Рішення

від 24.02.2009 по справі 15/469-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/469-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

24.02.2009                                                                Справа №  15/469-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Немченко Л.М. при секретарі Мальцевій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу  

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво Дніпро"

до відповідача:Генічеська міська рада, Херсонська область, м. Генічеськтретя особа-1 на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Генічеська районна рада, Херсонська область, м. Генічеськ

третя особа -2 без самостійних вимог на стороні позивача - приватне підприємство "Азимут"

третя особа-3 на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне Управління Державного казначейства у  Херсонській області  

про  стягнення матеріальної шкоди в сумі 720535 грн. 43 коп.

за участю представників сторін:

від  позивача: Овчарук Л.Г. - директор, дов. №4-Д від 12.11.2008 р.

від   відповідача: Порохня Є.С. - н-к юр.відділу, дов. у справі,

третя особа-1 на стороні відповідача: Порохня Є.С. - н-к юр.відділу, дов. у справі

третя особа -2 на стороні позивача: не прибув

третя особа-3 на стороні відповідача: Полякова А.Л. - н-к юр.відділу, дов. у справі

          Товариство з обмеженою відповідальністю “Видавництво “Дніпро” (позивач) звернувся до суду з позовом до Генічеської міської ради (відповідач) про стягнення збитків  в сумі 555750 грн.43 коп., пов'язаних з  прийняттям незаконних рішень відповідачем.

          В ході розгляду справи позивач на підставі ст.22 ГПК України збільшив позовні вимоги і просив відшкодувати шкоду (упущену вигоду) у сумі 720535 грн.43 коп.

          Відповідач проти позову заперечує і пояснює, що  у 2003 році позивач не набув права власності на будівлю по пр. Миру 109 у м. Генічеськ на підставі договору купівлі –продажу, оскільки право власності позивачем в БТІ зареєстроване тільки в 2006 році.  Будівля по пр. Миру 109 у м. Генічеськ згідно з постановою КМУ від 05.11.91 № 311, рішення  виконкому Херсонської обласної ради № 32 від 20.03.92 року “Про розмежування комунального майна, переданого у власність області, між обласною власністю та власністю міст обласного підпорядкування та районів області”, рішення Генічеської міської ради №188 від 31.03.00  “Про передачу Генічеської районної друкарні до спільної власності територіальних громад Генічеського району” належала  територіальній громаді м. Генічеська. При прийнятті рішень про передачу будівлі по пр. Миру, 109 м. Генічеськ відповідачу не було відомо про договір купівлі- продажу від 30.01.03 року. Копія такого договору міській раді не направлялась, позивач не звертався про реєстрацію права власності.

Третя особа- головне управління Держказначейства у Херсонській області позовні вимоги не визнає, та пояснює, що воно не має прямого відношення до справи, за своєю компетенцією воно забезпечує розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів.

Третя особа - приватне підприємство " Азимут" в судові засідання свого уповноваженого представника не направляло, витребуваних документів не надавало.

          В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

           Розглянувши  матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

          Позивач заявив вимоги про стягнення з  відповідача за рахунок коштів місцевого бюджету 720535грн.43 коп. шкоди, заподіяної внаслідок прийняття  незаконних рішень виконавчим комітетом Генічеської міської ради.

          Підставою своїх вимог позивач зазначає незаконність прийнятого рішення виконавчим комітетом Генічеської міської ради  №345 від 06.10.03 р., згідно якого оформлено право власності на 49/50 частки нежитлової будівлі по пр-ту Миру, 109 за територіальною громадою міста, селищ та сіл Генічеського району та  рішення від 19 травня 2005 року за № 168 оформлено право власності на 49/50 частки нежилої будівлі по пр. Миру, 109 за ТОВ „Інформаційно-видавничий комплекс" на праві приватної власності, яке незаконно володіло цією будівлею до 16 жовтня 2006 року.

          Вищенаведені незаконні рішення органу місцевого самоврядування перешкодили виконанню умов договору оренди будівлі за адресою: м. Генічеськ, проспект Миру, 109, внаслідок чого позивачу була заподіяна матеріальна шкода у вигляді не отриманого прибутку у розмірі - 555 тисяч 750 гривень, що складає  суму орендної плати за договором оренди від 11.11.03 р.

          За позовом ТОВ "Видавництво Дніпро" постановою Господарського   суду Херсонської області від 08 вересня 2006 року (справа №2/286-АП-06) зазначені рішення виконавчим комітетом Генічеської міської ради №345 від 06.10.2003 року та № 168 від 19.05.2005 року були визнані нечинними та скасовані з дати їх прийняття. Зазначену постанову господарського суду Херсонської області підтверджено постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 23 травня 2007 року.

          Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливо лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність створює склад цивільного порушення , який є підставою цивільно –правової відповідальності. Склад цивільного  правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків утворюють елементи:  суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторони.  Суб'єкт - боржник, об'єктивна сторона –правовідношення по зобов'язанням, об'єкт –правопорушення, суб'єктивна сторона –вина. Відсутність хоча б одного елементу звільняє боржника від  відповідальності за невиконання взятих зобов'язань.

          При розгляді справи суд досліджував наявність складових цивільного правопорушення , необхідних для вирішення  спору по суті.

          Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу № 2 від 30.01.03 р. ВАТ “ Херсонська міська типографія” продала ТОВ “Видавництво “Дніпро” приміщення, яке знаходиться за адресою м. Генічеськ пр. Миру, 9.

