Постанова

від 29.10.2013 по справі 7/62-38

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року Справа № 7/62-38 Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Овечкін В.Е. Чернов Є.В. Цвігун В.Л. за участю представників: ФОП - ОСОБА_4 ФОП - ОСОБА_5 розглянув касаційну скаргу ОСОБА_6 ОСОБА_7 ФОП - ОСОБА_4 на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12 червня 2013 у справі№ 7/62-38 господарського суду Волинської області за позовомФОП - ОСОБА_5 доФОП - ОСОБА_4 простягнення попередньої оплати та розірвання договору поставки В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Волинської області від 16.04.2013 (суддя Шум М.С.) в позові фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 170 000 грн. та розірвання договору поставки відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову про стягнення авансових коштів,суд першої інстанції вважав доведеним факт поставки відповідачем позивачу частини металевих конструкцій, які були оплачені за договором поставки, що, на переконання місцевого господарського суду , підтверджується постановою від 16.11.2012 року про закриття кримінальної справи №14-143-10.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.06.2013 (судді Олексюк Г.Є., Гулова А.Г., Петухов М.Г.) рішення господарського суду Волинської області від 16.04.2013 38 в частині відмови у стягненні 170 000 грн. попередньої оплати скасовано.

Прийняти в цій частині нове рішення.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1,ід.н. НОМЕР_1) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_2, ід.н. НОМЕР_2) 170 000 грн. ( сто сімдесят тисяч грн. ) попередньої оплати.

В решті рішення суду залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції визнав висновки суду про відсутність доказів про оплату позивачем авансу у розмірі 170000 гривень за договором поставки № 12/08 від 18.09.2008 року та доведення відповідачем поставки товару на суму отриманого авансу помилковими та такими, що не відповідають обставинам справи, оскільки з аналізу змісту описової частини постанови від 16.11.2012 року про закриття кримінальної справи №14-143-10, судова колегія зауважила про відсутність переліку металевих конструкцій (назви, кількості, вартості тощо), які перевозилися означеними у постанові транспортними засобами та водіями, як і відсутність достовірних даних про те, що металеві конструкції були доставлені саме позивачу; з означеної постанови неможливо достовірно встановити момент передачі товару, його кількість, якість тощо та особу, яка отримувала товар; будь-яких інших доказів про поставку відповідачем позивачу товару, передбаченого договором поставки № 12/08 від 18.09.2008 року, матеріали справи не містять.

ФОП - ОСОБА_4 в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду скасувати з підстав порушення норм матеріального і процесуального права, рішення господарського суду першої інстанції залишити без зміни.

Скаржник доводить, що обставини, які підтверджені розписками про отримання грошових коштів в сумі 50000,00 грн., 45000,00 грн., 35000,00 грн. та 40000,00 грн. не свідчать, що ці кошти отримані в рамках договору договору поставки № 12/08 від 18.09.2008 року; суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував постанову про закриття кримінальної справи, якою встановлено з показів водіїв, допитаних в якості свідків, поставку металевих конструкцій, зазначених в договорі № 12/08 від 18.09.2008 року..

Вищий господарський суд України, розглянувши матеріали справи, доводи касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору є стягнення з відповідача коштів за невиконання умов договору та розірвання спірного договору, у зв'язку з втратою інтересу.

18.09.2008 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_4 було укладено договір поставки №12/08 , за умовами п. п. п.1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 3.1, 3.2, 3.3, 7.2 договору відповідач зобов'язується поставити та передати у власність позивача набір конструкцій для приміщення розміром - 144м. х 21м., а позивач зобов'язується на умовах договору прийняти товари та оплатити їх. Комплектація конструкцій вказана в специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору. Умови поставки товару: СРТ - Волинська обл., Горохівський р-н., с. Звиняче. Поставка товарів здійснюється відповідачем партіями протягом 8 тижнів з моменту надходження авансу. Вартість набору конструкцій для приміщення розміром 144м. х 21 м. становить 340000 гривень . Позивач сплачує відповідачу аванс в розмірі 170 000 грн. Подальший розрахунок здійснюється частинами згідно поставок, але не пізніше 3 банківських днів після надходження товарів. Договір набирає чинності з моменту його підписання.

Також, позивачем та відповідачем складено специфікацію до договору поставки № 12/08, у якій погоджені складові набору конструкції приміщення розміром 144м. х 21 м. із зазначенням кількості по кожній із позицій.

Договір поставки № 12/08 та специфікація до договору засвідчені підписами позивача та відповідача та скріплені їх печатками.

Укладення означеного договору та погодження специфікації представника сторін у судовому засіданні не заперечується.

