Постанова

від 16.04.2013 по справі 815/407/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/407/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Бушанському А.В.

За участю сторін:

Представника позивача: Бартоша М.І.

Представника відповідача: Фаніної І.В.

Представника відповідача: Гурченкової Г.М.

Прокурора: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Тріал-М до Південної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, за участю Чорноморської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) Тріал-М звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Південної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (далі ГУДКСУ в Одеській області), в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Південної митниці щодо повернення надмірно сплачених ТОВ Тріал-М до бюджету мита у сумі 814 338,06 грн. та податку на додану вартість у сумі 1 808 010,63 грн., зобов'язати ГУДКСУ в Одеській області здійснити повернення на користь ТОВ Тріал-М надмірно сплачених до бюджету мита у сумі 814 338,06 грн. та податку на додану вартість у сумі 1 808 010,63 грн.

У судовому засіданні 01.03.2013 року ухвалою суду було залучено до участі у справі на стороні відповідачів Чорноморську прокуратуру з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з метою проведення митного оформлення товару поставленого компаніями RANDLUX SALES ING , QUALITY PORK INTERNETIONAL ING , COOPERTIVA CENTRAL OESTE CATARINENSE , FRIGORIFICO MARABELLA LTD , SEARA ALIMENTOS S.A. , BRF-BRASIL FOODS S.A. , COTRIJUL-COOPERATIVA AGROPECUARIA&INDUSTRIAL за контрактами № ТК-2009 від 26.10.2009 року, № 03/12/09 від 03.12.2009 року, № 03/12/09 від 03.12.2009 року, № 10/12/09 від 10.12.2009 року, № 12/01/10 від 12.01.2010 року, № 07/12/09 від 07.12.2009 року, № 02/12/09 від 02.12.2009 року, ТОВ Тріал-М були подані до Південної митниці вантажні митні декларації (далі - ВМД) у кількості 52 штук, в яких була заявлена митна вартість товару в загальному розмірі 14 762 344,48 грн. Зазначена вартість отриманого товару була визначена за першим методом (ціною договору щодо товару, який імпортується) на підставі контрактів поставки та інвойсів відповідно до ст. 266 Митного кодексу України, однак Південною митницею заявлену митну вартість не було визнано і усно було відмовлено у прийнятті митних декларацій, митному оформленні товару у зв'язку з заниженням, на її думку, митної вартості товару, що імпортується, та самостійно визначена митна вартість товару. У зв'язку з відмовою митного органу у митному оформленні товарів за фактурною ціною на підставі визначеної вартості товару декларантом були заповнені та подані ВМД на підставі визначеної митним органом митної вартості товару за шостим методом, згідно яких митна вартість з урахуванням коригування у графі 45 митних декларацій склала 22 988 059,28 грн. В результаті збільшення після митної оцінки вартості товару, відповідно збільшились суми мита та податку на додану вартість, які необхідно було сплатити. Відповідно до рядку 47 декларацій нараховані та сплачені платежі на загальну суму 7 297 422,73 грн. Зазначені ВМД, на підставі яких здійснено митне оформлення, містять відмітку Південної митниці про сплату митних платежів.

Позивач вважає, що Південною митницею безпідставно збільшена митна вартість товарів, у зв'язку з чим надмірно сплачено мито у сумі 814 338,06 грн. та податок на додану вартість у сумі 1 808 010,63 грн. Посилається на вимоги Митного кодексу України від 11.07.2002 року № 92-IV (далі МКУ) щодо поняття митної вартості товарів та методів її визначення, та зазначає, що основним методом визначення митної вартості товарів є за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а кожен наступний метод повинен застосовуватись у разі неможливості визначення митної вартості товарів шляхом застосування попереднього методу. За резервним, шостим методом, митна вартість повинна визначатись відповідно до вимог МКУ у разі неможливості застосування жодного з перших п'яти методів. Позивач також зазначає, що митний орган зобов'язаний письмово проінформувати його про митну вартість, визначену за резервним методом згідно із ч. 4 ст. 273 МКУ, однак такий документ - відсутній. Позивачем зазначено про відсутність обмежень в застосуванні ним першого методу визначення митної вартості зі ціною товару, оскільки щодо зазначеної ціни ТОВ Тріал-М було надано до митного оформлення всі необхідні документи, будь-які додаткові докази митницею не витребовувались. Посилаючись на визначення поняття надмірно сплачених митних та інших платежів, як суми коштів, що з різних причин внесена понад розмір, встановлений законодавством, ТОВ Тріал-М , з огляду на те, що підприємством до митного органу були надані документи щодо визначення митної вартості товару за першим методом, однак до бюджету внесені кошти з розрахунку митної вартості товарів за шостим (резервним) методом, визначеної всупереч положенням чинного законодавства, вважає, що сплачені ним до бюджету кошти в розмірі більшому, ніж встановлено законодавством, сплачені надмірно, а тому підлягають поверненню позивачу. ТОВ Тріал-М у визначені законодавством терміни до Південної митниці направлялись заяви про повернення надмірно сплаченого мита та податку на додану вартість, однак відповідачем рішення про повернення зазначених коштів прийнято не було. Враховуючи викладене позивач вважає бездіяльність Південної митниці щодо повернення надмірно сплачених до бюджету мита та податку на додану вартість протиправною та просить суд зобов'язати ГУДКСУ в Одеській області повернути з Державного бюджету України на його користь суми надмірно сплачених мита та податку на додану вартість, оскільки саме органами Державної казначейської служби повинно здійснюватись повернення надмірно сплачених до бюджету платежів за рішенням суду.

Представник позивача у судовому засіданні, посилаючись на обґрунтування, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача - Південної митниці позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов (т.1 а.с. 236-240), наполягала на тому, що бездіяльність з боку Південної митниці не мала місця. Зазначила, що Південна митниця отримала лише заяву ТОВ Тріал-М від 02.07.2012 року № 02-07/1 про повернення надмірно сплачених коштів, на яку своїм листом від 10.07.2012 року запросила у позивача документи, необхідні для підтвердження наявності підстав повернення надмірно сплачених до бюджету коштів, проте запитані документи позивачем надані не були. Крім того, на думку представника відповідача, Південною митницею при проведенні оформлення вантажу, було здійснено всі дії, передбачені митним законодавством України та у відповідності до нього. Митна вартість товарів була визначена декларантом у вантажно-митних деклараціях самостійно, посадовими особами Південної митниці було здійснено контроль за правильністю визначення скорегованої митної вартості товару та встановлено, що рівень митної вартості товарів відповідає заявленому, тому ними було здійснено митне оформлення товару за ВМД на рівні митної вартості, заявленої декларантом.

Представник відповідача - ГУДКСУ в Одеській області позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов (т.1 а.с. 241-246), просила відмовити у позовних вимогах ТОВ Тріал-М у зв'язку з тим, що відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби № 618 від 20.07.2007 року, повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу, як надмірно та/або помилково сплачених до бюджету, здійснюється відповідним органом Державного казначейства України на підставі висновків митних органів. Такого висновку ГУДСУ в Одеській області не отримувало.

