Рішення

від 25.09.2013 по справі 5011-55/3531-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-55/3531-2012 25.09.13

За позовомОСОБА_1 доТовариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ-К»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. ОСОБА_2 2. ОСОБА_3 3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівень плюс» 4. Товариство з обмеженою відповідальністю «Рент Груп ЛТД» про повернення частки в статутному капіталі товариства, визнання права власності на частину майна та зобов'язання вчинити дії Головуючий суддя Босий В.П.

Судді Мандичев Д.В.

Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_6 від відповідача:ОСОБА_7 від третьої особи 1:не з'явився від третьої особи 2:ОСОБА_8 від третьої особи 3:не з'явився від третьої особи 4:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ-К» (надалі - «Товариство») про повернення частки в статутному капіталі товариства та стягнення вартості частини майна.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем визначеного чинним законодавством права позивача на повернення частки в статутному капіталі товариства та права на стягнення вартості частини майна такого товариства внаслідок виходу позивача зі складу учасників такого товариства.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.03.2012 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 11.04.2012 р., залучено до участі у справі у якості Третіх осіб на стороні відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.04.2012 р. розгляд справи відкладено на 16.05.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.05.2012 р. розгляд справи відкладено на 24.05.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.05.2012 р. у справі № 5011-55/3531-2012 призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.05.2012 р. зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

09.07.2012 р. через канцелярію суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.07.2012 р. задоволено клопотання експерта та витребувано у відповідача додаткові матеріали які були необхідні для проведення експертизи.

29.08.2012 р. від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз повернулись матеріали справи №5011-55/3531-2012 з супровідним листом, з якого вбачається, що експертиза не була проведена у зв'язку з тим, що додаткові матеріали які були витребувані ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2012 р. до експертної установи не надійшли, у зв'язку з цим матеріали справа повернулась без виконання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.08.2012 р. викликано представників сторін для дачі пояснень щодо невиконання вимог ухвали суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.09.2012 р. поновлено провадження у справі.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 13.09.2012 р. призначено колегіальний розгляд справи у складі суддів Ягічева Н.І. (головуюча) Ломака В.С., Любченко М.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.09.2012 р. прийнято справу до провадження колегією суддів Ягічева Н.І. (головуюча) Ломака В.С., Любченко М.О. та призначено розгляд справи на 26.09.2012 р.

В судовому засіданні 26.09.2012 р. оголошувалась перерва до 28.09.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.09.2013 р. розгляд справи відкладено до 18.10.2012 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 18.10.2012 р. у зв'язку із перебуванням судді Ягічевої Н.І. у відпустці справу №5011-55/3531-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: суддя Босий В.П. (головуючий), судді Ломака В.С., Любченко М.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.10.2012 р. справу прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Босий В.П. (головуючий), судді Ломака В.С., Любченко М.О. та призначено до розгляду на 12.11.2012 р.

В судовому засіданні 12.11.2012 р. оголошено перерву до 06.12.2012 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 06.12.2012 р. у зв'язку із перебуванням судді Ломаки В.С. у відпустці та судді Любченко М.О. у відрядженні справу №5011-55/3531-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: суддя Босий В.П. (головуючий), судді Жагорнікова Т.О., Мандичев Д.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.12.2012 р. розгляд справи відкладено до 16.01.2013 р. у зв'язку із необхідністю витребування додаткових документів по справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.01.2013 р. розгляд справи відкладено до 06.02.2013 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та необхідністю витребування додаткових документів.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 06.02.2013 р. у зв'язку із великою завантаженістю судді Жагорнікової Т.О. справу №5011-55/3531-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: суддя Босий В.П. (головуючий), судді Мандичев Д.В., Стасюк С.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.02.2013 р. справу №5011-55/3531-2012 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Босий В.П. (головуючий), судді Мандичев Д.В., Стасюк С.В. та відкладено розгляд справи до 13.03.2013 р. у зв'язку із необхідністю витребування додаткових документів та ненадходженням витребуваних доказів.

В судовому засіданні 13.03.2013 р. оголошено перерву до 27.03.2013 р.

27.03.2013 р. представником позивача було подано заяву про зміну предмету позову, в якій позивач просив суд: повернути частку в статутному капіталі товариства, визнати право власності на частину нерухомого майна - готельний комплекс по АДРЕСА_1, виділити в натурі частину вказаного нерухомого майна та залишити приміщення загального користування вказаного нерухомого майна. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.03.2013 р. залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівень плюс» до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, розгляд справи відкладено до 17.04.2013 р.

01.04.2013 р. через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ-К», а також заборони третій особі 3 передавати право власності на готельний комплекс по АДРЕСА_1.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.04.2013 р. клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково, накладено арешт на нерухоме майно - готельний комплекс загальною площею 2 473,8 кв.м., що знаходить по АДРЕСА_1, в іншій частині в задоволенні заяви відмовлено.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.04.2013 р. розгляд справи відкладено до 15.05.2013 р. у зв'язку із неявкою третьої особи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.05.2013 р. розгляд справи відкладено у зв'язку із необхідністю витребування додаткових доказів.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 05.06.2013 р. у зв'язку із перебуванням судді Босого В.П. у відпустці та судді Мандичева Д.В. у відрядженні справу №5011-55/3531-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: суддя Стасюк С.В. (головуючий), судді Бойко Р.В,, Сташків Р.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2013 р. справу №5011-55/3531-2012 прийнято колегією суддів у складі: суддя Стасюк С.В. (головуючий), судді Бойко Р.В., Сташків Р.Б. та призначено до розгляду на 17.07.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 17.07.2013 р. у зв'язку із поверненням судді Босого В.П. з відпустки, перебування судді Сташківа Р.Б. у відпустці та приймаючи до уваги звернення судді Бойко Р.В. із заявою про виведення його зі складу колегії суддів у зв'язку із великою завантаженістю справу №5011-55/3531-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Босий В.П. (головуючий), судді Мандичев Д.В., Стасюк С.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.07.2013 р. справу №5011-55/3531-2012 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Босий В.П. (головуючий), судді Мандичев Д.В., Стасюк С.В., залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Рент Груп ЛТД», розгляд справи відкладено на 28.08.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 28.08.2013 р. у зв'язку із перебування судді Стасюка С.В. у відпустці справу №5011-55/3531-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Босий В.П. (головуючий), судді Мандичев Д.В., Літвінова М.Є.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.08.2013 р. справу №5011-55/3531-2012 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Босий В.П. (головуючий), судді Мандичев Д.В., Літвінова М.Є. та відкладено розгляд справи на 23.09.2013 р. у зв'язку із необхідністю повторного витребування додаткових документів.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 23.09.2013 р. у зв'язку із перебування судді Стасюка С.В. у відпустці справу №5011-55/3531-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Босий В.П. (головуючий), судді Мандичев Д.В., Стасюк С.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.09.2013 р. справу №5011-55/3531-2012 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Босий В.П. (головуючий), судді Мандичев Д.В., Стасюк С.В.

В судовому засіданні 23.09.2013 р. оголошувалась перерва до 25.09.2013 р.

В судове засідання представник позивача з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, надала пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду виконав, проти задоволення позовних вимог заперечував.

В судове засідання представники третіх осіб 1, 3 та 4 не з'явилися, вимоги ухвали суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

Представник третьої особи 2 в судове засідання з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, надала пояснення стосовно суті спору.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою діяльністю «Гарант-К» було засноване та зареєстроване 23.03.2000 р. Оболонською районною у місті Києві державною адміністрацією, про внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до п. 1.2 Статуту Товариства його учасниками є ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Пунктом 5.1 Статуту Товариства визначено, що для забезпечення діяльності Товариства за рахунок вкладів учасників створюється статутний капітал у розмірі 7 400,00 грн. Частки учасників в статутному капіталі товариства становлять: ОСОБА_1 - 2 467,16 грн., що становить 33,34% статутного капіталу; ОСОБА_2 - 2 466,42 грн., що становить 33,33% статутного капіталу; ОСОБА_3 - 2 466,42 грн., що становить 33,33% статутного капіталу.

Згідно з п. 7.7 Статуту Товариства учасник товариства має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три дні до виходу.

Відповідно до п. 7.8 Статуту Товариства учасник, який виходить із товариства, має право одержати вартість частини майна, пропорційно розміру його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником то товариством виплата вартості частини майна товариства може бути змінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди.

Із матеріалів справи вбачається, що 07.12.2011 р. ОСОБА_1 було заявлено про вихід зі складу учасників Товариства у зв'язку із здійсненням організаційно-управлінських змін в структурі товариства та у трудовому колективі, які є несумісними з продовженням господарської діяльності товариства.

Про вказане волевиявлення позивачем було підписано заяву, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13, та направлено її на адресу ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_14 (який займав посаду генерального директора Товариства). При цьому, факт отримання такими особами вказаної заяви підтверджують повідомлення про вручення поштового відправлення №26422974, №26422966 та №26422990.

У зв'язку із виходом його зі складу часників Товариства позивачем на адресу Товариства, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було направлено вимоги від 14.12.2011 р., 12.01.2012 р. та 16.01.2012 р. про внесення до порядку денного позачергових зборів учасників Товариства питання щодо виплати вартості частини майна, пропорційної його частці у статутному капіталі.

Спір у справі виник у зв'язку із неправомірною, на думку позивача, відмовою відповідача здійснити позивачу виплату вартості частини майна.

Положеннями ст. 148 Цивільного кодексу України встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Згідно з ч. 2 ст. 148 Цивільного кодексу України учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

Згідно із п. «в» ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» учасники товариства мають право, зокрема, вийти в установленому порядку з товариства.

Аналогічні положення містяться в п. 3 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України, відповідно до якого учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, вийти з товариства.

Згідно з ч. 1 ст. 148 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Відповідно до п. 7.7 Статуту Товариства учасник товариства має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три дні до виходу.

Як вбачається зі матеріалів справи, ОСОБА_1 було заявлено про вихід зі складу учасників Товариства, про що було складено та підписано заяву, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13

Вказану заяву позивачем було направлено на адресу учасників Товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також ОСОБА_14, який займав посаду генерального директора Товариства.

Твердження відповідача про те, що передумовою для виходу позивача зі складу учасників Товариства є прийняття відповідних рішень загальними зборами судом не приймається до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до п.28 постанови пленуму Верховного Суду України надав роз'яснення у формі постанови «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008 р. № 13 при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

У разі, якщо товариство не вчиняє дії у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства (не вирішується питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію), учасник товариства вправі звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону про господарські товариства.

Факт отримання генеральним директором Товариства ОСОБА_14 заяви позивача від 07.12.2011 р. про вихід зі складу учасників Товариства 23.12.2011 р. підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №26422990.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 вийшов зі складу учасників Товариства саме 23.12.2011 р. (дата вручення заяви уповноваженій особі органами зв'язку).

Наслідком виходу учасника з товариства згідно з ч. 2 ст. 148 Цивільного кодексу України є право учасника, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, на одержання вартості частини майна, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.

Згідно з ст. 54 Закону України «Про господарські товариства» при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Відповідно до п. 7.8 Статуту Товариства учасник, який виходить із товариства, має право одержати вартість частини майна, пропорційно розміру його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником то товариством виплата вартості частини майна товариства може бути змінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди.

Отже суд приходить до висновку, що вихід особи із складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю дає такій особі право одержати вартість частини майна, пропорційну її частці у статутному капіталі товариства.

Згідно з ч. 7 п. 3.7 рекомендації президії Вищого господарського суду України «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин» №04-5/14 від 28.12.2007 р. у вирішенні питання про порядок і строки проведення розрахунків з учасником, що виходить з товариства, господарським судам слід мати на увазі, що норми статті 54 Закону України «Про господарські товариства» є спеціальними щодо норм статті 148 ЦК України. Відповідно до частини другої статті 148 ЦК України порядок і строки розрахунків з учасником, що вийшов з товариства, встановлюються статутом і законом. При цьому норми статуту щодо порядку та строків розрахунків з учасником, який вийшов з товариства, повинні відповідати статті 54 Закону України «Про господарські товариства». Передбачений статутом порядок розрахунків з учасником, що вийшов з товариства, може застосовуватись у частині, що не суперечить закону.

Таким чином, з урахуванням викладених норм, проведення розрахунків з позивачем мало бути здійснене після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу, тобто до 23.12.2012 р.

В той же час, позовну заяву про повернення частки в статутному капіталі Товариства позивачем було подано до суду 21.03.2012 р., що підтверджується датою на вхідному штампі господарського суду міста Києва.

Крім того, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту затвердження загальними зборами Товариства звіту за 2012 рік (рік, в якому він вийшов з Товариства).

За таких обставин, строк виконання відповідачем зобов'язання з розрахунків з позивачем у зв'язку з його виходом зі складу учасників на момент звернення позивача до суду з даним позовом не настав.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Тобто, зазначена стаття передбачає, що порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду .

В той же час судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду строк виконання відповідачем розрахунків з позивачем не настав, порушеного права позивача по сплаті на користь нього частки в статутному капіталі на момент подання заяви не існувало, а тому в задоволенні позовних вимог цій частині необхідно відмовити.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про визнання за ним права власності на 1/3 нерухомого майна - готельного комплексу по АДРЕСА_1, виділення в натурі частини вказаного нерухомого майна та залишити приміщення загального користування вказаного нерухомого майна.

Пунктом 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. №10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» визначено, що господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Частиною 2 ст. 55 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Тобто, можливість розгляду господарським судом спору, стороною якого є фізична особа, обумовлена тим, що такий спір стосується корпоративних чи приватизаційних відносин або така особа є суб'єктом господарювання.

В той же час суд відзначає, що спір у справі в частині вимог до Товариства про визнання за ним права власності на 1/3 нерухомого майна - готельного комплексу по АДРЕСА_1, виділення в натурі частини вказаного нерухомого майна та залишення приміщення загального користування вказаного нерухомого майна не є корпоративним спором в розумінні положень чинного законодавства України, а відтак з урахуванням суб'єктного складу учасників такого спору не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню у господарських судах України.

За змістом п. 14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011 р. «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» якщо у розгляді справи буде встановлено, що провадження у частині, яка не підлягає розгляду господарським судам, порушено помилково, господарський суд припиняє провадження у справі в цій частині згідно з пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК (спір не підлягає вирішенню в господарських судах України).

За таких обставин, спір у даній справі в частині вимог до Товариства про визнання за ним права власності на 1/3 нерухомого майна - готельного комплексу по АДРЕСА_1, виділення в натурі частини вказаного нерухомого майна та залишення приміщення загального користування вказаного нерухомого майна не підлягає вирішенню в господарських судах України, а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, п. 1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ-К» про визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/3 нерухомого майна - готельного комплексу по АДРЕСА_1, виділення в натурі ОСОБА_1 752,8 кв.м готельного комплексу по АДРЕСА_1 та залишення приміщення загального користування 203,4 кв.м готельного комплексу по АДРЕСА_1 припинити.

2. В задоволенні позову ОСОБА_1 в частині повернення частки в статутному капіталі товариства відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.09.2013 р.

Головуючий суддя В.П. Босий

Судді Д.В. Мандичев

С.В. Стасюк