Постанова

від 16.04.2013 по справі 5011-76/13166-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року Справа № 5011-76/13166-2012

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю. (доповідач),

розглянувши касаційну скаргу Ніппон Сода Ко., Лтд (Nippon Soda Co., Ltd), Японія,

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2013

зі справи № 5011-76/13166-2012

за позовом Ніппон Сода Ко., Лтд (Nippon Soda Co., Ltd; далі - Компанія)

до Міністерства екології та природних ресурсів України (далі - Міністерство), м. Київ,

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія агрохімічні технології" (далі - Товариство), м. Київ,

про визнання наказу частково недійсним,

за участю представників:

Компанії - Лазебного А.М.,

Міністерства - Тимченко В.В.,

Товариства - Чабана Б.Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Компанія як власник патенту України № 27285 на винахід "Похідні аміну або їх солі, що мають інсектицидну активність, та інсектицидна композиція на їх основі" звернулася до господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням подальших змін та уточнень позовних вимог) про:

- визнання недійсним наказу Міністерства від 06.01.2012 № 4 (далі - Наказ) у частині державної реєстрації препарату "Моспірід ВП" та в частині внесення цього препарату до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів;

- зобов'язання Міністерства виключити препарат інсектицид "Моспірід ВП" з Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів;

- зобов'язання Міністерства виключити препарат інсектицид "Моспірід ВП" з Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, шляхом видання доповнення до нього про заборону до використання на території України в будь-який спосіб препарату "Моспірід ВП".

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.11.2012 (суддя Марченко О.В.) позов задоволено. Прийняте місцевим судом рішення з посиланням на приписи статей 16, 462, 464 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 6, 28, 34 Закону України від 15.12.1993 № 3687 "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (далі - Закон № 3687), статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 1, 4 Закону України "Про пестициди і агрохімікати" та статті 41 Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) мотивовано необхідністю ефективного захисту прав позивача як власника названого винаходу від наявного порушення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2013 (колегія суддів у складі: Верховець А.А. - головуючий суддя, судді Доманська М.Л., Шипко В.В.) зазначене рішення місцевого суду зі справи скасовано та прийнято нове рішення про повну відмову в задоволенні позовних вимог Компанії. Постанову апеляційного господарського суду з посиланням на приписи статті 28 Закону № 3687, статті 9 Закону України "Про пестициди і агрохімікати", статті 16 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", пунктів 1, 4 Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 452/2011, та пунктів 19, 20, 22, 23 Порядку проведення державних випробувань, державної реєстрації та перереєстрації, видання переліків пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1996 № 295, мотивовано тим, що в даній справі не вирішується питання стосовно прав позивача на об'єкти промислової власності, а йдеться про перевірку законності дій Міністерства та дотримання ним порядку видачі Наказу, тоді як з боку Міністерства відсутнє порушення встановленої процедури реєстрації.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Компанія просить постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати внаслідок її прийняття з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а рішення місцевого суду залишити в силі.

Міністерство подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило постанову апеляційного господарського суду зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників Компанії, Міністерства та Товариства, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами:

- Компанія є власником чинного патенту України № 27285 на винахід, яким, зокрема, надано правову охорону речовині, що має загальновживану назву "ацетаміприд";

- Міністерством згідно з Наказом за заявкою Товариства здійснено на його ім'я державну реєстрацію інсектицидного препарату "Монспірід ВП", активною діючою речовиною якого є "ацетаміприд";

- зазначений препарат внесено до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів та Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.

За змістом статей 462, 464 ЦК України та статей 6, 28 Закону № 3687: об'єктом винаходу (корисної моделі), правова охорона якому надається згідно з цим Законом, може бути, зокрема, продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо); авторство і право власності на винахід, корисну модель засвідчуються патентом; права, що випливають з патенту, діють від дати публікації відомостей про його видачу; патент надає його власнику виключне право використовувати винахід за своїм розсудом , якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів; патент надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати винахід без його дозволу.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частина друга статті 20 ГК України як один із способів захисту прав і законних інтересів передбачає визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

Згідно з статтею 34 Закону № 3687 будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені статтею 28 цього Закону, вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України . На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки.

