КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-13228/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.
У Х В А Л А
Іменем України
04 квітня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Желтобрюх І.Л. та Шостака О.О.,
при секретарі - Томко Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Консалтинг Груп» на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Консалтинг Груп» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2012 року ТОВ «Юридична компанія «Консалтинг Груп» звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 18 вересня 2011 року № 000908228 та № 0009092280.
Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 23 квітня 2012 року в задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що має право формувати податковий кредит та валові витрати на підставі документів, складених ТОВ «Денфінансгруп» та ТОВ «Снайпер Медіа».
Під час судового засідання представник позивача підтримала свою апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Юридична компанія «Консалтинг Груп» - залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2012 року - без змін виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Юридична компанія «Консалтинг Груп» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2009 року по 30 червня 2012 року, про що складено акт від 28 серпня 2012 року № 655/22-8/32109116.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 18 вересня 2011 року № 000908228, яким позивачу нараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1319543 грн. 00 коп., з яких 1093220 грн. 00 коп. - за основним платежем та 226323 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції, а також від 18 вересня 2011 року № 000909228, яким позивачу нараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 9983957 грн. 00 коп., з яких 9983957 грн. 00 коп. - за основним платежем та 01 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу ТОВ «Юридична компанія «Консалтинг Груп» звернулося до суду з позовом про їх скасування.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Юридична компанія «Консалтинг Груп» суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Денфінансгруп» та ТОВ «Снайпер Медіа» здійснювали незаконну господарську діяльність, у зв'язку з чим позивач не мав права формувати податковий кредит на підставі документів, складених вказаними юридичними особами.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Денфінансгруп» і ТОВ «Снайпер Медіа» були укладені договори про надання маркетингових послуг, юридичних послуг, послуг з охорони та рекламних послуг.
На підставі документів, складених за вказаними договорами, позивачем був сформований податковий кредит та валові витрати.
ДПІ у Печерському районі м. Києва вважає такі дії ТОВ «Юридична компанія «Консалтинг Груп» неправомірними з огляду на те, що в діяльності ТОВ «Денфінансгруп» та ТОВ «Снайпер Медіа» наявні ознаки фіктивності.
Так, згідно акту ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 23 листопада 2011 року № 794/ 23-2/37336043 ТОВ «Денфінансгруп» здійснювало господарські операції без мети реального настання правових наслідків, а з метою заниження об'єктів оподаткування та несплати податків іншими особами.
Згідно акту ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 22 вересня 2009 року № 1080/3/23-40-37033120 про неможливість проведення зустрічної звірки з ТОВ «Снайпер Медіа», господарські правовідносини із вказаною юридичною особою за період з квітня по липень 2011 року - не підтверджуються.
На думку колегії суддів самі по собі вказані відомості не є беззаперечним доказом безтоварності операцій між ТОВ «Юридична компанія «Консалтинг Груп», а також ТОВ «Денфінансгруп» та ТОВ «Снайпер Медіа».
Разом з тим, з огляду на вищевикладені обставини колегія суддів вважає, що з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту та валових витрат за операціями з вказаними контрагентами, позивач зобов'язаний був надати суду копії всіх документів, які підлягали складенню під час укладення та виконання відповідних договорів.
Такий обов'язок виникає у позивача також з огляду на наступні норми права.
Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України до витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, належить, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг та понесення витрат саме у зв'язку з отриманням товарів, робіт (послуг).
Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.
Формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів, чинним законодавством - не передбачено.
На підтвердження виконання ТОВ «Денфінансгруп» та ТОВ «Снайпер Медіа» своїх зобов'язань перед ТОВ «Юридична компанія «Консалтинг Груп» позивач надав суду копії лише актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкових накладних.
Дослідивши зміст вказаних документів у сукупності з умовами договорів № ДГ-0000007 від 10 січня 2011 року про надання спектру юридичних послуг, № ДГ-0000008 від 10 січня 2011 року про надання спектру юридичних послуг, № ДГ-0000017 від 10 січня 2011 року про надання послуг охорони, № ДГ-0000009 від 10 січня 2011 року про надання маркетингових послуг, № 0106 від 01 липня 2011 року про надання спектру юридичних послуг, № 2604 від 26 квітня 2011 року про надання рекламних послуг та № 2604 від 26 квітня 2011 року про надання послуг супроводження охоронної діяльності колегія суддів дійшла висновку, що вони не є належним доказом фактичного отримання позивачем послуг від ТОВ «Денфінансгруп» та ТОВ «Снайпер Медіа».
Умовами вище перелічених договорів було передбачено, вчинення яких саме дій є предметом відповідного договору та що саме входить в поняття юридичних, маркетингових, рекламних та охоронних послуг.
Натомість у переважній більшості наданих позивачем актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), всупереч ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не зазначено зміст та обсяг операцій, які виконувалися ТОВ «Денфінансгруп» та ТОВ «Снайпер Медіа».
Із наданих позивачем документів неможливо встановити за якою адресою, які саме роботи, з яким товаром та у якому обсязі вчиняли вказані особи на замовлення ТОВ «Юридична компанія «Консалтинг Груп».
Зазначення у документах первинного бухгалтерського обліку всіх необхідних реквізитів зумовлене не лише необхідністю дотримання вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а й практичними цілями - здійснювати належний контроль за виконанням замовлених послуг, їх якість та обсягом тощо. У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що сторони договору зацікавлені у складенні документів із детальним розшифруванням змісту та обсягу господарської операції. Натомість відсутність всіх обов'язкових реквізитів чи їх неповне відображення може бути свідченням того, що господарська операція фактично не виконувалося.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що надані ТОВ «Юридична компанія «Консалтинг Груп» копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) не доводять фактичного отримання послуг від ТОВ «Денфінансгруп» та ТОВ «Снайпер Медіа».
Інших доказів, які підтверджують отримання позивачем результатів послуг, зазначених у договорах № ДГ-0000007 від 10 січня 2011 року про надання спектру юридичних послуг, № ДГ-0000008 від 10 січня 2011 року про надання спектру юридичних послуг, № ДГ-0000017 від 10 січня 2011 року про надання послуг охорони, № ДГ-0000009 від 10 січня 2011 року про надання маркетингових послуг, № 0106 від 01 липня 2011 року про надання спектру юридичних послуг, № 2604 від 26 квітня 2011 року про надання рекламних послуг та № 2604 від 26 квітня 2011 року про надання послуг супроводження охоронної діяльності представник ТОВ «Юридична компанія «Консалтинг Груп» до суду не надав.
Таким чином, позивач порушив правило, передбачене п. 44. 1 ст. 44 ПК України, щодо формування показників податкової звітності на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
У зв'язку з цим показники податкової звітності ТОВ «Юридична компанія «Консалтинг Груп» в частині валових витрат та податкового кредиту, сформовані на підставі документів, складених ТОВ «Денфінансгруп» та ТОВ «Снайпер Медіа», є непідтвердженими.
За таких обставин колегія суддів вважає, що позивачу було правомірно нараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток і податку на доданому вартість, та не вбачає підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 27 листопада 2012 року, та не можуть бути підставами для її скасування.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Юридична компанія «Консалтинг Груп» залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2012 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Консалтинг Груп» - залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 27 листопада 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.М. Горяйнов
Судді І.Л. Желтобрюх
О.О. Шостак
Ухвала складена в повному обсязі 09 квітня 2013 року.
Головуючий суддя Горяйнов А.М.
Судді: Желтобрюх І.Л.
Шостак О.О.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.04.2013 |
Оприлюднено | 18.04.2013 |
Номер документу | 30737602 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Горяйнов А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні