Постанова

від 17.04.2013 по справі 11/5007/1078/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2013 року Справа № 11/5007/1078/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Кравчука Г.А.,

суддів: Мачульського Г.М., Полянського А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Ружинського кооперативного ринку на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 р. у справі господарського суду№ 11/5007/1078/12 Житомирської області за позовомРужинського кооперативного ринку до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаРужинської селищної ради Парафії Св. Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ Київського патріархату провизнання рішення незаконним в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Пащенко Н.В., директор; Федчишин А.А., дов. № 52 від 11.04.2013 р.; відповідача: не з'явились; третьої особи:Шубенко П.Б., дов. № б/н від 21.11.2012 р.; Ярмолюк М.С., адвокат посв. № 4757 від 29.11.2011 р.;

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 р. Ружинський кооперативний ринок (далі - Ринок) звернувся до господарського суду Житомирської області з позовною заявою, у якій просив визнати незаконним та скасувати рішення 23 сесії 6 скликання Ружинської селищної ради (далі - Рада ) від 22.06.2012 р. "Про затвердження документації із землеустрою" (далі - Рішення від 22.06.2012 р.) як таке, що порушує його права та охоронювані законом інтереси;

Позовні вимоги Ринок, посилаючись на положення ст. 33 Закону України "Про оренду землі", обґрунтовував тим, що спірне рішення Ради від 22.06.2012 р. порушує його права, як користувача земельної ділянки розміром 0,8585 га. за адресою: смт. Ружин, вул. Набережна, 10, якою він користується на підставі укладеного з Радою 03.01.2006 р. строком на 5 років договору оренди землі, та який він вважає поновленим на той самий строк і на тих самих умовах до 03.01.2015 р., з огляду на продовження використання цієї земельної ділянки та сплату за неї орендної плати на протязі 2011- 2012 років.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 08.11.2012 р. (суддя Маріщенко Л.О.) у задоволенні позовних вимог Ринку відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 р. (колегія суддів: Крейбух О.Є., Юрчук М.І., Василишин А.Р.) рішення господарського суду Житомирської області від 08.11.2012 р. залишено без змін.

Рішення та постанова мотивовані тим, що Ринком не доведено наявності обставин, які у відповідності до вимог законодавства України є підставами для визнання рішення Ради від 22.06.2012 р. недійсним.

Ринок звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 р. і рішення господарського суду Житомирської області від 08.11.2012 р. скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Житомирської області. Викладені у касаційній скарзі вимоги Ринок обґрунтовує посиланням на обставини справи, ст. 19 Конституції України, ст. ст. 188 Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 120, 152 Земельного кодексу України та ст. ст. 1, 2, 6, 16, 31, 33 Закону України "Про оренду землі" (ст. 33 в редакції Закону від 17.02.2011 р.).

Парафія Св. Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ Київського патріархату (далі - Парафія УПЦ) скористалась правом, наданим ст. 111 2 Господарського процесуального кодексу України, та надіслала до Вищого господарського суду України відзив та додаткові пояснення до відзиву на касаційну скаргу Ринку, у яких просить залишити її без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 р. - без змін. Викладені у відзиві та додаткових поясненнях до нього вимоги Парафія УПЦ обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова прийнята з урахуванням фактичних обставин справи та у відповідності до законодавства України.

Рада не скористались правом, наданим ст. 111 2 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на касаційну скаргу Ринку до Вищого господарського суду України не надіслала, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

За розпорядженням секретаря другої судової палати від 15.04.2013 р. розгляд справи у касаційному порядку здійснюється Вищим господарським судом України у складі колегії суддів: Кравчука Г.А. (головуючого), Мачульського Г.М. та Полянського А.Г.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Ринку не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- між Радою та Ринком укладено договір оренди землі від 03.01.2006 р., згідно з яким Ринку в оренду було передано земельну ділянку загальною площею 0,8585 га, в т.ч. під будівлями 0,1873 га, під проходами, проїздами та площадками 0,6712 га, що знаходиться за адресою: смт. Ружин, вул. Набережна, 10, Ружинський район, Житомирська обл., на 5 років терміном з 03.01.2006 р. по 03.01.2011 р., для обслуговування майнового комплексу Ружинського кооперативного ринку;

- листом від 02.11.2010 р. № 120 Ринок звернувся до Ради з клопотанням про надання дозволу на складання технічної документації земельної ділянки по вул. Набережній, 10 площею 0,8585 га та пропозицію укласти договір оренди землі під ринком площею 0,8585 га терміном на 45 років;

- розглянувши клопотання Ринку, викладене у листі від 02.11.2010 р. № 120 Радою прийнято рішенням від 23.11.2010 р., яким: надано дозвіл Ринку на розроблення технічної документації із землеустрою по встановленню меж земельної ділянки орієнтовною площею 0,60 га для обслуговування майнового комплексу та здійснення комерційної діяльності в смт. Ружин, вул. Набережна, 10 строком на 5 років; надано дозвіл громаді Свято-Покровської парафії Української православної церкви Київського патріархату на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га по наданню її в постійне користування для будівництва церкви на 100 місць по вул. Набережна, 10 в смт. Ружин;

- рішенням Ради від 22.06.2012 р. "Про затвердження документації із землеустрою", затверджено Парафії УПЦ проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для надання її у постійне користування площею 0,10 га в смт. Ружин, вул. Набережна, 10. Надано в постійне користування Парафії УПЦ земельну ділянку площею 0,10 га в смт. Ружин вул. Набережна, 10 для будівництва церкви на 100 місць, та надано дозвіл Житомирській релігійній філії ДП "Центр ДЗК" на складання державного акта на право постійного користування земельною ділянкою;

- 06.08.2012 р. Парафії УПЦ видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 070879, яким посвідчується що Парафія УПЦ є постійним користувачем земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої смт. Ружин, вул. Набережна, 10, цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до частини десятої ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

При цьому, відповідно до п. 2 Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 26.01.2000р. № 02-5/35, обов'язковою умовою визнання акту недійсним є порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних інтересів підприємства чи організації. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Ринком оскаржувалося в судовому порядку рішення Ради від 23.11.2010 р. в частині зменшення розміру земельної ділянки, що передається в оренду з 0,8585 га до 0,60 га.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 07.04.2011 року у справі № 9/5007/18/11у задоволенні позову Ринку до Ради про визнання недійсним рішення ІІ сесії VI скликання Ради від 23.11.2010 року в частині зменшення розміру земельної ділянки, яка передається в оренду з 0,8585 га на 0,60 га відмовлено. Рішенням суду було встановлено, що Ринком належним чином не доведено наявності у нього прав на користування земельною ділянкою за адресою: смт. Ружин, вул. Набережна, 10 розміром 0,8585 га.

За приписами частини другої ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що встановлені рішенням господарського суду Житомирської області від 07.04.2011 року у справі № 9/5007/18/11 факти, з огляду на положення ст. 35 Господарського процесуального кодексу України мають приюдиційне значення у даній справі.

Враховуючи встановлення судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи, а також на підставі рішення господарського суду Житомирської області від 07.04.2011 року у справі № 9/5007/18/11, факту відсутності у Ринку будь - яких прав на користування земельною ділянкою за адресою: смт. Ружин, вул. Набережна, 10 розміром 0,8585 га., останні дійшли до правильного висновку, що спірне рішення Ради від 22.06.2012 р. "Про затвердження документації із землеустрою", яким передано у постійне користування Парафії УПЦ земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану смт. Ружин, вул. Набережна, 10, не може порушувати прав Ринку.

З огляду на наведене, судами попередніх інстанцій позовні вимоги Ринку про визнання незаконним та скасування рішення Ради від 22.06.2012 р. "Про затвердження документації із землеустрою" залишені без задоволення обґрунтовано.

Посилання Ринку на те, що договір оренди землі від 03.01.2006 р. є поновленим до 03.01.2015 р. в силу ст. 33 Закону України "Про оренду землі" були предметом дослідження судів попередніх інстанцій та обґрунтовано ними відхилені, з огляду на те, що чинною на момент закінчення вказаного договору оренди землі редакцією статті, не було передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі.

При цьому колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що наведені у касаційній скарзі посилання Ринку на положення ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції від 17.02.2011 р. колегією суддів відхиляються, оскільки до регулювання відносин, щодо поновлення договору оренди землі від 03.01.2006 р., строк дії якого закінчився 03.01.2011 р., ця редакція статті не застосовується в силу приписів ст. 58 Конституції України.

Зазначеної правової позиції дотримується Верховний Суд України у своїй постанові від 20.11.2012 р. у справі № 44/69, яка у відповідності до ст. 111 28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою як для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, так і для всіх судів України.

З огляду на встановлені статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи у касаційному порядку, колегією суддів Вищого господарського суду України не беруться до уваги і викладені у касаційній скарзі твердження з посиланням на ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 191 Цивільного кодексу України щодо розміщення на спірній земельній ділянці цілісного майнового комплексу Ринку, оскільки вказані обставини не заявлялись при звернені з позовом, та не були предметом розгляду судів попередніх інстанцій.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 р. ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Ринку не спростовують висновків господарських судів першої та другої інстанції, у зв'язку з чим підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 та 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Ружинського кооперативного ринку залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.02.2013 р. у справі № 11/5007/1078/12 господарського суду Житомирської області - без змін.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Суддя Г.М. Мачульський

Суддя А.Г. Полянський