Постанова

від 16.04.2013 по справі 5006/16/117/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року Справа № 5006/16/117/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Запорощенка М.Д., Акулової Н.В. (доповідач), Владимиренко С.В. розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Донзернопром", м. Донецьк на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 05.02.2013 року та на рішеннягосподарського суду Донецької області від 26.11.2012 року у справі№ 5006/16/117/2012 господарського суду Донецької області за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай", м. Київ дотовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Донзернопром", м. Донецьк простягнення господарський санкцій за договором № 160712/1470 від 16.07.2012 року у розмірі 543 900,00 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: Слободянюк А.В. (дов.№15/04/2013-5 від 15.04.2013 року);

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.11.12 року по справі №5006/16/117/2012 (суддя: Осадча А.М.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Донзернопром", м. Донецьк про стягнення господарських санкцій за договором № 160712/1470 від 16.07.2012 р. у розмірі 543900 грн. задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Донзернопром", м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай", м. Київ штраф в розмірі 435 120 грн.; відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай", м. Київ у задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний Дім "Донзернопром", м. Донецьк про стягнення 108 780 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2013 року по справі №5006/16/117/2012 (судді:Діброва Г.І., Бойченко К.І., Стойка О.В.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Донзернопром", залишено без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 26.11.2012 року у справі № 5006/16/117/2012 залишено без змін.

Прийняті судові акти мотивовані наявністю підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідач, в порушення умов договору не здійснив поставку сировини у кількості 1470 тон у строк встановлений договором.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Донзернопром", м. Донецьк звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить суд частково скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 26.11.2012 року, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2013 відмовити у стягненні з ТОВ "ТД Донзернопром" штрафу в розмірі 435 120 грн., в іншій частині залишити постанову апеляційного господарського суду без змін.

В касаційній скарзі скаржник посилається на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Від товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Урожай", м.Київ до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а прийняті у справі судові акти без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

У судовому засіданні, представник позивача проти задоволення касаційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення.

Заслухавши представника позивача, який з'явився в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів статей 6, 627, 628 та 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.07.12 року між ТОВ "ТД "Донзернопром" (Замовник) та ТОВ "ТК "Урожай" (Виконавець) укладено договір переробки сировини №160712/1470, предметом якого є проведення Виконавцем робіт з переробки сировини, яка постачається Замовником, у продукцію.(п.1.1 договору).

Загальна кількість (залікова вага) сировини, яка постачається для переробки згідно умов договору складається із щомісячної кількості сировини, яка постачається для переробки, та кількості місяців переробки і складає на дату підписання договору 1470,00тон +/-5% (на погляд Виконавця). (п.2.1 договору).

Підпункт 2.2.1 договору передбачає, що поставка сировини Замовником здійснюється у кількості 1470,00тон. до 28 липня 2012р.

Договірна вартість переробки однієї тони сировини (залікової ваги) складає: 370 грн., у тому числі ПДВ 20%. (п.5.1. договору).

Пунктом 12.3 договору сторони погодили, що у разі не поставки та/або недопоставки Замовником сировини у строк та на погодженому сторонами базисі поставки, Замовник сплачує Виконавцю штраф у розмірі вартості переробки недопоставленої сировини. Не постачанням сировини вважається прострочення постачання сировини на строк один календарний день та більше від погодженого графіку.

Сторони звільняються від відповідальності за невиконання своїх зобов'язань у разі настання обставин непереборної сили, а саме: війни, військових дій, блокади, ембарго, інших міжнародних санкцій, валютних обмежень, інших дій держав та інших, що роблять неможливим виконання сторонами своїх зобов'язань, пожеж, іншого стихійного лиха або сезонних природних явищ, зокрема, таких як замерзання морів, проливів, портів та ін., закриття шляхів, проливів, каналів, перевалів, виробничих аварій, простоїв виробництва, що не залежать від волі сторін, які виникли після укладення договору, та настання або дія яких, а також наслідки не можна передбачити чи відвернути розумними мірами. Дія форс-мажорних обставин у розумінні договору, укладеного резидентами має бути підтверджена належним чином Торгово-промисловою палатою України, за виключенням обставин, передбачених пунктом 14.5 договору, а саме, у разі виробничої аварії, виробничої зупинки підприємства Виконавця. У разі неможливості виконання договору у зв'язку з обставинами непереборної сили, що зазначені вище, сторони зобов'язані попередити один одного у триденний строк, а також провести взаєморозрахунки на строк дії даного договору. (п.п.14.1, 14.3, 14.4, 14.5 Договору).

Відповідно до п. 15.3 договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач не надав суду належних доказів щодо поставки у строк сировини за договором у кількості 1470 тон.

31.08.2012р. ТОВ ТД Донзернопром звернулось до Луганської регіональної Торгово-промислової палати з проханням підтвердити настання обставин непереборної сили за зобов'язаннями, що випливають з договорів купівлі-продажу соняшника №16/07 від 16.07.2012р. та №17/07 від 17.07.2012р., в частині своєчасності здійснення поставки товару селянським фермерським господарством Агро-два та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю Степове на адресу ТОВ ТД Донзернопром через введення карантинного режиму на переміщення зернових і маслинних культур та заборону на їх переміщення у період з 16.07.2012р. по 30.07.2012р. без наявності карантинних сертифікатів.

Пункт 3 статті 14 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні передбачає, що засвідчення обставин форс-мажору віднесено до компетенції Торгово-промислової палати України.

Стаття 11 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні визначає права регіональних торгово-промислових палат. З зазначеної статті вбачається, що останні не наділені повноваженнями щодо засвідчення обставин форс-мажору.

Засвідчені копії висновків Луганської регіональної Торгово-промислової палати №25.12-1163 та № 25.12-1162 від 25.10.12р. про настання обставин непереборної сили на думку судів попередніх інстанцій не є належними та допустимими доказами, що підтверджують факт існування обставин непереборної сили для ТОВ "ТД "Донзернопром", який унеможливив виконання відповідачем своїх зобов'язань з постачання сировини за спірним договором, оскільки в силу ст. 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", саме регіональні торгово-промислові палати не наділені повноваженнями щодо засвідчення обставин форс-мажору.

Тобто, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач не довів суду, що невиконання зобов'язання за договором з постачання сировини виникли через дію непереборної сили, тому задовольнили позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу за договором № 160712/1470 від 16.07.2012 року.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій такими, що відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, оскільки господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд в порядку ст. ст.4 3 , 4 7 , 33, 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили та належним чином оцінили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин господарські суди з'ясували дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосували матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Згідно ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування прийнятих рішень суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника - товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Донзернопром", м. Донецьк.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 ,111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Донзернопром", м. Донецьк залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2013 року та рішення господарського суду Донецької області від 26.11.2012 року у справі №5006/16/117/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя М.Д. Запорощенко

Судді: Н.В. Акулова

С.В. Владимиренко