Постанова

від 08.04.2013 по справі 5006/37/44пн/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.04.2013 р. справа №5006/37/44пн/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівМартюхіна Н.О. Склярук О.І., Ушенко Л.В. за участю представників:

від позивача: Мастепанов О.В. - за довіреністю від відповідача 1: Астахов Д.А. - за довіреністю від відповідача 2: не з'явився від відповідача 3: не з'явився від третьої особи: Мельникова Т.О. - за довіреністю

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства БРОКБІЗНЕСБАНК , м. Київ в особі Донецького головного регіонального відділення на рішення господарського суду Донецької області від 14.02.2013р. у справі№5006/37/44пн/2012 (суддя Чернова О.В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю МАРИНА ЛОГІСТИК , м. Маріуполь до відповідача 1 до відповідача 2 до відповідача 3Приватного підприємства СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЮСТИЦІЯ , м. Васильків Київська область, в особі Донецької філії Приватного підприємства СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЮСТИЦІЯ , м. Донецьк Відділу державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку Товариства з обмеженою відповідальністю С.В. - ЄВРОТРАНС , с. Прибузьке Миколаївської області За участю третьої особиПублічного акціонерного товариства БРОКБІЗНЕСБАНК , м. Київ в особі Донецького головного регіонального відділення провизнання недійсним результатів аукціонів від 28.12.2011р.; визнання недійсними актів про проведений аукціон від 10.01.2012р.; визнання недійсним свідоцтва про придбання відповідачем 3 майна на аукціоні.

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю МАРИНА ЛОГІСТИК , м. Маріуполь заявлено позов до Приватного підприємства СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЮСТИЦІЯ , м. Васильків Київська область, в особі Донецької філії Приватного підприємства СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЮСТИЦІЯ , м. Донецьк, Відділу державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку та Товариства з обмеженою відповідальністю С.В. - ЄВРОТРАНС , с. Прибузьке Миколаївської області про визнання недійсним результатів аукціонів від 28.12.2011р.; визнання недійсними актів про проведений аукціон від 10.01.2012р.; визнання недійсним свідоцтва про придбання відповідачем 3 майна на аукціоні.

Рішенням господарського суду Донецької області від 17.04.2012р. в позові Товариства з обмеженою відповідальністю МАРИНА ЛОГІСТИК , м. Маріуполь було відмовлено повністю.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.2012р. рішення господарського суду Донецької області від 17.04.2012р. було скасовано та задоволено позовні вимоги Товариством з обмеженою відповідальністю МАРИНА ЛОГІСТИК , м. Маріуполь до Приватного підприємства СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЮСТИЦІЯ , м. Васильків Київська область, в особі Донецької філії Приватного підприємства СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЮСТИЦІЯ , м. Донецьк, Відділу державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку та Товариства з обмеженою відповідальністю С.В. - ЄВРОТРАНС , с. Прибузьке; визнано недійсними результати аукціонів проведених 28.12.2011р. з реалізації приватним підприємством Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство Юстиція" в особі Донецької філії арештованого майна, належного Товариству з обмеженою відповідальністю "Марина Логістік" м. Маріуполь, а саме: вантажний сідловий тягач марки MERCEDES-BENZ модель ACTROS, 1840 2001 року випуску, колір сірий; напівпричіп рефрижератор марки ACKERMAN модель FRUEHAUF, 1994 року випуску, колір білий; вантажний сідловий тягач марки MERCEDES-BENZ модель ACTROS, 1843 2001 року випуску, колір червоний; напівпричіп рефрижератор марки PACTON модель 3142 PL4, 1995 року випуску, колір чорний, які оформлені протоколами проведення аукціонів по реалізації рухомого майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Марина Логістік" м. Маріуполь № 17/1089/11/з від 28.12.2011р., № 17/1090/11/з від 28.12.2011р., № 17/1092/11/з від 28.12.2011р.; визнано недійсними акти про проведений аукціон від 10.01.2012р., складені на підставі протоколів № 17/1089/11/з від 28.12.2011р., № 17/1090/11/з від 28.12.2011р., № 17/1092/11/з від 28.12.2011р. проведення аукціонів по реалізації рухомого майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Марина Логістік"; визнано недійсними свідоцтва про придбання Товариством з обмеженою відповідальністю "С.В.-ЄВРОТРАНС" на аукціоні майна, належного Товариству з обмеженою відповідальністю "Марина Логістік" від 13.01.2012р., посвідчених приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Шевковою О.В., які зареєстровані в реєстрі за номерами 147, 150, 153, 156.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.12.2012р. рішення господарського суду Донецької області від 17.04.2012р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.2012р. було скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

