КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-10003/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.
У Х В А Л А
Іменем України
09 квітня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Степанюка А.Г.,
суддів - Кузьменка В.В, Шурка О.І.,
при секретарі - Ліневській В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Іллічівську Одеської області Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БК Південьбуд ЛТД» до Державної податкової інспекції у місті Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій при проведенні перевірки та складанні акту від 11 березня 2011 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «БК Південьбуд ЛТД» (далі - Позивач, ТОВ «БК Південьбуд ЛТД») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у місті Іллічівську Одеської області Державної податкової служби (далі - Відповідач, ДПІ у м. Іллічівську), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати противоправними дії ДПІ у м. Іллічівську при проведенні перевірки та складанні акту № 461/23-0304/35749545 від 11.03.2011 року «Про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «БК Південьбуд Лтд» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року; визнати протиправними висновки акту перевірки ДПІ м. Іллічівську № 461/23-0304/35749545 від 11.03.2011 року «Про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «БК Південьбуд Лтд» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року» щодо встановлення нікчемності правочинів по придбанню товарів (послуг) від КФ «Вестт» (код ОКПО 20975376), ПП «Спецбуд» (код ОКПО 32976082), ТОВ «БК «Еталон» (код ОКПО 32431388), ПП «СРК-Будлайн» (код ОКПО 36919410), ТОВ «Бласт ЛТД» (код ОКПО 20961931) на суму податкового кредиту 2 474 421,84 гривень та щодо продажу товарів (послуг) на адресу покупців ТОВ «Крим-Ірей» (код ОКПО 30645958), КФ «ВеСТТ» (код ОКПО - 20975376), Концерн «Одесаагрогаз» (код ОКПО 31693667), ПП «Спецбуд» (код ОКПО 32976082), ТОВ «CHIT» (код ОКПО 34815428), ТОВ «Об'єднання Одесаагрогаз» (код ОКПО 13891526), ТОВ «Бласт ЛТД» (код ОКПО 20961931), МПП «ФАСАД» (код ОКПО 30449194), ТОВ «БК «Еталон» (код ОКПО 32431388), ТОВ «ЮСТ-СП» (код ОКПО 33139780), ПП «Євро траст» (код ОКПО 33723189), ТОВ «ТРК «ЕВЕРЕСТ» (код ОКПО 36310160), ТОВ «Південна Торгова Компанія ЛТД» (код ОКПО 37169138) на суму податкових зобов'язань 2 548 769,00 гривень, зобов'язати ДПІ у м. Іллічівську відновити в обліковій картці платника - товариства з обмеженою відповідальністю «БК Південьбуд Лтд» особистого рахунку, а також в усіх електронних системах, у тому числі у системі «автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податку на додану вартість у розмірі 2 474 421,84 гривень (податковий кредит) та 2 528 769,00 гривень (податкові зобов'язання) за листопад - грудень 2010 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 липня 2012 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем при проведенні перевірки було допущено порушення ряду положень чинного законодавства, в результаті чого висновки перевірки є необ'єктивними та необґрунтованими. Крім того, Окружний адміністративний суд м. Києва наголошував на тому, що вносити зміни до облікових даних платника податків податковий орган має право виключно на підставі податкового повідомлення-рішення або довідок, а не на підставі висновків акту перевірки.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує на неповне дослідження судом всіх фактичних обставин справи та перевірку їх доказами, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася за наявними у ній матеріалами у відповідності до ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що у березні 2011 року посадовими особами ДПІ у м. Іллічівську було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «БК «Південьбуд ЛТД» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.11.2010 року по 31.12.2010 року. У ході перевірки податковим органом виявлено порушення Позивачем: пп. 3.1.1, п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1, пп.. 7.4.2, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результатів чого завищено суму податкових зобов'язань з ПДВ на 2 548 769,00 грн. та завищено суму податкового кредиту на 2 474 422,00 грн.; п.п. 1, 5 ст. 203, п.п. 1, 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. ст. 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по право чинах, здійснених ТОВ «БК «Південьбуд ЛТД» з ТОВ «Крим-Ірей», КФ «ВеСТТ», Концерн «Одесаагрогаз», ПП «Спецбуд», ТОВ «СНІТ», ТОВ «Об'єднання Одесаагрогаз», ТОВ «Бласт ЛТД», МПП «ФАСАД», ТОВ «БК «Еталон», ТОВ «ЮСТ-СП», ПП «Євротраст», ТОВ «ТРК «ЕВЕРЕСТ», ТОВ «Південна Торгова Компанія ЛТД». Результати перевірки зафіксовані в акті від 11 березня 2011 року №461/23-0304/35749545.