          Судом встановлено, що оскільки право власності позивача на вказане нерухоме майно не визнавалось місцевим органом самоврядування , то постановою господарського суду Херсонської області  від 16.10.06 р. у справі № 8/238-ПН-06 визнано право власності на 49/50 частин двоповерхової капітальної будівлі, яка розташована в м. Генічеськ пр.Миру,109.  ( т.1 арк.39). Зазначене рішення набрало законної сили після розгляду апеляційної скарги Запорізьким апеляційним господарським судом 14.02.07 ( т. 1 арк.42).

          Судом встановлено, що згідно інформаційної довідки Генічеського державного  бюро технічної інвентаризації (запис 3) товариство з обмеженою відповідальністю “Видавництво Дніпро” зареєструвало право власності на 49/50 частин будівлі, що знаходиться за адресою м. Генічеськ, пр. Миру, буд.109 в державному реєстрі правочинів 17.11.06 р. В графі підстава власності- рішення суду.

          Із огляду на вказане суд дійшов до висновку, що право власності позивач набув з дня набрання законної сили рішення суду та реєстрації свого права в державному реєстрі, що відповідає приписам ст.334 ЦК України. Доводи позивача, що він набув право власності на спірну будівлю з моменту отримання її за актом приймання –передачі від 24.03.03 р.,   складеного на підставі договору оренди від 30.01.03 р. у відповідності до приписів ст.128 ЦК УРСР ( чинного на день укладення договору) спростовується самим же позивачем, який звернувся до суду у 2006 році за визнанням права власності на нерухоме майно, замість того, щоб вимагати усунення перешкод у користуванні майном, якщо він був впевнений у своєму праві  власності. Крім того, позивач не надав суду  доказів, що починаючи з січня 2003 року  він реалізував своє право власності на придбане майно, а саме, звернувся до органу місцевого самоврядування про отримання свідоцтва на право власності, в бюро технічної інвентаризації за державною  реєстрацією права власності на зазначене майно, до особи, яка займає зазначене приміщення з вимогою про виселення, до правоохоронних органів за захистом свої прав  власника та інше.

          Позивач надав договір оренди від 11.11.03 р. ( т.1 арк.30), укладений між ним та приватним підприємством “Азимут” про оренду будівлі друкарні, яка знаходиться по пр. Миру, 109 у м. Генічеську під офіси, продовольчі склади. Договір укладався  терміном з 11.11.03 р. по 11.01.06 р. За договором  розмір орендної плати за весь період оренди складав 555 750 грн. Згідно наданого акту приймання –передачі позивач Орендатору передав майно в орендне користування 11.11.03 р. ( т.1 арк.125). Згідно акту приймання- передачі нерухомого майна від 17.03.04 р. ( т.1 арк.126) приватне підприємство “Азимут” повернуло передане майно позивачу та зазначило, що акт приймання-передачі складено внаслідок того, що Орендар не може використовувати  передане Орендодавцем згідно договору від 11.11.03 р. нерухоме майно, оскільки воно використовується іншими юридичними особами, які уникають відповіді на яких підставах вони використовують дане нерухоме майно. Через це Орендар реально не може користуватися даним  майном, відповідно, не може нести відповідальність за його ушкодження, належний стан, він вимушений повернути дане майно Орендодавцеві на час вирішення Орендодавцем питання по вищевикладеним обставинам.

          Позивач не надав доказів, що після отримання акту про повернення орендного майна він будь-яким чином вирішував питання реалізації свого права власності на нерухоме майно, яке як він доводить у судовому засіданні виникло у нього з 24.03.03 р.

          Таким чином,  суд дійшов до висновку, з урахуванням наведених вище обставин, що з одного боку 11.11.03 р.  позивач ще  не набув права  власності на нерухоме майно, що розташоване у м. Генічеськ, пр. Миру 109, відповідно, не міг у 2003 році передати майно в оренду, з іншого боку, якщо він вважав себе власником цього майна вже з 24.03.03 р., то він не отримав орендну плату за оренду майна, що складає суму збитків, зі своєї вини, оскільки не виконав договірних зобов'язань щодо фактичної передачі орендного майна. В ході розгляду справи позивач пояснив, що на день укладення договору оренди від 11.11.03 р. та повернення приватним підприємством  “Азимут” будівлю займали невідомі особи. Крім того, після  повернення  Орендарем 17.03.04 р. майна не надав доказів  вчинення дій щодо захисту свого порушеного права власності  на зазначене майно.

          Відповідно до ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності).  Вина органу місцевого самоврядування презумується, оскільки в цивільному праві діє принцип презумпції винуватості порушника.

          Вивченням матеріалів справи суд дійшов до висновку, що  Генічеська міська рада  довела відсутність своєї вини в неотриманні позивачем упущеної вигоди, оскільки, по-перше, як зазначено вище, в неотриманні орендної плати винний сам позивач, який неналежним чином виконав договірні зобов'язання щодо фактичної передачі майна в оренду та не захистив свого права належним чином у 2003 році. По-друге, позивач обґрунтував свої вимоги з  посиланням, що відповідачем спричинені збитки через прийняття незаконних рішень виконавчим комітетом Генічеської міської ради № 345 від 06.10.03 та № 168 від 19.05.05, які постановою господарського суду Херсонської області у справі № 2/286-АП-06( т.1 арк.33) були скасовані. Однак, виконком Генічеської міської ради та Генічеська міська рада є окремі юридичні особи, які самостійно несуть юридичну відповідальність за вчинені дії.

          На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що  Генічеську міську раду не можливо притягнути до цивільно-правової відповідальності та стягнути збитки, оскільки з її боку відсутнє  цивільне правопорушення.

          Керуючись ст.ст.  82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

  1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

         Суддя                                                                                      Л.М. Немченко

           Дата підписання рішення

           відповідно до вимог ст. 84 ГПК України                                             02.03.2009 р.