ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2013 року Справа № 15/089-12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - суддіДерепи В.І. суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Палія В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "АЕС Київобленерго" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 05.03.13 у справі№15/089-12 господарського суду Київської області за позовомОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Південний" доПублічного акціонерного товариства "АЕС Київобленерго" провизнання договору недійсним за участю представників від: позивачане з'явилися, були належно повідомлені, відповідачане з'явилися, були належно повідомлені
В С Т А Н О В И В :
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Південний" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "АЕС Київобленерго" про визнання договору недійсним.
Рішенням господарського суду Київської області від 27.11.12 (суддя Рябцева О.О.) у позові відмовлено за безпідставністю. За результатом перегляду справи в апеляційному порядку Київський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: головуючого-судді Яковлєва М.Л., суддів: Куксова В.В., Тарасенко К.В.) 05.03.13 прийняв постанову, якою рішення скасував, позов задовольнив. Постанова мотивована тим, що договір припинив свою дію ще до його укладення.
Не погоджуючись із постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, рішення залишити без змін. Скарга мотивована тим, що мала місце описка, втім договір реально виконувався сторонами.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.04.12 між Публічним акціонерним товариством "АЕС Київобленерго" та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Південний" укладено договір № 220016683 про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору (п. 1.1. договору). Пунктом 9.4 договору визначено, що договір набуває чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.11.
Оскільки, зазначений договір підписано пізніше, чим закінчився строк на який його підписано, а саме: договір підписано 05.04.12 на строк до 31.12.11, то апеляційний суд визнав його недійсним, так як визначений в ньому строк не відповідає вимогам ст. 621 Цивільного кодексу України.
Суд касаційної інстанції не погоджується з таким висновком апеляційного суду, натомість підтримує висновок суду першої інстанції про те, що в даному випадку мала місце описка, що не впливає на дійсність договору, а інших підстав для визнання договору недійсним позивачем не заявлено.
Так, сторонами підписаний порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту споживача про покази приладів обліку (додаток № 6 до договору № 220016683). В матеріалах справи наявні підписані позивачем звіти про використану електроенергію у вересні 2012 року та у жовтні 2012 року, в яких зазначені назви об'єктів, номери лічильників, а також теперішні та попередні показники з визначеною різницею між ними. Таким чином, на виконання умов договору відповідач поставляв позивачу електричну енергію, а відповідач іі отримував. Факт отримання електричної енергії позивачем не заперечувався.
В позовній заяві позивач, посилаючись на ч. 3 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України та ч. 1. ст. 638 Цивільного кодексу України зазначає, що вищезазначений договір не набув чинності, оскільки він укладений на строк до 31.12.11, тобто на строк, який закінчився, ще до підписання договору, у зв'язку з чим останній має бути визнаний недійсним.
Відповідно до ч.3 ст.180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Згідно з ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як визнається сторонами, під час укладання договору № 220016683 від 05.04.12 мала місце описка в даті. Зазначене підтверджується умовами договору № 220016683 від 05.04.12 та його виконанням як позивачем так і відповідачем. Отже, судом першої інстанції правомірно встановлено, що підчас укладання договору мала місце описка в даті, яка стосується кінцевого строку дії договору (31.12.11), в той час, як сам договір набрав чинності з 05.04.12, тобто з дати його підписання.
Крім того, посилання апеляційного суду на неукладеність правочину як на підставу для визнання його недійсним є помилковим та таким, що не ґрунтується на нормах діючого законодавства, оскільки у разі якщо сторонами не досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, такий договір відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України та ст. 638 Цивільного кодексу України є неукладеним. При цьому, не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.
В той же час, місцевий суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору, оскільки в даному випадку відсутні передбачені ст. 215 Цивільного кодексу України підстави для визнання договору недійсним. Тому в апеляційного суду були відсутні правові підстави для задоволення позову. А відтак, постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.03.13 у справі слід скасувати, а рішення господарського суду Київської області від 27.11.12 - залишити без змін.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АЕС Київобленерго" задовольнити, постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.03.13 скасувати, рішення господарського суду Київської області від 27.11.12 у справі №15/089-12 залишити без змін.
Головуючий - суддя В. І. Дерепа
Судді Б. М. Грек
В. В. Палій
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 18.04.2013 |
Оприлюднено | 22.04.2013 |
Номер документу | 30797857 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Грек Б.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні