Постанова

від 16.04.2013 по справі 5011-7/17414-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2013 р. Справа№ 5011-7/17414-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Гаврилюка О.М.

Іоннікової І.А.

при секретарі судового засідання - Куценко К.Л.

за участю представників:

від позивача: Кірток А.В. - представник за довіреністю б/н від 10.09.2012р.;

від відповідача: Шелудченко О.О. - представник за довіреністю № 3/13 від 11.03.2013р.; Мельник Л.Ю. - представник за довіреністю № 2/13 від 29.01.2013р.;

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія П'ятий фасад на рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2013р.

у справі № 5011-7/17414-2012 (суддя - Якименко М.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вірамакс Україна

до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія П'ятий фасад

про стягнення 239 531,65 грн.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суть рішення і апеляційної скарги:

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.01.2013р. (дата підписання рішення: 05.02.2013р.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія П'ятий фасад на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вірамакс Україна 222 115 грн. 66 коп. - основного боргу, 12 375 грн. 60 коп. - пені, 1 508 грн. 18 коп. - 3% річних, 4 790 грн. 63 коп. - судового збору.

Задовольняючи позов повністю, місцевий господарський суд виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог про стягнення заборгованості з орендних платежів та нарахованої на неї пені, 3% річних.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТОВ Будівельна компанія П'ятий фасад звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2013р. у даній справі та прийняти нове рішення по суті заявлених вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевим господарським судом було порушено норми процесуального права, а також неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи. Так, апелянт вказує на те, що відповідача було позбавлено можливості належним чином ознайомитися з матеріалами справи та викласти свої заперечення, оскільки оголошена перерва лише на один день не могла забезпечити у такий короткий термін право сторони на ознайомлення з матеріалами справи. Крім того, сторона вказує на те, що надані позивачем Акти приймання-передачі обладнання та Акти виконаних робіт (наданих послуг) не є належними доказами в розумінні ст. 34 ГПК України, оскільки не містять, зокрема, відтиску печатки відповідача. В доповненнях до апеляційної скарги відповідач також вказував на те, що акт за вересень 2012р. зі сторони відповідача не підписувався та взагалі не направлявся йому позивачем. Крім того, за твердженнями апелянта, орендодавцем у вересні 2012р. об'єкт оренди (обладнання) було передано третім особам.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2013р. апеляційна скарга ТОВ Будівельна компанія П'ятий фасад прийнята до провадження, розгляд даної апеляційної скарги призначено на 25.03.2013р. в 10:30.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2013р. № 14 на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2013р. № 152-р Про перенесення робочого дня у зв'язку з подоланням наслідків стихійного лиха, що сталося 22-23 березня 2013р. у Київській області та м. Києві робочий день понеділка 25 березня 2013р. було перенесено.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2013р. у зв'язку з перебуванням судді Корсакової Г.В. у відпустці, змінено склад судової колегії: головуючий суддя - Коротун О.М., судді - Гаврилюк О.М., Іоннікова І.А. А тому, згідно п. 3.8 Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , перебіг строку вирішення апеляційної скарги розпочався спочатку.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2013р. апеляційну скаргу ТОВ Будівельна компанія П'ятий фасад на рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2013р. прийнято до провадження вказаною колегіє суддів, розгляд скарги призначено на 09.04.2013р.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких сторона просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. В обґрунтування доводів, викладених у запереченнях позивач вказує на те, що місцевим господарським судом не було порушено процесуальних прав відповідача, оскільки вперше розгляд справи було відкладено на один місяць, за який сторона, яка була належним чином повідомлена, могла в повній мірі скористатися наданими ст. 22 ГПК України правами. Посилання апелянта на відсутність на актах печатки відповідача, за твердженнями позивача, не відповідає дійсності, оскільки з їх оригіналу чітко вбачається відтиск печатки. Заперечуючи проти доводів апелянта щодо неотримання ним акту за вересень 2012р., позивач вказує на те, що у відповідності до приписів п. 4.1.3 договору відповідачу 10.09.2012р. стороною було надіслано вказаний акт, що підтверджується наданим суду першої інстанції чеком відділення поштового зв'язку № 4410 від 10.09.2012р., а також повідомленням про вручення поштового відправлення. Останній в порядку ст. 101 ГПК України прийнято судом апеляційної інстанції у зв'язку з визнанням поважної причини його неподання стороною до суду першої інстанції.

За клопотаннями позивача, поданими на виконання вимог суду, до матеріалів справи долучено оригінали актів приймання-передачі обладнання, повідомлення про вручення поштового відправлення та чеки відділення поштового зв'язку.

В судовому засіданні 09.04.2013р. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 16.04.2013р.

Представники відповідача в судовому засіданні 16.04.2013р. вимоги апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити.

Представник позивача заперечив проти доводів апелянта з підстав, викладених у запереченнях.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши оригінали наданих документів, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як правильно з'ясовано місцевим господарським судом, 14.05.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Вірамакс Україна (орендодавець за умовами договору) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія П'ятий фасад (орендар за умовами договору) укладено договір № ЛО1405 оренди обладнання (далі - договір), згідно умов якого орендодавець надає орендарю у тимчасове платне користування (оренду) елементи будівельних лісів, іменовані надалі обладнання , кількість, характеристики та вартість якого зазначаються в додатках до цього договору.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 10 грудня 2012 року. А в частині виконання зобов'язань - до моменту їх повного виконання. Закінчення строку дії договору оформлюється сторонами шляхом підписання Акту повернення обладнання з оренди (п. 3.1. договору).

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України та ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору позивачем було передано, а відповідачем прийнято в строкове платне користування обладнання, про що складено Акти приймання-передачі обладнання: № ВМ-00249 від 14.05.2012 року, № ВМ-00248 від 14.05.2012 року, № ВМ-00243 від 15.05.2012 року (специфікація та вартість обладнання зазначені в Актах приймання-передачі). Вказані акти, як встановлено судом апеляційної інстанції за результатами огляду їх оригіналів в судових засіданнях (оригінали також залучено до матеріалів справи за клопотанням позивача), підписані представниками сторін та скріплені їх печатками. Факт їх підписання зі сторони ТОВ Будівельна компанія П'ятий фасад не заперечувався в судовому засіданні 16.04.2013р. представниками відповідача, що було зафіксовано в протоколі. З урахуванням викладеного, доводи апелянта в цій частині не приймаються як такі, що спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Так, в п. 4.2.1. договору сторонами було узгоджено, що ставка орендної плата за 30 (тридцять) календарних днів, для комплекту обладнання, зазначеного в додатку № 1 до даного договору, становить: без ПДВ 41 666 гривень 67 копійок, ПДВ 20% 8 333 гривень 33 коп., а разом 50 000 гривень 00 коп.

Відповідно до п. 4.3. договору початком оплачуваного періоду по оренді є дата дня отримання обладнання (дата підписання акту прийому передачі).

Згідно з п. 4.1.6. договору орендар здійснює оплату за перші 30 календарних днів з відстрочкою платежу на 14 робочих днів.

Відповідно до п. 4.1.7. договору орендна плата за наступні місяці, сплачується орендарем шляхом 100% попередньої оплати, згідно ставки орендної плати, в термін з 20-го по 30-й календарний день поточного, сплаченого (в якому були надані послуги) місяця.

Орендодавець, у відповідності до п. п. 4.1.3, 4.1.4 договору, до 10 числа кожного місяця, наступного за оплачуваним направляє орендарю два примірники акту надання послуг. Орендар зобов'язаний підписати та повернути орендодавцю один підписаний оригінал акту наданих послуг до 20 числа місяця, наступного за оплачуваним. У випадку неповернення підписаного акту наданих послуг і відсутність письмової вмотивованої відмови орендаря від його підписання, такий акт і сума орендної плати вважаються прийнятими орендарем, а послуга прийнятою в повному об'ємі.

Так, на виконання вказаних умов договору між сторонами було складено та підписано Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): № ОУ-0000016 від 31.05.2012 р. - на суму 30 000,00 грн.; № ОУ-0000017 від 30.06.2012 року - на суму 50 000,00 грн.; № ОУ-0000095 від 31.07.2012 року - на суму 45 647,87 грн.; № ОУ-0000193 від 31.08.2012 року - на суму 50 000,00 грн. Доводи апелянта про відсутність на вказаних акта відтиску печатки відповідача відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки за результатами дослідження в судовому засіданні оригіналів цих документів встановлено зворотне. Разом з цим, Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000255 від 30.09.2012 року - на суму 50 000,00 грн., що сторонами не заперечувалось, не містить ні підпису, а ні печатки ТОВ Будівельна компанія П'ятий фасад , оскільки він, за твердженнями апелянта, не надсилався останньому. До того ж, відповідач вказує на те, що цей акт не міг бути підписаний ТОВ Будівельна компанія П'ятий фасад , оскільки обладнання не знаходиться у сторони, а було передано орендодавцем у користування третім особам. В обґрунтування вказаних доводів, відповідачем надано доповідну записку від 03.09.2012р., акт від 03.09.2012р., лист № 25/10 від 25.10.2012р.

Вказані доводи та докази не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції як підстава для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до абз. 2 п. 4.3 договору закінченням оплачуваного періоду по орендній платі є дата дня повернення обладнання (дата підписання акта повернення об'єкта оренди). А у відповідності до п. 2.1, п. 6.2 договору передача обладнання здійснюється на підставі актів приймання-передачі, підписаних уповноваженими сторонами. Датою передачі (повернення) обладнання вважається дата акта приймання-передачі, підписаного сторонами.

Тобто, виходячи із змісту вищенаведених умов договору, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акту приймання-передачі обладнання позивачеві.

Аналогічна позиція в частині нарахування орендних платежів за фактичне користування об'єктом оренди викладена в постанові Верховного Суду України від 20.11.2012р. № 3-54гс12; постанові Вищого господарського суду України від 25.12.2012р. у справі № 12/75-2167-33/75-4/180.

Зважаючи на те, що судом апеляційної інстанції на підставі наданих ст. 101 ГПК України повноважень факту складання та підписання акту приймання-передачі (повернення) об'єкту оренди не встановлено, доводи апелянта про неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, зокрема, в частині стягнення заборгованості за орендними платежами за вересень 2012р., відхиляються судовою колегією, як необґрунтовані.

До того ж, як уже зазначалось у даній постанові, у відповідності до п. 4.1.3 договору орендодавець до 10 числа кожного місяця, наступного за оплачуваним направляє орендарю два примірники акту надання послуг. На виконання вказаної умови договору позивачем на адресу відповідача здійснювалось надсилання акту за вересень 2012р., про що свідчить наданий позивачем оригінал чеку відділення поштового зв'язку № 4410 від 10.09.2012р. та повідомлення про вручення поштового відправлення (отримано відповідачем 22.10.2012р.). Факту наявності письмової вмотивованої відмови орендаря від підписання Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000255 від 30.09.2012 року - на суму 50 000,00 грн. матеріали справи не містять, та не були надані суду апеляційної інстанції. Викладене є окремою підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за вересень 2012 року з урахування узгоджених сторонами умов договору (абз. 2 п. 4.1.4 договору).

Обставин неможливості використання майна в вересні 2012р. (у зв'язку з його передачею орендодавцем третім особам, як стверджує апелянт) належними і допустимими доказами в порядку ст. ст. 32-34 ГПК України не підтверджено. Надані відповідачем суду апеляційної інстанції доповідна записка від 03.09.2012р., акт від 03.09.2012р., лист № 25/10 від 25.10.2012р., не приймаються як належні докази з огляду на їх складання в односторонньому порядку посадовими особами відповідача. Інших доказів не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір, у відповідності до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зважаючи на вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що доказів в спростування обставин наявності заборгованості з орендної плати матеріали справи не містять та не були надані а ні суду першої інстанції, а ні суду апеляційної інстанції, Київський апеляційний господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за договором оренди за період з квітня 2012р. по вересень 2012р. в сумі 222 115,66 грн. (з урахуванням заяви про зміну розміру позовних вимог) є обґрунтованими та такими, що правомірно задоволені господарським судом міста Києва.

Відповідно до ст. 661 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.230 ГК України учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні, тобто господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно з п. 7.1. договору у випадку несвоєчасної оплати орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за весь період порушення зобов'язання.

Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку пені, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 12375,60 грн., нараховану на заборгованість по орендним платежам за період з 14.05.2012р. по вересень 2012р. Останнім днем нарахування пені позивачем визначено 09.10.2012р.

Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку розрахунку пені, встановив, що він є частково не вірним, оскільки, по-перше, позивачем здійснено подвійне нарахування пені на одну і ту ж заборгованість (наприклад: на 30 000 нараховано пеню за 148 дні (весь період); на 80 000 (30 000 + 50 000) нараховано пеню 101 дні; т.д.). По-друге, невірно вирахувано в деяких періодах кількість днів прострочки з урахуванням тридцятиденної ставки орендної плати (п. 4.1.7, п. 4.2.1 договору). По-третє, в першому періоді орендних платежів невірно встановлено останню дату сплати орендної плати та період з урахуванням положень п. 4.1.6 договору (відстрочка на 14 робочих днів). Так, згідно умов договору та акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000016 від 31.05.2012 р. першим періодом оплати орендних платежів є 14.05.2012р.-31.05.2012р. Останнім днем оплати (з урахуванням 14 робочих днів відстрочки) є 19.06.2012р.

Згідно проведеного судом апеляційною інстанцією перерахунку суми, розмір пені становить 5 791,39 грн. з урахуванням заявленого позивачем періоду та виниклої заборгованості за орендними платежами з 14.05.2012р. по вересень 2012р.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Річні, з врахуванням вищевикладених період та здійсненого перерахунку сум, становлять 1161,45 грн. (з урахуванням меж позовних вимог).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення пені та річних підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі, відповідно, 5 071,06 грн. та 1161,45 грн. В решті частини позовних вимог про стягнення пені та річних у позові слід відмовити.

Доводи апелянта про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права в частині позбавлення відповідача можливості ознайомитися з матеріалами справи не приймаються судом апеляційної інстанції як підстава для скасування оскаржуваного рішення з огляду на те, що нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання, які належним чином повідомлені, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 ГПК України. До того, суд першої інстанції ухвалив рішення після чергового відкладення розгляду справи (а не в першому судовому засіданні).

За таких обставин Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія П'ятий фасад підлягає частковому задоволенню, оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене за неповного з'ясування всіх обставин справи, що призвело до прийняття частково неправильного рішення (п. 1 ч. 1 ст. 104 ГПК України). Викладене є підставою для часткового скасування такого рішення з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції у зв'язку з частковим задоволенням позову в порядку ст. 49 ГПК України підлягають розподілу пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія П'ятий фасад на рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2013р. у справі № 5011-7/17414-2012 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2013 року у справі № 5011-7/17414-2012 скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені, 3% річних та судових витрат з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія П'ятий фасад (юридична адреса: 01000, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 44 кв. 17; код ЄДРПОУ 36557108) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вірамакс Україна (адреса: 65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 21; код ЄДРПОУ 37549805) 5 779 (п'ять тисяч сімсот сімдесят дев'ять) грн. 10 коп. - пені, 1158 (одну тисячу сто п'ятдесят вісім) грн. 98 коп. - 3 % річних, 4581 (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят одну) грн. 21 коп. судового збору.

В решті задоволення позову в цій частині - відмовити.

4. В частині задоволення позову про стягнення основного боргу в сумі 222 115 (двісті двадцять дві тисячі сто п'ятнадцять) грн. 66 коп. рішення господарського суду міста Києва від 30.01.2013 року у справі № 5011-7/17414-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вірамакс Україна (адреса: 65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 21; код ЄДРПОУ 37549805) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія П'ятий фасад (юридична адреса: 01000, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 44 кв. 17; код ЄДРПОУ 36557108) 69 (шістдесят дев'ять) грн. 39 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

6. Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

7. Матеріали справи № 5011-7/17414-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Повний текст складено 19.04.2013р.

Головуючий суддя Коротун О.М.

Судді Гаврилюк О.М.

Іоннікова І.А.