Постанова

від 16.04.2013 по справі 5020-1201/2011

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 року Справа № 5020-1201/2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Балюкової К.Г.,

суддів Сотула В.В.,

Плута В.М.,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився (Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ГЕСС і Ко");

відповідача - не з'явився ("MULTIGRADE LTD");

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ГЕСС і Ко" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 15 травня 2012 року у справі № 5020-1201/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ГЕСС і Ко" (вул. Леніна, 50, м. Севастополь, 99011)

до "MULTIGRADE LTD" (MAIN STREET, P.O. BOX 556, CHARLESTOWN, NEVIS, FEDERATION of SAINT-KITTS and NEVIS)

про стягнення суми заборгованості у розмірі 41629,64 доларів США,

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Торговий дім "ГЕСС і Ко" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до "MULTIGRADE LTD" про стягнення суми заборгованості у розмірі 41 629,64 доларів США.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов контракту від 05 січня 2010 року в частині оплати поставленого товару.

Згідно листа директора товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ГЕСС і Ко" за вих. №49 від 11 квітня 2012 року закрите акціонерне товариство "Торговий дім "ГЕСС і Ко" з 01 грудня 2011 року шляхом реорганізації перетворено на товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ГЕСС і Ко", яке є правонаступником закритого акціонерного товариства "Торговий дім "ГЕСС і Ко" по всім його правам та обов'язкам.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 15 травня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції зазначив, що жоден з інвойсів, на які посилається позивач не містить підпису капітана судна, у зв'язку з чим суд не може дійти висновку про отримання відповідачем товару згідно з виставленими на поставку інвойсами. Наявні інвойси свідчать лише про підтвердження прийнятого замовлення. Крім того, суд вказав, що вантажні митні декларації, на які посилається позивач, також не могуть свідчити про те, що „товар перейшов через поручні судна" відповідно до вимог поставки FOB за Правилами ІНКОТЕРМС-2000.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ГЕСС і Ко" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції невірно оцінив обставини по справі, не застосував норми Порядку суднового постачання в морських і річкових портах України, відкритих для заходу суден закордонного плавання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №846 від 05 серпня 2009 року, виходячи з положень якого вантажні митні декларації з підписом посадової особи Севастопольської митниці, завірені печаткою митниці, є саме тими документами, які свідчать про надходження товарів на судно.

Крім того, апелянт вказує на те, що справа була розглянута у відсутності представника позивача, незважаючи на заявлене ним клопотання про відкладення розгляду справи, що позбавило позивача можливості надати додаткові докази.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12 липня 2012 року товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ГЕСС і Ко" відновлено строк на подачу апеляційної скарги, скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду колегією суддів у складі: головуючий - суддя Балюкова К.Г., судді Сотула В.В. та Черткова І.В.

Враховуючи, що відповідач знаходиться за межами України, з метою повідомити його про час та місце розгляду справи з дотриманням вимог Конвенції Про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах , підписаної в Гаазі 15 листопада 1965 року, оскільки судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що судовий документ було вручено або доставлено особисто відповідачеві і це було здійснено в належний строк, достатній для здійснення захисту, судова колегія визнала доцільним призначити судове засідання на 16 квітня 2013 року.

У зв'язку з викладеним, відповідно до частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України провадження у справ було зупинено на період належного повідомлення відповідача про дату судового засідання.

06 серпня 2012 року до канцелярії суду надійшла офіційна відповідь відділу з іноземних процесів відділення королівської лави групи королівських судів Лондона щодо повернення судового документа, адресованого компанії "MULTIGRADE LTD", у зв'язку з недостатніми подробицями про адресу компанії, з відміткою про те, що потрібен повний поштовий код.

Як вбачається з матеріалів справи, при направленні судового доручення по справі №5020-1201/2011 назву та адресу відповідача було вказано відповідно до відомостей, зазначених у позовній заяві, та документах, доданих до позовної заяви.

Виходячи з викладеного, судова колегія вважає, що відповідач про дату, час і місце розгляду справи був сповіщений належним чином та своєчасно.

За розпорядженням в.о. секретаря судової палати від 16 квітня 2013 року у зв'язку з відпусткою суддя Черткова І.В. замінена на суддю Плута В.М.

15 квітня 2013 року до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копій інвойсів №№25-34 за 2010 рік та №34 за 2011 рік з підписами капітана т/х „Принцеса Елена".

У вказаному клопотанні представник позивача також повідомила суд про те, що товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ГЕСС і Ко" визнано банкрутом та щодо нього відкрито ліквідаційну процедуру, на підтвердження чого надала копію постанови господарського суду міста Севастополя від 18 січня 2013 року у справі №5020-949/2012.

16 квітня 2013 року до канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у її відсутності, в якому вона наполягала на задоволенні апеляційної скарги.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про причину неявки суд не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи був сповіщений належним чином та своєчасно.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а явку їх представників не було визнано обов'язковою судом апеляційної інстанції, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності учасників процесу.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

05 січня 2010 року між закритим акціонерним товариством "Торговий дім "ГЕСС і Ко" (агент) та підприємством "MULTIGRADE LTD" (судновласник) був укладений контракт, відповідно до пункту 1.1. якого позивач повинен був поставляти на судно т/х Принцеса Елена суднове обладнання, суднові запасні частини, суднові запаси (далі - товар) у кількості, асортименті та за вартістю, зазначеною в інвойсах при кожній конкретній поставці (том 1, арк. с. 13-15).

Згідно з пунктом 2.1. контракту платежі за контрактом здійснюються у доларах США згідно з виставленими позивачем рахунками, шляхом перерахування грошових коштів з банківського рахунку відповідача на банківський рахунок позивача протягом 10 банківських днів з моменту пред'явлення рахунку.

Пунктом 3.1. контракту встановлено, що поставка товару здійснюється на умовах FOB-Севастополь (Інкотермс-2000).

Товар поставляється партіями. Розмір партії визначається замовленням відповідача, підтвердженням прийнятого замовлення являється виставлений інвойс від позивача відповідачу (пункт 3.2. контракту).

Поставка товару здійснюється протягом 5 днів з моменту отримання заявки (пункт 3.3. контракту).

Відповідно до пункту 4.2. контракту прийом товару по кількості проводиться згідно супровідного документу (інвойсу) безпосередньо на борту т/х Принцеса Елена . Представник адміністрації судна перевіряє доставлені на судно товари, які повинні відповідати тим, що були в заявці. За відсутності зауважень капітан підписує інвойс.

Пунктом 5.1. контракту сторони встановили, що будь-який спір, що виникає по даному договору або у зв'язку з ним, підлягає передачі на розгляд в господарський суд міста Севастополя (Україна).

Відповідно до статті 124 Господарського процесуального кодексу України підсудність справ за участю іноземних суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно зі статтею 38 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

Відповідно до статті 76 Закону України Про міжнародне приватне право суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності у справах з іноземним елементом, передбачених у статті 77 цього Закону.

Таким чином, оскільки сторони у контракті визначили, що будь-які спори підлягають розгляду господарським судом міста Севастополя, то спір підсудний даному суду.

Договір вступає в силу в день підписання його сторонами і діє до виконання зобов'язань обома сторонами. Договір вважається розірваним після 30-ти днів з дня отримання письмового повідомлення про розірвання угоди (пункт 7.2. контракту).

На виконання умов контракту в період з серпня 2010 року по березень 2011 року позивачем на т/х Принцеса Елена було поставлено продукти харчування, спорядження, суднові запаси, перераховані в інвойсах на кожну партію товарів, а загалом на суму 43202,05 доларів США, на підтвердження чого позивач надав інвойс №25 від 27 серпня 2010 року (том 1, арк. с. 17-18), вантажну митну декларацію довідковий номер 9083 (том 1, арк. с. 19), інвойс №26 від 03 вересня 2010 року (том 1, арк. с. 20-21), вантажну митну декларацію довідковий номер 9090 (том 1, арк. с. 22), інвойс № 27 від 10 вересня 2010 року (том 1, арк. с. 23-24), вантажну митну декларацію довідковий номер 9091 (том 1, арк. с. 25), інвойс №28 від 17 вересня 2010 року (том 1, арк. с. 26-27), вантажну митну декларацію довідковий номер 9093 (том 1, арк. с. 28), інвойс № 29 від 24 вересня 2010 року (том 1, арк. с. 29-31), вантажну митну декларацію довідковий номер 9095 (том 1, арк. с. 32), інвойс №30 від 01 жовтня 2010 року (том 1, арк. с. 33-34), вантажну митну декларацію довідковий номер 9099 (том 1, арк. с. 35), інвойс № 31 від 14 жовтня 2010 року (том 1, арк. с. 36), інвойс № 32 від 21 жовтня 2010 року (том 1, арк. с. 37-38), вантажну митну декларацію довідковий номер 9114 (том 1, арк. с. 39), інвойс №33 від 26 листопада 2010 року (том 1, арк. с. 40-41), інвойс № 34 від 19 листопада 2010 року (том 1, арк. с. 42), вантажну митну декларацію довідковий номер 9138 (том 1, арк. с. 43), інвойс № 34 від 30 березня 2011 року (том 1, арк. с. 44-45), вантажну митну декларацію довідковий номер 9179 (том 1, арк. с. 46).

