Постанова

від 18.04.2013 по справі 826/3327/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 квітня 2013 року 11:13 № 826/3327/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Топала Л.М. (довіреність № 1 від 01.03.2013 р.)

від відповідача - Мартинюк О.М. (довіреність від 11.12.2012 р.)

третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ІК-Монтаж» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «АСС БУД ГРУП» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.02.2013 № 0002392201 та № 0002402201,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «ІК-Монтаж» з позовом до ДПІ у Шевченківському районі міста Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.02.2013 р.:

- № 0002392201, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на 160 998,70 грн. за основним платежем,

- № 0002402201, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 140 000 грн. за основним платежем та на 35 000 грн. за штрафними санкціями,

які прийняті ДПІ за результатами перевірки взаємовідносин позивача з ТОВ «АСС БУД ГРУП» за період грудня 2011 року.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що висновок ДПІ, викладений в акті перевірки про порушення позивачем податкового законодавства та нарахування у зв'язку з цим податкових зобов'язань, ґрунтується на висновку відділу податкової міліції, відповідно до якого контрагент не знаходиться за місцезнаходженням, у контрагента відсутні умови для здійснення господарської діяльності, відсутнє реальне здійснення будівельних робіт.

У той же час, як зазначає позивач, при проведенні перевірки ДПІ було надано всі первинні документи, які підтверджують фактичне виконання спірних операцій та подальшу здачу об'єкта забудови і введення його в експлуатацію, у т.ч. ліцензію, видану контрагенту на здійснення будівельної діяльності. Враховуючи, що роботи фактично виконані, позивач вважає правомірним формування спірних сум податкових вигод.

ДПІ з підстав, викладених в акті перевірки, вважає спірні рішення законними та обґрунтованими та просить у задоволенні позову відмовити.

Копії ухвали судді про відкриття провадження у справі, про залучення контрагента до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача, про витребування документів на підтвердження виконання спірних операцій та про призначення дати судового розгляду справи, які направлені за адресою третьої особи, визначеною в ЄДР, а також за адресою, зазначеною в доданих до позову матеріалах, повернуті поштою без вручення з причин відсутності отримувача за зазначеними адресами у зв'язку з чим та виходячи з положень абз. 2 ч. 3 ст. 167, ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35 КАС України копія ухвали в силу закону вважається врученою третій особі, а третя особа - вважається належним чином повідомленою про розгляд справи.

Проте, третя особа в судове засідання не з'явилася, витребуваних документів на підтвердження взаємовідносин з позивачем не надала, поважних причин неявки у судове засідання не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи не подавала, виходячи з чого та з урахуванням того, що явка третьої особи не визнавалася обов'язковою, з урахуванням встановлених строків розгляду справи та відсутності підстав для відкладення розгляду справи, судом ухвалено розглядати справу за відсутності третьої особи.

З метою встановлення всіх обставин, що стосуються спірних відносин, всебічного та об'єктивного розгляду справи, судом скеровано судові запити: до ДПІ за місцем реєстрації контрагента (третьої особи) щодо надання звітності, актів перевірок та інших матеріалів стосовно контрагента та до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (щодо надання ліцензійної справи контрагента).

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 18.04.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «ІК-Монтаж» (код з ЄДР 34965004; 04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Мельникова, 12) з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «АСС БУД ГРУП» (код з ЄДР 36251336; адреса: 08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 110) за грудень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки № 412/22-01/34965004 від 14.02.2013 р.

Згідно з Актом перевірки позивач взятий на податковий облік 01.03.2007 р. та у період, який перевірявся, позивач був платником ПДВ.

До основних видів діяльності позивача належить монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціювання.

Щодо інших загальних відомостей відносно позивача, зазначається про балансову вартість основних фондів у розмірі 111 603 грн. та кількість працюючих осіб за 4 кв. 2011 року - 37 осіб.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.6., 200.1. ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 140 000 грн. за період грудня 2011 року та про порушення позивачем п. 138.2., 138.4., 139.1.9. ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на 160 998,7 грн.

В контексті наведеного зазначено, що згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту встановлено розбіжність задекларованих сум податкового кредиту та податкового зобов'язання з контрагентом-постачальником ТОВ «АСС Буд Груп» за період грудня 2011 р. у розмірі 139999,05 грн.

Перевіркою встановлено, що між позивачем (підрядник) та ТОВ «АСС Буд Груп» (субпідрядник) укладено (1) договір підряду № 19 від 25.11.2011 р. на виконання монтажних робіт.

