cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2013 року Справа № 12/319
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Чесна музика", м.Київ
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2013
зі справи № 12/319
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МУН РЕКОРДС", м.Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Чесна музика", м.Київ
про стягнення 98 500,00 грн. компенсації за порушення авторських прав.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача - Король О.С.;
відповідача - Коктиш В.Р.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2011 року позивач звернувся з позовом до відповідача, згідно з яким просив стягнути 98 500, 00 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.
Рішенням господарського суду міста Києва від 08.08.2012 у справі № 12/319 (суддя Прокопенко Л.В.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 (колегія суддів у складі: суддя Верховець А.А. - головуючий, судді Гарник Л.Л. і Мартюк А.І.), позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача 77 140,00 грн. компенсації. В решті позову відмовлено.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Скарга мотивована тим, що рішення попередніх судових інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 13.08.2009 громадянином України Климашенком Дмитром Михайловичем (автор) та товариством з обмеженою відповідальністю „Д.К. ЕНД МУН" (правонаступник) був укладений договір № 13/08/09 про передачу прав, згідно з умовами якого правонаступник отримав виключні майнові авторські права на музичний твір "Маменькин сынок" (автор музики Климашенко Д.М., автор слів Ільков А.), які в подальшому були ним передані позивачу на підставі договору про передачу авторських та суміжних прав.
Судами також встановлено, що 03.12.2009 приватним підприємством "Студія "МУН" (ліцензіар) та відповідачем (ліцензіат) було укладено ліцензійний договір № 03/12/09-П, відповідно до умов якого останньому були передані права на використання відповідних музичних творів, у спосіб, передбачений договором, а також право дозволяти або забороняти їх використання іншими особами. 01.01.2010 відповідачем, приватним підприємством "Студія "МУН" та позивачем була укладена додаткова угода до договору № 03/12/09-П від 03.12.2009, згідно з якою до позивача від ліцензіара перейшли всі права та зобов'язання.
01.10.2010 ТОВ "Стар медіа ЕНТЕРТЕЙНМЕНТ" та ТОВ "Чесна музика" був укладений ліцензійний договір № 57/10, за яким відповідач передав зазначеному товариству невиключні майнові авторські права інтелектуальної власності на використання музичного твору "Маменькин сынок".
Позивач, звертаючись з позовом, обґрунтовував свої вимоги тим, що оскільки авторські права на твір належать йому, то відповідач не вправі був укладати ліцензійний договір № 57/10, у зв'язку з чим просив стягнути з останнього означену суму компенсації.
Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що виключні права на твір "Маменькин сынок" він отримав у 2010 році від позивача за договором № 03/12/09-П від 03.12.2009. Передача прав відбувалась за звичаями ділового обороту.
Сукупності встановлених по справі обставин суди дали належну оцінку і, з урахуванням вимог ст.ст. 440, 443 ЦК України, Закону України "Про авторське право і суміжні права", дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.
При цьому суди, врахувавши обставини, які були встановлені рішенням господарського суду міста Києва від 25.09.2012 у справі № 5011-72/11574-2012 за позовом ТОВ "Чесна музика" до ТОВ "МУН РЕКОРДС" про визнання угоди дійсною у частині передачі йому авторських прав на музичний твір "Маменькин сынок" за ліцензійним договором № 03/12/09-П від 03.12.2009, залишеним в силі постановою Вищого господарського суду України від 15.01.2013, правильно виходили з того, що відповідач порушив належні позивачу майнові авторські права відносно музичного твору, оскільки надав дозвіл на його використання іншій особі за відсутності у нього правових підстав для вчинення таких дій.
З огляду на обставини, які були встановлені судом за наслідками розгляду справи № 5011-72/11574-2012, а також беручи до уваги, що сам факт належності позивачу протягом 2010 року майнових авторських прав стосовно музичного твору відповідачем, як це вбачається з наявних матеріалів цієї справи, не заперечувався, суд не бере до уваги викладені ним у касаційній скарзі доводи щодо відсутності у справі належних доказів передачі позивачу таких прав і вважає, що правильності прийнятих за справою судових рішень вони не спростовують.
Вирішуючи питання про розмір компенсації, на отриманні якої наполягав позивач, суди дотримались вимог ст.ст.15,52 Закону України "Про авторське право і суміжні права".
Враховуючи зазначене, суд вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду міста Києва від 08.08.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 у справі № 12/319 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Чесна музика" - без задоволення.
Суддя В.Селіваненко Суддя І.Бенедисюк Суддя В.Харченко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 16.04.2013 |
Оприлюднено | 18.04.2013 |
Номер документу | 30738453 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Харченко В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні