Постанова

від 27.03.2013 по справі 5/5005/10269/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2013 року Справа № 5/5005/10269/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А (доповідача),

суддів: Білецької Л.М., Павловського П.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Семиренко П.Я. представник, довіреність № б/н від 02.01.13;

від позивача: Пастернак П.І. представник, довіреність № б/н від 02.01.13;

від відповідача: Ковирєв А.В. представник, довіреність № б/н від 20.07.12;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Альфа Рент на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2013 року у справі № 5/5005/10269/2012

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство IMBO , м. Львів

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю Альфа Рент , с. Орлівщина, Новомосковський район, Дніпропетровська область

про: стягнення 1 039 273 грн. 92 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2013 року у справі №5/5005/10269/2012 (суддя Крижний О.М.) припинено провадження у справі в частині стягнення частини заборгованості у розмірі 640 000 грн.

Позов задоволено частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Альфа Рент на користь товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ІМВО заборгованість за договором №000218 від 12.04.2012 року у розмірі 399 273 грн. 92 коп. та 7 985 грн. 48 коп. судового збору.

В іншій частині позовних вимог та у задоволенні вимоги щодо стягнення судових витрат у розмірі 30 000 грн. за надання правової допомоги відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що на час розгляду справи господарським судом частина заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 640 000 грн. була сплачена.

Доказів оплати заборгованості в розмірі 399 273 грн. 92 коп. відповідач не надав, а наявні у справі платіжні доручення не конкретизують, за який саме період проведена відповідачем оплата. Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за період, який не включено до даного позову, підтверджена рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2012 року у справі №10/5005/7153/2012, яке набрало законної сили 18.12.2012 року, сплачені відповідачем суми заборгованості можна віднести за спірний період лише за погодженням з позивачем.

Відмовляючи в задоволенні вимог позивача щодо стягнення судових витрат на оплату допомоги адвоката, господарський суд зазначив, що додане до справи платіжне доручення не підтверджує факт сплати 30 000 грн. саме адвокату Котягіну А.С., оскільки в ньому зазначено інший, ніж укладений з адвокатом, номер договору.

Крім того, в судові засідання жодного разу зазначений адвокат не з'явився, докази надання ним належної правової допомоги позивачу відсутні.

Не погодившись з рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. Посилається на неповне з'ясування господарським судом обставин справи, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.

Скаржник зазначає, що відповідно до ст.534 ЦК України сплата ним 640 000 грн. повинна була бути розцінена господарським судом як сплата боргу за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2012 року у справі №10/5005/7153/2012.

Просить рішення господарського суду Дніпропетровської області у даній справі скасувати, прийняти нове рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач спростовує доводи апелянта. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, що 12 квітня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство IMBO (виробник) та товариством з обмеженою відповідальністю Альфа Рент (замовник) був укладений договір №000218, відповідно до п. 1.1 якого виробник зобов'язується виготовити, передати у власність замовнику та встановити стелажі металеві збірно-розбірні марки СТП.120 в комплекті та/або елементи до них, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити на умовах договору вартість виготовлених стелажів та/або елементів до них.

Згідно п. 2.1. договору загальна вартість продукції, яка постачається по договору складає 3 540 000 грн., в тому числі ПДВ -20% - 590 000 грн. і включає в себе вартість елементів стелажів, вартість доставки та вартість встановлення продукції.

26 квітня 2012 року між сторонами був укладений додатковий договір №1 про внесення змін до договору №000218 від 12.04.2012 року у зв'язку із збільшенням обсягів замовлення продукції.

Відповідно до п. 1.1 додаткового договору №1 від 26.04.2012 року п.2.1. договору викладено в новій редакції, а саме Загальна вартість продукції, яка постачається по договору, складає: 7 067 578 грн.71 коп., в т. ч. ПДВ 20% - 1 177 929 грн. 79 коп. і включає в себе вартість елементів стелажів, вартість доставки та вартість встановлення продукції .

На виконання умов договору та умов додаткового договору №1 від 26.04.2012 року позивач здійснив поставку відповідачу продукції на загальну суму 7 067 578 грн. 71 коп., що підтверджується наявними у справі видатковими накладними.

Також позивачем проведено встановлення продукції на об'єктах замовника, що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін актами виконаних робіт: №1 від 15.05.2012 року, №2 від 11.06.2012 року, № 3 від 18.05.2012 року, №4 від 06.06.2012 року, №5 від 11.06.2012 року, №6 від 06.06.2012 року, №7 від 11.06.2012 року.

З огляду на положення п.5.7 договору та додаткового договору до нього строк оплати поставленої та встановленої продукції є таким, що настав.

Згідно приписів частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Аналогічні положення передбачено ст.ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України.

Суд першої інстанції надав вірну правову оцінку природі укладеного договору, зазначивши, що сторони поєднали в ньому елементи договору поставки та договору підряду (в частині виконання робіт з установки обладнання).

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач неналежним чином виконував умови договору в частині оплати та рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справі №10/5005/7153/2012 від 11.10.2012 року, яке набрало законної сили 18.12.2012 року, з Товариства з обмеженою відповідальністю Альфа Рент на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробниче підприємство IMBO стягнуто заборгованість за договором №000218 від 12.04.2012 року та додатковим договором №1 від 26.04.2012 року у розмірі 2 299 136 грн. 50 коп.

Спростовуючи доводи апелянта, слід зазначити, що господарським судом Дніпропетровської області при вирішенні даного спору надана вірна оцінка проведеним відповідачем оплатам за договором.

Згідно наявних у справі банківських виписок відповідачем на виконання умов договору №000218 від 12.04.2012 року сплачено на користь позивача 4 369 168 грн. 29 коп. При цьому у банківських виписках зазначено, що платежі здійснюються за стелажі металеві збірно-розбірні в комплекті згідно договору №000218 від 12.04.2012р. .

3 729 168 грн. 29 коп. сплачено відповідачем у період з 13.04.2012 року по 13.11.2012 року, а 640 000 грн. у період з 21.11.2012 року по 07.12.2012 року, тобто після звернення позивача з позовом до суду.

В зв'язку з цим неможливо ідентифікувати, сплачена сума за рішенням суду чи в рахунок платежів за період, що знаходиться поза межами судового вирішення спору.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає проведений розрахунок суми заборгованості правильним, оскільки на 7 067 578 грн. 71 коп. позивачем здійснено поставку та установку продукції, 4 369 168 грн. 29 коп. сплачено за договором, 2 299 136 грн. 50 коп. присуджено до стягнення за рішенням суду від 11.10.2012 року.

Таким чином, непогашена та непідтверджена рішенням суду заборгованість відповідача перед позивачем за договором №000218 від 12.04.2012 року з урахуванням додаткового договору №1 від 26.04.2012 року складає 399 273 грн. 92 коп.

Відповідно до п.1.1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як було зазначено раніше, 640 000 грн. відповідач сплатив після звернення позивача з позовом до суду. За погодженням сторін, яке встановлено судом першої інстанції, позивач та відповідач займають однозначну позицію, що заборгованість у розмірі 640 000 грн., що сплачена відповідачем у період з 21.11.2012 року по 07.12.2012 року, є оплатою заборгованості, питання про стягнення якої розглядається по даній справі. Тому припинення провадження у справі в цій частині позовних вимог є законним та обґрунтованим.

Щодо відмови позивачу в задоволенні вимог про стягнення 30 000 грн. за оплату послуг адвоката, слід зазначити наступне:

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність підставою для здійснення адвокатської діяльності є, зокрема, договір про надання правової допомоги.

В матеріалах справи наявний договір позивача з адвокатом Котягіним Андрієм Сергійовичем про надання правової допомоги №12/11/12 від 12.11.2012 року. З доданого позивачем платіжного доручення №2081 від 16.11.2012 року вбачається, що оплата здійснена за надання правових послуг зг. дог. №112/11/12 від 12/11/12р. без ПДВ., в той час, як між сторонами укладений договір про надання правової допомоги №12/11/12 від 12.11.2012 року.

Крім того, отримувачем коштів у розмірі 30 000 грн. є Котягін А.С. ФОП", при цьому договір про надання правової допомоги №12/11/12 від 12.11.2012 року укладений позивачем із Котягіним А.С. як адвокатом.

Таким чином, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що згідно укладеного договору з адвокатом Товариство з обмеженою відповідальністю Науково - виробниче підприємство IMBO сплатило грошові кошти за послуги.

За таких обставин в задоволенні цієї частини вимог відмовлено законно та обґрунтовано.

Враховуючи, що апелянт належними та допустимими доказами не спростував висновки оскаржуваного судового рішення, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2013 року у справі № 5/5005/10269/2012 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: Л.М. Білецька

Суддя: П.П. Павловський

Підписано в повному обсязі 19.04.2013 року.