Ухвала

від 06.06.2013 по справі 5006/16/117/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

06.06.2013р. Справа № 5006/16/117/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Осадчої А.М.

За участю секретаря судового засідання Мітронової А.Р.

розглянувши матеріали

скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Донзернопром» м.Донецьк

на дії Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м.Донецьку щодо виконання наказу господарського суду Донецької області від 13.02.2013р., виданого на примусове виконання рішення суду від 26.11.2012р. у справі №5006/16/117/2012

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Донзернопром» м.Донецьк

про стягнення господарських санкцій за договором №160712/1470 від 16.07.2012р. у розмірі 543900грн.00коп.,

за участю представників сторін:

від позивача: Синицька Л.В. за довіреністю №14/01/2013-6 від 14.01.2013р.;

від відповідача(скаржник): Даниленко В.А. - директор.

від ВДВС: Бельська І.М. за довіреністю №15 від 03.04.2013р.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.11.2012року у справі №5006/16/117/2012, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2013р., позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» м.Київ (далі - ТОВ«ТК «Урожай») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний Дім «Донзернопром» м.Донецьк (ТОВ «ТД «Донзернопром») про стягнення господарських санкцій за договором №160712/1470 від 16.07.2012р. у розмірі 543 900,00грн. задоволені частково та стягнуто з відповідача 435 120грн. коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 10878грн.00коп.; у задоволені позовних вимог про стягнення 108780грн.00коп. відмовлено.

13.02.2013р. господарський суд Донецької області на підставі ст.116 Господарського процесуального кодексу України видав наказ по справі №5006/16/117/2012 про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 26.11.2012р. у справі №5006/16/117/2012.

Постановою Вищого господарського суду Донецької області від 16.04.2013року у справі №5006/16/117/2012 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2013р. та рішення господарського суду Донецької області від 26.11.2012року залишено без змін.

26.04.2013року ТОВ «ТД «Донзернопром» звернулось до господарського суду Донецької області зі скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м.Донецьку (далі - ВДВС) щодо виконання наказу господарського суду Донецької області від 13.02.2013р., виданого на примусове виконання рішення суду від 26.11.2012р. у справі №5006/16/117/2012.

13.05.2013р. на адресу господарського суду Донецької області надійшли матеріали справи №5006/16/117/2012.

Ухвалою від 14.05.2013року скаргу ТОВ «ТД «Донзернопром»на дії ВДВС щодо виконання наказу господарського суду Донецької області від 13.02.2013р., виданого на примусове виконання рішення суду від 26.11.2012р. у справі №5006/16/117/2012, прийнято судом до розгляду.

У клопотанні №7/149У від 22.05.2013року ТОВ «ТК «Урожай» просив внаслідок пропуску скаржником строку, передбаченого ст. 121 2 ГПК України для звернення зі скаргою, залишити скаргу без розгляду. Крім того, зазначив, що боржник 29.03.2013року звернувся з адміністративним позовом до Донецького окружного адміністративного суду у справі №805/4031/13а до ВДВС про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії на підставі наказу №5006/16/117/2012, ухвалою від 22.04.2013року закрите провадження у справі з підстав непідсудності даної справи.

У письмових запереченнях №15-951 від 27.05.2013року ВДВС також вказує на факт пропущення скаржником строку, передбаченого ст. 121 2 ГПК України для звернення зі скаргою.

ТОВ «ТД «Донзернопром» звернулось до суду з клопотанням про відновлення пропущеного строку на звернення зі скаргою, посилаючи на те, що про неправомірні дії ВДВС скаржнику стало відомо з повідомлення, що отримано від банку про накладання арешту на рахунок, поштою будь-які документи скаржник від ВДВС не отримував.

У судовому засіданні 06.06.2013року представники позивача та ВДВС заперечували проти задоволення клопотання скаржника про відновлення пропущеного строку на звернення зі скаргою.

Представник скаржника у судовому засіданні 06.06.2013року підтримав заявлене клопотання та просив відновити строк.

Суд, розглянувши заявлене ТОВ «ТД «Донзернопром» клопотання про відновлення пропущеного строку на звернення зі скаргою, з огляду на поважність причин пропуску такого строку, його задовольняє з огляду на наступне.

Згідно приписів ст.121 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Встановлений у частині першій статті 121 2 ГПК України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання.

Згідно з ч.1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Як стверджує скаржник, про факт винесення постанов про відкриття виконавчого провадження та накладання арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, він отримав інформацію від банку, в якому відкрито відповідний рахунок.

29.03.2013року Даниленко Вадим Анатольович (директор боржника) звернувся з адміністративним позовом до Донецького окружного адміністративного суду у справі №805/4031/13а до ВДВС про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії на підставі наказу №5006/16/117/2012, однак ухвалою від 22.04.2013року закрите провадження у справі з підстав непідсудності даної справи.

Таким чином, отримавши інформацію про, начебто, неправомірні дії ВДВС директор ТОВ «ТД «Донзернопром» здійснив дії направлені на захист порушеного, на його думку, права, при цьому невірно визначивши підсудність справи внаслідок чого було закрите провадження.

23.04.2013року ТОВ «ТД «Донзернопром» звернулось до господарського суду Донецької області зі скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м.Донецьку, але ухвалою від 25.04.2013року суд на підстав п.6 ст. 63 ГПК України.

26.04.2013року ТОВ «ТД «Донзернопром» звернулось до господарського суду Донецької області вдруге, виправивши зазначені у ухвалі недоліки.

З огляду на викладене, причини пропуску відповідного строку, за висновками суду, є поважними. Таким чином, вказаний строк підлягає відновленню, відповідно підстави для залишення скарги без розгляду відсутні.

Як вбачається зі скарги на дії ВДВС, що прийнята судом до розгляду, ТОВ «ТД «Донзернопром» просить зупинити подальші дії ВДВС у виконавчому провадженні №36961874; визнати неправомірними дії заступника начальника ВДВС Бельської І.М. щодо винесення постанови від 13.03.2013року №36961874; скасувати постанову ВДВС від 13.03.2013 №36961874; зобов'язати ВДВС надіслати повідомлення до ВТБ банку про скасування арешту грошових коштів на поточному рахунку ТОВ «Торговий дім «Донзернопром».

Скарга мотивована тим, що постанова про відкриття виконавчого провадження боржнику не надходила, внаслідок чого товариство було позбавлене можливості самостійно виконати рішення суду у строк, передбачений для добровільного виконання, при цьому боржнику стало відомо про відкриття виконавчого провадження від установи банку, коли був накладений арешт на розрахункові рахунки.

У судовому засіданні 06.06.2013року представник ТОВ «ТД «Донзернопром» у повному обсязі підтримав вимоги скарги, зазначивши, що просить скасувати саме постанову ВДВС від 13.03.2013 №36961874 про арешт, що накладений на грошові кошти на розрахунковому рахунку.

Представник ТОВ «ТК «Урожай» у судовому засіданні 06.06.2013року заперечував проти задоволення вимог скарги, з підстав, які визначені у письмових поясненнях №7/150 від 22.05.2013року, зокрема, ВДВС з огляду на вимоги ст. ст. 25, 35, 57 Закону України «Про виконавче провадженя» №606 - ХІV від 21.04.1999року із змінами та доповненнями (далі - Закон) діяло законно.

Представник ВДВС у судовому засіданні 06.06.2013року заперечував проти задоволення вимог скарги, надав письмові заперечення №15-951 від 27.05.2013року, в яких зазначено, що постанови від 13.03.2013року направлені згідно ст. 31 Закону кур'єрською доставкою сторонам за адресами, зазначеними у виконавчому документі, встановлено строк для добровільного виконання наказу суду, на ВДВС Законом не покладено обов'язку пересвідчуватись у факті отримання боржником зазначених документів.

Суд, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, дійшов висновку, що вимоги скарги ТОВ «ТД «Донзернопром» на дії Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м.Донецьку не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

За приписами ст. 124 Конституції України та ст. 115 ГПК України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

13.02.2013р. господарським судом Донецької області видано наказ про примусове виконання рішення у справі №5006/16/117/2012.

11.03.2013р. ТОВ «ТК «Урожай» звернулось до ВДВС з заявою вих. №7/90 від 06.03.2013р. про примусове виконання наказу господарського суду Донецької області у справі № 5006/16/117/2012 та накладення арешту на майно боржника.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. У постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. (ч.1 ст. 31 Закону).

13.03.2013 р. заступником начальника ВДВС Київського РУЮ м.Донецка винесено постанову ВП № 36961874 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу № 5006/16/117/2012, виданого 13.02.2013 р. Постановою встановлений строк боржнику для самостійного виконання - до 20.03.2013 р.

Супровідним листом № 15-951/13/12263/08-32 від 13.03.2013 р. зазначена постанова направлена ВДВС стягувачу та боржнику для виконання.

Зокрема, даний факт вбачається з журналу вихідної кореспонденції ВДВС, належним чином засвідчений витяг з якого долучений до матеріалів справи.

Крім того, на підтвердження факту направлення даного документу на адресу боржника ВДВС надав суду повідомлення про вручення відправлення ТОВ «Укркур'єр», згідно якого за юридичною адресою боржника направлено документ, але не вручено внаслідок того, що одержувач переїхав.

Факт правомірності можливості направлення згадуваних документів кур'єрською доставкою, зокрема, через ТОВ «Укркур'єр», підтверджується листом Міністерства юстиції України від 07.11.2011року, листом Державної виконавчої служби №20.1.1 - 32/610 від 14.10.2011року, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ВДВС, направивши згадуваний документ на адресу боржника, що зазначена у виконавчому документі, належним чином виконано вимоги ст. 31 Закону, при цьому з огляду за вимоги Закону, на ВДВС не покладено обов'язок пересвідчуватись у факті отримання вказаного документу боржником.

Внаслідок викладеного, виходячи з того, що направлення документу здійснювалось через службу кур'єрської доставки ТОВ «Укркур'єр», суд не приймає до уваги лист Донецької дирекції ДП «Укрпошта» №07/5-703 від 04.06.2013року, за яким рекомендована кореспонденція у період з 13.03.2013року по31.03.2013року боржнику не вручалась. Пояснення Даниленко Л.В., що працює економістом ТОВ «ТД «Донзернопром» не приймаються судом до уваги внаслідок відсутності об'єктивних доказів на їх підтвердження.

За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.(ч.2 ст. 25 Закону).

13.03.2013 р. заступником начальника ВДВС Київського РУЮ м.Донецка на підставі заяви скаржника винесено постанову ВП № 36961874 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження та постанову ВП № 36961874 про арешт коштів боржника з метою виконання наказу суду № 5006/16/117/2012, виданого 13.02.2013р.

У скарзі ТОВ «ТД «Донзернопром» зазначено, що неотримання ним постанови про відкриття виконавчого провадження позбавило боржника права виконати рішення суду в добровільному порядку та привело до арешту його коштів на банківських рахунках.

Як вбачається з заяви стягувача вих.№7/91 від 06.03.2013 р., стягувач просив не тільки відкрити виконавче провадження з виконання наказу у справі № 5006/16/117/2012, але й накласти арешт на майно боржника, грошові кошти, що знаходяться на розрахунковому рахунку боржника в сумі 445 998грн.004коп.

Відповідно до ст. 57 Закону "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Заходами примусового виконання рішення, відповідно до ст. 32 Закону, є, зокрема, звернення стягнення на кошти та майно боржника.

Таким чином, при винесенні постанови ВП № 36961874 про арешт коштів боржника з метою виконання наказу суду № 5006/16/117/2012, виданого 13.02.2013р., в сумі 445 998грн.004коп. ВДВС діяв правомірно на підставі ст. 25 Закону.

При цьому, виходячи з системного аналізу вимог Закону вбачається, що накладення арешту на кошти боржника, які містяться на банківських рахунках, по суті не є наслідком невиконання боржником рішення суду у встановлений державним виконавцем строк для самостійного виконання, оскільки його накладення можливо згідно з законодавством одночасно із порушенням виконавчого провадження.

Крім того, як вбачається з штампу вхідної кореспонденції, супровідний лист та копія постанови про арешт коштів на рахунках боржника отримана відділенням «Донецька регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк» 20.03.2013року, тобто після перебігу строку встановленого ВДВС строку на добровільне виконання наказу, що також унеможливлює ствердження боржника про фактичне порушення його права на добровільне виконання наказу суду.

Суд наголошує, що ст. 35 Закону встановлено - за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Боржник таким правом не скористався, з відповідною заявою до виконавчої служби не звертався.

Враховуючи викладене, боржником не доведено факту неправомірності дій органу державної виконавчої служби при винесенні постанови від 13.03.2013р. про відкриття провадження, а тому відсутні підстави для задоволення скарги в частині скасування постанови Київського ВДВС про арешт коштів від 13.03.2013 р.

Щодо вимоги ТОВ "ТД "Донзернопром» про зупинення виконавчого провадження до розгляду скарги, суд зазначає, що ст.37 Закону «Про виконавче провадження» чітко визначені підстави, за яких виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню та ст.38 передбачає випадки, коли державний виконавець має право зупинити виконавче провадження, проте в жодному разі подача скарги на дії державного виконавця не обумовлює зупинення виконавчого провадження.

Враховуючи викладене вище, відсутні підстави вважати, що було порушено права боржника, дії державного виконавця Київського ВДВС при виконанні наказу у справі № 5006/16/117/2012 відповідають приписам Закону України «Про виконавче провадження», відповідно у задоволенні скарги ТОВ «ТД «Донзернопром» на неправомірні дії ВДВС Київського РУЮ м.Донецька слід відмовити повністю.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 53, 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Відновити ТОВ «ТД «Донзернопром» строк на звернення зі скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м.Донецьку щодо виконання наказу господарського суду Донецької області від 13.02.2013р., виданого на примусове виконання рішення суду від 26.11.2012р. у справі №5006/16/117/2012.

У задоволенні скарги ТОВ «ТД «Донзернопром» на дії Відділу державної виконавчої служби Київського районного управління юстиції у м.Донецьку щодо виконання наказу господарського суду Донецької області від 13.02.2013р., виданого на примусове виконання рішення суду від 26.11.2012р. у справі №5006/16/117/2012 відмовити.

Ухвала може бути оскарджена у апеляційному порядку згідно з приписами ст. 106 ГПК України до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області.

Суддя А.М. Осадча