14.02.2013р. господарським судом Донецької області, за результатами нового розгляду справи №5006/37/44пн/2012 було прийнято рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРИНА ЛОГІСТИК", м. Маріуполь до відповідача 1 Приватного підприємства "СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЮСТИЦІЯ", м. Васильків Київської області, в особі Донецької філії Приватного підприємства "СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ПІДПРИЄМСТВА ЮСТИЦІЯ", м. Донецьк до відповідача 2: Відділу державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку до відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю "С.В.- ЄВРОТРАНС", с. Прибузьке Миколаївської області із залученням у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача: Публічного акціонерного товариства "БРОКБІЗНЕСБАНК", м. Київ про визнання недійсним результатів аукціонів від 28.12.2011р.; визнання недійсними акти про проведений аукціон від 10.01.2012р.; визнання недійсними свідоцтва про придбання Відповідачем 3 майна на аукціоні та витребування у Відповідача - 3 рухомого майна, придбаного ним на аукціоні задоволено повністю; визнано недійсними результати аукціонів проведених 28.12.2011р. з реалізації приватним підприємством Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство Юстиція" в особі Донецької філії арештованого майна, належного Товариству з обмеженою відповідальністю "Марина Логістік" м. Маріуполь, а саме: вантажний сідловий тягач марки MERCEDES-BENZ модель ACTROS, 1840 2001 року випуску, колір сірий; напівпричіп рефрижератор марки ACKERMAN модель FRUEHAUF, 1994 року випуску, колір білий; вантажний сідловий тягач марки MERCEDES-BENZ модель ACTROS, 1843 2001 року випуску, колір червоний; напівпричіп рефрижератор марки PACTON модель 3142 PL4, 1995 року випуску, колір чорний, які оформлені протоколами проведення аукціонів по реалізації рухомого майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Марина Логістік" м. Маріуполь № 17/1089/11/з від 28.12.2011р., № 17/1090/11/з від 28.12.2011р., № 17/1092/11/з від 28.12.2011р.; визнано недійсними акти про проведений аукціон від 10.01.2012р., складені на підставі протоколів № 17/1089/11/з від 28.12.2011р., №17/1090/11/з від 28.12.2011р., № 17/1092/11/з від 28.12.2011р. проведення аукціонів по реалізації рухомого майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Марина Логістік"; визнано недійсними свідоцтва про придбання Товариством з обмеженою відповідальністю "С.В.-ЄВРОТРАНС" на аукціоні майна, належного Товариству з обмеженою відповідальністю "Марина Логістік" від 13.01.2012р., посвідчених приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Шевковою О.В., які зареєстровані в реєстрі за номерами 147, 150, 153, 156; витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "С.В. - Євротранс" (57280, Миколаївська область, Жовтневий район, с. Прибузьке, вул. Толстого, б.1А, код ЄДРПОУ 36896341) вантажний сідловий тягач марки Mеrcedes - benz модель Actros 1840, 2001 року випуску, колір сірий д/н BE4209BC; напівпричіп рефрижератор марки Ackerman модель Fruehauf, 1994 року випуску, колір білий д/н BE9668XT, вантажний сідловий тягач Mеrcedes - benz модель Actros 1843, 2001 року випуску, колір червоний д/н BE4208BC та напівпричіп рефрижератор марки Pacton модель 3142 PL4, 1995 року випуску, колір чорний д/н BE 9669XT шляхом повернення зазначеного рухомого майна Товариству з обмеженою відповідальністю "Марина-Логістик" (87512, м. Маріуполь, Володарське шосе, 27, код ЄДРПОУ 35455841); стягнуто з Відділу державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку (83037, м. Донецьк, вул. К. Маркса, 8, код ЄДРПОУ 35035812) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Марина-Логістик" (87512, м. Маріуполь, Володарське шосе, 27, код ЄДРПОУ 35455841) витрати зі сплати судового збору в сумі 1 073,00 грн.

Рішення мотивоване тим, що продаж майна на аукціоні, проведений з порушенням норм чинного законодавства щодо порядку, встановленого для виконання судових рішень з реалізації заставного майна.

04.03.2013р. господарським судом Донецької області було винесено додаткове рішення, згідно якого вирішено стягнути з Відділу державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку витрати зі сплати судового збору в сумі 3175,43грн.; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "С.В. - Євротранс" витрати зі сплати судового збору в сумі 3175,43грн.; стягнути з Приватного підприємства "СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЮСТИЦІЯ", м. Васильків Київської області, в особі Донецької філії Приватного підприємства "СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ПІДПРИЄМСТВА ЮСТИЦІЯ", м. Донецьк витрати зі сплати судового збору в сумі 3175,43грн.

Третя особа, Публічне акціонерне товариство БРОКБІЗНЕСБАНК , м. Київ в особі Донецького головного регіонального відділення, з прийнятим рішенням не згодне.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги посилається на наступне:

- позивач вимагає визнати недійсними результати аукціонів від 28.12.2012р., тоді як позивачем не заявлялась вимога про визнання недійсними самих аукціонів від 28.12.2012р., що не відповідає вимогам закону, оскільки відповідно до вимог Цивільного кодексу України недійсним може визнаватись саме правочин. Тобто, недійсним повинен визнаватись договір (правочин) про реалізацію майна (спірних транспортних засобів);

- рішенням суду не встановлено у чому саме полягає порушення нормативної процедури проведення аукціону, тобто недійсність правочину (договору про проведення аукціону) не встановлена;

- у банку були всі законні підстави звернути стягнення на спірні транспортні засоби на підставі виконавчого напису нотаріуса, оскільки це прямо передбачувалось діючим законодавством, яким визначено виконавчий напис як виконавчий документ, а також безпосередньо договорами застави №358 від 19.12.2007р. та №15 від 18.01.2008р.;

- вважає, що суд першої інстанції неправомірно визнав недійсними протоколи проведення аукціонів, акти про проведення аукціонів, свідоцтво про придбання на аукціоні майна, оскільки вони є актами в розумінні ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, бо не викликають жодних юридичних наслідків, а лише підтверджують юридичний факт проведення торгів, тому вони не можуть визнаватися недійсними;

- позивач не є стороною спірного правочину, тому не може вимагати повернення йому спірних транспортних засобів.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 12.03.2013 року апеляційна скарга була прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом.

03.04.2013р. апелянт надав суду додаткові письмові пояснення, в яких вказав на те, що виконавчі написи від 02.09.2010р. недійсними визнані не були, а ст.. 203 ЦК України не передбачено визнання правочину недійсним на підставі рішення суду. Також, вказано на те, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було передано у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Представники відповідачів 2, 3, 4 у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином. Явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

19 грудня 2007р. між Акціонерним Банком "БРОКБІЗНЕСБАНК" в особі Донецької філії АБ "БРОКБІЗНЕСБАНК" (правонаступником якого є третя особа по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАРИНА ЛОГІСТІК" укладений кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 59-П-07/М01, відповідно до умов якого банк, за умови наявності вільних власних кредитних ресурсів надає позичальнику кредит шляхом відкличної відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 200000грн. на умовах передбачених цим Договором.

19 грудня 2007р. в забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між сторонами укладений договір застави транспортних засобів №358 відповідно до якого Позивачем передано в заставу банку транспортні засоби, а саме:

- напівпричіп рефрижератор марки ACKERMAN модель FRUEHAUF, 1994 року випуску, білого кольору, тип ТЗ - Н/причіп рефрижератор, шасі (рама) №WAFXXXXXXRZ012907, реєстраційний номер АН 3308 XT, свідоцтво про реєстрацію ТЗ АНС 125198, зареєстроване 2-м ВРЕР м. Маріуполя УДАІ ГУМВС України в Донецькій області 19.12.2007р.

- вантажний сідловий тягач, марки MERCEDES-BENZ модель ACTROS 1840, 2001 року випуску, сірого кольору, тип ТЗ - вантажний сідловий тягач, шасі (рама) №WDB9540321K713413, реєстраційний номер AH 4611CO, свідоцтво про реєстрацію ТЗ АНС 125195, зареєстроване 2-м ВРЕР м. Маріуполя УДАІ ГУМВС України в Донецькій області 19.12.2007р.;

18 січня 2008р. між сторонами укладено договір застави транспортних засобів №15 та передано в заставу транспортні засоби, які належали на праві власності позивачу, а саме:

- вантажний сідловий тягач марки MERCEDES-BENZ модель ACTROS 1843, 2001 року випуску, червоного кольору, тип ТЗ - вантажний сідловий тягач, шасі (рама) №WDB9540331K585337, реєстраційний номер АН 1494 CP, свідоцтво про реєстрацію ТЗ АНС 320150, зареєстроване 2-м ВРЕР м. Маріуполя УДАІ ГУМВС України в Донецькій області 21.07.2009р.;

- напівпричіп рефрижератор марки PACTON модель 3142 PL4, 1995 року випуску, чорного кольору, тип ТЗ - Н/причіп рефрижератор, шасі (рама) № XLD3142PL00033914, реєстраційний номер АН 3316 XT, свідоцтво про реєстрацію ТЗ АНС 125658, зареєстроване 2-м ВРЕР м. Маріуполя УДАІ ГУМВС в Донецькій області 17.01.2008р.

02 вересня 2010р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Тактаровим В.Б. за заявою банку вчинено виконавчий напис № 1088, № 1089, яким запропоновано звернути стягнення на вказані вище заставлені транспортні засоби.

На підставі вказаних виконавчих написів 02.09.2011р. Відділом державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку винесено постанови про відкриття виконавчого провадження та їх примусове виконання.

В ході виконавчого провадження Відділом державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку складено акти опису та арешту майна від 10.10.11р., на яке звернуто стягнення.

14 грудня 2011р. між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 укладено договори про надання послуг по організації і проведенню аукціону з реалізації арештованого рухомого майна № 17/1089/11/з, №17/1090/11/з, №17/1091/11/з, №17/1092/11/з, за умовами п.п.1.2.-1.4. яких Відділ передає спеціалізованій організації рухоме майно Позивача, визначених в згадуваних вище актах опису й арешту від 10.10.2011р. для реалізації на аукціоні із визначеною стартовою ціною, яка відповідно до звітів з незалежної оцінки становить:

· вантажний сідловий тягач Mеrcedes - benz модель Actros 1843 - 162769,53 грн.;

· напівпричіп рефрижератор марки Pacton модель 3142 PL4 - 75122,14 грн.;

· вантажний сідловий тягач марки Mеrcedes - benz модель Actros 1840 - 164358,89грн.;

· напівпричіп рефрижератор марки Ackerman модель Fruehauf - 74063,75 грн.

28 грудня 2011р. Відповідач 1 провів аукціон з реалізації арештованого майна, приналежного Позивачу, результати якого зафіксовані у протоколах №17/1089/11з, №17/1090/11/з, №17/1091/11/з, №17/1092/11/з та за змістом яких переможцем аукціону було визначено Відповідача 3, який запропонував:

- за вантажний сідловий тягач Mеrcedes - benz модель Actros 1843 - 162 800 грн.

- за напівпричіп рефрижератор марки Pacton модель 3142 PL4 - 75 200 грн.

- за вантажний сідловий тягач марки Mеrcedes - benz модель Actros 1840 - 164 400грн.

- за напівпричіп рефрижератор марки Ackerman модель Fruehauf - 74 100грн.

На підставі зазначених протоколів та з урахуванням надходження від переможця аукціону грошових коштів у встановленій сумі Відділом державної виконавчої служби складено акти про проведений аукціон по реалізації арештованого рухомого майна, а 13 січня 2012р. на підставі даних актів приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Шевковою О.В. видані свідоцтва про придбання переможцем аукціону TOB "С.В.-ЄВРОТРАНС" рухомого майна, які зареєстровано в реєстрі за №147, № 150, № 153, № 156.

30 січня 2012р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу на підставі зазначених актів про проведений аукціон видані Відповідачу 3 свідоцтва на право власності на: вантажний сідловий тягач Mеrcedes - benz модель Actros 1843 - свідоцтво №156, напівпричіп рефрижератор марки Pacton модель 3142 PL4 - свідоцтво №147, вантажний сідловий тягач марки Mеrcedes - benz модель Actros 1840 - свідоцтво №153, напівпричіп рефрижератор марки Ackerman модель Fruehauf - свідоцтво №150.

Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив, що при скасуванні рішення господарського суду Донецької області від 17.04.2012р. та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.2012р., Вищий господарський суд України виходив з того, що суди першої та апеляційної інстанції при прийнятті судових рішень не врахували що майно, яке підлягає реалізації, яке підлягало реалізації, було предметом забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору на підставі договору застави, а дії Виконавчої служби щодо укладання угоди про надання послуг по організації і проведенню аукціону стосувались реалізації арештованого рухомого майна, а не майна яке знаходилось у заставі. Також зазначено на те, що попередні судові інстанції не врахували вимоги Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень , який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлений з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна. Вказано на те, що при розгляді даного спору необхідно врахувати вимоги ч. 1 ст. 24 та 26 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень щодо звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження та визначення способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, відповідно до яких обтяжував має право на власний розсуд обрати один із позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Звернуто увагу на те, що судами першої та апеляційної інстанції при винесенні рішень по суті спору наведеним правовим положенням юридичного аналізу в контексті спірних правовідносин надано не було, в той час, як у даному випадку необхідно було врахувати вказані норми в комплексі.

Як видно із постанови Вищого господарського суду України від 06.12.2012р. конкретних вказівок судом касаційної інстанції надано не було, лише вказано на ненадання належної оцінки деяким фактам, що призвело до ухвалення передчасного рішення.

Проте, при другому перегляді позовної заяви, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що звернення стягнення на заставлене майно може бути вчинено лише у спосіб передбачений Законом України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень . Перелік позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, встановлений ст. 26 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , є вичерпним та такого способу, як звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса ним не передбачено. Рішення суду про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження відсутнє, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що аукціон з реалізації майна ТОВ Марина Логістік , яке було предметом забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору, було проведено з порушенням положень, що регулюють реалізацію заставленого майна, на яке згідно з законодавством звернуто стягнення.

Враховуючи викладене, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі не відповідає вимогам норм чинного законодавства та підлягає скасуванню з наступних підстав.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на здійснення реалізації належного йому майна за результатами проведення спірного аукціону за заниженою ціною через нездійснення фактичної передачі майна в розпорядження спеціалізованої організації та неотримання позивачем жодних повідомлень про відкриття виконавчого провадження, про початок процедури підготовки до аукціону та про проведення аукціону.

За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами певного суб'єктивного права (інтересу) у позивача, порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача та належність обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого із вказаних елементів зумовлює відмову у задоволені позову.

Оскільки Позивач хоча і не є учасником аукціону чи стороною опосередкованої ним угоди, однак є боржником у виконавчому проваджені, і саме його майно було реалізоване на аукціоні Відповідачеві 3, остільки Позивач управнений звертатися до суду з даним позовом у розумінні ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України як заінтересована особа, інтерес якої в розглядуваному випадку у світлі приведених у позові доводів, за висновком суду, може полягати виключно в отриманні за результатами реалізації заставного майна належної суми грошових коштів як джерела погашення заборгованості за кредитними зобов'язаннями перед Третьою особою. Дійсно, жодних доводів на спростування законності підстав для відкриття виконавчого провадження та заперечення наявності заборгованості перед заставодержателем майна за змістом позову не приведено.

Щодо посилань позивача на неотримання ними кореспонденції з 01.09.2011р. по 31.12.2011р., що зумовило його власну бездіяльність з неприбуття до поштового відділення, суд апеляційної інстанції вказує на те, що жодних доказів залежності ціни (її зниження) реалізації майна на спірному аукціоні від такого неотримання Позивачем не представлено.

Також, підстава про відсутність у Відповідача 1 спеціалізованого приміщення з відповідними умовами для зберігання, передпродажної підготовки і демонстрації майна, яке відповідає торговельно-технологічним, санітарно-гігієнічним і протипожежним нормам, згадуваного (приміщення) в п.п.3.2. і 3.7. Порядку реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 р. N 42/5, не впливає на права і інтереси Позивача як боржника у виконавчому провадженні та заставодавця, оскільки навіть за таких умов майно було реалізовано за ціною, що перевищує визначену за результатами неоскарженої незалежної оцінки. В свою чергу, будь-яких доказів неналежності результатів такої оцінки (заниження нею дійсною вартості майна) Позивачем не надано.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач погодився із зменшенням розміру заборгованості перед Третьою особою за кредитним договором на суму отриманих Третьою особою за результатами проведення спірного аукціону коштів, підписавши відповідний акт звірення розрахунків 06.04.2012р., що вказує на відсутність обґрунтованих претензій відносно ціни продажу такого майна.