07 жовтня 2010 року відповідачем на розрахунковий рахунок позивача перераховано кошти у розмірі 5000 доларів США (том 1, арк. с. 47). Згідно з бухгалтерською довідкою позивача з цієї суми частково погашено заборгованість відповідача за інвойсом №25 від 27 серпня 2010 року (том 1, арк. с. 48).

Таким чином, як стверджує позивач, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар склала 41 629,64 доларів США, що й стало підставою для звернення позивача до господарського суду міста Севастополя з позовом про стягнення заборгованості.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є правовідносини сторін, що виникли з приводу виконання договору поставки, які регулюються главою 54 Цивільного кодексу України, загальними положеннями про зобов'язання, визначеними Цивільним та Господарським кодексами України, а також умовами самого договору.

Відповідно до частини першої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, та воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи з пункту 3.1. контракту поставка товару здійснюється на умовах FOB-Севастополь (Інкотермс-2000).

Відповідно до ІНКОТЕРМС „Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати" (редакція 2000 року) термін ( FREE ON BOARD (... named port of shipment), ФРАНКО-БОРТ (... назва порту відвантаження) означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом.

У статті А.4 розділу FOB ІНКОТЕРМС „Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати" (редакція 2000 року) зазначено, що продавець зобов'язаний здійснити завантаження товару на борт судна, призначеного продавцем, у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами, в названому порту відвантаження, у спосіб, що відповідає звичаям порту. Відповідно до статті Б.4. цього ж розділу покупець зобов'язаний прийняти поставку товару, як тільки її здійснено у відповідності з статтею А.4.

Суд першої інстанції, відмовляючи у позові, вказав на те, що жоден з інвойсів, на які посилається позивач не містить підпису капітана судна, у зв'язку з чим суд не може дійти висновку про отримання відповідачем товару згідно з виставленими на поставку інвойсами. Наявні інвойси свідчать лише про підтвердження прийнятого замовлення.

Крім того, суд вказав, що посилання позивача на вантажні митні декларації як на підтвердження факту поставки суд вважає необґрунтованими, так як згідно пункту 12 частини першої статті 1 Митного кодексу України митна декларація - це письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення. Таким чином, вантажні митні декларації, на які посилається позивач, не можуть свідчити про те, що „товар перейшов через поручні судна" відповідно до вимог поставки FOB за Правилами ІНКОТЕРМС-2000.

Проте, судова колегія вважає такі висновки суду першої інстанції передчасними з огляду на наступне.

Порядком суднового постачання в морських і річкових портах України, відкритих для заходу суден закордонного плавання, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №846 від 05 серпня 2009 року (діючим на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №846), визначено механізм суднового постачання суднового спорядження, його комплектуючих частин, суднових запасних частин, суднових припасів, а також проведення робіт, зокрема з огляду, переосвідчення, регламентних робіт чи ремонту суднового спорядження та надання послуг, пов'язаних із забезпеченням функціонування судна, його механізмів, обладнання, життєдіяльності екіпажу, обслуговуванням пасажирів та безпекою судноплавства, в морських та річкових портах України, відкритих для заходу суден закордонного плавання.

У пункті 2 Порядку №846 визначено, що інвойс (рахунок-фактура) - вид комерційного рахунка, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар. Крім того, інвойс (рахунок-фактура) може бути використаний як супровідний документ.

Відповідно до пунктів 4-5 Порядку №846 після завершення митного контролю суднового спорядження, суднових запасних частин і припасів посадова особа митного органу скріплює особистою номерною печаткою інвойс (рахунок-фактуру), що є підставою для завантаження зазначених спорядження, запасних частин і припасів на судно.

