, що за своєю правовою суттю, включена до суми позовних вимог вартість проведеної експертизи є збитками, оскільки вказана сума не може бути включена до судових витрат в розумінні ст. 44 Господарського процесуального кодексу України та не є сумою заборгованості, яка виникла у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Предметом доказування згаданої вимоги є факти неправомірних дій (бездіяльності) відповідача, виникнення шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями (бездіяльністю) відповідача і заподіяння ним шкоди.

Однак, вартість проведеної експертизи, яка є лише доказом в обґрунтування заявлених позивачем вимог, не може розцінюватись як збитки, понесені останнім внаслідок неправомірних дій відповідача, оскільки не містить всіх необхідних елементів для застосування такої міри відповідальності, а саме: протиправної поведінки відповідача, завданої шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, вини особи, яка заподіяла шкоду, а тому не може бути стягнута з відповідача, з підстав її необґрунтованості та недоведеності.

Враховуючи вищезазначене, судом частково задовольняються вимоги позивача, а у розмірі 237 015, 91 грн., з яких: 176 466, 36 грн. сума основного боргу за договорами підряду № 31/1 та № 31/2 від 07.07.2005 р., 15 889, 07 грн. - пені, 39 351, 99 грн. - інфляційних втрат та 5 308, 49 грн. - 3 % річних.

Після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України (п. 23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 р. «Про деякі питання практики призначення судової експертизи»).

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

Як вбачається у даній справі було проведено дві експертизи згідно з ухвалою господарського суду Київської області від 17.04.2007 р. у справі № 19/020-07 (вартість проведення даної експертизи 11 730, 00 грн., що була сплачена позивачем) та згідно з ухвалою господарського суду Київської області від 04.04.2011 р. у справі № 19/020-07/4 (вартість проведення повторної експертизи 21 150, 00 грн., що була сплачена відповідачем).

Таким чином, відповідно до розміру задоволених судом позовних вимог, витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, що була призначена ухвалою господарського суду Київської області від 17.04.2007 р. у справі № 19/020-07, покладаються на відповідача у розмірі 6 607, 00 грн., а витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, що була призначена ухвалою господарського суду Київської області від 04.04.2011 р. у справі № 19/020-07/4, покладаються на позивача у розмірі 11 912, 87 грн.

Судові витрати: державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України (у редакції на момент звернення до суду), покладається судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 32, 33, 41, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Київспецмонтажбуд» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробничої фірми «Будматеріали» ЛТД (08298, Київська область, місто Ірпінь, селище міського типу Коцюбинське, вулиця Залізнична, будинок 2, ідентифікаційний код - 13723711) на користь Приватного акціонерного товариства «Київспецмонтажбуд» (01014, місто Київ, вулиця Чеська, будинок 6, к. 101, ідентифікаційний код - 24740434) 176 466 (сто сімдесят шість тисяч чотириста шістдесят шість) грн. 36 коп. основного боргу за договорами підряду № 31/1 та № 31/2 від 07.07.2005 р., 15 889 (п'ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 07 коп. - пені, 39 351 (тридцять дев'ять тисяч триста п'ятдесят одна) грн. 99 коп. - інфляційних втрат, 5 308 (п'ять тисяч триста вісім) грн. 49 коп. - 3 % річних, 6 607 (шість тисяч шістсот сім) грн. 00 коп. - витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, 2 370 (дві тисячі триста сімдесят) грн. 16 коп. - державного мита та 66 (шістдесят шість) грн. 46 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київспецмонтажбуд» (01014, місто Київ, вулиця Чеська, будинок 6, к. 101, ідентифікаційний код - 24740434) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробничої фірми «Будматеріали» ЛТД (08298, Київська область, місто Ірпінь, селище міського типу Коцюбинське, вулиця Залізнична, будинок 2, ідентифікаційний код - 13723711) 11 912 (одинадцять тисяч дев'ятсот дванадцять) грн. 87 коп. - витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи.

5. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено: 16.04.2013 р.

Суддя Т.В. Лутак