Статтею 41 Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) передбачено, що її Члени повинні гарантувати, що процедури щодо захисту прав інтелектуальної власності, як визначено в цій Частині, передбачаються їхнім законодавством з тим, щоб дозволити ефективні заходи проти будь-якої дії, що порушує права інтелектуальної власності, яка підлягає під цю Угоду, включаючи термінові заходи, спрямовані на запобігання порушень та заходи, що стримують від подальших порушень. Ці процедури повинні застосовуватися таким чином, щоб уникнути створення бар'єрів для законної торгівлі та забезпечити гарантії проти їх зловживань.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про пестициди і агрохімікати" забороняються ввезення на митну територію України (крім дослідних партій, що використовуються для державних випробувань та наукових досліджень), виробництво (крім виробництва для експорту та виробництва дослідних партій, що використовуються для державних випробувань, науково-технологічних досліджень та випробувань), торгівля, застосування та рекламування пестицидів і агрохімікатів до їх державної реєстрації.

З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 4 1 , 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 ГК України.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані, зокрема, з використанням у господарському обороті об'єктів інтелектуальної власності.

Таку правову позицію викладено і в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам".

Наявний спір є спором стосовно захисту прав інтелектуальної власності Компанії, яка в даному випадку не перебуває у відносинах адміністративного підпорядкування з Міністерством, має цивільний характер та не відноситься до сфери публічно-правових відносин, а тому підвідомчий господарським судам України.

За таких обставин суд першої інстанції з дотриманням приписів названих норм матеріального і процесуального права на підставі ретельної оцінки наявних доказів та з наведенням у судовому рішенні зі справи необхідного мотивування, беручи до уваги мету, підстави та правові наслідки державної реєстрації спірного препарату, а також правовий зміст виключних майнових прав власника патенту на винахід, за відсутності з боку Міністерства і Товариства доказів існування речовини, яка хоча й мала б назву "ацетаміприд", але не підпадала б під дію патенту України № 27285, діючи з метою запобігання порушень прав власника патенту від протиправного використання його винаходу іншими особами, встановивши те, що: Компанія є власником чинного патенту України № 27285 на винахід, яким надано правову охорону речовині, що має загальновживану назву "ацетаміприд"; Міністерством згідно з Наказом за заявкою Товариства здійснено на його ім'я державну реєстрацію препарату інсектициду "Монспірід ВП", активною діючою речовиною якого є саме "ацетаміприд", виключне право на використання якого за патентом України № 27285 належить Компанії; зазначений препарат внесено до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів та Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні; Товариство не має дозволу правовласника на використання винаходу за патентом України № 27285 (зокрема, і в інсектицидному препараті "Монспірід ВП"), -

дійшов обґрунтованих висновків щодо необхідності задоволення позовних вимог Компанії.

У свою чергу, апеляційний господарський суд наведеного не врахував, переоцінив значення формального дотримання Міністерством існуючої процедури реєстрації пестицидів і агрохімікатів, яка за будь-яких умов не має домінувати над відповідним майновим правом особи, поставив під сумнів виключний характер прав на винахід та помилково залишив без належного правового реагування посягання на права позивача як власника відповідного патенту та особи, якій належать виключні права на використання згаданого винаходу (і, зокрема, речовини під назвою "ацетаміприд"), а тому й безпідставно скасував законне та обґрунтоване рішення місцевого господарського суду зі справи.

Отже, оскаржувана постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідно до частини першої статті 111 10 ГПК України підлягає скасуванню внаслідок її прийняття з неправильним застосуванням норм матеріального права (статті 15, 16, 462, 464 ЦК України, стаття 20 ГК України, статті 28, 34 Закону № 3687), тоді як рішення суду першої інстанції за відсутності передбачених законом підстав для його зміни або скасування має бути залишено в силі як таке, що відповідає встановленим попередніми судовими інстанціями фактичним обставинам та прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Ніппон Сода Ко., Лтд (Nippon Soda Co., Ltd) задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2013 зі справи № 5011-76/13166-2012 скасувати.

3. Рішення господарського суду міста Києва від 05.11.2012 зі справи № 5011-76/13166-2012 залишити в силі.

4. Стягнути з Міністерства екології та природних ресурсів України на користь Ніппон Сода Ко., Лтд (Nippon Soda Co., Ltd) 802 (вісімсот дві) грн. 90 коп. судового збору з касаційної скарги.

5. Видачу відповідного наказу доручити господарському суду міста Києва.

Суддя В.Селіваненко

Суддя І.Бенедисюк

Суддя Б.Львов