Постанова

від 16.04.2013 по справі 2/212

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2013 р. Справа № 2/212

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Юрченка Я.О.

суддів Давид Л.Л.

Данко Л.С.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Карпатські зорі" Санаторій", смт.Модричі, Дрогобицького району Львівської області (вх.1533 від 14.08.2012 року)

на рішення господарського суду Львівської області від 23.07.2012 року

у справі № 2/212

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерет", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатські зорі

"Санаторій", смт. Модричі, Дрогобицький район, Львівська область

про стягнення 3 834 481, 89 грн.

за участю представників:

від позивача : Сатир Л.В. (довіреність б/н від 07.02.2013 року);

від відповідача: Горбай Р.С. (довіреність №2 від 03.12.2012 року)

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.07.2012 року у справі №2/212 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерет" задоволено частково, стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатські зорі "Санаторій" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерет" 2 858 469 грн. збитків, 82 642 грн. 89 коп. неустойки, 19 558 грн. 50 коп. державного мита, 181 грн. 01 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 9 190 грн. 19 коп. витрат за проведення судових експертиз.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпатські зорі "Санаторій" не погоджуючись із прийнятим рішенням та вважаючи його таким, що прийняте за неповного з'ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, за невідповідності висновків, викладених в такому рішенні дійсним обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мерет" згідно із правовою позицією, викладеною у відзиві на апеляційну скаргу, заперечив вимоги апеляційної скарги відповідача, вважаючи їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать матеріалам справи.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.10.2012 року рішення господарського суду Львівської області від 23.07.2012 року у справі №2/212 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Вищий господарський суд України, частково задовольняючи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерет", скасував постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.10.2012 року, а справу №2/212 направив до Львівського апеляційного господарського суду на перегляд.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 19.12.2012 року, в склад колегії для розгляду справи №2/212 введено суддів Михалюк О.В. та Мельник Г.І.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.12.2012 року в складі колегії суддів: Новосад Д.Ф. (головуючий суддя), Михалюк О.В. та Мельник Г.І., апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.02.2013 року, задоволено заяву головуючого - судді про самовідвід.

Розпорядженням керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду від 05.02.2013 року №17, призначено повторний автоматичний розподіл справи №2/212, за результатами якого дану справу розподілено до розгляду судді-доповідачу Юрченку Я.О.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 06.02.2013 року, в склад колегії для розгляду справи №2/212 введено суддів Давид Л.Л. та Данко Л.С.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 06.02.2013 року, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2013 року, в склад колегії для розгляду справи №2/212 замість судді Давид Л.Л., введено суддю Гриців В.М.

В судовому засіданні, проведеному 26.02.2013 року, оголошено перерву.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 18.03.2013 року, в склад колегії для розгляду справи №2/212 замість судді Гриців В.М., введено суддю Давид Л.Л.

В судовому засіданні, проведеному 19.03.2013 року, оголошено перерву.

З підстав, визначених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 26.03.2013 року розгляд даної справи відкладався.

В судовому засіданні, проведеному 09.04.2013 року, оголошено перерву.

16.04.2013 року в судовому засіданні представники сторін підтримали доводи та заперечення, викладені відповідно в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення Господарського суду Львівської області від 23.07.2012 року у справі №2/212 залишити без змін, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи встановлено , що 01.02.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мерет" (орендодавець) та Санаторієм "Карпатські зорі"(орендар) був укладений договір №1 оренди нерухомого майна (далі - договір оренди).

Згідно пункту 1 статті 1 договору оренди, орендодавець зобов'язувався передати орендареві в строкове платне користування нерухоме майно оздоровчого комплексу, а саме:

1. Будівлю адміністративного корпусу, літера „А-2";

2. Будівлю гаражу, літера „Б-1";

3. Будівлю котельні, літера ,,В-1";

4. Будівлю спального корпусу, літера „Г-2";

5. Будівлю їдальні, літера „Д-2";

6. Будівлю насосної, літера „Е-1".

Орендар, зобов'язувався прийняти нерухоме майно, своєчасно сплачувати орендну плату, що визначена договором оренди, а після припинення орендних відносин повернути нерухоме майно орендодавцеві.

01.02.2008 року у відповідності до п.1 ст.5 договору оренди, позивач за актом приймання-передачі передав відповідачеві в оренду нерухоме майно разом з інженерними комунікаціями, сантехнічним, електротехнічним, теплотехнічним обладнанням та іншим майном (т.1, а.с.20-23). Нерухоме майно та обладнання було передане відповідачу в технічно справному стані, придатному для використання за призначенням. Детальний перелік обладнання визначений в акті приймання-передачі, підписаному уповноваженими представниками сторін та скріпленим відповідними печатками.

Пунктом 1 статті 4 договору оренди встановлено, що відповідач здійснюватиме передбачені цим договором повноваження щодо користування нерухомим майном протягом 1 року від дати передачі нерухомого майна в оренду. Відтак, як вірно встановлено місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, строк оренди нерухомого майна закінчився 31.01.2009 року.

Пунктом 1 статті 2 договору оренди встановлений обов'язок відповідача після припинення договору оренди повернути позивачеві орендоване нерухоме майно в справному стані з урахуванням нормального фізичного зносу. Згідно пункту 2 статті 5 договору оренди, відповідач здійснює повернення нерухомого майна позивачеві протягом 5-ти календарних днів з дня закінчення строку оренди. Таким чином, відповідач повинен був повернути позивачеві орендоване нерухоме майно до 05.02.2009 року включно.

В силу вимог ст.ст.11, 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою виникнення господарських зобов'язань, які мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ст.193 Господарського кодексу України), і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, п.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статтею 763 ЦК України передбачено зокрема, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно із ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

03.03.2009р. відповідачем було відправлено на адресу позивача лист за вих.№40 та акт передачі нерухомого майна за договором оренди № 1 від 01.02.2008р.

06.03.2009р. та 11.03.2009р. позивач надіслав відповідачу листи з вимогою негайно привести нерухоме майно у стан, в якому майно було передане в оренду та повернути майно з оренди, які останнім були отримані 11.03.2009 року та 18.03.2009 року відповідно (т.1, а.с.24-30).

02.04.2009р. комісією в складі представників позивача, а також голови Модрицької сільської ради Дрогобицького району Львівської області Флюнта М.Л. та інших осіб, було проведено обстеження стану нерухомого майна, наданого відповідачеві в оренду, та складено відповідний акт. Із змісту вказаного акта вбачається, що комісія встановила, що нерухоме майно, передане в оренду відповідачу, знаходиться в незадовільному технічному стані, сантехнічні та теплотехнічні прилади демонтовані, вікна та двері поламані та/або демонтовані, дах протікає, електрообладнання пошкоджене та/або демонтоване. Представники відповідача відмовились від підписання вказаного акту, про що в останньому зроблено відповідну відмітку (т.1, а.с.37-40).

Позивач телеграмою від 24.03.2009 року, запропонував відповідачу прибути 29.04.2009р. за адресою Львівська обл., Дрогобицький район, с.Модричі, вул. Курортна, 3 „е" для передачі нерухомого майна з оренди та підписання акта приймання-передачі майна (т.1, а.с.36).

Проте, у зв'язку з відмовою відповідача підписати акт приймання-передачі нерухомого майна, 29.04.2009р. вказаний акт, в якому зазначений детальний опис стану нерухомого майна, підписаний представником позивача, а також головою та депутатами Модрицької сільської ради (т.1, а.с.41-49). Із змісту вказаного акта вбачається, що технічний стан об'єкта оренди є незадовільним, зазначено відомості про недоліки, виявлені в інженерних комунікаціях та сантехнічному, теплотехнічному обладнанні та іншому майні, яке знаходиться в будівлях об'єкта оренди відповідно до умов укладеного між сторонами договору.

Разом з тим, колегією суддів досліджено акти, надані відповідачем на спростування правової позиції позивача у даній справі (т.2, а.с.122-125, т.3, а.с.76-79) та встановлено, що такі не можуть вважатися доказами, які підтверджують та/або спростовують певні обставини, на наявність яких покликається відповідач, оскільки такі акти, підписані односторонньо лише уповноваженим представником відповідача та скріплені лише його печаткою. Крім того, слід зазначити, що відомості, відображені у зазначених актах не підтверджується іншими документальними доказами натомість, спростовуються матеріалами справи та суперечить нормам чинного законодавства, з урахуванням умов, укладеного між сторонами договору.

Відповідно до ч.1 ст.767 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню.

З урахуванням положень п.5 ст.1, п.1 ст.5 договору оренди сторонами укладено акт приймання-передачі нерухомого майна від 01.02.2008 року, в якому зазначено відомості про технічний стан об'єкта оренди, а також інженерних комунікацій та сантехнічного, теплотехнічного обладнання та іншого майна, яке знаходиться в будівлях об'єкта оренди. Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відповідними печатками (т.1, а.с.20-23). В матеріалах справи відсутні документальні докази, які спростовують наведене.

Відповідно до приписів ч.3 ст.767 ЦК України наймач зобов'язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передавання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому у належному стані.

Окрім того, як вірно встановлено місцевим господарським судом з урахуванням документальних доказів у справі, 29.04.2009р. після попереднього повідомлення відповідача телеграмою (т.1, а.с.60), спеціалістами Дрогобицького відділу Львівського філіалу Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту "НДІпроектреконструкція", проведено обстеження стану нерухомого майна. За результатами обстеження вищевказаний інститут склав технічні висновки про стан конструктивних елементів та інженерного обладнання нерухомого майна, що перебувало в оренді у відповідача. Відповідно до вищевказаних технічних висновків, нерухоме майно знаходиться в незадовільному технічному стані та потребує ремонту. Разом з тим, у відповідності до пояснювальної записки, складеної спеціалістами Дрогобицького відділу Львівського філіалу Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту "НДІпроектреконструкція" вартість робіт та матеріалів необхідних для відновлення майна та приведення його до нормального технічного стану становить суму 3 567 334 грн.

Поряд з цим, колегією суддів досліджено лист-відповідь за вих.№02-01 від 12.01.2010 року Дрогобицького відділу Львівського філіалу Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту "НДІпроектреконструкція" Про надання інформації , складений у відповідь на звернення відповідача за №388 від 05.01.2010 року із змісту якого вбачається, що працівники вказаної установи не мають відповідних кваліфікаційних сертифікатів на проведення будівельно-технічної експертизи щодо визначення вартості пошкодженого майна та обладнання (т.3, а.с.60-61), що також встановлено місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення.

З матеріалів справи встановлено, що ухвалою господарського суду Львівської області суду від 16.03.2010р. у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу.

Відповідно до висновку №1564 від 07.10.2010р. судової будівельно-технічної експертизи (т.4, а.с.5-15), складеним на виконання вимог вищевказаної ухвали місцевого господарського суду, майновий комплекс, що знаходиться в с.Модричі Дрогобицького району Львівської області, вул.Курортна, 3Е, зазнав змін у своєму складі в порівнянні із складом, що зазначений в акті обстеження стану нерухомого майна від 02.04.2009р. та акті приймання-передачі нерухомого майна від 01.02.3008р. Встановити факт змін технічного стану та вартості зазначеного майна не надається можливим у зв'язку з відсутністю інформації про технічний стан і вартість в акті приймання-передачі нерухомого майна від 01.02.2008р.

Крім того, матеріалами справи встановлено, що ухвалою господарського суду Львівської області суду від 19.09.2011 року у справі, призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Згідно із висновком №4751 від 04.05.2012р. судової будівельно-технічної експертизи (т.5, а.с.1-5), вартість відновлювальних робіт вищепереліченого майна, визначена за укрупненими показниками відновної вартості з урахуванням цін 2011 року та з урахуванням фізичного зносу майна становить 2 858 469 грн.

З наведеного вбачається, що за результатами проведених експертних досліджень встановлено те, що нерухоме майно, яке було об'єктом укладеного між сторонами договору оренди разом з інженерними комунікаціями та сантехнічним, теплотехнічним обладнанням та іншим майном, що знаходиться в будівлі зазнало змін в порівнянні із складом, що зазначений в акті обстеження стану нерухомого майна від 02.04.2009р. та акті приймання-передачі нерухомого майна від 01.02.3008р. та визначена вартість відновлювальних робіт такого майна, яка становить 2 858 469 грн. Наведені обставини підтверджуються документальними доказами та відповідають дійсним обставинам справи, а відповідачем в суді першої інстанції не спростовані. А тому, обґрунтовано, покладені місцевим господарським судом, в основу оскаржуваного рішення.

Згідно пункту 1 ст. 773 ЦК України, наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

Відповідно до пункту 3 ст.285 ГК України, орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню.

Пунктом 1 статті 2 договору оренди встановлений обов'язок відповідача утримувати орендоване майно в належному технічному стані згідно з вимогами правил пожежної безпеки та санітарних правил; після припинення договору оренди повернути позивачеві орендоване нерухоме майно в справному стані з урахуванням нормального фізичного зносу; здійснювати за погодженням з орендодавцем за свій рахунок поточний ремонт в об'єкті оренди.

Згідно ст.772 ЦК України наймач, який затримав повернення речі наймодавцеві, несе ризик її випадкового знищення або випадкового пошкодження.

З огляду на зазначені норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що Господарський суд Львівської області дійшов обґрунтованого висновку про те, що саме відповідач є відповідальним за збереження переданого йому в оренду майна протягом всього строку оренди з моменту передачі майна до моменту повернення орендованого майна орендодавцеві.

В силу приписів ст.779 ЦК України наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Згідно ч.2 ст.22 ЦК України збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно із висновком №4751 від 04.05.2012р. судової будівельно-технічної експертизи, вартість відновлювальних робіт об'єкта оренди, визначена за укрупненими показниками відновної вартості з урахуванням цін 2011 року та з урахуванням фізичного зносу майна становить 2 858 469 грн.

Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що на підставі поданого відповідачем клопотання (т.6, а.с.16) ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.03.2013 року, зобов'язано з'явитись в судове засідання судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Сенека І.Б. для надання пояснень по суті складеного ним Висновку №4751 від 04.05.2012р. судової будівельно-технічної експертизи у даній справі, який будучи присутнім в судовому засіданні 09.04.2013 року, надав відповіді на усі поставлені питання представників сторін та колегії суддів.

Разом з тим, визначення відновної вартості (вартості заміщення) таким методом зумовлена тим, що в даному випадку у суду відсутній обсяг необхідної інформації щодо придбання об'єкта оцінки, вартості його будівництва, реконструкції, ремонту тощо. В такому випадку в розрахунках використовуються дані про витрати на будівництво, наведені в збірнику укрупнених показників відновної вартості (УПВВ). Для визначення вартості витрат у збірнику УПВВ знаходять об'єкт-аналог оцінюваного об'єкта і розраховують вартість з урахуванням відмінностей між оцінюваним об'єктом та об'єктом-аналогом. При цьому об'єкт-аналог підбирається з характеристиками, найбільш близькими до характеристик оцінюваного будинку чи споруди. Підбір аналога здійснюється по ряду близьких параметрів: функціональне призначення та об'ємні характеристики об'єкта, конструктивне виконання і матеріал фундаментів, стін, перегородок, перекриттів, віконних і дверних прорізів, покрівлі, санітарно-технічного та інженерно-технічного оснащення, а також інших конструктивних параметрів об'єктів. Для перерахунку в теперішню вартість використовують індекс змін балансової вартості, який затверджується відповідними постановами Кабінету Міністрів України №163 від 09.03.1995р., №1024 від 31.08.1996р. та наказом Держкоммістобудування №56 від 04.04.1997р., №41 від 24.02.1999р.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами привести нерухоме майно до належного технічного стану, проте такі вимоги були залишені відповідачем без задоволення. Оскільки порушене право позивача відповідачем відновлене не було, позивач правомірно звернувся до суду з позовною вимогою про відшкодування збитків, що узгоджується із приписами ч.2 ст.779 ЦК України.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У відповідності з вимогами п.4 ст.611 ЦК України, у випадку порушення зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та моральної шкоди. Доказами, що містяться в матеріалах справи, підтверджується наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки відповідача, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками та наявністю вини останнього.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про підставність заявлених позовних вимог щодо стягнення із відповідача збитків за пошкодження орендованого майна та відповідно їх часткового задоволення в розмірі 2 858 469 грн.

Разом з тим, виходячи із змісту положень ч.2 п.2 ст.5, п.2 ст.3 договору оренди, на підставі ст.785 ЦК України та враховуючи факт прийняття позивачем об'єкту оренди 29.04.2009р., що підтверджується відповідним актом приймання-передачі, сума неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення за період з 06.02.2009р. по 28.04.2009р. згідно із проведеним судом першої інстанції перерахунком, повинна становити 82 642,89 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково в розмірі 2 858 469 грн. збитків та 82 642 грн. 89 коп. неустойки, оскільки такий відповідає матеріалам та дійсним обставинам справи, ґрунтується на нормах чинного законодавства та відповідачем в суді апеляційної інстанції не спростований.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 23.07.2013 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 91, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатські зорі" Санаторій", смт.Модричі, Дрогобицького району Львівської області (вх.1533 від 14.08.2012 року) відмовити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 23.07.2012 року у справі №2/212 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

4. Матеріали справи скеровуються в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови виготовлено 19.04.2013 року

Головуючий суддя Юрченко Я. О.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Данко Л.С.