Ухвала

від 18.07.2013 по справі 5/5005/10269/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.07.13р. Справа № 5/5005/10269/2012

За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Рент", м. Дніпропетровськ

Про відстрочку та розстрочку виконання рішення господарського суду від 11.02.13 року

У справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ІМВО", м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Рент", м. Дніпропетровськ

Третя особа: Красногвардійський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, м. Дніпропетровськ

про стягнення 1 039 273, 92 грн.

Суддя Крижний О.М.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача (заявника): Кощеєва К.М., довіреність №01/07-13 від 01.07.2013 року, представник

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "IMBO" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Рент" про стягнення заборгованості у розмірі 1039273,92 грн., витрат у сумі 30 000 грн. за надання правової допомоги, а також 20 785,48 грн. судового збору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2013 року позов задоволено частково, припинено провадження у справі в частині стягнення частини заборгованості у розмірі 640000,00 грн., стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Рент" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ІМВО" заборгованість за договором № 000218 від 12.04.2012 року у розмірі 399 273,92 грн. та 7 985,48 грн. - судового збору, в іншій частині позовних вимог та у задоволенні вимоги щодо стягнення судових витрат у розмірі 30 000,00 грн. за надання правової допомоги - відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2013 вищевказане рішення суду залишено без змін.

24.04.2013 року на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2013 року було видано наказ № 5/5005/10269/2012.

03.07.2013 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Рент" надійшла заява, згідно якої відповідач просить відстрочити виконання рішення суду по справі № 5/5005/10269/2012 до 01 листопада 2013 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2013 року заяву прийнято до розгляду та призначено її розгляд у засіданні на 18.07.2013 року о 14 год. 20 хв.

Заява про відстрочку виконання рішення суду мотивована тим, що на сьогодні у відповідача відсутні кошти на рахунках в банківських установах, не вистачає коштів для покриття заборгованості за наведеним вище рішенням суду, діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Рент" повністю паралізовано накладенням арештів Красногвардійським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції на рахунки відповідача за виконавчим провадженням щодо стягнення заборгованості за наказом суду № 10/5005/7153/2012 від 24.12.2012. Заявник вказує на те, що примусове стягнення боргу та вчинення відповідних виконавчих дій призведе до неминучих фінансових наслідків для боржника, зокрема, визнання неплатоспроможності підприємства та доведення його до банкрутства; після погашення відповідачем заборгованості за наказом № 10/5005/7153/2012 за рахунок коштів, які мають надійти від контрагентів, останній буде спроможний погашати заборгованість за наказом суду від 11.02.2013 по справі № 5/5005/10269/2012 з 01 листопада 2013 року.

Представник заявника (відповідача) у судовому засіданні 18.07.2013 року підтримав подану ним заяву, просив задовольнити її у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчать матеріали справи, відзиву на заяву про відстрочення виконання рішення суду не надав.

Розглянувши подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа Рент" заяву про відстрочку виконання рішення суду, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Пунктом 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено право господарського суду за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Відповідно до п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України": підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Між тим, подаючи заяву про відстрочку виконання рішення суду заявник у якості підтвердження свого скрутного матеріального становища додає постанови Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про арешт коштів боржника по виконавчому провадженню № 36253690 від 02.04.2013 та 23.05.2013 року щодо стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Рент" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ІМВО" на наказом суду № 10/5005/7153/2013 від 18.12.2012 року.

Викладені відповідачем обставини та матеріали справи не дозволяють стверджувати про наявність достатніх підстав для задоволення заяви.

Так, даний спір виник з вини відповідача, спірна сума заборгованості не погашалась заявником протягом значного періоду часу. Складний економічний стан підприємства не є безумовною підставою для відстрочення виконання рішення суду.

Законодавець пов'язує відстрочку виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Наведені відповідачем підстави для відстрочки виконання судового рішення, зокрема, фінансове становище, яке на його думку є скрутним, не є тією виключною обставиною, що дає підстави для відстрочки виконання судового рішення.

Суд зазначає, що наявність значних фінансових зобов'язань не свідчить про те, що відповідач не може їх виконати . Наявність арештів на грошові кошти боржника також не свідчить про незадовільний майновий стан відповідача, а може свідчити у тому числі про небажання сплачувати заборгованість.

У той же час відповідач не надав жодних звітних документів (баланс, звіт про фінансові результати тощо), що б дали можливість суду перевірити майновий та фінансовий стан заявника.

Також у поясненнях відповідач зазначає про втрату джерел отримання прибутку у розмірі близько 200000,00 грн. щомісяця внаслідок розірвання договорів суборендаторами.

З цього питання суд зазначає, що втрата одного з джерел отримання прибутку не свідчить про відсутність інших. А як вже було вказано вище, жодних документів звітного характеру, що б свідчили про незадовільний майновий та фінансовий стан заявника, відповідачем не надано.

Також суд зазначає, що фінансове становище відповідача , яке на думку самого відповідача є скрутним, утворилось внаслідок його господарської діяльності , а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від відповідача обставин. Сторони по справі знаходяться в рівнозначних економічних умовах.

Вказане є підставою для відмови у відстроченні виконання рішення.

Також, при розгляді заяви суд враховує положення міжнародного договору, а саме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , що передбачає право на справедливий суд. Під терміном справедливий судовий розгляд розуміється у тому числі забезпечення реального виконання рішення, на що Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу держав - членів Ради Європи. Обов'язок забезпечення механізмів реалізації права на справедливий суд покладено на держави-учасниці Конвенції.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод : кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті. Невиконанням обов'язку щодо оплати отриманого товару відповідач порушує права позивача, безпідставно не передаючи грошові кошти (вартість товару) у власність позивача.

Надання за вищезазначених обставин відповідачеві можливості тимчасово не виконувати рішення суду (відстрочка) буде порушенням права власності позивача у розумінні ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Рент" про відстрочку виконання рішення суду задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Рент" про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2013 року по справі № 5/5005/10269/2012 - відмовити у повному обсязі.

Суддя О.М. Крижний