Рішення

від 16.04.2013 по справі 7/62-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 квітня 2013 р. Справа № 7/62-38 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Мислині, Горохівського району

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Луцьк

про стягнення 170 000 грн.00 коп. та розірвання договору поставки

Суддя Шум М. С.

Представники:

від позивача: н/з

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність від 01.04.2013 року

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки учасників судового процесу.

встановив: підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Волинської області з позовом до підприємця ОСОБА_2 про стягнення з останнього 170 000 грн. 00 коп. попередньої оплати та розірвання укладеного між сторонами договору поставки №12/08 від 18.09.2008р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання умов договору поставки №12/08 від 18.09.2010р. (надалі договір) укладеного між сторонами, позивачем відповідно до п. 3.2 договору здійснено оплату в сумі 170 000 грн. 00 коп. авансового платежу за набір конструкцій для приміщення розміром 144м. х 21м. Факт отримання грошових коштів підприємцем ОСОБА_2 стверджується розпискою та відтиском печатки останнього на зворотній стороні специфікації до договору.

У відзиві на позов від 16.06.2010р. підприємець ОСОБА_2 спростовує доводи позивача та зазначає, що на виконання умов договору підприємцю ОСОБА_1 поставлено частину набору конструкцій для приміщення розміром 144м х 21м, а саме:

- полурама (клюшка) - 28 шт.;

- стакан - 28 шт.;

- фундаментна балка -24 шт.;

- плита стінова 0,9х6 - 24 шт.;

- плита стінова 1,20х6 - 24 шт.;

- плити ПКЖ 6х3 - 72 шт.;

- плити ПКЖ 6х1,5 - 28 шт., що становить 51,82% від цілісного набору конструкцій для приміщення розміром 144м. х 21м. та загальною вартістю 176 188 грн.

Разом з тим, підприємець ОСОБА_1 відмовляється від підписання двостороннього акту прийому-передачі, при цьому спростовує факт часткової поставки набору конструкцій для приміщення розміром 144м. х 21м. за договором №12/08 від 18.09.2008р.

Додатково в підтвердження часткової поставки набору конструкцій для приміщення розміром 144м. х 21м, відповідач - підприємець ОСОБА_2 зазначає яким автотранспортом та якими особами здійснювалось перевезення, а саме:

- МАЗ, д/н НОМЕР_1 (ОСОБА_4.),

- Камаз, д/н НОМЕР_2 (ОСОБА_5.),

- Volvo, д/н НОМЕР_6 (ОСОБА_6),

- Камаз, д/н НОМЕР_3 (ОСОБА_7.),

- МАЗ, д/н НОМЕР_4 (ОСОБА_8.).

Розвантажувальні роботи здійснювались автотранспортом:

- Кран, НОМЕР_7 (ОСОБА_9.),

- Кран, д/н НОМЕР_8 (ОСОБА_10.),

- Кран, що належить ПОСП ім.. Т.Г. Шевченка (Горохівський р-н).

Ухвалою суду від 25.05.2010р., що залишена без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.09.2010р, в порядку забезпечення позову вжито заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 170 000 грн. фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

Ухвалою суду від 02.11.2010 року провадження у справі зупинено на час проведення перевірки слідчими органами по факту поставки підприємцем ОСОБА_2 та отримання частини набору конструкцій для будівництва приміщення розміром 144м. х 21м. за договором поставки №12/08 від 18.09.2008р. підприємцем ОСОБА_1.

Згідно листа прокуратури Горохівського району від 14.03.2013 року №64-646 вих.13 кримінальна справа №14-143-10 закрита на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.

Ухвалою суду від 20.03.2013 року провадження у справі поновлено, позивача зобов'язано надати суду докази сплати авансу відповідачу в сумі 170 000 грн. 00 коп. (касовий ордер, платіжне доручення тощо), сторони - додаткові пояснення по суті позовних вимог на день розгляду справи.

Представник відповідача в письмових поясненнях від 15.04.2013 року та в судовому засіданні у позові просить відмовити, виходячи з наступного:

- із змісту розписок про отримання відповідачем коштів не вбачається у зв'язку з чим саме ОСОБА_2 отримав аванси від ОСОБА_1, відсутні будь-які посилання на договір;

- такі розписки не відповідають вимогам ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, оскільки не є первинними документами і не можуть свідчити про здійснення між суб'єктами господарської діяльності - підприємцями господарської операції. При цьому, представник позивача посилається на постанову ВГСУ від 07.10.2010 року №18/1160;

- факт одержання будівельних конструкцій ОСОБА_1 від ОСОБА_2 знайшов своє підтвердження в ході досудового слідства у кримінальній справі №14-143-10. Зокрема, дана обставина встановлена на підставі показань водіїв транспортних засобів, якими позивачу доставлявся спірний товар. Представником позивача долучено до матеріалів справи постанову про закриття кримінальної справи від 16.11.2012 року №14-143-10.