При цьому, надаючи оцінку викладеним в акті перевірки відомостям, суд першої інстанції встановив, що останній не мітить відомостей щодо активів Позивача, джерел інформації про відсутність у Позивача нерухомого майна на будь-яких правових титулах, результатів перевірки дотримання вимог трудового законодавства на предмет законної реєстрації усіх працюючих на підприємстві, конкретизації термінів, якими оперує податковий орган. Крім того, суд зауважив, що акт перевірки не містить жодних логічних та обґрунтованих висновків, а також включає невірне твердження перевіряючих про реальну кількість працюючих працівників на підприємстві.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне.
Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.
Приписи п. 75.1 ст. 75 ПК України визначають, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Отже, зі змісту наведеної статті вбачається, що документальна перевірка може бути плановою або позаплановою, а також виїзною чи невиїзною.
Згідно пп. 75.1.1 п.75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.
При цьому, пунктом 79.1 ст. 79 Податкового кодексу імперативно визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що відповідно до норм статей 77, 78, 86 розділу II Податкового кодексу України та статті 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», з метою забезпечення єдиного порядку відображення результатів документальних перевірок платників податків - юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлених підрозділів наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року №984 затверджено «Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» (далі - Порядок №984).
Відповідно до п. 2 Розділу ІІ Порядку №984 вступна частина акта (довідки) документальної перевірки повинна містити, зокрема, такі дані: місцезнаходження платника податків (п. 2.1); підстави для проведення перевірки відповідно до Кодексу та інших законодавчих актів (п. 2.3); дата видачі та номер направлення на проведення документальної перевірки, найменування органу державної податкової служби, який його виписав. Дати та номери наказів керівника органу державної податкової служби на проведення перевірки, продовження або перенесення строків проведення перевірки, зупинення перевірки (у разі наявності) (п. 2.4); вид перевірки (документальна планова або позапланова, виїзна або невиїзна перевірка) (п. 2.6); інформація про надсилання (вручення) платнику податків повідомлення про проведення документальної перевірки, якщо таке передбачено законом (п. 2.8).
Всупереч вищенаведених норм ПК України, в акті перевірки Позивача відсутні посилання Відповідач на плановий чи позаплановий характер проведеної документальної перевірки ТОВ «БК Південьбуд ЛТД», що вказує на недотримання податковим органом порядку оформлення документальної перевірки.
