Постанова

від 10.04.2013 по справі 2а-4701/11/1370

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/25996/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М. Бившевої Л.І. Шипуліної Т.М. розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Оксана

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.07.2011

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012

у справі № 2а-4701/11/1370 (69005/11)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Оксана

до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова

про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, скасування анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, зобов'язання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю Оксана (надалі - позивач, ТОВ Оксана ) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова (надалі - відповідач, ДПІ у Личаківському районі м. Львова), у якому просило суд скасувати рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 11.04.2011 №578/68/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ Оксана , зобов'язати ДПІ у Личаківському районі м. Львова внести запис до реєстру платників податку на додану вартість про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ Оксана .

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14.07.2011, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012 у задоволенні адміністративного позову ТОВ Оксана до ДПІ у Личаківському районі м. Львова відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати судові рішення та ухвалити нове про задоволення адміністративного позову.

Письмових заперечень на касаційну скаргу відповідачем надано не було.

Частиною першою статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі, зокрема, неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У зв'язку з неприбуттям у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вирішила розглядати справу у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова від 11.04.2011 № 578/68/15-2 анульована реєстрація платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю Оксана .

Податковий орган встановив, що обсяг постачання позивачем товарів/послуг іншим платникам податку за останні 12 місяців сукупно становить менше 50 % загального обсягу постачання та дорівнює нулю. Ця обставина, на думку відповідача, підтверджується даними податкових декларацій позивача з даного виду податку, з яких видно, що загальний обсяг постачання товарів/послуг складає 108 176,00 грн. При цьому товари та послуги платникам податку на додану вартість не постачалися, чого не оспорює сам позивач.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідачем прийнято у відповідності до вимог податкового законодавства .

Суд апеляційної інстанції погодився із такими висновками суду першої інстанції, посилаючись на те, що останній правильно встановив обставини справи, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, та обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно абзацу и пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання.

Разом з тим, до набрання чинності Податковим кодексом України правовідносини з приводу анулювання реєстрації платника податку на додану вартість були врегульовані пунктом 9.8 статті 9 Закону України Про податок на додану вартість . Тобто, щодо оподатковуваних операцій, що мали місце до набрання чинності Податковим кодексом України, застосуванню підлягають положення Закону України Про податок на додану вартість .

Згідно з пунктом 9.8 статті 9 вказаного Закону було визначено вичерпний перелік підстав, за яких орган державної податкової служби мав право провести анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Так, відповідно до положень пункту 9.8 статті 9 Закону України Про податок на додану вартість , реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо:

а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом;

б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);

в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;

г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 81 цього Закону;

ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання;

д) установчі документи особи, зареєстрованої як платник податку, за рішенням суду визнані недійсними;

е) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням. При цьому, анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах б - е цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, приписи пункту 9.8 статті 9 Закону України Про податок на додану вартість не містили норми, яка б встановлювала таку підставу для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість як обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно становить менше 50 відсотків загального обсягу постачання .

Прикінцевими положеннями Податкового кодексу України передбачено, що цей Кодекс набирає чинності з 01.01.2011. При цьому його норми, за загальним правилом, застосовуються до тих правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

Згідно статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що не можуть мати зворотньої дії юридичні норми, які встановлюють нові права й обов'язки чи заборони, оскільки порушення таких прав, невиконання таких обов'язків, недотримання таких заборон завжди буде новим видом, новим складом правопорушень. Крім того слід зазначити, що до набрання чинності Податковим кодексом України, дії відповідача не мали ознак порушення вимог нормативно-правових актів, за які податковий орган зобов'язаний був прийняти рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Отже, прийняття податковим органом рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість з підстав передбачених абзацом и пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, можливо лише при виникненні та існуванні вказаних обставин після 01.01.2011, тобто після набрання чинності Податковим кодексом України, оскільки до цього дії позивача не були порушенням та узгоджувалися із вимогами діючого нормативно-правового акта, тобто Закону України Про податок на додану вартість .

З урахуванням фактично встановлених обставин справи, та виходячи з аналізу наведеного вище, колегія суддів касаційної інстанції приходить висновку, що оскаржуване рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 11.04.2011 №578/68/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є неправомірним, оскільки застосування абзацу и пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України до правовідносин, що мали місце до 01.01.2011, є незаконним.

Оскільки суди попередніх інстанцій під час розгляду справи повно і правильно встановили обставини справи, але порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення, то зазначена обставина відповідно до частини першої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішень суду першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 222, 229, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Оксана задовольнити.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.07.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012 у справі № 2а-4701/11/1370 (69005/11) скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Скасувати рішення ДП1 у Личаківському районі м. Львова від 11.04.2011 № 578/68/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Відмінити анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю Оксана (індивідуальна податковий номер 191584913067, свідоцтво платника податку на додану вартість № 18053910).

Зобов'язати ДПІ у Личаківському районі м. Львова внести запис до Реєстру платників податку на додану вартість про відміну анулювання реєстрації платника на додану вартість - Товариства з обмежена відповідальністю Оксана (індивідуальний податковий номер 191584913067, свідоцтво платника на додану вартість № 18053910).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Оксана (79014, м. Львів, вул. Личаківська, 112, код ЄДРПОУ 19158494) 27,63 грн. (двадцять сім гривень шістдесят три копійки).

3. Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис)Лосєв А.М. Судді (підпис)Бившева Л.І. (підпис) Шипуліна Т.М.