Крім того, прокуратурою Горохівського району супровідним листом від 15.04.2013 року №64-970вих13 долучено до матеріалів справи постанову про закриття кримінальної справи відносно гр. ОСОБА_2 №14-143-10 від 16.11.2012 року (Т. 2, а. с. 37).

Позивач в судове засідання не з'явився, повноважного представника для захисту свої інтересів не направив, вимог ухвали суду від 20.03.2013 року не виконав, пояснення станом на день розгляду справи з врахуванням фактів, встановлених органами внутрішніх справ не надав, хоча був вчасно та належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (Т. 2, а. с. 25). Ухвала про поновлення провадження у справі отримана позивачем 26.03.2013 року.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, надання сторонам достатнього часу для подання пояснень та доказів по справі, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку, а також закінчення двохмісячного строку розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18.

Згідно ч. 1 ст. 101 ГПК України додаткові докази приймаються судом апеляційної інстанції, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

18.09.2008 року між позивачем - підприємцем ОСОБА_1 та відповідачем - підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір поставки №12/08 (далі - договір, Т.1, а. с. 10-11).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору поставки №12/08 від 18.09.2008 року.

Відповідно до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. п.1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 3.1, 3.2, 3.3, 7.2 договору відповідач зобов'язується поставити та передати у власність позивача набір конструкцій для приміщення розміром - 144м. х 21м., а позивач зобов'язується на умовах договору прийняти товари та оплатити їх. Комплектація конструкцій вказана в специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору. Умови поставки товару: СРТ - Волинська обл., Горохівський р-н., с. Звиняче. Поставка товарів здійснюється відповідачем партіями протягом 8 тижнів з моменту надходження авансу. Вартість набору конструкцій для приміщення розміром 144м. х 21 м. становить 340 000 грн. 00 коп. Позивач сплачує відповідачу аванс в розмірі 170 000 грн. 00 коп. Подальший розрахунок здійснюється частинами згідно поставок, але не пізніше 3 банківських днів після надходження товарів. Договір набирає чинності з моменту його підписання.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно розписки на специфікації до договору поставки №12/08 від 18.09.2008 року (Т. 1, а. с. 21) відповідач отримав аванс в сумі 170 000 грн. 00 коп.:

- 50 000 грн. 00 коп. - 19.09.2008 року;

- 45 000 грн. 00 коп. - 26.09.2013 року;

- 35 000 грн. 00 коп. - 03.10.2008 року;

- 40 000 грн. 00 коп. - 10.10.2008 року.

Відповідно до п. 1. ст. 9 ЗУ " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Крім того, в п. 2 зазначеної норми закону перераховані обов'язкові реквізити первинних облікових документів.

Факт отримання відповідачем коштів в сумі 170 000 грн. 00 коп. повинен бути підтверджений первинними бухгалтерськими документами. Позивачем не надано таких доказів, суд не може врахувати в якості належного доказу на підтвердження сплати підприємцем ОСОБА_1 підприємцю ОСОБА_2 авансу в сумі 170 000 грн. 00 коп. розписку відповідача з огляду на її невідповідність приписам ст. 34 ГПК України (також висновку дійшов Вищий господарський суд в постанові від 07.10.2010 року №18/1160).

Суд зазначає, що відповідач отримання авансу в сумі 170 000 грн. 00 коп. на підставі договору поставки №12/08 від 18.09.2008 року не заперечує.

Проте, відповідно до ч. 3 ст. 43 ГПК України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За загальним правилом кожна особа, що бере участь у справі, повинна довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до п. 2.6 постанови Пленуму Вищого госпдарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду. Таке ж значення для господарського суду має вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Хоча фактам, встановленим іншими судовими рішеннями, крім зазначених у статті 35 ГПК, й не надано преюдиціального значення для господарських судів, але вони мають враховуватися судами у розгляді справ з урахуванням загальних правил статті 43 названого Кодексу щодо оцінки доказів.

