Постанова

від 17.04.2013 по справі 17/5005/2358/2012(10/5005/16412/2011(32/253-10)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2013 рокуСправа № 17/5005/2358/2012 (10/5005/16412/2011 (32/253-10) Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКравчука Г.А., суддівМачульського Г.М. (доповідач), Полянського А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.01.2013р. у справі№17/5005/2358/2012(10/5005/16412/2011(32/253-10) Господарського судуДніпропетровської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" доПриватного підприємства "Авеню" простягнення збитків та моральної шкоди за участю представників

- позивача:Воронов Д.Ю. (довіреність від 04.04.2013р.), - В С Т А Н О В И В:

Звернувшись з даним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" (далі - позивач) просило суд стягнути з Приватного підприємства "Авеню" (далі - відповідач) збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 245800,00 грн. та компенсувати шкоду, завдану діловій репутації в розмірі 80000,00 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що їх завдано у зв'язку із розміщенням в газеті, видавцем якої є відповідач, негативних відомостей, які судом в іншій справі визнані недостовірними.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2012р. (суддя Коваль Л.А.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.01.2013р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя: Сизько І.А., судді Антонік С.Г., Кузнецова І.Л.), в позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове, про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування і порушення судами норм матеріального права та процесуального права.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій 26.08.2009р. в газеті "ЛИЦА" №66(570), видавцем якої та особою, що виконує функції редакції друкованого засобу масової інформації, є відповідач, на третій сторінці у розділі "Горожанин" опублікована стаття під назвою "О степенях вседозволенности (Размышления в День независимости)", яка містить інформацію щодо підприємницької діяльності ТОВ "АТБ-маркет".

16.09.2009р. в газеті "ЛИЦА" №72(576) на другій сторінці у розділі "Горожанин" опублікована стаття під назвою "Последователи Дона Корлеоне или Открытое письмо в УСБУ в Днепропетровской области", яка також містить інформацію щодо підприємницької діяльності ТОВ "АТБ-маркет".

Також судами встановлено, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2009р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.04.2010р., прийнятим у іншій справі №18/232-09 за позовом ТОВ "АТБ-маркет" до Приватного підприємвтва "Авеню", Дніпропетровської обласної громадської організації "ГРАД - Громадянський актив Дніпропетровщини", Громадської організації "Форум порятунку Дніпропетровська", третя особа: Корпорація "АТБ", про спростування недостовірної інформації, позовні вимоги було задоволено частково: визнано недостовірною інформацію, поширену в статті "О степенях вседозволенности (размышления в День независимости)", яка була опублікована на сторінці 3 газети "ЛИЦА" від "26" серпня 2009р. №66 (570) про те, що будівельна організація, яка здійснювала будівництво магазину "АТБ" за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 52, є частиною групи "АТБ"; що Корпорація "АТБ" або ТОВ "АТБ-маркет" мають будь-яке відношення до будівництва магазинів; що дійсно відбувалась травля людей собаками працівниками Корпорації "АТБ" та/або ТОВ "АТБ-маркет" при будівництві магазину на пр. Героїв біля буд. 1, 3; що дійсно працівники Корпорації "АТБ" та/або ТОВ "АТБ-маркет" "футболили ногами кости ранее захороненных здесь людей" при будівництві на території парку Пісаржевського; що на зборах 18.08.2009р. з приводу обговорення проекту магазину на земельній ділянці за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Героїв, 3, громадянин Руденко В.В. дійсно виступав як працівник Корпорації "АТБ", ТОВ "АТБ-маркет", та про те, що його заяви були зроблені від імені Корпорації "АТБ", ТОВ "АТБ-маркет"; про зв'язок Корпорації "АТБ", ТОВ "АТБ-маркет" з корупційною владою; зобов'язано ПП "Авеню", Дніпропетровську обласну громадську організацію "ГРАД - Громадянський актив Дніпропетровщини", Громадську організацію "Форум порятунку Дніпропетровська" спростувати недостовірну інформацію, викладену у статті, яка була опублікована на сторінці 3 газети "ЛИЦА" від "26" серпня 2009р. №66(570) відносно ТОВ "АТБ-маркет", Корпорації "АТБ" шляхом публікації, після набрання судовим рішенням законної сили, у першому, найближчому випуску тієї ж газети, на тій же сторінці, тим же шрифтом, тексту спростування. В задоволенні позову щодо недостовірної інформації про порушення санітарних норм при експлуатації магазину "АТБ" за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 52 та її спростування - відмовлено, оскільки вони є оціночними судженнями (думкою) автора і не підлягають спростуванню.

Крім того, судами встановлено, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.2009р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.04.2010р., прийнятим у іншій справі №18/240-09 за позовом ТОВ "АТБ-маркет" до Приватного підпиємства "Авеню", Громадської організації "Форум порятунку Дніпропетровська", третя особа: Корпорація "АТБ", про спростування недостовірної інформації, позовні вимоги задоволено повністю: визнано недостовірною інформацію, поширену в статті "Последователи Дона Корлеоне или Открытое письмо в УСБУ в Днепропетровской области", опубліковану в №72(576) газети "ЛИЦА" (видавець ПП "Авеню") від "16" вересня 2009р. на сторінці 2 про причетність ТОВ "АТБ-маркет" до будівництва магазину "АТБ" на земельній ділянці за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 52-54, а також до будівництва магазинів мережі "АТБ"; про спричинення позивачем шкоди комунальній власності у вигляді знищення зеленої зони перед будмайданчиком на вул. Калиновій 52-54, знищення асфальтового покриття на тротуарі і проїзній частині по вул. Калиновій; про вчинення робітниками позивача протизаконних дій у відношенні до автора статті, супроводжуючих її осіб у вигляді спроби наїзду на них вантажним автомобілем, нанесенні автору статті опіків та синців під час перебування її на будмайданчику за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 52-54; про функціонування магазину "АТБ", розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, 52, без дозвільних документів; про вчинення посадовими особами позивача будь-яких злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, та про наявність організованого кримінального угрупування, до складу якого входить позивач; зобов'язано ПП "Авеню", Громадську організацію "Форум порятунку Дніпропетровська" спростувати недостовірну інформацію, викладену у статті, опублікованій в №72(576) газети "ЛИЦА" (видавець ПП "Авеню") від "16" вересня 2009р. на сторінці 2 відносно ТОВ "АТБ-маркет", Корпорації "АТБ" шляхом публікації, після набрання судовим рішенням законної сили, у першому, найближчому випуску тієї ж газети, на тій же сторінці, тим же шрифтом, того ж розміру текст спростування.

При цьому, судами у наведених справах встановлено, що відповідач є особою, яка поширила вказану недостовірну інформацію, та встановлено, що винними особами є Громадська організація "Форум порятунку Дніпропетровська", та Громадська організацію "ГРАД - Громадянський актив Дніпропетровщини".

Відмовляючи у позові місцевий господарський суд, з висновкам якого погодився суд апеляційної інстанції, своє рішення мотивував тим, що позивачем не доведено тієї обставини, що зменшення товарообігу, а відповідно і доходів, через зниження відвідуваності покупцями магазинів мережі "АТБ" мало місце саме внаслідок поширення щодо нього недостовірної інформації, також тим, що зазначені у позові наслідки відмови приватного підприємця укласти договір оренди приміщення без врахування вимог чинного законодавства, не знаходяться у безпосередньому правовому зв'язку. Крім того судові рішення мотивовані тим, що доводи позивача про заподіяння йому моральної шкоди, завданої діловій репутації, не ґрунтуються на відповідних доказах.

Між тим, повністю погодитись із висновками судів не можна виходячи з наступного.

Відповідно до приписів статті 22 ч.2 Цивільного кодексу України збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частиною другою статті 23 цього кодексу моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частиною першою статті 1167 вказаного кодексу передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 91 наведеного кодексу, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати людині, а статтею 94 передбачено право юридичної особи на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" також визначено, що під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності (пункт 3), та зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (пункт 5).

Підстави та порядок спростування інформації регламентують стаття 37 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" та стаття 277 Цивільного кодексу України.

Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" зазначено, що належними відповідачами у вказаній категорії спорів є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції. Також цією постановою визначено, що якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов'язок відшкодувати моральну шкоду, а способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі, при цьому вимога про відшкодування моральної шкоди може бути заявлена самостійно.

Судам встановлено, що судовими рішеннями, прийнятими в інших, наведених вище справах, встановлено протиправність діяння, та те, що поширена відповідачем інформація є недостовірною.

Відповідно ж до приписів ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України, а відтак судові рішення, прийняті в інших справах стосовно спростування недостовірної інформації, є обов'язковими для суду.

Разом з тим, судами обох інстанцій не досліджено судові рішення, прийняті в інших, наведених вище справах, щодо того, чи така поширена інформація принижує ділову репутацію позивача, а відтак висновки судів щодо необґрунтованості доказами цих обставин в частині відшкодування моральної шкоди, є передчасними.

Також, судами обох інстанцій не досліджено судові рішення, що прийняті в інших справах, стосовно автора поширеної інформації, а у разі наявності такого, належить вирішити питання про залучення його до участі у справі у порядку, передбаченому статтею 24 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відмовляючи у позові місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, своє рішення мотивував тим, що позивачем не доведено, що він зазнав зменшення товарообігу, а відповідно і доходів, через зниження відвідуваності покупцями магазинів мережі "АТБ" саме в наслідок поширення щодо нього негативної інформації.

Ці висновки судів позивачем не спростовані.

Так, відмовляючи у цій частині позову суди обох інстанції послались на висновки судово-економічної експертизи Дніпропетровського НДІСЕ від 30.03.2011р., також судами було досліджено і надану позивачем на підтвердження своїх вимог Аналітичну довідку про динаміку товарообігу магазинів.

При цьому не вбачається, що судами у цій частині порушено чи неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права.

Також, правильними є висновки судів про те, що зазначені у позові наслідки відмови приватного підприємця укласти договір оренди приміщення, не знаходяться у безпосередньому правовому зв'язку із незаконними діями.

Так, не вбачається, що цей підприємець укладаючи договір оренди не міг перевірити необхідні дозвільні документи щодо функціонування магазину, а відтак і щодо законного здійснення ним своєї підприємницької діяльності з укладенням договору оренди, як і не вбачається, що позивач був позбавлений права звернутись до нього на підставі статті 635 Цивільного кодексу України з позовом про відшкодування збитків через ухилення від укладення договору оренди.

Відтак і в цій частині висновки судів ґрунтуються на положеннях чинного законодавства.

Однак враховуючи, що суди обох інстанцій припустились порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи в частині відшкодування моральної шкоди, а з'ясування цих обставин справи пов'язане із дослідженням та оцінкою доказів, за наслідками скасування судових рішень справу у цій частині належить направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 п.п.1, 3, 111 10 ч.1, 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.01.2013р. та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2012р. у справі №17/5005/2358/2012(10/5005/16412/2011(32/253-10) скасувати в частині відмови у позовних вимогах про відшкодування моральної шкоди, а справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.01.2013р. залишити без змін.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.М. Мачульський

А.Г. Полянський