Представник Чорноморської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері до суду не з'явився, прокуратуру про дату, час та місце слухання справи судом було повідомлено відповідно до вимог статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, належним чином та своєчасно. На підставі положень статті 128 КАС України та з урахуванням забезпечення захисту інтересів держави участю у справі представників митної та державної казначейської служби, судом було вирішено слухати справу за відсутності представника прокуратури, проти чого сторони в судовому засіданні не заперечували.

Судом під час офіційного з'ясування обставин у справі встановлено наступне:

ТОВ Тріал-М зареєстровано 15.10.2009 року виконавчим комітетом Одеської міської ради, код ЄДРПОУ 36794363, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 320070 (т.1 а.с. 203-204). Підприємство обліковується у Південній митниці як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності.

23.10.2009 року ТОВ Тріал-М отримано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100251533 НБ № 422652, виданого державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси (т. 1 а.с. 206).

26.10.2009 року між компанією RANDLUX SALES ING (Панама) (продавець) та ТОВ Тріал-М (покупець) був укладений контракт № ТR-2009, відповідно до якого продавець зобов'язується поставляти, а покупець приймати й оплачувати товар згідно специфікації поставки та інвойсів, оплата здійснюється в доларах США відповідно до виставлених інвойсів Умови поставки - CIP, CIF, DDU, DAF, CPT кордон України (в редакції ІNCOTERMS - 2000) (т. 1 а.с. 170-177).

03.12.2009 року між компанією QUALITY PORK INTERNETIONAL ING (продавець) та ТОВ Тріал-М (покупець) був укладений контракт № 03/12/09, відповідно до якого продавець продає товар - заморожене м'ясо та м'ясопродукти власного виробництва, а покупець купує товар на умовах CIF Одеса/ CIF Іллічівськ (в редакції ІNCOTERMS - 2000), кількість, ціна і номенклатура товару вказується в інвойсах і специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього контракту, оплата здійснюється в доларах США (т. 1 а.с. 178-181).

03.12.2009 року між компанією COOPERTIVA CENTRAL OESTE CATARINENSE (Бразилія) (продавець) та ТОВ Тріал-М (покупець) був укладений контракт № 03/12/09, відповідно до якого продавець продає товар - заморожене м'ясо та м'ясопродукти власного виробництва, а покупець купує товар на умовах CIF Одеса/ CIF Іллічівськ (в редакції ІNCOTERMS - 2000), кількість, ціна і номенклатура товару вказується в інвойсах і специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього контракту, оплата здійснюється в доларах США (т. 1 а.с. 182-185).

10.12.2009 року між компанією FRIGORIFICO MARABELLA LTD (Бразилія) (продавець) та ТОВ Тріал-М (покупець) був укладений контракт № 10/12/09, відповідно до якого продавець продає товар - заморожене м'ясо та м'ясопродукти власного виробництва, а покупець купує товар на умовах CIF Одеса/ CIF Іллічівськ (в редакції ІNCOTERMS - 2000), кількість, ціна і номенклатура товару вказується в інвойсах і специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього контракту, оплата здійснюється в доларах США (т. 1 а.с. 186-189).

12.01.2010 року між компанією SEARA ALIMENTOS S.A. (продавець) та ТОВ Тріал-М (покупець) був укладений контракт № 12/01/10, відповідно до якого продавець продає товар - заморожене м'ясо та м'ясопродукти власного виробництва, а покупець купує товар на умовах CIF Одеса/ CIF Іллічівськ (в редакції ІNCOTERMS - 2000), кількість, ціна і номенклатура товару вказується в інвойсах і специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього контракту, оплата здійснюється в доларах США (т.1 а.с. 190-193).

07.12.2009 року між компанією BRF-BRASIL FOODS S.A. (Бразилія) (продавець) та ТОВ Тріал-М (покупець) був укладений контракт № 07/12/09, відповідно до якого продавець продає товар - заморожене м'ясо та м'ясопродукти власного виробництва, а покупець купує товар на умовах CIF Одеса/ CIF Іллічівськ (в редакції ІNCOTERMS - 2000), кількість, ціна і номенклатура товару вказується в інвойсах і специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього контракту, оплата здійснюється в доларах США (т.1 а.с. 194-197).

02.12.2009 року між компанією COTRIJUL-COOPERATIVA AGROPECUARIA&INDUSTRIAL (продавець) та ТОВ Тріал-М (покупець) був укладений контракт № 02/12/09, відповідно до якого продавець продає товар - заморожене м'ясо та м'ясопродукти власного виробництва, а покупець купує товар на умовах CIF Одеса/ CIF Іллічівськ (в редакції ІNCOTERMS - 2000), кількість, ціна і номенклатура товару вказується в інвойсах і специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього контракту, оплата здійснюється в доларах США (т. 1 а.с. 198-201).

На виконання умов зазначених контрактів компаніями RANDLUX SALES ING , QUALITY PORK INTERNETIONAL ING , COOPERTIVA CENTRAL OESTE CATARINENSE , FRIGORIFICO MARABELLA LTD , SEARA ALIMENTOS S.A. , BRF-BRASIL FOODS S.A. , COTRIJUL-COOPERATIVA AGROPECUARIA&INDUSTRIAL було поставлено ТОВ Тріал-М товар на загальну суму 14 762 344,48 грн. згідно інвойсів №№ ТR-001 від 28.11.2009, ТR-002 від 28.11.2009 року, ТR-0017 від 18.01.2010 року, ТR-0018 від 18.01.2010 року, ТR-0020 від 18.01.2010 року, ТR-0021 від 18.01.2010 року, ТR-0022 від 18.01.2010 року, ТR-0023 від 18.01.2010 року, ТR-0033 від 27.01.2010 року, ТR-0032 від 27.01.2010 року, ТR-0019 від 18.01.2010 року, ТR-0031 від 27.01.2010 року, ТR-0034 від 08.02.2010 року, ТR-0034 від 08.02.2010 року, ТR-0027 від 23.01.2010 року, ТR-0029 від 23.01.2010 року, 1-10 від 05.05.2010 року, 1-10 від 5.05.2010 року, 05/05 від 5.05.2010 року, 06/05 від 5.05.2010 року, ТR-0038 від 26.05.2010 року, US-01-1 від 22.04.2010 року, 5707/10 від 29.03.2010 року, 5709/10 від 29.03.2010 року, ТR-0039 від 26.02.2010 року, 5713/10 від 05.04.2010 року, 140854 від 17.05.2010 року, ТR-0012 від 18.01.2010 року, ТR-0011 від 18.01.2010 року, ТR-0013 від 18.01.2010 року, ТR-0016 від 18.01.2010 року, ТR-0015 від 18.01.2010 року, ТR-0014 від 18.01.2010 року, ТR-0024 від 23.01.2010 року, ТR-0025 від 23.01.2010 року, ТR-0026 від 23.01.2010 року, ТR-0030 від 23.01.2010 року, ТR-0028 від 23.01.2010 року, 5714/10 від 05.04.2010 року, 5711/10 від 29.03.2010 року, 5712/10 від 29.03.2010 року, 5710/10 від 29.03.2010 року, 5708/10 від 29.03.2010 року, US-01-2 від 19.05.2010 року, 0050721Е10-В від 25.05.2010 року, 0050721Е10-А від 25.05.2010 року, 1402ЕВ10 від 01.06.2010 року, 1619ЕВ10 від 15.06.2010 року, 1618ЕВ10 від 15.06.2010 року, 1605ЕВ10 від 15.06.2010 року, ТR-0059 від 24.06.2010 року, 142894 від 26.06.2010 року, які скріплені печатками продавців (т. 1 а.с. 13, 16, 19, 22, 25, 28, 31, 34, 37, 40, 43, 46, 49, 52, 55, 58, 61, 64, 67, 70, 73, 74, 77, 78, 81, 84, 87, 90, 93, 96, 99, 102, 105, 108, 111, 114, 117, 120, 123, 126, 129, 132, 135, 138, 141, 144, 147, 150, 153, 156, 159, 162, 165, 166, 169).

30.11.2009 року між ТОВ Тріал-М (замовник) та ТОВ 3-А (виконавець) був укладений договір з надання послуг по декларуванню товарів № 30/11/09, за яким замовник поручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання за обумовлену плату надавати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів замовника, які переміщуються через митний кордон України, їх оформлення в митниці (т. 2 а.с. 124-125).

На підставі зазначеного договору, ТОВ 3-А до Південної митниці були підготовлені та подані ВМД ТОВ Тріал-М , у яких зазначено митну вартість товару згідно зазначених інвойсів (рядок 42 фактурна ціна ) у загальній сумі 14 762 344,48 грн., а саме по ВМД: №500040007/2010/000004 від 11.01.2010 року - 78 867,53 грн., № 500040007/2010/000018 від 29.01.2010 року - 97 343,01 грн., №500040007/2010/000025 від 03.03.2010 року - 102 311,63 грн., №500040007/2010/000026 від 03.03.2010 року - 101 362,42 грн., №500040007/2010/000027 від 03.03.2010 року - 101 874,42 грн., №500040007/2010/000028 від 03.03.2010 року - 102 511,70 грн., №500040007/2010/000029 від 03.03.2010 року - 102 469,83 грн., №500040007/2010/000030 від 03.03.2010 року - 99 250,42 грн., №500040007/2010/000033 від 18.03.2010 року - 109 829,52 грн., №500040007/2010/000034 від 18.03.2010 року - 109 829,52 грн., №500040007/2010/000035 від 18.03.2010 року - 105 797,09 грн., №500040007/2010/000032 від 18.03.2010 року - 109 829,52 грн., №500040007/2010/000036 від 23.03.2010 року - 105 761,76 грн., №500040007/2010/000037 від 23.03.2010 року - 106 484,86 грн., №500040007/2010/000038 від 24.03.2010 року - 101 709, 65 грн., №500040007/2010/000039 від 24.03.2010 року - 101 693, 50 грн., № 500060702/2010/003173 від 01.07.2010 року - 365 066,19 грн., №500060702/2010/003174 від 01.07.2010 року - 730 132,38 грн., №500060702/2010/003172 від 01.07.2010 року - 700 927,08 грн., №500060702/2010/003175 від 01.07.2010 року - 343 040,53 грн., №500040007/2010/000114 від 09.07.2010 року - 351 554,11 грн., №500040007/2010/000113 від 09.07.2010 року - 368 161,76 грн., №500040007/2010/000116 від 09.07.2010 року - 351 554,11 грн., №500040007/2010/000117 від 09.07.2010 року - 326 512,64 грн., №500040007/2010/000118 від 09.07.2010 року - 351 554,11 грн., №500040007/2010/000115 від 09.07.2010 року - 351 554,11 грн., №500060702/2010/003268 від 12.07.2010 року - 308 153,35 грн., №500040007/2010/000126 від 13.07.2010 року - 394 478,90 грн., №500040007/2010/000128 від 13.07.2010 року - 186 484,86 грн., №500040007/2010/000125 від 13.07.2010 року - 430 399,26 грн., №500040007/2010/000124 від 13.07.2010 року - 315 485,47 грн., №500040007/2010/000123 від 13.07.2010 року - 316 875,88 грн., №500040007/2010/000129 від 13.07.2010 року - 317 474,86 грн., №500040007/2010/000122 від 13.07.2010 року - 316 150,68 грн., №500040007/2010/000121 від 13.07.2010 року - 317 639,01 грн., №500040007/2010/000120 від 13.07.2010 року - 315 377,67 грн., №500040007/2010/000127 від 13.07.2010 року - 312 153,48 грн., №500040007/2010/000119 від 13.07.2010 року - 316 024,47 грн., №500040007/2010/000130 від 21.07.2010 року - 351 202,88 грн., №500040007/2010/000131 від 22.07.2010 року - 351 113,96 грн., №500040007/2010/000136 від 27.07.2010 року - 351 056,16 грн., №500040007/2010/000137 від 27.07.2010 року - 326 576,74 грн., №500040007/2010/000139 від 27.07.2010 року - 327 278,86 грн., №500060702/2010/003680 від 18.08.2010 року - 365 470,35 грн., №500040007/2010/000143 від 26.08.2010 року - 350 789,40 грн., №500040007/2010/000144 від 26.08.2010 року - 350 789,40 грн., №500040007/2010/000146 від 30.08.2010 року - 364 142,79 грн., №500060702/2010/003849 від 30.08.2010 року - 364 142,79 грн., №500060702/2010/003850 від 30.08.2010 року - 364 142,79 грн., №500040007/2010/000153 від 09.09.2010 року - 365 121,59 грн., №500040007/2010/00060 від 27.09.2010 року - 455 973,12 грн., №500040007/2010/000165 від 13.10.2010 року - 350 862,60 грн.

Як зазначено позивачем, Південною митницею було усно відмовлено в прийнятті митних декларацій, митному оформленні та пропуску товарів через митний кордон України, у зв'язку із заниженням, на їх думку, митної вартості товару, що імпортується.

На підставі визначеної Південною митницею митної вартості товару на підставі 6-го (резервного) методу ТОВ Тріал-М були заповнені та подані до Південної митниці ВМД, у яких зазначено митну вартість товару з урахуванням коригування (рядок 45 коригування ціни товару ) у загальній сумі 22 988 059,28 грн., а саме по деклараціях: №500040007/2010/000004 від 11.01.2010 року - 236 602,58 грн., № 500040007/2010/000018 від 29.01.2010 року - 198 659, 20 грн., №500040007/2010/000025 від 03.03.2010 року - 320 369,68 грн., №500040007/2010/000026 від 03.03.2010 року - 317 397,40 грн., №500040007/2010/000027 від 03.03.2010 року - 318 999,95 грн., №500040007/2010/000028 від 03.03.2010 року - 320 996,33 грн., №500040007/2010/000029 від 03.03.2010 року - 320 865,06 грн., №500040007/2010/000030 від 03.03.2010 року - 310 784,07 грн., №500040007/2010/000033 від 18.03.2010 року - 355 330,80 грн., №500040007/2010/000034 від 18.03.2010 року - 355 330,80 грн., №500040007/2010/000035 від 18.03.2010 року - 342 284,63 грн., №500040007/2010/000032 від 18.03.2010 року - 355 330,80 грн., №500040007/2010/000036 від 23.03.2010 року - 342 170,40 грн., №500040007/2010/000037 від 23.03.2010 року - 344 509,92 грн., №500040007/2010/000038 від 24.03.2010 року - 318 484,83 грн., №500040007/2010/000039 від 24.03.2010 року - 318 434,28 грн., № 500060702/2010/003173 від 01.07.2010 року - 463 271,13 грн., №500060702/2010/003174 від 01.07.2010 року - 926 542,26 грн., №500060702/2010/003172 від 01.07.2010 року - 889 480,57 грн., №500060702/2010/003175 від 01.07.2010 року - 435 040,53 грн., №500040007/2010/000114 від 09.07.2010 року - 446 124,22 грн., №500040007/2010/000113 від 09.07.2010 року - 467 199,39 грн., №500040007/2010/000116 від 09.07.2010 року - 446 124,22 грн., №500040007/2010/000117 від 09.07.2010 року - 414 346,45 грн., №500040007/2010/000118 від 09.07.2010 року - 446 124,22 грн., №500040007/2010/000115 від 09.07.2010 року - 446 124,22 грн., №500060702/2010/003268 від 12.07.2010 року - 435 523,41 грн., №500040007/2010/000126 від 13.07.2010 року - 836 295,22 грн., №500040007/2010/000128 від 13.07.2010 року - 395 347,84 грн., №500040007/2010/000125 від 13.07.2010 року - 912 446,40 грн., №500040007/2010/000124 від 13.07.2010 року - 431 502,71 грн., №500040007/2010/000123 від 13.07.2010 року - 433 404,38 грн., №500040007/2010/000129 від 13.07.2010 року - 434 223,68 грн., №500040007/2010/000122 від 13.07.2010 року - 432 412,49 грн., №500040007/2010/000121 від 13.07.2010 року - 434 448,20 грн., №500040007/2010/000120 від 13.07.2010 року - 431 355,27 грн., №500040007/2010/000127 від 13.07.2010 року - 426 945,41 грн., №500040007/2010/000119 від 13.07.2010 року - 432 239,92 грн., №500040007/2010/000130 від 21.07.2010 року - 445 678,51 грн., №500040007/2010/000131 від 22.07.2010 року - 445 565,67 грн., №500040007/2010/000136 від 27.07.2010 року - 445 492,32 грн., №500040007/2010/000137 від 27.07.2010 року - 414 427,80 грн., №500040007/2010/000139 від 27.07.2010 року - 415 318,78 грн., №500060702/2010/003680 від 18.08.2010 року - 463 783,99 грн., №500040007/2010/000143 від 26.08.2010 року - 445 153,80 грн., №500040007/2010/000144 від 26.08.2010 року - 445 153,80 грн., №500040007/2010/000146 від 30.08.2010 року - 462 099,33 грн., №500060702/2010/003849 від 30.08.2010 року - 462 099,33 грн., №500060702/2010/003850 від 30.08.2010 року - 462 099,33 грн., №500040007/2010/000153 від 09.09.2010 року - 463 341,44 грн., № 500040007/2010/000160 від 27.09.2010 року - 588 965,28 грн., №500040007/2010/000165 від 13.10.2010 року - 535 527,12 грн. (т.1 а.с. 11-12, 14-15, 17-18, 20-21, 23-24, 26-27, 29-30, 32-33, 35-36, 38-39, 41-42, 44-45, 47-48, 50-51, 53-54, 56-57, 59-60, 62-63, 65-66, 68-69, 71-72, 75-76, 79-80, 82-83, 85-86, 88-89, 91-92, 94-95, 97-98, 100-101, 103-104, 106-107, 109-110, 112-113, 115-116, 118-119, 121-122, 124-125, 127-128, 130-131, 133-134, 136-137, 139-140, 142-143, 145-146, 148-149, 151-152, 154-155, 157-158, 160-161, 163-164, 167-168).

В результаті збільшення митної вартості товару, збільшилась загальна сума сплаченого декларантом мита на суму 814 338,06 грн. та податку на додану вартість на суму 1 808 010,63 грн.

Зазначені ВМД було прийнято Південною митницею до оформлення без зауважень та здійснено митне оформлення товару.

ТОВ Тріал-М до державного бюджету сплачені наступні платежі: мита у сумі 2 249 842,35 грн. та податку на додану вартість у сумі 5 047 580,38 грн., про що міститься відмітка Південної митниці на вищезазначених ВМД (т. 2 а.с. 36-55).

02.07.2012 року ТОВ Тріал-М звернулось до Південної митниці із заявою № 02-07/1 про повернення надмірно сплаченого мита та податку на додану вартість (т. 1 а.с. 209-210).

Листом від 10.07.2012 року 8/42-02/15956 Південна митниця направила декларанту відповідь на зазначену заяву, яким зажадала надати належним чином завірені копії карток відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України та рішень про визначення митної вартості за вищезазначеними ВМД (т. 2 а.с. 14-15). Повернення митних платежів на адресу ТОВ Тріал-М відповідачем здійснено не було.

Заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідачів, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ Тріал-М підлягають задоволенню з наступних підстав.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних відносин, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України були визначені Митним кодексом України № 92-IV від 11.07.2002 року.

Відповідно до вимог ст. 10 МК України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, що були чинні на день прийняття митним органом України спірних митних декларацій ТОВ Тріал-М .

Згідно п. 15 ст. 1 МК України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку; митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів.

Відповідно до ст. 40 МК України усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Статтею 42 МК України передбачено, що під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.

Відповідно до ст. 72 МК України, митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах. Під митним оформленням розуміють виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для дальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

Порядок здійснення митного контролю та митного оформлення товарів на час їх проведення був врегульований наказом Держмитслужби України № 314 від 20.04.2005 року Про затвердження Порядку здійснення митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації (далі Порядок № 314).

Згідно п. 3 зазначеного Порядку під час митного контролю і оформлення товарів підрозділом митного оформлення здійснюється, зокрема, перевірка правильності визначення митної вартості товарів.

Відповідно до ст. 259 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно ст. 260 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу. Порядок визначення митної вартості товарів поширюється на товари, які переміщуються через митний кордон України. Для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості. Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом.

Згідно п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року № 1766 (далі Порядок № 1766) для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документі або якщо він відмовився від їх надання, митну вартість визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно законодавства (п. 14 Порядку № 1766).

Частиною 1 статті 261 Митного кодексу України встановлено, що відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Під час судового розгляду справи, судом було встановлено, що мито у сумі 2 249 842,35 грн. та податок на додану вартість у сумі 5 047 580,38 грн. при розмитнені товарів, отриманих позивачем від контрагентів - компаній RANDLUX SALES ING , QUALITY PORK INTERNETIONAL ING , COOPERTIVA CENTRAL OESTE CATARINENSE , FRIGORIFICO MARABELLA LTD , SEARA ALIMENTOS S.A. , BRF-BRASIL FOODS S.A. , COTRIJUL-COOPERATIVA AGROPECUARIA&INDUSTRIAL на підставі вищезазначених ВМД, були сплачені ТОВ Тріал-М з митної вартості товару, визначеної за шостим (резервним) методом визначення митної вартості товарів.

Як вбачається із змісту вантажно-митних декларацій, на підставі яких митним органом було здійснено розмитнення товару, у них зазначені як фактурна (договірна) вартість товару (графа 22,42), так і митна вартість товару на підставі шостого (резервного) методу визначення митної вартості (графа 12,45). При цьому як було встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось сторонами, у ТОВ Тріал-М наявні усі необхідні документи, що підтверджують фактурну вартість товару, у тому числі зовнішньоекономічні договори (контракти) та рахунки - фактури (інвойси), що були надані відповідачу митному органу під час митного оформлення товару.

Статтею 86 МКУ передбачено, що у випадку, якщо декларантом не виконано всі умови встановлені митним законодавством, митний орган має право відмовити в прийнятті митної декларації; відмова митного органу в прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанту.

Згідно вимог ч. 4 статті 273 МК України (яка регламентує застосування шостого резервного методу визначення митної вартості), якщо ця стаття застосовується митним органом, на вимогу декларанта, митний орган зобов'язаний письмово проінформувати його про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що коригування митної вартості товару у ВМД було здійснено ТОВ Тріал-М у зв'язку з усною відмовою митного органу у митному оформленні товару та прийнятті митних декларацій, у яких митна вартість товару була визначена за першим методом - договірною ціною відповідно контрактів поставки та інвойсів. ТОВ Тріал-М були подані до Південної митниці всі необхідні документи, на підставі яких було можливо визначити митну вартість товару шляхом застосування першого методу визначення митної вартості товару, однак вони не були прийняті митним органом до уваги при перевірці правильності визначення митної вартості товару. Південною митницею не було надано переконливих доказів виникнення обґрунтованого сумніву щодо достовірності поданих декларантом відомостей про вартість товару, та не було здійснено витребування будь-яких додаткових документів. Твердження представника митного органу, що позивач самостійно визначив митну вартість за резервним методом, є лише припущенням, оскільки у позивача повинен бути у такому разі документ, який би свідчив про інформування з боку митного органу про митну вартість, що визначена за резервним методом. Однак такий документ - відсутній.

Зазначені обставини під час судового розгляду справи не були спростовані представником Південної митниці, яка заперечувала проти факту усної відмови митного органу у прийнятті до митного оформлення товарів ТОВ Тріал-М за ВМД, у яких митна вартість товару була визначена за договірною ціною. Наполягаючи на тому, що позивачем самостійно було визначено митну вартість товару у ВМД за шостим (резервним) методом визначення митної вартості товарів, представник митного органу посилалась на Порядок здійснення митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.2005 року №314 (далі Порядок №314), за приписами якого при прийняті ВМД до митного оформлення відбувається присвоєння їй реєстраційного номеру. Згідно п. 6.6 зазначеного Порядку за наявності достатніх підстав, установлених законодавством України, посадова особа митного органу може відмовити в прийнятті ВМД, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України з оформленням Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України (далі - Картка відмови) в порядку, установленому законодавством України. Реєстраційний номер ВМД, за якою відмовлено в митному оформленні, підлягає анулюванню. Анульований реєстраційний номер ВМД не може бути присвоєний іншій ВМД. За твердженням представника митного органу позивач зазначає одні й ті ж самі номери ВМД, по яким йому було відмовлено в проведенні митного оформлення та тих, по яким митне оформлення було здійснено, що на думку представника Південної митниці, свідчить про необґрунтованість твердження представника ТОВ Тріал-М про відмову митного органу в прийнятті ВМД.

Разом з тим, з огляду на наявність у позивача всіх необхідних документів для здійснення визначення митної вартості товару за першим методом, а саме за ціною договору щодо товару, який імпортується, на підставі контрактів поставки та інвойсів відповідно до ст. 266 Митного кодексу України, суд погоджується з твердженням представника позивача щодо недоцільності та відсутності підстав самостійного збільшення підприємством митної вартості товару шляхом застосування до її визначення шостого (резервного) методу, та яка (вартість) за поясненнями представника митного органу визначається на підставі цінової бази даних Державної митної служби України щодо рівня вартості ідентичних або подібних товарів.

З цих підстав суд критично відноситься до посилань представника Південної митниці щодо самостійного визначення позивачем митної вартості товару у спірних ВМД за шостим (резервним) методом. Не є на думку суду належним доводом на обґрунтування самостійного визначення позивачем митної вартості товару за шостим методом нібито факт подання позивачем до Південної митниці різних ВМД з однаковими номерами, оскільки митним органом не приймались письмові рішення про відмову в прийнятті зазначених декларацій, якими б були анульовані ВМД позивача з визначенням митної вартості за першим методом.

Частиною 1 ст. 262 МК України встановлено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Відповідно до ст. 266 МК України, визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1. за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2. за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3. за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4. на основі віднімання вартості; 5. на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6. резервного. Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Кожен наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Кожен наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі неможливості застосування жодного з методів 1-5, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Відповідно до ст.267 МК України, митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо).

Частиною 3 ст. 266 МК України передбачено, що, якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Цією ж статтею передбачено, що у разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 264 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 273 МК України митна вартість, визначена за резервним (шостим) методом, не визначається на підставі довільної чи фіктивної вартості.

Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі від 30.10.1947 року, оцінка ввезеного товару для митних цілей має бути заснована на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, і не повинна засновуватися на вартості товару вітчизняного виробництва чи на довільних чи фіктивних оцінках.

При цьому ст. 265 Митного кодексу України митному органу надано право здійснення контролю правильності визначення митної вартості. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості. Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

Посилання представника Південної митниці на те, що згідно ч. 3 ст. 265 МК України митний орган при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості в разі встановлення заниження декларантом митної вартості товару може лише збільшити митну вартість товару шляхом прийняття відповідного рішення, а тому обов'язок щодо зменшення митної вартості в разі самостійного її визначення позивачем у більшому розмірі за шостим (резервним) методом, у митного органу відсутній, суд до уваги не приймає, оскільки така позиція відповідача не ґрунтується на нормах чинного митного законодавства.

Митним кодексом України від 13.03.2012 року, якій набрав чинності з 01.06.2012 року закріплені такі принципи здійснення митної справи на митній території України, як: виключні повноважень митних органів України щодо здійснення державної митної справи; законність та презумпція невинуватості; єдиний порядок переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України; спрощення законної торгівлі; визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб'єктів господарювання незалежно від форми власності; додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб; заохочення доброчесності; гласності та прозорості; відповідальності всіх учасників митних правовідносин. Цим Кодексом деталізовано порядок здійснення митним органом контролю правильності визначення митної вартості товарів.

Так згідно ст. 54 зазначеного Кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування.

З наведеного випливає, що митні органи зобов'язані вчиняти законні дії, незалежно від того, більша чи менша сума митних платежів зазначена у митній декларації при поданні її до митного оформлення, оскільки згідно з законодавством обов'язок по здійсненню митного оформлення та митного контролю щодо ввезених на територію України товарів та вчинення необхідних дій суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності покладено саме на органи Державної митної служби.

В силу ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Верховний Суд України в своїх рішеннях при вирішенні питань у подібних спірних правовідносинах неодноразово визначав, що згідно норм МК України та підзаконних актів митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості (постанови ВСУ від 20.04.2010 року №10/58, від 21.01.2011 року по справі №21-56а10).

Зазначений контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України.

Судом під час судового розгляду справи було встановлено, що ТОВ Тріал-М для розмитнення товару були подані до Південної митниці необхідні документи для митного оформлення товару, у тому числі контракти та інвойси, ВМД із зазначенням фактурної (договірної) вартості товару (графа 22, 42), які у своїй сукупності документально підтверджують визначення митної вартості товару за першим методом (за ціною договору).

При цьому, стверджуючи про наявність у позивача підстав для визначення митної вартості товару за шостим (резервним) методом з підстав понесення ним при імпорті товару поряд зі сплатою на адресу контрагентів вартості отриманих товарів за контрактами, додаткових витрат, пов'язаних, зокрема, з транспортуванням та страхуванням товару, Південною митницею не було взято до уваги, що згідно контрактів № ТК-2009 від 26.10.2009 року, № 03/12/09 від 03.12.2009 року, № 03/12/09 від 03.12.2009 року, № 10/12/09 від 10.12.2009 року, № 12/01/10 від 12.01.2010 року, № 07/12/09 від 07.12.2009 року, № 02/12/09 від 02.12.2009 року компаніями RANDLUX SALES ING , QUALITY PORK INTERNETIONAL ING , COOPERTIVA CENTRAL OESTE CATARINENSE , FRIGORIFICO MARABELLA LTD , SEARA ALIMENTOS S.A. , BRF-BRASIL FOODS S.A. , COTRIJUL-COOPERATIVA AGROPECUARIA&INDUSTRIAL товар позивачу поставлявся на умовах - CIF Одеса, CIF Іллічівськ ( у редакції ІНКОТЕРМС -2000).

В ІНКОТЕРМС Офіційних правилах тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (в редакції 2000 року) визначено, що посилання на Інкотермс-2000 в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов'язки сторін. СIF поставка ( вартість, страхування та фрахт ) означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження, при цьому продавець зобов'язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки до названого порту призначення, укласти договір страхування та сплатити страхові внески, здійснити митне очищення товару для експорту та інші витрати щодо поставки товару.

Таким чином, всі додаткові витрати, пов'язані з перевезенням та страхуванням товару згідно із вищезазначеними контрактами несуть продавці товару.

При вирішенні спірних правовідносин суд також застосовує, як обов'язкові, висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 14.11.2011 року по справі №21-213а11, від 21.03.2012 року по справі за позовом ТОВ ОНВІ до Житомирскої митниці, щодо законодавчих обмежень дискреційних функції митних органів у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Таким чином, при наданні митниці документів, в якій визначена митна вартість товару за першим основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються) обов'язок доказування щодо неможливості застосування цього методу та послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів покладається на суб'єкта владних повноважень.

Крім того, статтею 30 МКУ встановлений обов'язок митних органів інформувати заінтересованих осіб про митні правила, норми та умови переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України відповідно до таких принципів митного регулювання, як законність, гласність, прозорість та додержання прав та охороняємих законом інтересів фізичних та юридичних осіб.

Митним кодексом України, не передбачено права митних органів або будь-яких осіб коригувати ціну товару на підставі цінової бази даних Державної митної служби України. Дані цінової бази щодо рівня вартості ідентичних або подібних товарів з огляду на положення МК України, відповідно до яких перший метод визначення митної вартості є основним, за умови дотримання декларантом вимог щодо порядку декларування митної вартості товарів та документального підтвердження розміру митної вартості, визначеної за першим методом, не є достатнім та визначальним для висновку про недостовірність митної вартості товару.

Аналогічну правову позицію висловив Вищий Адміністративний суд України у постанові від 19.01.2012 року, справа № к-4577/09 (справа за позовом СПД до Волинської митниці). На думку Вищого Адміністративного суду відсутність вимоги митного органу про надання додаткових документів на підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, унеможливлює реалізацію права декларанта на доведення митному органу правильності визначення ним митної вартості товарів за першим методом. Митним органом при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару повинен бути дотриманий порядок такого здійснення в частині як забезпечення реалізації права декларанта на доведення правильності заявленої ним митної вартості, так і проведення консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості за іншим, відмінним від першого, методом визначення митної товару.

В своєму рішенні від 26.03.2013 року за позовом ТОВ Варра Трейд до Південної митниці (К/800/10052/13, К/800/11330/13, К/800/13680/13) Вищий Адміністративний суд України зазначив, що відповідно до положень МК України для застосування наступних за основним методів визначення митної вартості товарів має бути обґрунтована неможливість застосування першого методу. Безпідставним є застосування інших методів визначення митної вартості товарі за відсутності доказів та обґрунтування неможливості застосування першого. Аналогічна правова позиція зазначена в рішенні Вищого Адміністративний суд України від 15.01.2013 року (справа за позовом ТОВ ГАЛІОН БЕСТ до Південної митниці).

Будь-яких доказів щодо наявності у Південної митниці сумнівів щодо застосування основного методу (за ціною договору) визначення митної вартості товару позивача, витребування у нього будь-яких додаткових доказів з метою застосування інших методів визначення митної вартості товару, представником відповідача до суду не надано. Також представником не було обґрунтовано правомірності митного оформлення товару позивача за митною вартістю, визначеною не за першим, а за шостим (резервним) методом визначення митної вартості товару, не доведено неможливість застосування послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості. Як було встановлено під час судового розгляду справи консультації між митним органом та ТОВ Тріал-М з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язку послідовного вибору методів (від першого до шостого) її визначення не проводилися.

Згідно висновку № 8335 судово-економічної експертизи від 02.11.2012 року нарахування митних платежів, обчислених Південною митницею при оформленні вантажних митних декларацій на поставку товару компаніями RANDLUX SALES ING , QUALITY PORK INTERNETIONAL ING , COOPERTIVA CENTRAL OESTE CATARINENSE , FRIGORIFICO MARABELLA LTD , SEARA ALIMENTOS S.A. , BRF-BRASIL FOODS S.A. , COTRIJUL-COOPERATIVA AGROPECUARIA&INDUSTRIAL на адресу ТОВ Тріал-М у відповідності до умов контрактів у розмірі 7 297 422,73 грн., у тому числі: мито у розмірі 2 249 842,35 грн. та податок на додану вартість у розмірі 5 047 580,38 грн., документально не обґрунтовані даними про вартість постачаємого товару, відображеного в інвойсах та специфікаціях, нормативно не обґрунтовані даними про митну вартість товару, відображеними у графі 47 вантажних митних декларацій. ТОВ Тріал-М надмірно сплачені до бюджету України митні платежі, нараховані Південною митницею при оформленні ВМД на поставку товару компаніями RANDLUX SALES ING , QUALITY PORK INTERNETIONAL ING , COOPERTIVA CENTRAL OESTE CATARINENSE , FRIGORIFICO MARABELLA LTD , SEARA ALIMENTOS S.A. , BRF-BRASIL FOODS S.A. , COTRIJUL-COOPERATIVA AGROPECUARIA&INDUSTRIAL на адресу ТОВ Тріал-М у відповідності до умов контрактів у розмірі 2 622 348,69 грн., у тому числі: мито у розмірі 814 338,02 грн. та податок на додану вартість у розмірі 1 808 010,67 грн.

Представник Південної митниці у судовому засіданні просила не приймати до уваги зазначений висновок судово-економічної експертизи, зазначивши, що надані судовим експертом висновки щодо недодержання Південною митницею ст. 80 Митного кодексу України, п. 4 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997року № 574, внаслідок чого митним органом не вірно визначена вартість товару та необґрунтовано завищені митні платежі у розмірі 2 622 348,69 грн., у тому числі: мито у розмірі 814 338,02 грн. та податок на додану вартість у розмірі 1 808 010,67 грн. є такими, що зроблені з перевищенням наданих експерту повноважень та поза його компетенцією.

З цього приводу суд зазначає наступне. Статтею 81 Кодексу адміністративного судочинства визначено повноваження суду щодо призначення експертизи для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо.

До предмета судової економічної експертизи відноситься дослідження обставин утворення та відображення інформації щодо фінансово-економічних показників діяльності підприємств. Коло питань, які може вирішувати судово-економічна експертиза, необмежене і залежить від конкретних фактів, що є предметом дослідження і потребують застосування спеціальних знань у сфері економіки.

Висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі (ч. 3 ст. 82 КАС України).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на вищевикладене суд при вирішенні справи враховує висновок експерта в частині визначення розміру надмірно сплачених позивачем мита та ПДВ до Державного бюджету України, як різниці між сумами митних платежів, фактично сплачених ТОВ Тріал-М та сумою платежів, які повинен був сплатити позивач при обчисленні зазначених сум відповідно до задекларованої ним фактурної вартості поставлених на його адресу товарів. При цьому оцінюючи належність, допустимість та достовірність цього доказу у сукупності з іншими, суд вважає, що висновок експерта в цій частині узгоджується з письмовими доказами, наданими до суду позивачем та не спростований представниками Південної митниці та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області.

Суд також вважає хибним твердження представника Південної митниці в обґрунтування підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову щодо того, що у зв'язку з відсутністю письмових рішень митного органу про відмову в прийнятті спірних ВМД до митного оформлення, у справі відсутній предмет спору, оскільки як встановлено під час судового розгляду справи, позивачем фактично оспорюється правомірність дій Південної митниці щодо відмови у здійсненні митного оформлення товару ТОВ Тріал-М за першим методом визначення митної вартості та проведенні такого оформлення за шостим (резервним) методом, у зв'язку з чим у позивача виникло право на отримання надмірно сплачених мита та ПДВ при імпорті товарів, внаслідок протиправних, на його думку, дій митниці.

За змістом чинного законодавства позивач міг не погодитися з законністю такої вказівки Митниці і оспорити відмову в пропуску товару на митну територію України. Однак обраний позивачем спосіб захисту щодо оформлення товару за вказаною відповідачем митною вартістю, а потім оскарження її дій, не суперечить закону.

Проведення митного оформлення Південною митницею товару згідно з поданою позивачем вантажною митною декларацією є дією суб'єкта владних повноважень, що породжує для позивача певні правові наслідки й може бути оскаржено до суду. При цьому право позивача на оскарження не залежить від того чи сам він помилково зазначив метод визначення та суму митної вартості, чи в результаті вказівки митного органу, оскільки останній має діяти лише в спосіб, на підставі та в межах закону.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 01.12.2009 року по справі за позовом TOB Пластфарма до Львівської митниці та на неї посилався позивач в адміністративному позові.

Висновок суду з цього питання також узгоджується практикою Європейського Суду з прав людини, яким зазначено про необхідність при винесенні рішення судом дотримання справедливого балансу між вимогами суспільного інтересу та необхідністю захисту права власності.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що при здійсненні розмитнення товару ТОВ Тріал-М , отриманого від компаній RANDLUX SALES ING , QUALITY PORK INTERNETIONAL ING , COOPERTIVA CENTRAL OESTE CATARINENSE , FRIGORIFICO MARABELLA LTD , SEARA ALIMENTOS S.A. , BRF-BRASIL FOODS S.A. , COTRIJUL-COOPERATIVA AGROPECUARIA&INDUSTRIAL , Південною митницею необґрунтовано, в порушення визначених Митним кодексом України повноважень та обов'язків митних органів щодо контролю за правильністю визначення митної вартості товару та процедури її визначення, було здійснено митне оформлення за ВМД, в яких митна вартість товару визначена за шостим (резервним) методом, у зв'язку з чим позивач надмірно сплатив до бюджету мито у розмірі 814 338,02 грн. та податок на додану вартість у розмірі 1 808 010,67 грн.

За таких обставин, суд, керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Південної митниці щодо митного оформлення товару товариства з обмеженою відповідальністю Тріал-М за митною вартістю, визначеною за шостим (резервним) методом визначення митної вартості товару, що імпортується до України.

Відповідно до ст.ст. 4.18, 4.22 Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур від 18.05.1973 року, яка набрала чинності для України 15.09.2011 року, ст. 301 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI у разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суму надміру сплачених платежів. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб митного органу, повернення надміру сплачених сум та митних платежів здійснюється у пріоритетному порядку.

Згідно п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI повернення помилково або надміру сплачених до дня набрання чинності цим Кодексом сум митних платежів здійснюється у порядку, встановленому цим Кодексом та Податковим кодексом України.

Частиною 1 ст. 301 Митного кодексу України визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

Відповідно до вимог ст. 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові Державного казначейства України. На підставі отриманого висновку орган Державного казначейства України протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому Державним казначейством України. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі Державному казначейству України для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Процедуру повернення платникам податків коштів, надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, визначено Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 року № 618 (далі Порядок № 618).

Відповідно до п. 1 Розділу ІІІ зазначеного Порядку для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Пунктом 4 Розділу ІІІ Порядку № 618 передбачено, що для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 N 611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Згідно п. 6 Розділу ІІІ Порядку № 618 керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів). Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.