Оцінюючи висновки акту перевірки щодо порушень Позивачем ряду приписів Закону України «Про податок на додану вартість» та Цивільного кодексу України, суд першої інстанції обґрунтовано наголосив на тому, що останні спростовуються наявними у матеріалах справи, зокрема, договорами, укладеними ТОВ «БК «Південьбуд ЛТД» з: ТОВ «Крим-Ірей», виконання яких на суму 5 311 162,80 грн. (у тому числі ПДВ - 885 193,80 грн.) підтверджується актами виконаних робіт, податковими накладними та іншими первинними документами; МПП «Фасад», виконання якого на суму 101 000,00 грн. (у тому числі ПДВ - 16 833,33 грн.) підтверджується актами приймання виконання будівельних робіт, податковими накладними тощо; ПП «Спецбуд», виконання яких на суму 596 936,90 грн. (у тому числі ПДВ - 119 387,38 грн.) підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, податковими накладними, довідками про вартість будівельних робіт, розрахунками витрат тощо; КФ «ВеСТТ», виконання яких на загальну суму 4 167 043,15 грн. (у тому числі ПДВ - 833 408,63грн.) підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт, підсумковими відомостями ресурсів, довідками, податковими накладними; Концерн «Одесаагрогаз», виконання якого на суму 260 000,00 грн. (у тому числі ПДВ - 43 333,33 грн.) підтверджується актом здачі-прийняття робіт, податковою накладною, договором підряду; ПП «Євротраст», виконання якого на суму 73 722,27 грн. (у тому числі ПДВ - 12 287,05 грн.) підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт, підсумковими відомостями ресурсів, довідкою, податковою накладною; ТОВ «Об'єднання «Одесаагрогаз», виконання яких на загальну суму 754 999,95 грн. (у тому числі ПДВ - 150 999,99 грн.) підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, підсумковими відомостями, довідками, податковими накладними; ТОВ «ТД «Південна Торгова Компанія ЛТД», виконання якого на суму 27 234,35 грн. (у тому числі ПДВ - 5 446,87 грн.) підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт та податковими накладними; ТОВ «СНІТ», виконання якого на суму 36 200,00 грн. (у тому числі ПДВ - 6033,33 грн.) підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт, актами договірних цін на будівництво, розрахунками витрат, підсумковою вартістю ресурсів, податковою накладною; ТОВ «Телерадіокомпанія «ЕВЕРЕСТ», виконання яких на загальну суму 1 406 250,00 грн. (у тому числі ПДВ - 281 250,00 грн.) підтверджується актами здачі-прийняття робіт, рахунками-фактурами, податковими накладними; ТОВ «ЮСТ-СП» на загальну суму 298 240,85 грн. (у тому числі ПДВ - 59 648,17 грн.), виконання яких підтверджується актами здачі-прийняття робіт, підсумковими відомостями, локальними кошторисами, податковими накладними; ТОВ «БК Еталон» на суму 200 665,16 грн. (у тому числі ПДВ - 33 444,19 грн.), виконання якого підтверджується актом прийняття-передачі виконаних робіт, довідкою, рахунком та податковою накладною; ТОВ «Бласт ЛТД» на суму 609 015,00 грн. (у тому числі ПДВ - 101 502,50 грн.), виконання якого підтверджується актом прийняття-передачі виконаних робіт, підсумковими відомостями ресурсів, довідками, рахунком, податковою накладною. Крім того, судом встановлено, що оплата послуг Позивача здійснювалася контрагентами у встановленому законом порядку.
При цьому суд першої інстанції вірно зауважив, що до виконання робіт по вищенаведеним договорам ТОВ «БК «Південьбуд ЛТД» було залучено ТОВ «СРК-Будлайн», яке дійсно виконувало покладені на нього зобов'язання, що випливає з наявних у матеріалах справи актів прийняття-передачі виконаних робіт, податковими накладними. А тому, враховуючи викладене, Окружний адміністративний суд м. Києва прийшов до обґрунтованого висновку, що твердження податкового органу про заниження Позивачем суми податкових зобов'язань за листопад, грудень 2010 року в сумі 2 548 769,00 грн. є необґрунтованим.
Оцінюючи викладені в акті перевірки висновки податкового органу щодо неправомірного включення Позивачем до складу податкового кредиту 2 468 987,18 грн., суд першої інстанції зауважив, що наявними у матеріалах справи договорами, укладеними ТОВ «БК «Південьбуд ЛТД» з КФ «ВеСТТ», ПП «Спецбуд», ТОВ «БК «Еталон», ТОВ «Бласт ЛТД», ТОВ «СРК-Будлайн», а також первинними документами, що свідчать про виконання вказаних правочинів, підтверджується дотримання з боку ТОВ «БК Південьбуд ЛТД» вимог податкового законодавства, а тому підстав стверджувати про протиправне формування Позивачем податкового кредиту у вказаній сумі у ДПІ в м. Іллічівську не було.
На думку колегії суддів, така позиція суду першої інстанції є обґрунтованою з огляду на наступне.
Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон про ПДВ) в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону про ПДВ податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку (пп. 7.4.1 ст. 7 Закону про ПДВ).
