Постанова

від 05.03.2009 по справі 39/190пн

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

39/190пн

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.03.2009 р.                                                                          справа №39/190пн

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів  

за участю представників сторін:

від позивача:Леснов С.О., дов. б/н від 20.10.08р.,

від відповідача:від третьої особи-1:від третьої особи-2;Манько Р.М., дов. б/н від 03.02.09р., Сидельніков Ю.В., дов .№ 4521 від 28.10.08р.Ковальова Н.С., дов. б/н від 16.02.09р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Елмікс" м.Донецьк

на рішення  господарського суду

Донецької області

від18.12.2008 року

по справі№39/190пн

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦРЕМОНТ ХХІ" м.Донецьк

до

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет споруТовариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Елмікс" м.Донецьк1.Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) м.Київ2.Комунального підприємства  “Бюро технічної інвентаризації ” м. Донецьк

прозвернення стягнення на майно та визнання права власності

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.12.2008 року у справі           № 39/190пн позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРСПЕЦРЕМОНТ ХХІ” м. Донецьк задоволені.

Звернуто стягнення на майно, предметом якого є будівлі з господарськими спорудами, що розташовані за адресою м. Донецьк, вул. Харітонова, 3а, загальною площею 2319,7 кв.м., зокрема літ. А-1 –будівля холодильнику площею 993,2 кв.м., літ. В-1 –будівля складу для олії та милу площею 186,7 кв.м., літ. Г-1 будівля кафе площею 521,8 кв.м., літ. Е-1 – будівля продскладу для фасування овочів площею 340, 4 кв.м., літ. Ж-1 –будівля складу солі площею 235,4 кв.м., З-1 –будівля магазину площею 42,4 кв.м., літ. И –будівля охоронного приміщення площею 8,3 кв.м., та господарські споруди №1-3 –огородження, І –замощення, 1 –залізничний тупік, заставною вартістю 6 743 561 грн. 00 коп.

Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю “УКРСПЕЦРЕМОНТ ХХІ” м. Донецьк право власності на будівлі з господарськими спорудами, що розташовані за адресою м. Донецьк, вул. Харітонова, 3а, загальною площею 2319,7 кв.м., зокрема літ. А-1 – будівля холодильнику площею 993,2 кв.м., літ. В-1 –будівля складу для олії та милу площею 186,7 кв.м., літ. Г-1 будівля кафе площею 521,8 кв.м., літ. Е-1 –будівля продскладу для фасування овочів площею 340, 4 кв.м., літ. Ж-1 –будівля складу солі площею 235,4 кв.м., З-1 – будівля магазину площею 42,4 кв.м., літ. И –будівля охоронного приміщення площею 8,3 кв.м., та господарські споруди №1-3 –огородження, І –замощення, 1 –залізничний тупік.

Рішення господарського суду мотивоване тим , що позивач на підставі положень п. 1.1, 1.3 договору про відступлення права вимоги № 15-94/17-4590/08 від 14.08.2008 р., ст. 514 ЦК України, розділів 3, 5 Іпотечного договору набув статус іпотекодержателя та право звернення стягнення на майно, що визначене предметом іпотечного договору № 15-94/17-8146/07, укладеного за рішенням суду від 29.05.2008 р. (справа №24/98пд). Також , рішення суду грунтується на встановленому судом факту порушення відповідачем основного зобов'язання за кредитним договором та  умовах договору про відступлення права вимоги № 15-94/17-4590/08 від 14.08.2008 р.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Євро-Елмікс” м. Донецьк , не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною  скаргою про його скасування, так як вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального права та з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. Просить у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те , що оскаржене рішення суду не відповідає рішенням Вищого Господарського Суду України  з питань застосування  положень ст.ст. 36,37 Закону України «Про іпотеку», зокрема , висновкам викладеним у Постанові Вищого господарського суду України від 08.04.08р. по справі № 1/1114 21/315.

