cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2013 року Справа № 908/745/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:Добролюбової Т.В. суддівФролової Г.М. (доповідача), Швеця В.О. за участю представників: позивачаБітяков Д.М., дов. від 05.07.2013 відповідачаСопін А.С., дов. від 06.03.2013 розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуУкраїнсько-чеського спільного підприємства "ІВАКО" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 15.07.13 у справі№908/745/13-г господарського суду Запорізької області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ера Трейд" доУкраїнсько-чеського спільного підприємства "ІВАКО" простягнення 78 724,14 грн. ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ера Трейд" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Українсько-чеського спільного підприємства "ІВАКО" про стягнення 78344,20 грн. боргу та 379,94 грн. пені. Позов мотивовано невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки щодо кількості та якості поставленої продукції.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.04.2013 у справі №908/745/13-г (суддя Гончаренко С.А.) позов задоволено частково. Стягнуто з Українсько-чеського спільного підприємства "ІВАКО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ера Трейд" 28926,60 грн. основного боргу та 632,17 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено. Місцевий господарський суд зазначив, що позивачем не надано доказів в підтвердження факту поставки неякісного товару, відтак, позовні вимоги у відповідній частині задоволенню не підлягають. При цьому судом ураховано, що залишок передплати, на який відповідачем товар поставлено не було склав 28926,60 грн., доказів про протилежне відповідачем не надано. Рішення суду обґрунтовано приписами статей 202, 509, 526, 655, 663, 692, 693, 712 Цивільного кодексу України.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.07.2013 (судді: Колядко Т.М. - головуючий, Бойченко К.І., Скакун О.А.) рішення господарського суду Запорізької області від 10.04.2013 у справі №908/745/13-г скасовано частково. Пункт другий резолютивної частини рішення викладено в іншій редакції. Стягнуто з Українсько-чеського спільного підприємства "ІВАКО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ера Трейд" 28926,60 грн. попередньої оплати, 35291,60 грн. вартості поставленого неякісного товару, 12000,00 грн. витрат на транспортування товару неналежної якості та 1673,81 грн. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Постанова апеляційного суду в частині скасування рішення мотивована тим, що умовами договору було погоджено порядок пред'явлення рекламації у випадку виявлення невідповідності товару вимогам по кількості та якості, який позивачем було дотримано, зазначене підтверджується також листами відповідача про згоду на заміну неякісного товару.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Українсько-чеське спільне підприємство "ІВАКО" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права. Заявник зазначає, що матеріали справи не містять доказів в підтвердження того, що товар було зіпсовано саме відповідачем; позивач не здійснив перевірку товару на складі продавця; не провів перевірку збереження товару під час його перевезення автотранспортним підприємством; не залучив до складу комісії експертів, які володіють спеціальними знаннями. Заявник надав також доповнення до касаційної скарги.
В судовому засіданні 19.09.2013 оголошувалась перерва до 03.10.2013 о 14 год. 20 хв. відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Відзив на касаційну скаргу не надано.
Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 11 Кодексу серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків визначено договори та інші правочини.
Як встановлено судом, 16.07.2012 між сторонами у справі було укладено договір поставки №12/07/16, за умовами якого продавець (відповідач) зобов'язався передати у власність покупця (позивача) товар - луску соняшника гранульовану (пеллети) в біг-бегах, а останній зобов'язався прийняти та оплатити його вартість. Пунктом 3.1 договору погоджено, що поставка товару здійснюється на умовах самовивозу. Відповідно до пункту 4.2 договору вартість товару визначена із розрахунку 830,00 грн. за одну метричну тону і може бути змінена виключно за згодою сторін. Згідно з пунктом 5.1 договору узгоджено, що покупець упродовж 3 банківських днів з моменту отримання рахунку здійснює попередню оплату в розмірі 100% вартості товару. Поставка товару покупцю здійснюється автомобільним транспортом на умовах - EXW місто Запоріжжя, Україна, на заводі покупця партіями згідно з вантажопідйомністю автотранспорту та правилами перевозок (пункт 6.1. договору).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Кодексу).
