Ухвала

від 16.10.2014 по справі 826/3327/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3327/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярова О.В. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

16 жовтня 2014 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Сорочко Є.О.

за участю секретаря Ломанової Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІК-Монтаж" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "АСС БУД ГРУП" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІК-Монтаж», звернулось до суду з позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26 лютого 2013 року № 0002402201, яким визначено ТОВ «ІК-Монтаж» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 175000,00 грн., в т.ч. 140000,00 грн. - основний платіж, 35000,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції; та № 0002392201, яким визначено ТОВ «ІК-Монтаж» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 160998,70 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби від 26 лютого 2013 року № 0002402201 і № 0002392201.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, представник Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, протягом періоду з 08.02.2013р. по 14.02.2013р. згідно з нормами п. 79.1, 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України на підставі наказу начальника ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 08.02.2013р. № 314/22.1-04 працівником ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ІК-Монтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «АСС БУД ГРУП» (код ЄДРПОУ 36251336) за період грудень 2011 року, за результатами якої складений Акт від 14.02.2013р. № 412/22-01/34965004 (далі - Акт перевірки).

Перелік документів та відомостей, використаних працівником відповідача під час проведення вказаної документальної перевірки міститься на стор. 3 та 4 цього Акта перевірки.

В ході проведення вказаної документальної перевірки працівником податкового органу встановлені взаємовідносини ТОВ «ІК-Монтаж», зокрема, з таким суб'єктом господарської діяльності як ТОВ «АСС БУД ГРУП» (код ЄДРПОУ 36251336) - договір субпідряду №19 від 25.11.2011р. та договір субпідряду №23 від 30.11.2011р. За результатами таких фінансово-господарських відносин позивачем до складу валових витрат за ІV квартал 2011 року віднесено суму витрат у розмір 699995,25 грн., а до складу податкового кредиту за грудень 2011 року - податок на додану вартість в сумі 139999,05 грн.

В розділі «Висновок» Акта перевірки від 14.02.2013р. № 412/22-01/34965004 перевіряючий встановив порушення ТОВ «ІК-Монтаж» наступних норм законодавства України:

- п. п. 138.2, 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження цим Товариством податку на прибуток в період, що перевірявся на загальну суму 160998,70 грн., що підлягає сплаті до бюджету та до заниження суми податку на додану вартість у відповідний період у розмірі 140000,00 грн.

26.02.2013р. ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС на підставі Акта перевірки від 14.02.2013р. № 412/22-01/34965004 прийняла наступні спірні податкові повідомлення-рішення (форми «Р»):

- за № 0002402201, яким згідно з п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення вимог п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «ІК-Монтаж» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 175000,00 грн., в т.ч. 140000,00 грн. - основний платіж, 35000,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- за № 0002392201, яким згідно з п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення п. 138. 2, 138.4 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «ІК-Монтаж» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 160998,70 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з вказаним позовом про їх скасування.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до висновку про реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, а тому податкові повідомлення-рішення протиправні та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 25.11.2011р. між ТОВ «ІК-Монтаж» (Підрядника), в особі директора Соколова О.В., і ТОВ «АСС БУД ГРУП» (Субпідрядника), в особі директора Самсона С.О. було укладено письмовий договір субпідряду №19, відповідно до умов якого Субпідрядник зобов'язується виконати за завданням Підрядника монтажні роботи по монтажу сантехнічних мереж на об'єкті на розі вулиць Заболотного та Столичного шосе в м. Києві.

Згідно п. 1.2. названого Договору вартість робіт зафіксовано в розмірі 4 480 883,51 грн., в тому числі ПДВ 74 681, 42 грн.

Пунктом 2.1. Договору субпідряду встановлено строк виконання робіт - грудень 2011 року.

Також Договором №19 до обов'язків субпідрядника, зокрема, віднесено: виконання робіт згідно з вимогами затвердженої проектно-кошторисної документації, будівельних норм і правил та графіку виконання робіт; дотримуватись порядку та режиму змінності, встановлених Підрядником та погоджених сторонами; нести відповідальність в питаннях охорони праці, пожежної безпеки, промсанітарії та технологічних вимог згідно чинного законодавства України; провести інструктаж під розпис всіх робітників Субпідрядника, що працюють на об'єкті, та забезпечити організацію робіт у відповідності до вимог Сніп ІІІ-4-80 і протипожежної безпеки; 25-го числа звітного місяця подавати на розгляд Підрядника акт (форма №КБ-2в) та довідку про вартість (форма №КБ-3) виконаних робіт за поточний місяць.

Пунктом 3.2. Договору за Підрядником закріплено обов'язок: забезпечити Субпідрядника необхідною проектно-кошторисною документацією, матеріалами, виробами та конструкціями; протягом 5-ти календарних днів перевірити акти (форма №КБ-2в) та довідки про вартість (форми №КБ-3) виконаних робіт, підписати їх у частині фактично виконаних робіт та відповідно правильно розрахованої вартості, передбачених проектною документацією.

На підтвердження факту виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (виконання будівельних робіт та відповідно оплати їх вартості) за вказаним Договором позивачем були надані суду наступні оригінали та копії первинних і розрахункових документів:

- договору субпідряду від 25.11.2011р. за № 19, відповідно до умов якого, ТОВ «АСС БУД ГРУП» (Субпідрядник) зобов'язується виконати за завданням ТОВ «ІК-Монтаж» (Підрядник) монтажні роботи по монтажу сантехнічних інженерних мереж на об'єкті;

- акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року (форма №КБ-2в) на суму 448 088, 51 грн. (в т.ч. ПДВ - 74681,42 грн.), який в повній мірі підтверджує виконання позивачем своїх зобов'язань по здійсненню монтажних робіт по монтажу сантехнічних інженерних мереж на об'єкті, виконання яких було передано субпідряднику;

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011р. (форма «КБ-3) на суму 448,08851 тис. грн. (в т.ч. ПДВ 74,68142 тис. грн.);

- податкової накладної від 30.12.2011р. №942 на суму 448088,51 грн. (в т.ч. ПДВ - 74681,42 грн.);

- свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «АСС БУД ГРУП»;

- свідоцтва №100326630 про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «АСС БУД ГРУП»;

- ліцензії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, виданої ТОВ «АСС БУД ГРУП» на право здійснення господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури на період з 03.06.2011р. по 03.06.2014р., яка підтверджує ту обставину, що контрагент позивача мав можливість та право на виконання монтажних робіт;

- акту приймання технічної документації по об'єкту: на розі вулиць Заболотного та Столичного шосе в м. Києві, відповідно до якого позивач передав своєму контрагенту технічну документацію для виконання робіт на розі вулиць Заболотного та Столичного шосе в м. Києві, зокрема генеральний план об'єкту, подовжні профілі, специфікація на матеріали та обладнання;

- накладної на передачу ТМЦ №27 від 29.11.2011р., яка підтверджує передачу сировини та матеріалів позивача субпідряднику, для виконання останнім робіт, передбачених договором субпідряду.;

- наказу №75 від 29.11.2011р. про надання дозволу працівникам ТОВ «АСС БУД ГРУП» використовувати побутові приміщення та основні засоби позивача, яка підтверджує, що на час виконання субпідрядних робіт, всі матеріали та сировина, які використовувались субпідрядником знаходились на складі позивача та субпідрядником використовувалось обладнання позивача;

- листа від 02.12.2011р. вих. №02/12 про надання дозволу ТОВ «АСС БУД ГРУП» залучати інших контрагентів (субпідрядників) для забезпечення умов та своєчасного виконання робіт по договору №19 від 25.11.2011р, яким позивач повідомив своїх інших контрагентів про господарські відносини з ТОВ «АСС БУД ГРУП».

За результатами дослідження вище перелічених первинних і розрахункових документів суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону № 996-ХІV та Положення. Також наявні в матеріалах податкові накладні, що були виписані ТОВ «Альянс будівельників України» на адресу позивача за результатами поставки товару, за своїм змістом цілком відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що придбання у ТОВ «АСС БУД ГРУП» робіт по монтажу сантехнічних мереж на об'єкті на розі вулиць Заболотного та Столичного шосе в м. Києві зумовлене виробничою діяльністю позивача, а саме необхідністю виконання зобов'язань по договору підряду №20 від 05.03.2011р., укладеного між позивачем та ТОВ «Бізнес Інформація Технологія».

Також ТОВ «ІК-Монтаж» надало суду документи, які підтверджують факт використання придбаного товару в подальшій господарській діяльності, економіко-правовий статус позивача та наявність у нього адміністративно-господарських можливостей для здійснення протягом перевіряємого періоду господарської діяльності: копії договору підряду №20 від 05.03.2011р., Договірної ціни, визначеної згідно з ДБН Д.1.1-2000, актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011р., виписки з банку на підтвердження проведення замовником розрахунків з підрядником (позивачем) за монтажні роботи, виконані контрагентом останнього, копії видаткових накладних, на підтвердження придбання позивачем товарів, які були використані Субпідрядником (ТОВ «АСС БУД ГРУП») під час виконання договору субпідряду №19 від 25.11.2011р.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 30.11.2011 року між позивачем та ТОВ «АСС БУД ГРУП» було укладено Договір субпідряду №23, згідно з яким Субпідрядник зобов'язується виконати за завданням Підрядника монтажні роботи по монтажу сантехнічних інженерних мереж на об'єкті Житлово-офісний комплекс з вбудованими приміщеннями господарського, соціального та торгівельного призначення, з підземним та наземним паркінгами на вул. Регенераторній, 4 у Дніпровському районі м. Києва.

Згідно п. 1.2. названого Договору вартість робіт зафіксовано в розмірі 391905,79 грн., в тому числі ПДВ 65317,63 грн.

Пунктом 2.1. Договору субпідряду встановлено строк виконання робіт - грудень 2011 року.

Договором №23 до обов'язків субпідрядника, зокрема, віднесено: виконання робіт згідно з вимогами затвердженої проектно-кошторисної документації, будівельних норм і правил та графіку виконання робіт; дотримуватись порядку та режиму змінності, встановлених Підрядником та погоджених сторонами; нести відповідальність в питаннях охорони праці, пожежної безпеки, промсанітарії та технологічних вимог згідно чинного законодавства України; провести інструктаж під розпис всіх робітників Субпідрядника, що працюють на об'єкті, та забезпечити організацію робіт у відповідності до вимог Сніп ІІІ-4-80 і протипожежної безпеки; 25-го числа звітного місяця подавати на розгляд Підрядника акт (форма №КБ-2в) та довідку про вартість (форма №КБ-3) виконаних робіт за поточний місяць.

Пунктом 3.2. Договору за Підрядником закріплено обов'язок: забезпечити Субпідрядника необхідною проектно-кошторисною документацією, матеріалами, виробами та конструкціями; протягом 5-ти календарних днів перевірити акти (форма №КБ-2в) та довідки про вартість (форми №КБ-3) виконаних робіт, підписати їх у частині фактично виконаних робіт та відповідно правильно розрахованої вартості, передбачених проектною документацією.

На підтвердження факту виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (виконання будівельних робіт та відповідно оплати їх вартості) за вказаним Договором позивачем були надані суду наступні оригінали та копії первинних і розрахункових документів:

- договору субпідряду від 30.11.2011р. за № 23;

- акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року (форма №КБ-2в) на суму 391905,79 грн. (в т.ч. ПДВ - 65317,63 грн.) який в повній мірі підтверджує виконання позивачем своїх зобов'язань по здійсненню монтажних робіт по монтажу сантехнічних інженерних мереж на об'єкті, виконання яких було передано субпідряднику;

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011р. (форма «КБ-3) на суму 391,90579 тис. грн. (в т.ч. ПДВ 65,31763 тис. грн.);

- податкової накладної від 30.12.2011р. №943 на суму 391905,79 грн. (в т.ч. ПДВ - 65317,63 грн.);

- свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «АСС БУД ГРУП»;

- свідоцтва №100326630 про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «АСС БУД ГРУП»;

- ліцензії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, виданої ТОВ «АСС БУД ГРУП» на право здійснення господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури на період з 03.06.2011р. по 03.06.2014р.;

- акту приймання технічної документації по об'єкту: Житлово-офісний комплекс з вбудованими приміщеннями господарського, соціального та торгівельного призначення, з підземним та наземним паркінгами на вул. Регенераторній, 4 у Дніпровському районі м. Києва;

- накладної на передачу ТМЦ №28 від 01.12.2011р.;

- наказу №75 від 29.11.2011р. про надання дозволу працівникам ТОВ «АСС БУД ГРУП» використовувати побутові приміщення та основні засоби позивача;

- виписки з банку за 25.01.2012р. на підтвердження проведення перерахування грошових коштів ТОВ «АСС БУД ГРУП» за виконані роботи в сумі 170000,00 грн.

За результатами дослідження вище перелічених первинних і розрахункових документів суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону № 996-ХІV та Положення.

Так, придбання у ТОВ «АСС БУД ГРУП» робіт по монтажу сантехнічних інженерних мереж на об'єкті Житлово-офісний комплекс з вбудованими приміщеннями господарського, соціального та торгівельного призначення, з підземним та наземним паркінгами на вул. Регенераторній, 4 у Дніпровському районі м. Києва зумовлене виробничою діяльністю позивача, а саме необхідністю виконання зобов'язань по договору будівельного підряду №ВН-29/ОВ від 18.10.2010р., укладеного між позивачем та ТОВ «К.А.Н. Строй».

Додатково ТОВ «ІК-Монтаж» у спростування доводів апеляційної скарги надало наступні документи, які підтверджують факт використання придбаного товару в подальшій господарській діяльності, економіко-правовий статус позивача та наявність у нього адміністративно-господарських можливостей для здійснення протягом перевіряємого періоду господарської діяльності: копії договору будівельного підряду №ВН-29/ОВ від 18.10.2010р., актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011р., виписки з банку на підтвердження проведення замовником розрахунків з підрядником (позивачем) за монтажні роботи, виконані контрагентом останнього, копії видаткових накладних, на підтвердження придбання позивачем товарів, які були використані Субпідрядником (ТОВ «АСС БУД ГРУП») під час виконання договору субпідряду №23 від 30.11.2011р., копії актів технічного приймання вводів водопроводу, підписані представниками позивача, замовника та ПАТ «АК «Київводоканал».

На підтвердження можливості контрагента позивача здійснювати роботи, зазначені в договорах субпідряду, також підтверджується наданими на вимогу суду Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві документами, зокрема, Експертним висновком №239-11 щодо спроможності суб'єкта будівельної діяльності виконати роботи, які пов'язані зі створенням об'єктів архітектури ТОВ «АСС БУД ГРУП», затвердженим 18.05.2011р., в якому зазначено, що на підприємстві загальна чисельність ІТП - 7 чоловік та робітників - 24 чоловіки. Виробничо-технічна база товариства складається з виробничого приміщення за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, 2, загальною площею 300 кв.м., будівельної техніки, обладнання, устаткування. В наявності у суб'єкта господарювання є офісне обладнання. У зв'язку з викладеним експерти дійшли висновку про спроможність суб'єкта господарювання виконувати роботи, зазначені в Додатку №1 до висновку, які забезпечені необхідними ресурсами та відповідними фахівцями.

Тобто, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю платника податків може бути встановлено з урахуванням якісних характеристик отриманих послуг, які б однозначно свідчили про їх призначення для використання в господарській діяльності платника податків, відповідали б змісту цієї діяльності.

Таким чином, враховуючи, предмет спірних правочинів, беручи до уваги вид діяльності позивача та його контрагента, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарські операції позивача з ТОВ "АСС БУД ГРУП" підтверджуються необхідними документами, а зазначені вище операції використано позивачем у власній господарській діяльності.

Разом з тим, на виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року про витребування доказів, позивачем надано додаткові документи на підтвердження товарності укладеної угоди з ТОВ «АСС БУД ГРУП».

Зокрема, позивачем додатково надано суду апеляційної інстанції належним чином завірені копії документів на підтвердження передачі сировини та матеріалів до виконання TOB "АСС БУД ГРУП", а саме: копія Акту приймання технічної документації по об'єкту на розі вулиць Заболотного та Столичного шосе в м. Києві; копія накладної на передачу ТМЦ № 27 від 29.11.2011 року (згідно договору № 19); копія листа від 02.12.2011 року № 02/12 про надання TOB "АСС БУД ГРУП" залучати інших контрагентів (субпідрядників) для забезпечення умов та своєчасного виконання робіт по договору № 19 від 25.11.2011 року та договору № 23 від 30.11.2011 року. Крім того, позивачем надана копія наказу № 75 від 29.11.2011 року про надання дозволу працівникам TOB "АСС БУД ГРУП" використовувати побутові приміщення та основні засоби TOB "ІК-Монтаж" на об'єктах на розі вулиць Заболотного та Столичного шосе в м. Києві та на вул. Регенераторній, 4 у Дніпровському районі м. Києва; копія Акту приймання технічної документації по об'єкту: Житлово-офісний комплекс з вбудованими приміщеннями господарського, соціального та торгівельного призначення, з підземним та наземним паркінгами на вул. Регенераторній, 4 у Дніпровському районі м. Києва; копія накладної на передачу ТМЦ № 28 від 01.12.2011 року (згідно договору № 23).

Та копії Технічних документів на проведення монтажних робіт згідно договору № 19 від 25.11.2011 року та договору № 23 від 30.11.2011 року, зокрема: копія Генерального плану, відповідно до якого проводились монтажні роботи, по об'єкту на розі вулиць Заболотного та Столичного шосе в м. Києві по договору субпідряду № 19 від 25.11.2011 року на вул. Регенераторній, 4 у Дніпровському районі м. Києва по договору субпідряду № 23 від 30.11.2011 року; копії Актів технічного приймання каналізації № 210/4, № 217/4, № 213/4 від 22.06.2012 року ДЕВГ ПАТ "АК "Київводоканал"; копії Актів технічного приймання водопроводу № 12-175, №12-176; копії Актів технічного приймання вводів водопроводу № 12-177, 12-178, 12-179,12-180, 12-181, 12-182 від 06.07.2012 року.

Дослідивши вказані документи, колегія суддів приходить до висновку, що вони в повній мірі відображують зміст та обсяг господарських операцій та відповідають вимогам чинного законодавства України.

Тобто, судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції досліджено всі первинні документи надані позивачем на підтвердження реальності та товарності укладених договорів, та колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що аналіз зазначених вище документів свідчить, що в них наявні всі необхідні реквізити, яким має відповідати первинний документ, відповідно до вимог чинного законодавства. у вказаних документах зафіксовано факти здійснення господарських операцій

Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, аналіз зазначених вище актів свідчить, що в них наявні всі необхідні реквізити, яким має відповідати первинний документ, відповідно до вимог чинного законодавства. Жодним нормативним актом не визначено яким має бути опис обсягу господарської операції в первинному документі. В актах зафіксовано факти здійснення господарських операцій, а тому позивачем належним чином підтверджено правомірність віднесення витрат, понесених позивачем у зв'язку із з отриманням послуг від контрагентів, до складу валових витрат.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що реальність та товарність господарських операцій між позивачем та контрагентами доведена позивачем, у зв'язку з чим у позивача було право на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по операціях з вказаними контрагентами.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що інших доказів та обґрунтувань, крім зазначених, на підтвердження відсутності у позивача прав на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за фінансово - господарськими відносинами з контрагентами відповідачем не надано та не зазначено про причини неможливості їх надання, суд дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та зазначеними мали реальний товарний характер.

Щодо відповідальності позивача за можливі протиправні дії його контрагентів, то відповідно до ст. 47 Податкового кодексу України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органом, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Отже, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Так, до висновку про безтоварність господарських операцій, відповідач дійшов під час дослідження економіко-правового статусу контрагента ТОВ «ІК-Монтаж», оскільки працівником відповідача було виявлено розбіжність між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями його контрагента.

Однак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт порушення контрагентом своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе: що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти; або що діяльність платника податку, його взаємозалежних або афілійованих осіб спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників. Дані обставини не знайшли свого підтвердження під час розгляду спору як в суді першої, так і апеляційної інстанцій.

Так, при розгляді справи судом першої інстанції було перевірено чи мали операції між позивачем та його контрагентами мали реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем отриманих товарів.

При цьому, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції. Також, судом було зобов'язано позивача та відповідача надати всі наявні докази на обґрунтування їх правових позицій.

Відповідачем, в порушення ст.71 КАС України, доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним докази, суду апеляційної інстанції на виконання ухвали не надано. Зокрема, відповідачем не надано доказів того, що контрагенти позивача не відобразили у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, що ним не було сплачено податок на додану вартість з вказаних операцій. Відтак, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано зазначає, що акти перевірки контрагентів позивача не можуть бути належними доказами на підтвердження допущення позивачем порушення норм податкового законодавства.

Крім того, згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Рішення Європейського Суду з прав людини згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» мають в Україні значення джерела права. Більше того, частина 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає врахування практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні справ.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог. Мету та реальність здійснення позивачем господарських операцій, на які платник податку (позивач) посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого ПДВ до податкового кредиту, відповідачем беззаперечними доказами спростовані не були.

Обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з придбання у контрагента товарів (робіт, послуг), на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість до податкового кредиту відповідачем не спростовано

Суд першої інстанції правомірно зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено, що зміст зазначених вище угод не відповідають дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Суд першої інстанції правомірно звертає увагу на те, що позивач, як покупець, не може нести відповідальності за неправомірні дії контрагента.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що господарські операції позивача здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності обох підприємств, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

А посилання представника відповідача на акт перевірки контрагента позивача та коригування його податкової звітності не можуть бути прийняті судом до уваги, так як жодним чином не спростовують товарність та реальність укладених угод.

Доводи та висновки відповідача викладені у акті перевірки щодо нереальності господарських операцій позивача з контрагентами є такими, що ґрунтуються на припущеннях податкового органу та не підтверджені відповідними доказами, так як судом першої інстанції встановлено, що факт здійснення господарських операцій позивача із контрагентом підтверджений наданими позивачем під час перевірки первинними документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Разом з тим, в порушення ст.. 71 КАС України відповідачем ні в суду першої інстанції ні в суді апеляційної інстанції не надано доказів правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на вищезазначене апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.

При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2014 року - залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя : Г.В.Земляна

Судді: Н.І. Горбань

Є.О. Сорочко

Повний текст виготовлено 20 жовтня 2014 року

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.

Сорочко Є.О.