Представник адміністрації судна перевіряє доставлені на судно товари, які повинні відповідати тим, що були замовлені. За відсутності зауважень капітан або зазначений представник підписує інвойс (рахунок-фактуру).

Інвойси (рахунки-фактури), що підписані представником адміністрації судна, скріплені судновою печаткою та особистою номерною печаткою посадової особи митного органу, а також (за наявності) акти-повідомлення є підставою для подання вантажної митної декларації (пункт 7 Порядку №846).

Позивач в апеляційній скарзі зазначив, що здійснюючи поставки замовленого товару на т/х Принцеса Елена за контрактом від 05 січня 2010 року, діяв у встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2009 року Порядку суднового постачання в морських і річкових портах України, відкритих для заходу суден закордонного плавання №846, чинним на момент здійснення поставок.

На думку позивача, надані суду інвойси з печатками Севастопольської митниці свідчать про те, що після перевірки вказаних в інвойсах товарах посадовою особою митниці товари підлягали передачі на судно. Підпис капітана судна, який підтверджує, що переміщені через кордон товари поступили на судно ставився на одному з екземплярів інвойсу, який потім передавався Севастопольській митниці і являвся підставою для подачі вантажної митної декларації в митний орган, як це визначено пунктом 7 Порядку №846. На вантажних митних деклараціях, які оформлялись на підставі інвойсів, підписаних адміністрацією судна, є підпис посадової особи Севастопольської митниці, засвідчений печаткою, що як раз свідчить про поступлення товару на борт судна та про те, що ці товари можуть переміщатися за митний кордон України.

Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції представник позивача надала копії інвойсів, підписаних капітаном т/х Принцеса Елена та скріплених печаткою, вказуючи при цьому, що не могла надати зазначені документи під час розгляду справи в суді першої інстанції, оскільки не була присутня в судовому засіданні, а суд відхилив її клопотання про відкладення розгляду справи.

Судова колегія вважає за необхідне прийняти зазначені докази, оскільки вони мають значення для правильного вирішення спору, а представник позивача була позбавлена можливості надати їх суду першої інстанції.

Надані представником позивача інвойси, підписані капітаном т/х Принцеса Елена та скріплені печаткою, відповідно до пункту 4.2. контракту, підтверджують надходження товару на борт судна.

Крім того, враховуючи механізм суднового постачання суднового спорядження, його комплектуючих частин, суднових запасних частин, суднових припасів, визначений Порядком №846, який діяв на момент виникнення правовідносин між сторонами, вантажні митні декларації, надані позивачем, також є належними доказами того, що товар поступив на борт судна та був прийнятий його адміністрацією.

На підставі викладеного, судова колегія вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами в розумінні статті 34 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, судова колегія вважає наявними підстави для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги через обґрунтованість останньої на підставі пунктів 1, 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок чого приймає нове рішення у справі про задоволення позову повністю з відшкодуванням відповідачем судових витрат, понесених позивачем на всіх стадіях розгляду справи.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, статтями 104 (пункти 1, 3), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ГЕСС і Ко" задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 15 травня 2012 року у справі №5020-1201/2011 скасувати.

3. Прийняти у справі нове рішення:

„ 1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з "MULTIGRADE LTD" (MAIN STREET, P.O. BOX 556, CHARLESTOWN, NEVIS, FEDERATION of SAINT-KITTS and NEVIS) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ГЕСС і Ко" (вул. Леніна, 50, м. Севастополь, 99011; код ЄДРПОУ 20710364) заборгованість в розмірі 41629,64 доларів США, а також витрати по сплаті державного мита за подачу позовної заяви в розмірі 416,30 доларів США, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. та витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 3327,28 грн."

4. Господарському суду міста Севастополя видати наказ.

Головуючий суддя К.Г. Балюкова

Судді В.В. Сотула

В.М. Плут

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ГЕСС і Ко"

(вул. Леніна, 50, м. Севастополь, 99011)

2. "MULTIGRADE LTD"

(MAIN STREET, P.O. BOX 556,CHARLESTOWN, NEVIS,FEDERATION of SAINT-KITTS and NEVIS)

3. Капітану т/х "Принцесса Елена"

(причал №30, Воєнно-морська база ВМС України, м. Одеса, 65000 )