Постанова

від 17.02.2009 по справі 48/176

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

48/176

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 17 лютого 2009 р.                                                                                    № 48/176  

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.–головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Автолюбитель”, м. Київ (далі –ТОВ “Автолюбитель”)

на рішення господарського суду міста Києва від 24.06.2008 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2008

зі справи № 48/176

за позовом  відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру обслуговування споживачів і продажу послуг Київської міської філії названого товариства, м. Київ (далі –ВАТ “Укртелеком”)

до ТОВ “Автолюбитель”

про стягнення 438,01 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

ВАТ “Укртелеком” –Максименко В.В.,

ТОВ “Автолюбитель” –не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ВАТ “Укртелеком” звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ТОВ “Автолюбитель” 420, 02 грн. основного боргу, 17, 99 грн. пені, а всього 438, 01 грн. за договором про надання послуг електрозв'язку від 13.05.2003 № 7700037392 (далі –Договір).

Рішенням названого суду від 24.06.2008 (суддя Сулім В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2008 (колегія суддів у складі: суддя Гарник Л.Л. –головуючий, судді Євсіков О.О., Іваненко Я.Л.), позов задоволено. Судові акти мотивовано обов'язком відповідача належним чином виконати зобов'язання з оплати послуг позивача.

ТОВ “Автолюбитель” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати, а справу передати на новий розгляд, посилаючись на порушення зазначеними судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права внаслідок неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи. Зокрема, скаржник зазначає, що господарськими судами у вирішенні даного спору не враховано такі факти: позивачем на підтвердження боргу відповідача подано документи, які стосуються іншої юридичної особи; протягом періоду заборгованості позивач не надсилав відповідачеві рахунки на оплату його послуг. Крім того, скаржник зазначає, що апеляційним господарським судом справу розглянуто за відсутністю відповідача, не повідомленого належним чином про час та місце засідання суду.

У відзиві на касаційну скаргу ВАТ “Укртелеком” заперечує проти доводів скарги і просить судові рішення зі справи залишити без змін, а скаргу –без задоволення.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- ВАТ “Укртелеком” та ТОВ “Автолюбитель” уклали Договір, предметом якого є надання послуг електрозв'язку, перелік яких зазначено в додатках №№1, 2 до Договору;

- відповідно до пункту 7.1 Договору він набирає чинності з моменту “оплати та підписання” і діє до повного виконання сторонами зобов'язань;

- 30.05.2007 ВАТ “Укртелеком” надіслало ТОВ “Автолюбитель” претензію № 07-07-961 з вимогою сплатити 420, 02 грн. основного  боргу та             5, 77 грн. пені, у зв'язку з невиконанням  ТОВ “Автолюбитель”  грошового зобов'язання за Договором  протягом періоду з грудня 2005 року по  серпень 2006 року;

- заборгованість ТОВ “Автолюбитель” за Договором у сумі                       420, 02 грн. підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою ВАТ “Укртелеком”;

- відповідачем не спростовано обґрунтованості зазначеної суми заборгованості та не подано доказів належного виконання умов Договору протягом періоду з грудня 2005 року по  серпень 2006 року;

- заперечуючи наявність заборгованості за Договором, відповідач посилається на те, що 28.12.2005 ВАТ “Укртелеком” за заявою ТОВ “Автолюбитель” від 20.12.2005 було тимчасово відключено абонентські телефони, за користування якими нараховано зазначену суму боргу.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання про наявність підстав для стягнення з відповідача суми боргу за надані позивачем послуги електрозв'язку.

Відповідно до частини першої статті 525 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (частина перша статті 624 ЦК України).

За змістом частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання.

У частині другій статті 36 Закону України “Про телекомунікації” зазначено, що в разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Пунктом 91 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 № 720,  встановлено, що за заявою абонента надання послуг (відключення телефону) може припинятися на зазначений у ній строк за умови внесення абонентної плати за період відключення та оплати цієї послуги.

Отже, тимчасове відключення телефону за заявою абонента не звільняє останнього від внесення абонентської плати.

Враховуючи наведене, попередні судові інстанції дійшли обґрунтованого висновку про наявність у відповідача обов'язку з оплати вартості послуг позивача протягом спірного періоду згідно з умовами Договору, а також суми пені відповідно до статті 36 Закону України “Про телекомунікації”.

Вищий господарський суд України не бере до уваги доводи касаційної скарги про те, що подані позивачем докази щодо суми боргу стосуються іншої юридичної особи, оскільки в оскаржуваній постанові апеляційного господарського суду зі справи, зазначено, зокрема, що заборгованість ТОВ “Автолюбитель” за Договором у сумі  420, 02 грн. підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою ВАТ “Укртелеком” і цей розмір заборгованості відповідачем не спростовано.

Посилання скаржника на відсутність доказів надсилання позивачем протягом спірного періоду рахунків на оплату послуг не спростовують обґрунтованості висновку, покладеного в основу оскаржуваних судових рішень, про наявність у ТОВ “Автолюбитель” обов'язку щодо сплати боргу за отримані послуги та  відповідно –пені за прострочення виконання цього зобов'язання згідно з наведеним приписом статті 36 Закону України “Про телекомунікації”.

Що ж до твердження ТОВ “Автолюбитель” про його неналежне повідомлення про час та місце засідання апеляційного господарського суду, то слід зазначити таке.

Як вбачається з відміток на зворотній стороні останніх аркушів ухвали Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2008  про прийняття апеляційної скарги ТОВ “Автолюбитель” та призначення її до розгляду в судовому засіданні та ухвали названого суду від 18.09.2008 про виправлення допущеної в ухвалі від 22.08.2008 описки, останні було надіслано відповідно до вимог ГПК України.

До того ж ці ухвали було надіслано на юридичну адресу ТОВ “Автолюбитель”, зазначену в Єдиному державному реєстрі  підприємств та організацій України: м. Київ, вул. Лютеранська, 14. Аналогічну адресу було вказано в апеляційній та в касаційній скаргах ТОВ “Автолюбитель”.

Таким чином, визначені законом підстави для скасування оскаржуваних судових актів відсутні.

Керуючись статтями 1119 –11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 24.06.2008 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2008 зі справи                   № 48/176 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Автолюбитель”–без задоволення.

Суддя                                                                                                  В. Селіваненко

Суддя                                                                                                  І. Бенедисюк

Суддя                                                                                                  Б. Львов