Посилання позивача на незаконність проведення аукціону через неможливість відповідача 1 розпоряджатися майном за відсутністю акту приймання-передачі такого майна від відповідача 2 судом відхиляється, оскільки право спеціалізованої організації проводити аукціон за змістом п.3.1. Порядку реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 р. N 42/5, обумовлено виключно фактом укладання відповідного договору з державною виконавчою службою, що і відбулося 14.12.2011р,. та подання заявок на реалізацію з відповідними додатками, що також мало місце.

В свою чергу, положення згаданих договорів між відповідачами 1 і 2 взагалі не встановлюють обов'язкової передачі майна до організатора аукціону саме за актом приймання-передачі, так само, як і зазначений в позові п. 3.3. вказаного Порядку не ставить повноваження з проведення аукціону у залежність від фактичного отримання майна відповідачем 1 перед проведенням аукціону, тим більше, що доказів існування перешкод у доступі потенційних покупців (здійснення якого є правом, а не обов'язком останніх) до огляду майна за місцем його фактичного перебування всупереч ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України суду також не представлено.

Крім того, враховуючи вказівки Вищого господарського суду України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Водночас, Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", чинного з 01.01.2004р., який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна, передбачено інше.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (в редакції яка діяла до 22.09.2011р. ) звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Статтею 26 цього Закону (в редакції яка діяла до 22.09.2011р. ) визначено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, відповідно до якої обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження:

1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом;

2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах;

3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;

4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

Проте, ч. 1 ст. 590 Цивільного кодексу України (в редакції, що діяла на час звернення стягнення) звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 6 статті 20 Закону України Про заставу зазначено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Пунктом 5.3 договорів застави транспортних засобів №358 від 19.12.2007р. та №15 від 18.01.2008р. передбачено право Заставодержателя (Банку) звернути стягнення на майно (спірні транспортні засоби) шляхом здійснення нотаріусом виконавчого напису.

Статтею 6 Цивільного кодексу України, встановлено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; врегулювання у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що законодавством та договорами застави №358 від 19.12.2007р. та №15 від 18.01.2008р. допускалась можливість звернення стягнення на заставне майно позасудовим способом шляхом здійснення виконавчого напису, проте ні в договорах застави, ні в договорах застави, ні в законодавстві не було врегульовано процедури звернення стягнення таким шляхом. Оскільки внесенням змін та доповнень до чинного законодавства на момент вчинення виконавчого напису було передбачено механізм реалізації цього права, а сторони в момент укладання договору застави допускали такий спосіб реалізації заставодержателем своїх прав, тому судом безпідставно не застосовано такий спосіб стягнення заборгованості.

Таким чином, у банка були всі законні підстави звернути стягнення на спірні транспортні засоби на підставі виконавчого напису нотаріуса.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 14.02.2013р. у справі №5006/37/44пн/2012 не ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, не відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а тому підлягає скасування, а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю МАРИНА ЛОГІСТИК , м. Маріуполь залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача по справі.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства БРОКБІЗНЕСБАНК , м. Київ в особі Донецького головного регіонального відділення на рішення господарського суду Донецької області від 14.02.2013р. у справі №5006/37/44пн/2012 - задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 14.02.2013р. у справі №5006/37/44пн/2012 - скасувати.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю МАРИНА ЛОГІСТИК , м. Маріуполь до Приватного підприємства СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЮСТИЦІЯ , м. Васильків Київська область, в особі Донецької філії Приватного підприємства СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ ПІДПРИЄМСТВО ЮСТИЦІЯ , м. Донецьк, Відділу державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку та Товариства з обмеженою відповідальністю С.В. - ЄВРОТРАНС , с. Прибузьке Миколаївської області про визнання недійсним результатів аукціонів від 28.12.2011р.; визнання недійсними актів про проведений аукціон від 10.01.2012р.; визнання недійсним свідоцтва про придбання відповідачем 3 майна на аукціоні - відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МАРИНА ЛОГІСТИК , м. Маріуполь на користь Публічного акціонерного товариства БРОКБІЗНЕСБАНК , м. Київ в особі Донецького головного регіонального відділення судовий збір в розмірі 536,50грн.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.О. Мартюхіна

Судді: О.І. Склярук

Л.В. Ушенко