Постанова

від 02.02.2009 по справі 7/93-38

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/93-38

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

02.02.09                                                                                           Справа  № 7/93-38

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого –судді  -  О.Л. Мирутенко

суддів                           -  Г.М. Гнатюк

                                     -  Н.М. Кравчук

Розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ «Толло»

на рішення господарського  суду Волинської  області від 27.10.2008 року.    

у справі № 7/93-38

За позовом: ТзОВ «Мальфарб Україна»

до : ТзОВ «Толло»

про: стягнення 87759,31 грн.

З участю представників :

від позивача - Коваль А.І. –представник (довіреність №100 від 15.12.2008р.)

від відповідача –Шемет І.К. –представник (довіреність №б/н від 17.10.2008р.)

                                                                    ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Волинської області від 27.10.2008р., суддя Шум М.С., позов ТзОВ «Мальфарб Україна»було задоволено повністю. Стягнуто з  товариства з обмеженою відповідальністю «Толло»на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мальфарб Україна»63948,21грн. заборгованості, 8396,14 грн. пені, 5384,15грн. 20% річних, 10030,81 грн. інфляційних нарахувань, а всього 87759,31грн., та 877,60грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

З даним рішенням не погодився відповідач - ТзОВ «Толло»і оскаржив її в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального права та процесуального права, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Позивач - ТзОВ «Мальфарб Україна»подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення господарського суду Волинської області від 27.10.2008р. у справі №7/93-38 - частково змінити, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.04.2007р. між ТзОВ «Мальфарб Україна»та ТзОВ «Толло»було укладено договір поставки товарів за №60.

01.02.2008р. між тими самими сторонами було укладено дилерський договір №01/02/08/1.

Згідно зазначених договорів ТзОВ «Мальфарб Україна»зобов'язувалося передати у власність ТзОВ «Толло»продукцію, а останнє зобов'язувалось приймати і своєчасно оплачувати продукцію та здійснювати продаж продукції від свого імені та за свій рахунок.

Відповідно до умов зазначених договорів, ТзОВ «Мальфарб Україна»було поставлено та передано ТзОВ "Толло" товар на загальну суму 109 948,21грн.

Відповідно до п.12 договору поставки №60 та п. 5.1 дилерського договору №01/02/08/1 оплата повинна бути здійснена протягом 45 календарних днів .

Своє зобов'язання відповідач виконав частково, сплативши 46000грн.

Вартість неоплаченого товару становить 63 948,21 грн. Одержання відповідачем товару стверджується відмітками про одержання на відповідних накладних долучених позивачем до матеріалів справи.

Зазначені договори предметом судового розгляду не виступали, недійсними судом не визнавалися, сторонами розірвані не були, у зв'язку з чим в господарського суду відсутні підстави вважати зазначені угоди недійсними або неукладеними.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ст.193 ГК України учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Посилання апелянта-відповідача на п.1.2 дилерського договору № 01/02/08/1 щодо формування товарного ліміту не спростовує доводи позивача щодо обов'язку оплатити вартість отриманого товару.

За таких обставин справи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 63948,21грн. є доведеною, а тому підлягає до стягнення.

Відповідно до вимог ст.ст.230-232 ГК України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) в розмірі, передбаченому законом або договором.

Разом з тим апеляційний суд зазначає, що розрахунки позивача щодо пені, інфляційних та відсотків річних з простроченої суми не відповідають чинному законодавству та існуючій методиці їх обрахування. Судом першої інстанції не перевірено правильність нарахування заявлених позивачем вказаних сум. При цьому місцевим господарським судом не врахована норма ч. 6 ст. 232 ГК України згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Волинської області від 27.10.2008р. по справі №7/93-38 в цілому винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, але з неповним з'ясуванням обставин справи в частині стягнення пені, інфляційних та річних, а тому рішення господарського суду підлягає зміні в даній частині.

Апеляційний суд змінює рішення господарського  суду Волинської  області від 27.10.2008 року у вказаній частині та постановляє стягнути на користь ТзОВ «Мальфарб Україна»з ТзОВ «Толло»пеню в розмірі 6833,14 грн., інфляційні в розмірі 4675,5 грн., та 1094,18 грн. річних.

Відповідно підлягає зміні рішення в частині судових витрат, а саме слід стягнути з ТзОВ «Толло»на користь ТзОВ «Мальфарб Україна»765,5 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита при поданні позову та 102,9 грн. в повернення витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

В іншій частині рішення господарського суду Волинської області від 27.10.2008 року у справі №7/93-38 залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Апеляційну скаргу ТзОВ «Толло»задовольнити частково.

Рішення господарського суду Волинської області від 27.10.2008 року у справі №7/93-38 змінити в частині стягнення інфляційних та штрафних санкцій.

Стягнути з ТзОВ «Толло»на користь ТзОВ «Мальфарб Україна»пеню в розмірі 6833,14 грн., інфляційні в розмірі 4675,5 грн., та 1094,18 грн. річних.

Змінити рішення в частині судових витрат та стягнути з ТзОВ «Толло»на користь ТзОВ «Мальфарб Україна»765,5 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита при поданні позову та 102,9 грн. в повернення витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в господарський суд Волинської області.

Головуючий-суддя                                                                               О.Л. Мирутенко

Судді:                                                                                              Г.М. Гнатюк  

                                                                                                                         Н.М. Кравчук