Статтею 628 Кодексу визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Кодексу).
Пунктом 2.2 договору поставки сторони узгодили, що якість товару повинна відповідати сертифікату випробувань. Відповідно до пункту 6.6 договору приймання товару по кількості та якості здійснюється згідно з "Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітраж СРСР від 15.06.1965р. № П-6 та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітраж СРСР від 25.04.1966р. № П-7", зі змінами та доповненнями. Пунктом 6.7 договору погоджено, що у разі виявлення невідповідності поставленого товару вимогам по кількості Покупець має право пред'явити Продавцеві відповідну рекламацію протягом 5 календарних днів з моменту здобуття товару і якості протягом 15 календарних днів з моменту отримання товару та якості упродовж 15 календарних днів з моменту отримання товару. Згідно з пунктом 6.8 договору, продавець зобов'язаний розглянути отриману рекламацію протягом 3 робочих днів з моменту її отримання і надати аргументовану відповідь. У випадку, якщо упродовж вказаного строку відповіді від Продавця не поступило, рекламація вважається прийнятою.
Судом установлено, що на виконання умов договору, позивач здійснив попередню оплату за товар у сумі 729825,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи. Відповідач відвантажив товар на суму 720359,60 грн., однак, товар, поставлений за видатковою накладною №РН-00182 від 28.01.2013 на суму 19461,20 грн. відповідачу було повернуто та останнім прийнято. Таким чином, загальна вартість товару, поставленого позивачу склала 700898,40 грн.
Крім того, за видатковими накладними №РН-00137 та №РН-00138 від 19.10.2012 товар на загальну суму 37417,60 грн. було поставлено неналежної якості, про що позивачем складено Акти приймання продукції (товарів) за якістю №1 та №2 від 22.10.2012. Зазначені Акти разом з рекламацією були направлені відповідачу.
Листом від 22.10.2012 відповідач повідомив, що товар (луска соняшника гранульована) поставлений автотранспортом 19.10.2012 у кількості 21,370 тон та 21,150 тон буде замінено на товар з більш низьким вмістом вологи, що відповідає діючим ДСТУ, упродовж 10 календарних днів.
Листом від 14.12.2012 відповідач зазначив, що у зв'язку з недостачею своєчасної поставки сировини, сталася затримка заміни товару, поставленого автотранспортом 19.10.2012 у кількості 21,370 тон та 21,150 тон.
З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Ера Трейд" про стягнення з Українсько-чеського спільного підприємства "ІВАКО" 78344,20 грн. боргу, що виник у зв'язку з недопоставкою товару та поставкою товару неналежної якості, а також 379,94 грн. пені.
Відповідно до статті 712 Кодексу за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 673 Кодексу продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. За приписами статті 678 Кодексу покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару. Крім того, статтею 693 Кодексу унормовано, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. За вказаних обставин висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог у відповідній частині визнається правомірним. Заперечення відповідача щодо порушення позивачем порядку приймання товару по якості, встановленого Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітраж СРСР від 25.04.1966р. № П-7, були розглянуті та обґрунтовано відхилені судом апеляційної інстанції. Зокрема, судом ураховано, що відповідача було вчасно повідомлено про поставку неякісного товару, втім, жодних заперечень на отриману рекламацію відповідачем не надано, що, з огляду на положення пункту 6.8 договору, є підставою вважати таку рекламацію прийнятою. Більш того, листами від 22.10.2012 та 14.12.2012 відповідач підтвердив свій намір здійснити заміну неякісного товару.
Інші доводи, викладені заявником у касаційній скарзі не можуть бути підставою для скасування постанови, оскільки вказаних висновків не спростовують.
З огляду на те, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.
На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Українсько-чеського спільного підприємства "ІВАКО" залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.07.13 у справі №908/745/13-г господарського суду Запорізької області залишити без змін.
Головуючий Т.Добролюбова
Судді Г.Фролова
В.Швець
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 03.10.2013 |
Оприлюднено | 09.10.2013 |
Номер документу | 33972319 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Фролова Г. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні