Постанова

від 28.01.2009 по справі 32/426-6/248

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

32/426-6/248

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 28 січня 2009 р.                                                                                    № 32/426-6/248  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. –головуючого,

Воліка І.М.,

Ковтонюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06 листопада 2008 року у справі № 32/426-6/248 Господарського суду міста Києва за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз", м. Рівне, до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ, про стягнення 11 705 454,46 грн.,

за участю представників сторін:

позивача –Янкевич Л.Д. (дов. № 10-12 від 05.01.09);

відповідача –Лебедюк Ю.А. (дов. № 194/10 від 26.12.08),

в с т а н о в и в:

У серпні 2007 року позивач –ВАТ по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" –пред'явив у господарському суді позов до відповідача –ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" про стягнення 9 110 276,91грн.

Вказував, що 31.01.2007р. між ним та відповідачем було укладено договір № 06/07-189 про надання послуг по транспортуванню природного газу в 2007 році, відповідно до умов якого замовник (відповідач) зобов'язався передати в 2007 році в систему газопроводів, що знаходяться на його балансі природний газ та здійснювати оплату послуг виконавця (позивача), а він –здійснити транспортування природного газу для підприємств комунальної теплоенергетики, теплових електростанцій, електроцентралей та котелень промислових підприємств, які виробляють теплову енергію для потреб населення, бюджетних установ та організацій.

Зазначав, що протягом січня –червня 2007 року ним здійснено транспортування природного газу в об'ємі 83 813,358 тис.куб.м. на суму 8 408 156,01 грн.

Посилаючись на порушення відповідачем умов договору в частині оплати, позивач, згідно заяви про збільшення позовних вимог від 23.06.08, просив стягнути з відповідача 8 408 156,01 грн. боргу, 2 538 477,49 грн. інфляційних, 305 272,49 грн. річних та 453 548,47 грн. пені, а всього –11 705 454,46 грн.

Спір розглядався судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16 вересня 2008 року (суддя Ковтун С.А.) позов задоволено.

Постановлено стягнути з ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на користь ВАТ по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" 10 946 633,5 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 305 272,49 грн. річних, 453 548,47 грн. пені, 25 500 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване посиланнями на ту обставину, що виконання наказу, виданого на підставі рішення господарського суду, повинно бути реалізоване в процесуальних формах, встановлених Законом України "Про виконавче провадження".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06 листопада 2008 року (колегія суддів у складі: Отрюх Б.В. - головуючий, Верховець А.А., Тищенко А.І.) рішення залишено без змін з тих же підстав.

У касаційній скарзі ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлені у справі рішення та постановити нове рішення про відмову в позові.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, з таких підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають  застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Постанова суду апеляційної інстанції вказаним вимогам відповідає.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 31.01.2007р. між сторонами у справі було укладено договір № 06/07-189 про надання послуг по транспортуванню природного газу в 2007 році, відповідно до умов якого замовник (відповідач) зобов'язався передати в 2007 році в систему газопроводів, що знаходяться на балансі виконавця (позивача) природний газ та здійснювати оплату послуг виконавця (позивача), а виконавець –здійснити транспортування природного газу для підприємств комунальної теплоенергетики, теплових електростанцій, електроцентралей та котелень промислових підприємств, які виробляють теплову енергію для потреб населення, бюджетних установ та організацій.

Згідно ст. 11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

Відповідно до п. 5.2 договору оплата послуг виконавця по транспортуванню газу здійснюється замовником на підставі акту виконаних робіт з транспортування до 30 числа місяця, наступного за звітним.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суди попередніх інстанцій встановили, що на виконання умов договору протягом січня – червня 2007 року позивач надав відповідачу послуги з транспортування природного газу на загальну суму 8 408 156,01 грн., а відповідач, в порушення умов договору, не розрахувався за надані послуги та посилався на заяви № 31/19-4864 від 29.03.07, № 31/19-4864 від 25.05.07, № 31/19-6309 від 25.06.07 та № 31/19-7568 від 26.07.07, згідно яких, на думку відповідача, зобов'язання за договором припинились шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до п. 6.2 договору за несвоєчасну оплату послуг по транспортуванню природного газу у строки, зазначені  в п. 5.2 договору, замовник сплачує на користь виконавця, крім суми заборгованості, пеню за кожен день прострочення платежу із суми простроченого платежу в розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

В силу ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій правильно встановили та виходили з того, що внаслідок порушення відповідачем умов договору в частині оплати, у останнього виникла заборгованість на яку позивачем нараховано передбачену законом та договором пеню, інфляційні та річні.

Посилання касаційної скарги на ту обставину, що існує заборгованість  ВАТ по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" перед ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в сумі 19 169 576,32 грн., тому господарське зобов'язання відповідача, яке виникло з договору № 06/07-189 від 31.01.2007р. в сумі 8 408 156,01 грн. вважається припиненим зарахуванням зустрічних однорідних вимог, відповідно до ст. 601 України, не заслуговують на увагу суду та не спростовують правильності висновків суду апеляційної інстанції про те, що право на стягнення заборгованості, підтверджене судовим рішенням і наказом господарського суду, повинне бути реалізоване в процесуальних формах, встановлених законодавством про виконавче провадження.

За таких обставин, висновки суду апеляційної інстанції  відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, є законними та обґрунтованими.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06 листопада 2008 року у справі № 32/426-6/248 залишити без змін.

Головуючий:                                                                     Н.Г. Дунаєвська                                                                                

Судді:                                                                                 І.М. Волік

                                                                                                      Л.В. Ковтонюк