Рішення

від 16.04.2013 по справі 907/182/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.04.2013 Справа № 907/182/13-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ТНП.КОМ", м. Дніпропетровськ

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Ужгород

про стягнення 91850,01 грн.

Суддя В.С. Русняк

Представники:

Від позивача - Ягодка Н.Г. - представник, довіреність №0212/55 від 10.01.13;

Від відповідача - ОСОБА_4 - представник, довіреність №3570 від 11.12.12

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю „ТНП.КОМ", м. Дніпропетровськ заявлено позов до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Ужгород про стягнення 91850,01 грн.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Ухвалою господарського суду від 26.02.13 зобов'язано позивача уточнити суму позову, оскільки в ціні позову зазначено суму 92277,90 грн., а в прохальній частині - 91850,01 грн., в т.ч. 88707,45 грн. основної заборгованості, 524,95 грн. 3% річних та 2617,60 грн. пені.

У судовому засіданні представником позивача усно уточнено ціну позову. Представник позивача пояснила, що в прохальній частині позовної заяви помилково не включила суму 355,18 грн. інфляційних нарахувань. А тому просить стягнути з відповідача 92205,18 грн., в т.ч. 88707,45 грн. основного боргу, 524,95 грн. 3% річних, 355,18 грн. інфляційних нарахувань, 2617,60 грн. пені та відшкодувати судовий збір.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву від 18.03.13 зазначено, що позовну заяву відповідачем отримано не було. Крім того, подано клопотання про розстрочку виконання рішення строком на шість місяців, у зв'язку з скрутним фінансовим станом підприємця.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „ТНП.КОМ" (Постачальником) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (Покупцем) укладено Договір поставки продукції №14/09/4 від 14.09.11 (далі Договір). Відповідно до умов Договору Постачальник протягом строку дії даного договору передає у власність Покупцю товар, а Покупець на умовах та в порядку визначених даним договором, оплачує товар в кількості та за узгодженими цінами, вказаними в накладних, і приймає товар на їх підставі. Право власності на товар, переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару. Накладні вважаються невід'ємними частинами Договору. Згідно з п. 2.2 Договору Покупець зобов'язаний оплачувати кожну замовлену партію товару на умовах: оплатити всю суму, яка вказана у відповідній накладній протягом 30 календарних діб з дати початку перебігу строку. Датою початку перебігу строку вважається дата підпису уповноваженим представником Покупця накладної на партію товару. Грошові кошти перераховуються на поточний рахунок Постачальника, вказаний в даному Договорі в безготівковому порядку.

На підставі вищезазначеного Договору та видаткових накладних №20336 від 02.08.12, №20334 від 02.08.12, №20331 від 02.08.12, №13022 від 15.05.12, №15481 від 13.06.12, №15482 від 13.06.12, №20329 від 02.08.12, №20332 від 02.08.12, №20335 від 02.08.12, №23506 від 31.08.12, №15479 від 13.06.12, №15480 від 13.06.12, №20333 від 02.08.12, №14171 від 30.05.12, №15472 від 13.06.12, №13019 від 15.05.12, №14145 від 30.05.12, №15478 від 13.06.12, №11891 від 27.04.12, №14138 від 30.05.12, №14140 від 30.05.12, №14144 від 30.05.12, №14147 від 30.05.12, №15468 від 13.06.12, №15473 від 13.06.12, №15476 від 13.06.12, №15477 від 13.06.12, №20330 від 02.08.12, №21498 від 16.08.12, №21499 від 16.08.12, №21500 від 16.08.12, №21501 від 16.08.12, №21502 від 16.08.12, №21503 від 16.08.12, №23502 від 31.08.12, №21504 від 16.08.12 Покупцю поставлено товар на суму 88707,45 грн. (підтверджено копією Акту звірки взаєморозрахунків №6454 від 19.12.12 на суму 88707,45 грн., підписаного обома сторонами).

Крім того, позивачем направлялась відповідачу претензія №30012013 від 30.01.13 з вимогою погасити заборгованість.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Також, дане правило закріплено в Господарському кодексі України статтею 193. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст.ст. 615; 625 ЦК України). Відтак, договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Крім того, відповідно до п. 5.2 Договору Покупець за невиконання умов п. 2.2 даного Договору сплачує пеню у розмірі 1% від загальної суми простроченого платежу за кожен день порушення зобов'язань, але враховуючи норми Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період за який нараховується пеня, від суми боргу. Отже, ТзОВ „ТНП.КОМ" нараховано ФОП ОСОБА_2 524,95 грн. 3% річних, 355,18 грн. інфляційних нарахувань та 2617,60 грн. пені.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 18.03.13 обґрунтовує свої заперечення.

Відповідно до п. 8.1 та 8.2 Договору поставки продукції №14/09/4 від 14.09.11, укладеного між ТзОВ „ТНП.КОМ" та ФОП ОСОБА_2 усі спори, що виникають між сторонами, вирішуються шляхом переговорів. Якщо сторони не можуть досягти згоди шляхом проведення взаємних переговорів, такі спори розглядаються відповідно до діючого українського законодавства.

Однак, позивачем порушено процедуру досудового врегулювання спору, передбачену статтями 5-8 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією.

Позивач приєднав до позовної заяви копію претензії №30012013 від 30.01.13, що нібито була надіслана нам, копії опису цінного листа, яким було направлено претензію, та фіскального чека до нього, датованого 31.01.13, час здійснення операції - 14:14:02, що підтверджує час відправлення листа. Відповідно до вищеназваного фіскального чека листу з претензією було присвоєно штрихкодовий ідентифікатор №4905105300309.

Дану претензію відповідач не отримав, що підтверджується витягом, сформованим на сайті УДППЗ „Укрпошта" - http://www.ukrposhta.com/, згідно з яким станом на 12.03.13 відправлення за №4905105300309 передано 06.03.13 в об'єкт поштового зв'язку ДНІПРОПЕТРОВСЬК 83 з індексом 49083, на даний час не вручене.

При направленні претензії позивачем було порушено вимоги пункту „г" частини 3 статті 6 ГПК України, зокрема в частині надання в претензії розрахунку суми претензії.

Позивач направив позовну заяву до господарського суду 20.02.13, тобто через 20 днів після направлення відповідачу претензії, однак, відповідно до частини 1 статті 7 ГПК України претензія розглядається в місячний строк з дня одержання претензії. Тобто, позивач проігнорував вимоги статті 7 ГПК України.

Таким чином, позивачем при поданні позову порушено п.п. 8.1 та 8.2 Договору та ст.ст. 5 - 8 ГГІК України. Відповідач фактично був позбавлений позивачем права на досудове врегулювання спору.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 57 ГТІК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Позивачем до листа, яким направлено позовну заяву до господарського суду подано опис доданих документів. В пункті 11 вищенаведеного опису зазначений фіскальний чек та опис вкладення, як підтвердження відправлення позову відповідачу. Однак, в матеріалах позовної заяви наявний тільки фіскальний чек, датований 31.01.2013 р. В описі вкладення, яке мало бути підтвердженням направлення позовної заяви відповідачу одержувачем зазначено ФОП ОСОБА_5

Таким чином, позивачем порушено вимоги пункту 2 частини 1 статті 57 ГПК України щодо надання суду документів, що підтверджують направлення відповідачу копій позовної заяви та доданих документів.

Отже, у порядку п. 6 ст. 63 ГПК України, суд повинен був повернути позовну заяву і додані до неї документи позивачу без розгляду, якщо позивачем не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Позивачем у позові наявна заборгованість фактично обґрунтована Актом звірки взаємних розрахунків №6454 від 19.12.12 та наданими копіями видаткових накладних. Але сам по собі акт звірки не є документом, що підтверджує наявність заборгованості.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. У відповідності до ч. 1 ст. 9 вищеназваного закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, акт звірки є документом, який містить зведені данні і не може рахуватись належним доказом проведення торгових операцій та наявності заборгованості у суб'єкта господарювання.

Відповідно, позивачем не надано належного документального підтвердження суми заборгованості.

Наявність заборгованості пояснюється тяжким матеріальним становищем відповідача, зокрема значним падінням торгових оборотів при здійсненні комерційної діяльності.

Вищенаведене підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_2 за грудень 2012 року, січень-лютий 2013 року та виписками з рахунку в АТ „Укрсиббанк" НОМЕР_2 з 01.12.12 по 15.03.1З.

Відповідачем, по можливості, вживались дії, спрямовані на зменшення заборгованості, що підтверджується наступним. Остання поставка товару від позивача відбувалась 31.08.12. Оплата за поставлений товар здійснювалась до 2013 року. Також, з метою зменшення заборгованості позивачу частково був повернутий товар.

На підставі вищенаведеного, просить зобов'язати ТзОВ „ТНП.КОМ" надати до суду документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, про що винести відповідну ухвалу, якою витребувати від позивача докази надсилання позовної заяви з додатками відповідачу та докази (накладні) заборгованості відповідача 91850,01 грн.; розглядати справу по суті тільки після надсилання позивачем витребуваних судом документів; згідно з п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. Тому, у випадку розгляду справи по суті просить суд врахувати, що на даний час відповідач перебуває у скрутному фінансовому становищі і при постановлені судом рішення про стягнення з відповідача грошового боргу застосувати розстрочку виконання рішення суду, згідно з якою встановити, що відповідач погашає щомісяця 2000 грн. грошового боргу.

Відповідно до розрахунку позовних вимог позивачем належним чином обґрунтовано та доведено матеріалами справи суму заборгованості в розмірі 92205,18 грн., в т.ч. 88707,45 грн. основного боргу, 524,95 грн. 3% річних, 355,18 грн. інфляційних нарахувань та 2617,60 грн. пені. Таким чином, вимога позивача підлягає до задоволення в частині стягнення на суму 92205,18 грн. 88707,45 грн. основного боргу, 524,95 грн. 3% річних, 355,18 грн. інфляційних нарахувань та 2617,60 грн. пені.

Клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення строком на шість місяців, у зв'язку з скрутним фінансовим станом підприємця відхилити. Оскільки відповідачем не підтверджено скрутного фінансового стану підприємця та не подано належних доказів у підтвердження свого клопотання. Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечення відповідача судом не можуть бути прийняті до уваги виходячи з наступного.

Позивачем подано до позовної заяви докази про направлення претензії на адресу відповідача копії чеку про поштові відправлення від 31.01.13 та опис вкладення до цінного листа претензії. Судом відхиляються доводи відповідача щодо встановлення сторонами в п. 8.1 Договору №14/09/4 від 14.09.2011 року згідно якого усі спори, що виникають між сторонами, вирішуються шляхом переговорів, що виникають з цього Договору, оскільки згідно з абзацом 7, п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 року №15-рп/2002 у справі 1-2/2002 обрання певного засобу правового захисту, в тому числі і досудового врегулювання спору, є правом а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів його використовує. Окрім того, п. 8.1 Договору №14/09/4 не містить чітких вказівок на обов'язковість застосування сторонами досудового порядку врегулювання спору, передбаченого ст.ст. 6 - 8 ГПК України, тим більше, що позивач направив на адресу відповідачу претензію.

Щодо надіслання відповідачу позовної заяви.

Позивачем подано до матеріалів справи належні докази про надіслання відповідачу позовної заяви фіскальний чек від 20.02.13 та опис вкладення від 20.02.13. Те, що в описі вкладення позивачем помилково зазначене не прізвище відповідача не може бути доказом про не отримання відповідачем позовної заяви, оскільки адреса відповідача зазначена вірно, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №713664, де зазначено адресу місця проживання відповідача на яку і було надіслано опис вкладення.

Інші заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи. Крім того, відповідачем фактично визнані позовні вимоги, що підтверджується клопотанням відповідача від 16.04.2013 року про надання розстрочки виконання рішення.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 1844,10 грн. підлягає віднесенню на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТНП.КОМ" (м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, ідентифікаційний код 37212110) суму 92205,18 (дев'яносто дві тисячі двісті п'ять гривень вісімнадцять копійок) грн. (в т.ч. 88707,45 грн. основного боргу, 524,95 грн. 3% річних, 355,18 грн. інфляційних нарахувань та 2617,60 грн. пені.) та суму 1844,10 (одну тисячу вісімсот сорок чотири гривні десять копійок) грн. відшкодування судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 22.04.2013 року.

Суддя В.С. Русняк