Відповідно до п.7 Розділу ІІІ Порядку № 618 висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

Згідно вимог Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України, Державного Казначейства України від 20.07.2007 року № 611/147 (далі Порядок №611/147), загальний строк прийняття митним органом рішення про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів не повинен перевищувати одного місяця. Митний орган на підставі заяви платника готує висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до цього Порядку, та не пізніше п'яти робочих днів від дня прийняття керівником (заступником керівника) митного органу рішення про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, направляє його для виконання відповідному органу Державного казначейства України разом із супровідним листом, в якому вказується кількість висновків, загальна сума, яка підлягає поверненню, а також наводиться перелік висновків із зазначенням такої інформації: номера та дати висновку, найменування юридичної або ім'я фізичної особи - платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ платника - юридичної особи або ідентифікаційного номера за ДРФО платника - фізичної особи (за наявності), суми, яка підлягає поверненню за кожним з висновків.

Відповідно до п.11 Розділу ІІІ Порядку № 618 за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

Як було достовірно встановлено судом, ТОВ Тріал-М звернулось до Південної митниці із заявою від 02.07.2012 року № 02-07/1 про повернення надмірно сплачених мита та ПДВ у загальній сумі 2 622 348,69 грн., у зв'язку з неправильним визначенням митної вартості товару при здійсненні відповідачем митного оформлення товару.

Однак будь-яких дій щодо повернення ТОВ Тріал-М надмірно сплачених мита та ПДВ Південною митницею здійснено не було.

Враховуючи те, що під час судового розгляду справи судом було встановлено факт надмірної сплати ТОВ Тріал-М до Державного бюджету України митних платежів, нарахованих Південною митницею при оформлені ВМД на поставку товару на адресу ТОВ Тріал-М у розмірі 2 622 348,69 грн., у тому числі: мита у розмірі 814 338,02 грн. та податку на додану вартість у розмірі 1 808 010,67 грн., суд приходить до висновку про те, що не здійснення Південною митницею будь-яких дій по поверненню ТОВ Тріал-М надмірно сплачених мита та податку на додану вартість за заявою від 02.07.2012 року № 02-07/1 є бездіяльністю суб'єкта владних повноважень щодо виконання ним передбачених митним законодавством обов'язків, а тому суд вважає за необхідне визнати таку бездіяльність протиправною, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача в цій частині задовольнити.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання представника Південної митниці в обґрунтування відсутності бездіяльності з боку митного органу на відповідь від 10.07.2012 року про необхідність надання додаткових документів, необхідних для підтвердження наявності підстав повернення надмірно сплачених коштів до бюджету, а саме карток відмови в прийнятті митних декларацій при митному оформленні товарів та рішень про визначення митної вартості за ВМД, оскільки цей лист на свідчить про виконання митним органом свого законодавчого обов'язку щодо повернення помилково та/або надміру сплачених митних платежів та дотримання строків щодо його здійснення. Крім того суд враховує з цього приводу встановлені у судовому засіданні обставини щодо обізнаності контролюючого органу про відсутність зазначених документів.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 (далі Порядок № 845).

Пунктом 3 Порядку № 845 передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства з попереднім інформуванням Мінфіну та у порядку черговості надходження виконавчих документів.

Відповідно до п. 16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 року № 845 органи казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевого бюджетів для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів.

Відповідно до п. 19 Порядку № 845 безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на вимоги зазначеного нормативно-правового акту, суд не приймає до уваги твердження представника ГУДКСУ в Одеській області в обґрунтування заперечень на адміністративний позов про те, що надмірно сплачені митні платежі можуть бути перераховані на рахунок платника податків лише при наявності відповідного висновку митного органу.

Згідно інформації Південної митниці сплачені ТОВ Тріал-М до державного бюджету платежі: мито у сумі 2 249 842,35 грн. та податок на додану вартість у сумі 5 047 580,38 грн., утому числі й сума надмірно сплачених мита та податку на додану вартість були зараховані на бюджетні рахунки ГУ ДКСУ в Одеській області, а саме: мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності (код 020) №31117060705002 ГУ ДКСУ в Одеській області, код бюджетної класифікації 15010100 (с. 060) та податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання (код 028) №31113031705002 ГУ ДКСУ в Одеській області, код бюджетної класифікації 140103000 (с. 031) (т.2 а.с. 34).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача про зобов'язання ГУДКСУ в Одеській області здійснити повернення на користь ТОВ Тріал-М надмірно сплачених до бюджету мита у сумі 814 338,06 грн. та податку на додану вартість у сумі 1 808 010,63 грн. підлягають задоволенню шляхом стягнення надмірно сплаченого мита у сумі 814 338,06 грн. з рахунку мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності (код 020) № 31117060705002 ГУ ДКСУ в Одеській області, код бюджетної класифікації 15010100 (с. 060) та надмірно сплаченого податку на додану вартість у сумі 1 808 010,63 грн. з рахунку податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання (код 028) № 31113031705002 ГУ ДКСУ в Одеській області, код бюджетної класифікації 140103000 (с. 031).

Судові витрати суд вважає за необхідне розподілити відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 122, 158-163, 167, 186, 254 КАС України , суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Тріал-М до Південної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, за участю Чорноморської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії Південної митниці (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21-а, ідентифікаційний код 35819019) щодо митного оформлення товару товариства з обмеженою відповідальністю Тріал-М (65029, м. Одеса, вул. Кінна, 22, ідентифікаційний код 36794363) за митною вартістю, визначеною за шостим (резервним) методом визначення митної вартості товару, що імпортується до України.

Визнати протиправною бездіяльність Південної митниці (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21-а, ідентифікаційний код 35819019) щодо повернення надмірно сплачених до бюджету товариством з обмеженою відповідальністю Тріал-М (65029, м. Одеса, вул. Кінна, 22, ідентифікаційний код 36794363) мита у сумі 814 338,06 грн. та податку на додану вартість у сумі 1 808 010,63 грн.

Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області (65023, м. Одеса, вул. Садова, 1/А, ідентифікаційний код 37607526) здійснити повернення на користь товариства з обмеженою відповідальністю Тріал-М (65029, м. Одеса, вул. Кінна, 22, ідентифікаційний код 36794363) надмірно сплачених до бюджету мита у сумі 814 338,06 грн. та податку на додану вартість у сумі 1 808 010,63 грн. шляхом стягнення надмірно сплаченого мита у сумі 814 338,06 грн. (вісімсот чотирнадцять тисяч триста тридцять вісім гривень шість копійок) з рахунку мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності (код 020) № 31117060705002 ГУ ДКСУ в Одеській області, код бюджетної класифікації 15010100 (с. 060) та надмірно сплаченого податку на додану вартість у сумі 1 808 010,63 грн. (один мільйон вісімсот вісім тисяч десять гривень шістдесят три копійки) з рахунку податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання (код 028) № 31113031705002 ГУ ДКСУ в Одеській області, код бюджетної класифікації 140103000 (с. 031).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на постанову, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 16 квітня 2013 року.

Суддя Білостоцький О.В.