Постановою слідчого СВ Горохівського РВ УМВС України у Волинській області від 16.11.2012 року закрито кримінальну справу №14-143-10 у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 (відповідач по справі) складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України (Т. 2, а. с. 37).

Згідно зазначеної постанови встановлено, що в період з 19.09.2008 року по 08.10.2008 року в с. Звиняче Горохівського району невідомі особи шляхом обману заволоділи частиною набору конструкцій будівництва приміщення розміром 144х21 м., які підприємець ОСОБА_2 згідно договору поставки №12/08 поставив в с. Звиняче Горохівського району для підприємця ОСОБА_1 (згідно п. 2.1 спірного договору місцем поставки визначено саме с. Звиняче Горохівського району).

При обгрунтуванні своїх позовних вимог підприємець ОСОБА_1 посилається на невиконання відповідачем умов договору №12/08 від 18.09.2008 року щодо поставки частини товару після сплати 170 000 грн. 00 коп. авансу.

Отже, предметом даного спору є стягнення з відповідача коштів за невиконання умов договору та розірвання спірного договору, у зв'язку з втратою інтересу.

14.04.2010 року (через два роки після сплати коштів в сумі 170 000 грн. 00 коп.) позивач на адресу відповідача надіслав претензію про повернення авансу в сумі 170 000 грн. 00 коп (Т. 1, а. с. 12-13). Докази дати отримання відповідної претензії в матеріалах справи відсутні.

19.05.2010 року підприємець ОСОБА_1 подав до суду позовну заяву про стягнення з підприємця ОСОБА_2 170 000 грн.00 коп. та розірвання договору поставки від 18.09.2010 року №12/08.

28.05.2010 року підприємець ОСОБА_2 направив на адресу позивача відповідь на претензію від 12.04.2010 року, вимогу про підписання акту прийому товару згідно спірного договору та відповідний акт, що підтверджується поштовою квитанцією та описом вкладень у цінний лист (Т. 1, а. с. 38-43).

10.06.2010 року саме відповідачем по справі - підприємцем ОСОБА_2 ініційовано перевірку внутрішніми органами дій підприємця ОСОБА_1 щодо отримання (неотримання) товару за спірним договором шляхом подачі письмової заяви (Т. 1, а. с. 44) про притягнення до кримінальної відповідальності позивача, який вимагає повернути йому грошові кошти в розмірі 170 000 грн. 00 коп. за невиконання умов договору поставки №12/08 від 18.09.2010 року, а саме недоставлення металевих конструкцій (постанова про закриття кримінальної справи від 16.11.2012 року). Відповідач в зазначеній заяві просив відібрати пояснення у водіїв та власників автотранспорту щодо дійсного (фактичного) постачання, здійснення вантажно-розвантажувальних робіт спірного товару.

В постанові від 16.11.2012 року про закриття кримінальної справи №14-143-10 зазначено, що з показань водіїв автотранспортів було підтверджено достовірність інформації про поставку металевих конструкцій зазначених в договорі №12/08 від 18.09.2008 року. Під час проведення досудового слідства зібрано достатньо доказів, які вказують на те, що підприємець ОСОБА_2 згідно спірного договору отримав аванс в сумі 170 000 грн. 00 коп., за що в натурі поставив для підприємця ОСОБА_1 набір частини конструкцій для будівництва приміщення розміром 144х21 м.

На день розгляду справи по суті зазначена постанова є чинною, у суду немає підстав не брати її до уваги.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами і іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, всебічний та повний аналіз усіх, наявних в матеріалах справи доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено тих обставин, на які він посилається в позовній заяві, а саме невиконання відповідачем зобов'язань за договором поставки №12/08 від 18.09.2010 року щодо поставки частини товару після сплати авансу в розмірі 170 000 грн. 00 коп., а тому в позові відмовляє.

Підстави віднесення судових витрат на відповідача відсутні.

Керуючись ст. ст. 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в:

1. У позові фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Луцьк про стягнення 170 000 грн. 00 коп. та розірвання договору поставки відмовити.

2. Скасувати заходи забезпечення позову у справі №7/62-38 - шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 170 000 грн. фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 , код НОМЕР_5), що знаходяться на р/р НОМЕР_9, п/р НОМЕР_10 в АТ "Сведбанк", МФО 300164, код ЄДРПОУ 30092094 та на інших рахунках, виявлених державним виконавцем в процесі виконання ухвали господарського суду.

Повний текст рішення

складений 17.04.2013 року

Суддя М. С. Шум