Приписи пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Надавши оцінку наявним у матеріалах справи податковим накладним, виписаним Позивачу його контрагентами, а також перевіривши останні на відповідність вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що виписані контрагентами Позивача податкові накладені оформлені належним чином.
Крім того, за результатами аналізу положень ст. ст. 204, 215, 228 ЦК України та встановлених вище обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність у податкового органу правових підстав для визнання укладених Позивачем договорів нікчемними.
При цьому судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 5.2 Порядку №984 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.
Разом з тим, як вірно зауважив суд першої інстанції, податковим органом всупереч приписів Порядку №984 не зазначено підстав для визнання укладених Позивачем господарських договорів нікчемними.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно надав оцінку фактичним обставинам справи.
Аналізуючи висновки суду першої інстанції в частині необхідності зобов'язання ДПІ у м. Іллічівську відновити в обліковій картці платника - товариства з обмеженою відповідальністю «БК Південьбуд ЛТД» особистого рахунку, а також в усіх електронних системах, у тому числі у системі «автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» суми податку на додану вартість у розмірі 2 474 421,84 гривень (податковий кредит) та 2 528 769,00 гривень (податкові зобов'язання) за листопад - грудень 2010 року, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п. 66.1 ст. 66 ПК України підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є: інформація органів державної реєстрації; інформація банків та інших фінансових установ про відкриття (закриття) рахунків платників податків; документально підтверджена інформація, що надається платниками податків; інформація суб'єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; рішення суду, що набрало законної сили; дані перевірок платників податків.
Згідно п. 66.2 ст. 66 ПК України внесення змін до облікових даних платників податків здійснюється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Приписи п. 63.3 ст. 63ПК України визначають, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в органах державної податкової служби за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.
Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних органах державної податкової служби за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, органи державної податкової служби за місцезнаходженням таких об'єктів у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби.
Як вірно зауважив суд першої інстанції, згідно п.п. 183.1., 183.12, 183.15 ст. 183 ПК України будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає, до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву. Центральний орган державної податкової служби веде реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку. У разі зміни платником податку місцезнаходження (місця проживання) або його переведення на обслуговування до іншого органу державної податкової служби зняття такого платника з обліку в одному органі державної податкової служби і взяття на облік в іншому здійснюється в порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби.
На підставі наведених вище норм Податкового кодексу України суд першої інстанції зробив правильний, на думку колегії суддів, висновок, що відповідач має прав вносити зміни в облікові дані платника, однак, лише в ті, що не пов'язані із зміною податкового навантаження чи податкового кредиту, оскільки такі зміни за собою несуть податкові зобов'язання, які закріплені у п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України та визначаються платником податків на підставі поданих декларацій самостійно чи визначаються контролюючим органом.
Згідно п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках. Таке визначення суми грошового зобов'язання здійснюється податковим органом шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення (пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Таким чином, враховуючи викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що зміни в облікові дані операцій по ПДВ здійснюються лише на підставі податкових повідомлень-рішень чи на підставі довідок, складених за результатами перевірок, коли контролюючим органом не виявлено фактів порушень платником податків законодавства України.
Відтак внесення змін до облікових карток платника податків, що не пов'язані із зміною податкового навантаження (тобто, податкової звітності, розшифровки результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України) з податку на додану вартість, можливе лише на підставі або самостійно поданої декларації платника податку на додану вартість або прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення після закінчення строків його узгодження.
Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні винесені на підставі складеного за результатами перевірки акта податкові-повідомлення рішення про визначення позивачеві сум грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що у податкового органу не виникло права вносити зміни до облікових карток платника податків, що не пов'язані із зміною податкового навантаження з податку на додану вартість.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Іллічівську Одеської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БК Південьбуд ЛТД» до Державної податкової інспекції у місті Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій при проведенні перевірки та складанні акту від 11 березня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.
Головуючий суддя Степанюк А.Г.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.04.2013 |
Оприлюднено | 18.04.2013 |
Номер документу | 30737480 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Степанюк А.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні