Ухвала

від 17.04.2013 по справі 5011-55/3531-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа №5011-55/3531-2012 17.04.13

За позовомОСОБА_1 доТовариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ-К» за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. ОСОБА_2 2. ОСОБА_3 3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівень плюс» про повернення частки в статутному капіталі товариства та визнання права власності на частину майна Головуючий суддя Босий В.П.

Судді: Бойко Р.В.

Мандичев Д.В.

Представники сторін: не викликалися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді господарського суду міста Києва знаходиться справа №5011-55/3531-2012 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ-К», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про повернення частки в статутному капіталі товариства та стягнення вартості частини майна.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем визначеного чинним законодавством права позивача на повернення частки в статутному капіталі товариства та права на стягнення вартості частини майна такого товариства внаслідок виходу позивача зі складу учасників такого товариства.

27.03.2013 р. представником позивача було подано заяву про зміну предмету позову, в якій позивач просив суд: повернути частку в статутному капіталі товариства, визнати право власності на частину нерухомого майна - готельний комплекс по АДРЕСА_2, виділити в натурі частину вказаного нерухомого майна та залишити приміщення загального користування вказаного нерухомого майна.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.03.2013 р. залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівень плюс» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, розгляд справи відкладено до 17.04.2013 р.

01.04.2013 р. через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ-К», а також заборони третій особі 3 передавати право власності на готельний комплекс по АДРЕСА_2

Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких воно ґрунтується, суд прийшов до висновку про необхідність його часткового задоволення з огляду на наступне.

Заява позивача мотивована обґрунтованим побоюванням подальшого продажу нерухомого майна, зокрема, готельного комплексу по АДРЕСА_2, що може надати третій особі можливість відчужити таке майно з метою уникнення виплати позивачу вартості частини такого майна, а тому, у разі задоволення позовних вимог можуть виникнути перешкоди при виконанні судового рішення в частині визнання права власності на частину майна та виділення його в натурі.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Пунктом 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Предметом позову у даній справі є повернення частки в статутному капіталі товариства, визнання права власності на частину нерухомого майна - готельний комплекс по АДРЕСА_2 та виділення в натурі частини вказаного нерухомого майна, у зв'язку з виходом позивача зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ-К».

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» №16 від 26.12.2011 р. умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Як вбачається із матеріалів справи, Товариству з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ-К» станом на 08.12.2011 р. належало нерухоме майно - готельний комплекс по АДРЕСА_2

В той же час, 26.04.2012 р. (тобто, після подання позову у даній справі) між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ-К» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівень плюс» було укладено договір купівлі-продажу, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5

На підставі вказаного договору купівлі-продажу відповідачем було відчужено Товариству з обмеженою відповідальністю «Рівень плюс» нерухоме майно - готельний комплекс загальною площею 2 473,8 кв.м. по АДРЕСА_2, і за останнім зареєстроване право власності на таке майно, що підтверджується інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно №483239 від 14.02.2013 р.

Наведені відомості достатньо обґрунтовано підтверджують намір відповідача відчужити спірне майно, в той час як однією із позовних вимог є визнання права власності позивача на відчужене нерухоме майно.

З огляду на викладене, вжиття наведених заходів до забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду.

Навпаки, невжиття зазначених заходів до забезпечення позову утруднить виконання рішення господарського суду, оскільки спірне майно може бути відчужено особі або обтяжено зобов'язаннями (в т.ч. передано в іпотеку).

За змістом п. 9 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.

Отже, розумним є накладення арешту на спірне майно, що з одного боку не призведе до перешкоджання господарської діяльності третьої особи 3, а з іншого боку може забезпечити виконання рішення у випадку задоволення позову, тобто забезпечується збалансованість інтересів сторін.

В частині заборони третій особі 3 передавати право власності на готельний комплекс по АДРЕСА_2, відсутні підстави для задоволення клопотання, оскільки вжиття судом заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно унеможливлює вчинення будь-яких інших дій з відповідним майном.

Крім того, клопотання позивача в частині накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми боргу у розмірі 3 420 350,60 грн. не підлягає до задоволення, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються визнання права власності на нерухоме майно, а також виділення частки нерухомого майн а в натурі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити частково.

2. Накласти арешт на нерухоме майно - готельний комплекс загальною площею 2 473,8 кв.м., що знаходить по АДРЕСА_2.

3. В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.

5. Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з 17.04.2013 р., підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 17.04.2014 р.

6. Стягувачем за даною ухвалою є ОСОБА_1 (03179, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

7. Боржником за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівень плюс» (01014, м. Київ, пров. Бастіонний, 9; ідентифікаційний код 38003982).

Головуючий суддя В.П. Босий

Судді: Р.В. Бойко

Д.В. Мандичев