На звороті наявної у позивача специфікації до договору містяться здійснені відповідачем розписки про отримання ним авансу у розмірі : 50 000 грн. 00 коп. із зазначенням дати отримання 19.09.2008 року; 45 000 грн. 00 коп. - 26.09.2013 року; 35 000 грн. 00 коп. - 03.10.2008 року; 40 000 грн. 00 коп. - 10.10.2008 року.

Всього відповідачем складено розписки на суму у розмірі 170000 гривень, яку ним особисто визначено як аванс.

Кожна із розписок засвідчені підписом та печаткою відповідача.

Складення означених розписок в ході розгляду справи у суді першої інстанції, так і під час її апеляційного перегляду відповідачем та його представником не спростовано.

14.04.2010 року позивач звертався до відповідача з претензією про повернення авансу в сумі 170 000 грн. Докази дати отримання відповідної претензії в матеріалах справи відсутні.

28.05.2010 року підприємець ОСОБА_4 направив на адресу позивача відповідь на претензію від 12.04.2010 року та вимогу про підписання акту прийому товару згідно спірного договору та відповідний акт, що підтверджується поштовою квитанцією та описом вкладень у цінний лист.

Постановою слідчого СВ Горохівського РВ УМВС України у Волинській області від 16.11.2012 року закрито кримінальну справу №14-143-10 у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 (відповідач по справі) складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

У описовій частині означеної постанови слідчим СВ Горохівського РВ УМВС України у Волинській області вказано, що в період з 19.09.2008 року по 08.10.2008 року в с. Звиняче Горохівського району невідомі особи шляхом обману заволоділи частиною набору конструкцій будівництва приміщення розміром 144х21 м., які підприємець ОСОБА_4 згідно договору поставки №12/08 поставив в с. Звиняче Горохівського району для підприємця ОСОБА_5 на підтвердження того, що ОСОБА_4 доставив металеві конструкції ОСОБА_5 згідно договору, є наявність зазначеної інформації в заяві ОСОБА_4 про те, що дані металеві конструкції для ОСОБА_5 доставлялися автотранспортом (з переліченнями марок та д.н. транспортних засобів та прізвищ та ініціалів водіїв). З показань водіїв було підтверджено достовірність інформації про поставку металевих конструкцій зазначених в договорі № 12/08 від 18.09.2008 року.

Касаційна інстанція визнає вірними правові висновки суду апеляційної інстанції, що за правилами ст. 34 ГПК України докази, якими сторони обґрунтовують свої доводи та заперечення повинні бути належними та допустимими.

Постанова про закриття кримінальної справи не має преюдиційного значення для суду та підлягає оцінці господарським судом поряд з іншими доказами у справі на загальних підставах за правилами ст.43 ГПК.

При оцінці зазначеної постанови суд апеляційної інстанції дійшов правильного правового висновку, що вона не може свідчити про обставини, які підлягають доказуванню в даному спорі, зокрема, перелік металевих конструкцій (назва, кількість, вартість), які перевозилися означеними у постанові транспортними засобами та водіями, достовірність даних про те, що металеві конструкції були доставлені саме позивачу, особу, яка отримувала товар.

Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції, що належних доказів про поставку відповідачем позивачу товару, передбаченого договором поставки № 12/08 від 18.09.2008 року, позивачем не надано, а судом не встановлено, обґрунтований.

Заперечення скаржника щодо підстав отриманих грошових коштів з посиланням на неналежність в якості доказів наданих ним розписок та обґрунтування своїх тверджень нормами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відхиляються, оскільки питання щодо правильності складання сторонами первинними бухгалтерськими документами та ведення бухгалтерського обліку господарських операцій не є предметом доказування в даній справі, неправильне складення первинних документів про оплату авансу за товар за договором поставки не тягне за собою припинення господарських зобов'язань, скаржник неправомірно вважає, що вказані ним зауваження щодо оформлення обставин передачі грошових коштів звільняють його від обов'язку передати покупцеві оплачений товар.

В частині вимог про розірвання договору суд правомірно зазначив, що оскільки на час пред'явлення позову (19.05.2010 року) сплив строк дії договору поставки № 12/08 від 18.09.2008 року та означений договір поставки припинився, то і відсутні правові підстави для розірвання даного договору.

Згідно ст. 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції вважає, що висновки апеляційного господарського суду ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, відповідають встановленим фактичним обставинам, що мають значення для правильного вирішення спору, твердження скаржника є необґрунтованими, правильності висновків суду не спростовують, тому підлягають відхиленню.

З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для зміни або скасування прийнятої постанови апеляційного господарського суду у зв'язку з чим скаргу залишає без задоволення, а оскаржену постанову -без змін.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 111 5 , 111 7 , 111 8 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.06.2013 у справі № 7/62-38 господарського суду Волинської області залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головуючий, суддя В. Овечкін

судді Є. Чернов

В. Цвігун