Як зазначається ДПІ на стор. 4 Акту перевірки, оформлено передачу позивачу товарів (робіт, послуг), на що виписано (оформлено) акти приймання виконаних будівельних робіт ф. КБ-3 та податкові накладні, а саме: акт від 30.12.2011 р. та податкова накладна № 942 від 30.12.2011 р. на суму 448 088,51 грн. з ПДВ 74681,42 грн.

Окрім того, між зазначеними особами також укладено (2) договір № 23 від 30.11.2011 р. про виконання робіт по монтажу.

ДПІ визначається на стор. 4 Акту перевірки, що оформлено акт ф. КБ-№ від 30.12.2011 р. та податкова накладна № 943 від 30.12.2011 р. на суму 391905,79 грн. у т.ч. ПДВ - 65317,63 грн.

Всього, як зазначає ДПІ, вартість отриманих послуг позивачем від його контрагента складає 839 994,30 грн. у т.ч. ПДВ - 20% - 139 999,05 грн.

Відносно ж оплати, під час розгляду справи встановлено перерахування позивачем контрагенту 170 000 грн. 25.01.2012 р.

При цьому, ДПІ зазначається, що операції відображені в бухгалтерському обліку за період грудня 2011 року.

У той же час, як зазначається в Акті перевірки, від ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС отримано акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АСС Буд Груп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2011 р. по 31.05.2012 р. від 15.06.2012 р. № 241/7/22-05/36251336, згідно з висновками якого не підтверджено факт реального здійснення господарських операцій позивача з його контрагентом за період грудня 2011 р.

Згідно із зазначеним актом про неможливість зустрічної звірки, він ґрунтується на висновку ВПМ. Директором підприємства є Поляков А.П., який зі слів сусідів за адресою реєстрації не проживає. У той же час, зазначається, що вид діяльності контрагента - будівництво житлових та нежитлових будівель.

Однак, як зазначається в Акті перевірки позивача з посилання на акт про неможливість зустрічної звірки, підприємство за адресою реєстрації не знаходиться, не виявлено офісних, складських чи інших приміщень.

На підприємстві відсутні трудові та виробничі ресурси. Причетність директора до діяльності товариства не підтверджено. Фактичне здійснення постачання, приймання-передачі та оприбуткування ТМ по ланцюгу до контрагентів не підтверджено.

З урахуванням наведеного, як зазначає ДПІ, з'ясовано, що операції з придбання товару не мали реального характеру, товар не перевозився і не зберігався.

Враховуючи те, що у контрагента відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, то, як ДПІ зазначає, операції не є господарськими. За висновком ДПІ, контрагент проводив діяльність, спрямовану на надання податкової вигоди іншим особам.

Основні засоби , як встановлено під час перевірки, у контрагента - відсутні . Чисельність працюючих - 1 чоловік .

З огляду на наведене, ДПІ приходить до висновку про встановлення відсутності реального здійснення операцій контрагентом та, відповідно, про відсутність підстав для формування спірних сум податкового кредиту.

Відносно податку на прибуток, зазначено з урахуванням встановлених ДПІ обставин, що позивачем безпідставно віднесено до складу витрат за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2011 р. 699 995,25 грн. З огляду на те, що на думку ДПІ спірні операції фактично не виконувались, позивач, на думку ДПІ, був позбавлений права формувати зазначені витрати, що призвело до заниження податку на прибуток за 4 кв. 2011 р. на 160 998,7 грн.

У взаємозв'язку з вищенаведеним та щодо взаємовідносин позивача з його контрагентом за вищезгаданими договорами, під час розгляду справи встановлено наступне.

Так, (1) згідно з договором № 19 від 25.11.2011 р. ТОВ «АСС Буд Груп» (субпідрядник) зобов'язалося виконати монтажні роботи по монтажу сантехнічних інженерних робіт на об'єкті на розі вулиць Заболотного та Столичного шосе у м. Києві.

Виконання та завершення обумовлюється графіком робіт.

Виконання робіт обумовлюється наявністю проектно-кошторисної документації.

До функцій субпідрядника (третьої особи) належить забезпечення замовлення, приймання та подачу на будівельний майданчик матеріалів, виробів, конструкцій. З пункту 3.1.3. договору вбачається здійснення підрядником контролю за роботами із зазначенням при потребі в ТТН, зауважень щодо кількості і якості продукції.

Договором передбачено складання виконавчої документації.

До обов'язків субпідрядника належить ознайомлення робітників з правилами протипожежної безпеки.

До обов'язків підрядника (позивача) належить забезпечення субпідрядника проектно-кошторисною документацією, матеріалами, виробами та конструкціями.

У свою чергу з Акту ф. КБ-2 від 30.12.2011 р. до зазначено договору вбачається оформлення робіт, зокрема, з розроблення контрагентом ґрунту у відвалі екскаваторами ; перевезення ґрунту, засипка траншей і котлованів бульдозерами ; засипка вручну траншей, укладання трубопроводів .

Окрім того, (2) позивачем з контрагентом укладено договір № 23 від 30.11.2011 р. з аналогічними умовами щодо виконання монтажних робіт по монтажу сантехнічних інженерних мереж на об'єктів - Житлово-офісний комплекс з вбудованими приміщеннями громадського, соціального та торгівельного призначення на вул. Регенераторній, 4 у Дніпровському районі м. Києва.

Згідно з актом ф. КБ-2 від 30.12.2011 р. до цього договору, оформлено роботи на прокладання теплових мереж, прокладання зовнішніх мереж госп.побутової каналізації, дощової каналізації із застосуванням машин, механізмів, труб та з виконанням окремих робіт вручну.

Вирішуючи з урахуванням наведеного спір по суті, суд виходить з наступного.

Так, проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення ПК України, а саме:

- п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»), п/п. 14.1.185. (щодо визначення «постачання послуг»), п/п. 14.1.203 (щодо визначення «продаж результатів робіт (послуг),

- (щодо оподаткування прибутку підприємств, щодо формування витрат ), а саме: п/п. 14.1.27. (щодо визначення терміну «витрати»), п/п. 134.1.1. (щодо об'єкту оподаткування); п. 138.1. (щодо складу витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування), п/п. 14.1.228. (щодо визначення поняття «собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг»), п/п. 138.2. (щодо визнання витрат на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат), п/п. 138.4. (щодо періоду визнання витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг), п/п. 137.1. (дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг), п/п. 139.1.3. ПК України (не включаються до складу витрат суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг; п/п. 139.1.9 (щодо не включення до складу витрат тих витрат, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами),

- (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 198.1. ПК України (щодо обставин, наявність яких зумовлює виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення податкового кредиту), п. 201.1. (щодо обов'язку видати податкову накладну та обставин, які зумовлюють їх видачу), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- а також п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження задекларованих відомостей), а також положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так , податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов'язкові реквізити та бути підписані уповноваженими особами, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення спірних операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування витрат виникають за наявності сукупності обставин та підстав , з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум витрат та податкового кредиту та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання робіт/послуг з метою їх використання у господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій.

Недоведеність наявності цих чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкового кредиту, зокрема, недоведеність здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування витрат, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості робіт/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників певних операцій.

В даному випадку , дослідивши та оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку , про відсутність у контрагента необхідних ресурсів та умов для виконання спірних операцій, про неможливість виконання спірних операцій контрагентом (про їх невиконання контрагентом), у зв'язку з чим, відповідно, - до висновку про юридичну дефектність складених за такими операціями первинних документів, а отже, виходячи з наведеного у сукупності та як наслідок - до висновку про відсутність у позивача правових підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Такий висновок ґрунтується на наступному.

Так, як встановлено під час перевірки спірного періоду на підставі даних податкової звітності, основні засоби у контрагента - відсутні , чисельність працюючих - 1 особа , що вказує на явну неможливість виконання визначеного в актах фронту робіт, серед яких (робіт) передбачалося і виконання робіт вручну, однією особою .

В контексті наведеного під час розгляду справи не надано доказів залучення контрагентом інших працівників для виконання спірних операцій, як і доказів залучення інших субпідрядних організацій, а також доказів погодження позивачем залучення інших осіб для виконання робіт.

При цьому, під час розгляду не надано доказів наявності у контрагента позивача власних або орендованих машин, механізмів, транспортних засобів, необхідність наявності яких зумовлюється фронтом робіт , визначеним в актах виконаних робіт.

У той же час, обізнаність позивача відносно наявності у контрагентів відповідних ресурсів при укладанні угод, обумовлюється характером та специфікою угод та звичайною діловою практикою.

Слід додати, що згідно з п/п. 7.2.33. договору будівельного підряду № ВН-29/ОВ, укладеного між позивачем (Підрядник) та ТОВ «К.А.Н. Строй» (Генпідрядник) відносно виконання робіт на об'єкті по вул. Регенераторній, 4 у м. Києві, передбачено попереднє погодження із генпідрядником (замовником) залучення субпідрядників шляхом отримання листа від генпідрядника, чому передує надання Генпідряднику реєстраційних документів, ліцензій і дозволів на виконання робіт.

Пунктом 8.2.2. цього ж договору передбачено, що підрядник має право підписувати договори з субпідрядниками за умови їх погодження із генпідрядником в порядку, встановленому п. 7.2.33. договору .

У той же час, зазначених письмових погоджень генпідрядника на залучення субпідрядника, а також будь-яких письмових погоджень генпідрядником договору позивача із третьою особою не надано під час розгляду справи, як і будь-яких інших підтверджень генпідрядника про участь у виконання робіт субпідрядника (третьої особі).

Оцінюючи наданий позивачем в контексті наведеного лист на ім'я ТОВ «К.А.Н. Строй» від 23.05.2011 р. № 23/05, в якому останній ставиться до відома про змогу позивача залучати субпідрядників, зокрема, ТОВ «АСС Буд Груп», слід зазначити, що даний лист не супроводжується відміткою генпідрядника про його отримання та не супроводжується письмовим погодженням генпідрядника на залучення цього субпідрядника, а отже наведений лист позивача не може вважатися підтвердженням участі третьої особи у виконанні робіт, надалі прийнятих генпідрядником.

Слід також додати, що Акти технічного приймання та акти ф. КБ-2в, підписані позивачем із замовниками робіт, не містять жодної згадки відносно субпідрядника (третьої особи).

Само ж по собі прийняття певних робіт генпідрядником від позивача (підрядника) не є підтвердженням виконання цих робіт саме субпідрядником.

При цьому, Довідки ф. КБ-3 до обох договорів, підписані між позивачем та третьою особою, не містять підпису і підтвердження виконання робіт з боку замовника, хоча його участь у підписанні передбачена формою зазначеного документу.

Слід додати, договорами із замовниками, зокрема, за договором № ВН-29/ОВ з ТОВ «К.А.Н. Строй» (п. 7.2.11.) передбачено забезпечення з боку позивача наявності на будівельному майданчику, крім іншого, розписування працівниками субпідрядників у журналі охорони праці, що відповідно передбачає наявність цього журналу та, відповідно, наявність переліку працівників субпідрядника, які відвідували об'єкт.

Однак, доказів ознайомлення працівників субпідрядника, а отже і їх наявності на об'єкті, під час розгляду справи не надано.

Наведені позивачем відомості щодо наявності у контрагента ліцензії самі по собі та за відсутності документального підтвердження наявності певних ресурсів не є свідченням виконання спірних операцій саме контрагентом позивача та про наявність у контрагента відповідних ресурсів у цей період.

При цьому, матеріали ліцензійної справи по суті містять декларативні відомості щодо контрагента, не містять ідентифікації осіб , які заявлені як такі, що будуть виконувати роботи, та документально підтверджених відомостей щодо наявності виробничих ресурсів.

В даному випадку, як приходить до висновку суд з урахуванням наведеного, за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій та правомірності формування спірних сум витрат, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

Надані позивачем матеріали та наведені ним доводи не спростовують наведене та не доводять зворотного. Наведене стосується і накладних про передачу у виробництво від 01.12.2011 р., від 29.11.2011 р., оскільки вони не супроводжуються обліковими документами контрагента про облік та оприбуткування цих матеріалів, не супроводжується передбаченими договором замовленнями субпідрядника на адресу підрядника, та самі по собі не є підтвердженням виконання робіт субпідрядником, виконання яких спростовується вищенаведеним.

Суд у взаємозв'язку з наведеним також враховує, що наявність часткової оплати на користь контрагента сама по собі не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та в даному випадку - самостійною підставою для формування спірних сум податкових вигод, оскільки рух цих коштів , виходячи з вищенаведеного, не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю підприємств - учасників спірних операцій.

Виходячи з наведеного у сукупності суд приходить до висновку, що в даному випадку позивачем не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість правомірного формування спірних податкових вигод, що, відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для їх формування.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, за результатами розгляду справи суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваних рішень, які, як приходить до висновку суд, є законними та обґрунтованими, вірними по суті.

Керуючись вимогами статей 69-71, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІК-Монтаж» (код з ЄДР 34965004; 04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Мельникова, 12) залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 23.04.2013 р.