Постанова

від 18.04.2013 по справі 5023/4499/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2013 року Справа № 5023/4499/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В. суддівГоголь Т.Г., Фролової Г.М. (доповідача) за участю представників: позивачаЯуфман О.В., керівник відповідачаКарімова О.В., дов. від 01.02.13 розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Портал-Проект" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 26.02.13 у справі№5023/4499/12 господарського суду Харківської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Елеватормлинмаш" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Портал-Проект" пророзірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Елеватормлинмаш" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Портал-Проект" про розірвання договору №003 на створення (передачу) науково-технічної продукції від 14.02.11, укладеного між сторонами. Позов мотивовано порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором та обґрунтовано, зокрема, приписами статей 526, 530, 887 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.11.12 (суддя Мамалуй О.О.) у справі №5023/4499/12, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.02.13 (судді: Шевель О.В. - головуючий, Афанасьєв В.В., Гребенюк Н.В.) позов задоволено. Розірвано договір №003 від 14.02.11 на створення (передачу) науково-технічної продукції, укладений між Публічним акціонерним товариством "Елеватормлинмаш" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Портал-Проект". Суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що відповідачем не виконано умов договору; позивач значною мірою був позбавлений того, на що розраховував при його укладанні, що, з огляду на положення частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, є підставою для розірвання договору.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Портал-Проект" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 651, 850, 887-891 Цивільного кодексу України. Заявник зазначає, що судові рішення прийняті без урахування дійсних обставин справи та положень договору, що призвело до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Серед іншого, заявник звертає увагу на те, що умови спірного договору виконувались останнім належним чином, натомість, позивач не здійснював сприяння належному виконанню договору, зокрема, щодо узгодження робочого проекту.

Відзив на касаційну скаргу не надано.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога Публічного акціонерного товариства "Елеватормлинмаш" про розірвання договору № 003 від 14.02.11 у зв'язку з істотним порушенням його умов відповідачем.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 14.02.11 між сторонами у справі було укладено договір № 003 на створення (передачу) науково-технічної продукції, за умовами якого виконавець (відповідач) зобов'язується здійснити роботи по корегуванню робочого проекту № 762-4 по переплануванню приміщень існуючої їдальні на 150 посадочних місць з технічним переобладнанням вузлів морально зістареного технологічного обладнання за адресою замовника: м. Харків, Комсомольське шосе, 88, а також погодити відкорегований проект № 762-4у, що означало проведення експертиз робочого проекту в МНС, СЕС та Держнаглядохоронпраці. Крім того, 31.03.11 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, за змістом якої виконавець зобов'язувався здійснити роботи по корегуванню робочого проекту № 762-4 по переплануванню приміщень існуючої їдальні на 250 посадочних місць з повним циклом приготування на площі 900 кв.м. з технічним переобладнанням вузлів морально зістареного технологічного обладнання за адресою замовника: м. Харків, Комсомольське шосе, 88; виготовити проектну документацію відповідно до завдання замовника; погодити проекту документацію з генеральним проектувальником робочого проекту № 762-4 (ТОВ Проектний інститут "Електропром"); погодити проектну документацію в відомствах МНС, СЕС та Держнаглядохоронпраці. Сторони погодили, що виконавець зобов'язався здійснити вказані роботи за договором в термін до 70-ти календарних днів з моменту підписання сторонами додаткової угоди № 1.

Дослідивши матеріали справи, господарські суди установили, що договір № 003 від 14.02.11 відповідачем належним чином не виконано, результати робіт у строк, встановлений додатковою угодою №1 не передано. Установлено судами і те, що робочий проект не було погоджено з Товариством з обмеженою відповідальністю Проектний інститут "Електропром"; внаслідок цього позивач значною мірою був позбавлений того, на що розраховував при укладенні договору та додаткової угоди, а саме, можливості отримати у встановлений строк погоджений проект та розпочати відповідні роботи.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Кодексу).

Статтею 628 Кодексу визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Кодексу).

Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, з аналізу вказаної статті убачається, що підставою розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору є істотне порушення договору другою стороною. Істотність порушення договору визначається за об'єктивними ознаками та обставинами, що вказують на значну міру позбавлення того на, що особа розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи, що господарськими судами установлено наявність істотних порушень відповідачем умов договору, висновок судів про розірвання спірного договору з огляду на приписи частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України визнається правомірним.

Доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, зазначених висновків не спростовують. Докази у справі, у тому числі і листи, на які посилається заявник, були досліджені та оцінені судами попередніх інстанцій у сукупності з іншими доказами, наявними в матеріалах справи.

З огляду на те, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято судові рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Портал-Проект" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.02.13 у справі №5023/4499/12 господарського суду Харківської області залишити без змін.

Головуючий Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

Г.Фролова