Рішення

від 10.04.2013 по справі 908/745/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 11/17/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.13 Справа № 908/745/13-г

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий - суддя Гончаренко С.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕРА ТРЕЙД» (юридична адреса: вул. Повітряна, буд. 1, м. Львів, 79025; поштова адреса: вул.Курмановича, буд. 9, м.Львів, 79040),

до відповідача: Українсько-чеське спільне підприємство «ІВАКО» (пр. Леніна, буд. 24, м.Запоріжжя, 69063)

Відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: Котяш М.Р. - дов. б/н від 05.03.2013р.;

від відповідача: Сопін А.С. - дов. № 235-13 від 06.03.2013р.;

про: стягнення 78 724,14 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРА ТРЕЙД» про стягнення з українсько-чеського спільного підприємства «ІВАКО» 78 724,14 грн., які складаються, як зазначено в позові, з 78 344,20 грн. основного боргу та пені в сумі 379,94 грн.

Ухвалою від 26.02.2013р. порушено провадження у справі, призначені дата і час судового засідання, сторони зобов'язані надати документи та вчинити дії, необхідні для всебічного та об'єктивного вирішення спору.

У зв'язку з неявкою повноважного представника відповідача, з метою витребування додаткових доказів та для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи і заперечення, а також для проведення звіряння взаємних розрахунків судовий розгляд відкладався.

Позивач уточнив (зменшив) суму позовних вимог, просить стягнути з відповідача на його користь 78 344,20 грн. основного боргу, в частині позовних вимог про стягнення пені відмовився.

Заява позивача про зменшення позовних вимог відповідає діючому законодавству, зокрема ст. 22 Господарського процесуального Кодексу України, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін, учасників судового процесу, та третіх осіб, тому судом прийнята до розгляду.

У зв'язку з надходженням заяви про зменшення суми позовних вимог, в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог (з урахуванням заяви про зменшення), при цьому зазначає, що спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки № 12/07/16 від 16.07.2012р. в частині повної та своєчасної поставки передплаченого товару, а також поставки товару належної якості. На думку позивача, заборгованість відповідача в сумі 78 344,20 грн. складається:

- 9 465,40 грн. залишку коштів передплати;

- 19 461,20 грн. боргу за повернутий товар неналежної якості;

- 37 417,60 грн. вартості поставленого неякісного товару, який відповідач не замінив на товар належної якості;

- 12 000,00 грн. витрат за транспортування товару неналежної якості.

Разом з цим, позивач просить судові витрати, пов'язані із розглядом справи віднести на відповідача.

Відповідач позовні вимоги визнав частково, в сумі 28 926,60 грн. (9 465,40 грн. залишку коштів передплати та 19 461,20 грн. боргу за повернутий товар неналежної якості). Проти задоволення іншої частини позовних вимог відповідач заперечує, посилаючись на те, що договором передбачена поставка товару автотранспортом на умовах EXW м. Запоріжжя, тобто місце передачі товару - підприємство (завод, фабрика, склад, тощо) продавця. Фактично передача товару здійснювалась на складі продавця у м. Вільнянськ Запорізької області, будь-яких заперечень щодо якості товару в момент передачі товару від відповідача не надходило.

Крім цього, на думку відповідача, позивачем при складанні актів №1 та № 2 приймання продукції (товарів) за якістю від 22.10.2012р. не було дотримано вимог «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю» № П-6 та «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю» № П-7.

Таким чином, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в сумі 49 417,60 грн.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також ретельно дослідивши додатково надані сторонами докази, встановив наступні обставини:

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням, відповідно до п. п. 1, 2 ст. 509 цього Кодексу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

16.07.2012р. між українсько-чеським спільним підприємством «ІВАКО» (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ЕРА ТРЕЙД» (Покупець) був укладений договір поставки № 12/07/16. Відповідно до умов договору, відповідач зобов'язався передати у власність позивача, а той, в свою чергу, прийняти і оплатити товар - луску соняшника гранульовану (пеллети) в біг-бегах.

Вартість товару визначена із розрахунку 830,00 грн. за одну метричну тону і може буми зміненою виключно за згодою сторін (п. 4.3 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору поставка товару здійснюється на умовах самовивозу. Товар постачається партіями ( п. 3.2 договору).

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 692 Цивільного кодексу України визначає обов'язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 5.1 договору покупець протягом 3 банківських днів з моменту отримання рахунку здійснює попередню оплату в розмірі 100% вартості товару.

На виконання умов договору позивач здійснив попередню оплату за товар у розмірі 729 825,00 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями:

- № 445 від 18.07.2012р. на суму 17 845, 00 грн.;

- № 563 від 27.08.2012р. на суму 69 720,00 грн.;

- № 586 від 31.08.2012р. на суму 104 580,00 грн.;

- № 644 від 20.09.2012р. на суму 55 440,00 грн.;

- № 651 від 21.09.2012р. на суму 36 960,00 грн.;

- № 723 від 08.10.2012р. на суму 58 080,00 грн.;

- № 728 від 09.10.2012р. на суму 38 720,00 грн.;

- № 771 від 15.10.2012р. на суму 38 720,00 грн.;

- № 777 від 16.10.2012р. на суму 58 080,00 грн.;

- № 808 від 22.10.2012р. на суму 58 080,00 грн.;

- № 898 від 12.11.2012р. на суму 58 080,00 грн.;

- № 903 від 13.11.2012р. на суму 58 080,00 грн.;

- № 918 від 19.11.2012р. на суму 58 080,00 грн.;

- № 1009 від 11.12.2012р. на суму 19 360,00 грн.

Продавець відвантажує товар протягом 24 годин з моменту надходження 100% оплати за нього на розрахунковий рахунок продавця.

Товар позивачу відвантажувався за наступними видатковими накладними:

- № РН-00067 від 20.07.2012р. на суму 17 749,55 грн.;

- № РН-00099 від 30.08.2012р. на суму 17 579,40 грн.;

- № РН-00100 від 31.08.2012р. на суму 16 907,10 грн.;

- № РН-00107 від 02.09.2012р. на суму 17 546,20 грн.;

- № РН-00103 від 05.09.2012р. на суму 17 459,05 грн.;

- № РН-00105 від 07.09.2012р. на суму 18 326,40 грн.;

- № РН-00106 від 08.09.2012р. на суму 18 094,00 грн.;

- № РН-00108 від 11.09.2012р. на суму 18 193,60 грн.;

- № РН-00110 від 16.09.2012р. на суму 17 969,50 грн.;

- № РН-00112 від 18.09.2012р. на суму 16 832,40 грн.;

- № РН-00114 від 22.09.2012р. на суму 18 075,00 грн.;

- № РН-00115 від 24.09.2012р. на суму 18 274,20 грн.;

- № РН-00117 від 30.09.2012р. на суму 18 144,00 грн.;

- № РН-00126 від 05.10.2012р. на суму 17 984,40 грн.;

- № РН-00127 від 07.10.2012р. на суму 18 286,80 грн.;

- № РН-00130 від 11.10.2012р. на суму 17 976,00 грн.;

- № РН-00131 від 12.10.2012р. на суму 18 744,00 грн.;

- № РН-00132 від 13.10.2012р. на суму 19 390,80 грн.;

- № РН-00133 від 14.10.2012р. на суму 19 131,20 грн.;

- № РН-00134 від 15.10.2012р. на суму 18 832,00 грн.;

- № РН-00136 від 17.10.2012р. на суму 18 700,00 грн.;

- № РН-00137 від 19.10.2012р. на суму 18 805,60 грн.;

- № РН-00138 від 19.10.2012р. на суму 18 612,00 грн.;

- № РН-00139 від 19.10.2012р. на суму 18 990,40 грн.;

- № РН-00141 від 22.10.2012р. на суму 19 192,80 грн.;

- № РН-00143 від 25.10.2012р. на суму 18 713,20 грн.;

- № РН-00152 від 10.11.2012р. на суму 18 708,80 грн.;

- № РН-00153 від 12.11.2012р. на суму 19 236,80 грн.;

- № РН-00154 від 13.11.2012р. на суму 19 025,60 грн.;

- № РН-00155 від 15.11.2012р. на суму 18 920,00 грн.;

- № РН-00156 від 16.11.2012р. на суму 18 964,00 грн.;

- № РН-00158 від 19.11.2012р. на суму 19 201,60 грн.;

- № РН-00159 від 24.11.2012р. на суму 18 920,00 грн.;

- № РН-00161 від 27.11.2012р. на суму 18 700,00 грн.;

- № РН-00162 від 29.11.2012р. на суму 18 867,20 грн.;

- № РН-00167 від 03.12.2012р. на суму 18 550,40 грн.;

- № РН-00170 від 06.12.2012р. на суму 18 656,00 грн.;

- № РН-00174 від 17.12.2012р. на суму 18 638,40 грн.;

- № РН-00182 від 28.01.2013р. на суму 19 461,20 грн.

При цьому, товар поставлений за останньою видатковою накладною №РН-00182 від 28.01.2013р. на суму 19 461,20 грн. відповідачу було повернуто. Таким чином, загальна вартість товару, поставленого позивачу склала 700 898,40 грн.

Згідно ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк встановлений договором.

Залишок передплати, на який відповідачем товар поставлено не було склав 28 926,60 грн.

Відповідно до п. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРА ТРЕЙД» про стягнення з українсько-чеського спільного підприємства «ІВАКО» 28 926,60 грн. залишку попередньої оплати за непоставлений товар позивачем заявлені правомірно, підтверджені зібраними у матеріалах справи доказами, а тому підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлені вимоги про стягнення 37 417,60 грн. вартості неякісної продукції та 12 000,00 грн. витрат на транспортування неякісного товару.

В обґрунтування того, що відповідачем за видатковими накладними №РН-00137 та № РН-00138 від 19.10.2012р. був поставлений товар неналежної якості позивач надав Акти № 1 та № 2 приймання продукції (товарів) за якістю від 22.10.2012р.

Між тим, слід звернути увагу на те, що відповідно до п. 6.5 договору передача і приймання товару здійснюється в місті поставки.

Відповідно до п. 6.1 договору поставка товару покупцю здійснюється автомобільним транспортом на умовах - EXW місто Запоріжжя, України на заводі продавця партіями у відповідності з вантажопідйомністю автотранспорту і за правилами перевезень.

EXW (...назва місця) - термін Інкотермс, який означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (на заводі, фабриці, складі тощо).

Договором також передбачено, що моментом поставки товару вважається дата прийняття товару покупцем, що підтверджується видатковою накладною продавця, підписаною уповноваженою на те особою покупця (п. 3.3 договору). Крім іншого, ризик випадкової гибелі або пошкодження товару, а також право власності на нього переходить від продавця до покупця у момент прийняття товару (п. 3.4 договору).

Оскільки склад продавця - УЧСП «ІВАКО» знаходиться у м Вільнянськ Запорізької області передача товару відбувалось саме там. В свою чергу, прийняття товару за кількістю і якістю також мало відбутися на складі відповідача 19.10.2012р., а не 22.10.2012р. (дата зазначена в Актах приймання продукції (товарів) за якістю). Позивач не надав суду доказів того, що в момент передачі товару на складі продавця були заявлені претензії щодо якості товару.

Відповідно до п. 6.6 Договору, приймання товару по кількості і якості здійснюється у відповідності до «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю» № П-6 та «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю» № П-7.

При прийманні товару у перевізника позивачем були складені Акти № 1 та № 2 приймання продукції (товарів) за якістю від 22.10.2012р., але вони не приймаються судом в якості доказів неналежної якості товару, оскільки не відповідають вимогам Інструкції № П-7, зокрема:

- в актах не зазначено про проведення перевірки забезпечення збереження товару під час його перевезення автотранспортним підприємством, а саме - не було перевірено, чи були дотримані встановлені правила перевезення, що забезпечують збереження вантажу від пошкоджень та псування, чи були дотримані норми температурного режиму та укладки під час перевезення. Відсутність такої перевірки дає підстави припустити, що товар міг втратити свої якісні показники саме в момент його доставки;

- до складу комісії, яка приймала товар не було залучено компетентних осіб, які володіють спеціальними знаннями, представників громадськості підприємства-отримувача;

- висновки про невідповідність товару за якістю зроблені шляхом поверхневого дослідження (зовнішній вигляд, агрегатний стан, запах) без залучення представників експертної установи, застосування спеціального обладнання та засобів, за відсутності представника продавця.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Позивач, в силу вищенаведених норм законодавства, не довів факт поставки неякісного товару, не надав належних доказів, тому у задоволенні позовних вимог про стягнення з українсько-чеського спільного підприємства «ІВАКО» 37 417,60 грн. вартості неякісної продукції та 12 000,00 грн. витрат на транспортування неякісного товару не підлягають задоволенню.

Судові витрати слід віднести на відповідача, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Українсько-чеського спільного підприємства «ІВАКО» (пр.Леніна, буд. 24, м.Запоріжжя, 69063, ЄДРПОУ 23284537) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРА ТРЕЙД» (юридична адреса: вул. Повітряна, буд. 1, м. Львів, 79025; поштова адреса: вул. Курмановича, буд.9, м. Львів, 79040, ЄДРПОУ 37883962) 28 926 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот двадцять шість) грн. 60 коп. основного боргу і 632 (шістсот тридцять дві) грн. 17 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя С.А. Гончаренко

В судовому засіданні 10.04.2013р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 12.04.2013р.