04.02.009р. та 03.03.09р. скаржником суду були надані Доповнення до апеляційної скарги в яких , в обґрунтування заявлених вимог , посилається на те , що :

По-перше, судом не було встановлено факту  повної оплати ТОВ “УКРСПЕЦРЕМОНТ ХХІ” м. Донецьк на користь Банку за відступлення права вимоги , як це передбачено п. 2.1  Договору від 14.12.08р.;

По-друге, судом при винесенні рішення були порушені норми матеріального права , як-то ст. 188 Господарського кодексу України, ст. 514 Цивільного кодексу України та невірно застосовані положення ст.ст. 36,37 Закону України «Про іпотеку»в редакції від 25.12.08р.,  що на думку скаржника призвело до прийняття незаконного рішення;

По-третє, ТОВ “УКРСПЕЦРЕМОНТ ХХІ” м. Донецьк  не є фінансовою установою , не значиться у реєстрі фінансових установ, не має ліцензії  на право здійснення фінансових послуг, як це передбачено положеннями ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг».

До того ж , заявник апеляційної скарги  вважає Договір відступлення права вимоги від 14.08.08р. недійсним.

Крім того , скаржник посилається на порушення судом норм процесуального права , а саме на те , що судом незаконно були прийняті уточнення до позовної заяви ТОВ “УКРСПЕЦРЕМОНТ ХХІ” м. Донецьк від 18.12.08р., оскільки даними уточненнями було змінено предмет позову . При цьому , дана заява не була надана для  ознайомлення  відповідачу та третім особам, чим були порушені положення ст.ст.22,56 Господарського процесуального кодексу України та призвело до порушень права відповідача як сторони у справі. З посиланням на Інформаційний лист ВГСУ від 14.12.07р. № 01-8/973 та роз'яснення ВАСУ від 10.12.96р. № 02-5/422 скаржник вважає , що з урахуванням заявлених уточнень , суд першої інстанції повинен був відкласти розгляд справи для надання можливості ознайомлення з наданими документами та можливістю надати пояснення.

Окрім означеного вище ,  Товариство з обмеженою відповідальністю “Євро-Елмікс” м. Донецьк, як заявник апеляційної скарги , посилається на те , що об'єкти за договором іпотеки не співпадають з заявленими в уточненнях позивача об'єктами даного спору.

Позивач , Товариство з обмеженою відповідальністю “УКРСПЕЦРЕМОНТ ХХІ” м. Донецьк, у відзиві  б/н та представник позивача в судовому засіданні , проти апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду першої інстанції  законним та обґрунтованим, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга , такими , що не можуть бути підставою для його скасування. При цьому , вважає  факт того , що іпотечний договір № 15-94/17-8146/07 від 14 лютого 2007р.  був укладений 12 березня 2008р. , беззаперечно доведеним з посиланням на рішення господарського суду від 29.05.08р. у справі № 24/98пд. Крім того , вважає , що  уступка права вимоги , ніяким чином не погіршує стан відповідача. Посилається на те , що в результаті  означеного правочину змінився виключно суб'єктивний склад зобов'язання , а зміст його залишився тим самим.

Третя особа , Комунальне підприємство “Бюро технічної інвентаризації”                          м. Донецьк, відзиву на апеляційну скаргу  не надала , представник , що був присутній в судовому засіданні , просить вирішити спір на розсуд суду.

Третя особа , Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк м.Київ, відзиву на апеляційну скаргу не надала, представник третьої особи в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечує , вважає їх необґрунтованими , а рішення суду законним.

04.02.09р. Товариством з обмеженою відповідальністю “Євро-Елмікс” м. Донецьк було заявлено клопотання про зупинення апеляційного провадження до розгляду  Господарським судом Донецької області  справи № 14/33пд за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро-Елмікс” м. Донецьк до Товариство з обмеженою відповідальністю “УКРСПЕЦРЕМОНТ ХХІ” м. Донецьк та Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку м.Київ про визнання недійсним Договору  відступлення  права вимоги  від 14.08.08р.

04.03.09р. до суду надійшла зава Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро-Елмікс” м. Донецьк про зупинення  апеляційного провадження у даній справі до розгляду Господарським судом Донецької області  справи № 19/58пд за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро-Елмікс” м. Донецьк до Товариство з обмеженою відповідальністю “УКРСПЕЦРЕМОНТ ХХІ” м. Донецьк та Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку м.Київ про визнання недійсним Договору  іпотеки   від 14.12.07р. в частині  абз.2 п.5.3.1.

Вищеозначені клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро-Елмікс” м. Донецьк судовою колегією відхилені як необґрунтовані, оскільки справи , що розглядаються в господарському суді Донецької області, до вирішення яких апелянт просить зупинити апеляційне провадження, порушені за позовами  Відповідача , були подані вже після  прийняття рішення в даній справі та не можуть , на даний час, вплинути на законність та обґрунтованість оскарженого рішення суду першої інстанції.

При цьому , судова колегія вважає необхідним зазначити , що вищеозначені позовні заяви були подані до суду першої інстанції відповідачем  після прийняття оскарженого рішення  у даній справі  та рішення за справами № 14/33пд, № 19/58пд можуть бути підставою для перегляду рішення у справі № 30/190пн за нововиявленими обставинами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши заявника скарги та представників сторін , що були присутні , судова колегія встановила наступне.

12.10.2007 р. між Акціонерним комерційним товариством промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії “Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області” та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЄВРО-ЕЛМІКС” був укладений  кредитний договір № 15-93/17-4464/7.

За умовами данного договору, Банк зобов'язався надати Позичальникові фінансовий кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 7600000,00 грн., з метою погашення кредиторської заборгованості, будівництво, придбання ТМЦ, та інші виробничі потреби строком до 11.10.2010 року на умовах та в порядку, визначеному договором.

Пунктом 3.3.2 Кредитного договору на Позичальника покладено обов'язок своєчасно сплачувати плату за кредит та відсотки за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим Договором, а також суми неустойки передбаченої цим Договором .

Банком, протягом дії кредитного договору, фактично були надані відповідачеві кредитні кошти в сумі 7 576 000 грн. 86 коп. , що підтверджується  довідкою Головного управління Промінвестбанку в Донецькій області № 17-30/974 від 05.09.2008 р. та банківськими виписками про рух позичкових коштів, нарахованим та сплаченим процентам, ТОВ “ЄВРО-ЕЛМІКС” за період з 12.10.2007 р. по 14.08.2008 р. по кредитному договору № 15-93/17-4464/07 від 12.10.2007 р.

Проте , як про це вірно встановлено судом першої інтсанції , відповідач на протязі періоду кредитування, всупереч положень п.п 2.2, 3.2.2 Кредитного Договору, ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 198 ГК України, покладені на нього згідно договору обов'язки в частині сплати відсотків за користування кредитом належним чином не виконував, що призвело до виникнення простроченої кредиторської заборгованості.

Згідно п. 3.3.4 Договору Банк вправі вимагати від Позичальника (незалежно від настання строку остаточного строку повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або плати  за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом, та/або суму неустойки, передбачених цим договором, письмово попередивши про необхідність такої сплати за 7 календарних днів, зокрема, у випадку, коли Позичальник не виконав у строк будь-які зобов'язання за цим договором, в тому числі свої обов'язки по поверненню кредиту та/або сплаті відсотків за надання кредиту, та/або оплати за кредит, та/або інші обов'язки по сплаті грошових коштів, передбачених цим договором.

До укладання основного договору забезпечення  сторони уклали попередній іпотечний договір № 15-94/17-8146/07  від 14.12.2007.

Згідно умов Іпотечного договору у забезпечення виконання Іпотекодавцем зобов'язань, що випливають з кредитного договору № 15-93/17-4464/07 від 12.10.2007  р., на умовах передбачених цим договором, передає в іпотеку Іпотекодержателю належне йому майно, а саме будівлі з господарськими спорудами, що розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Харитонова, 3а, загальною площею 2 530,9 кв. м, які складаються з наступного: А-1 –будівля холодильнику, В-1 –будівля складу для олії та милу, Г-1 –будівля продскладу, Е-1 –будівля продскладу для фасування овочів, Ж-1 –будівля складу солі, З-1 –будівля магазину, И –прохідний пункт, № 1-3 –огородження, І –замощення, 1 –залізничний тупік.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 29.05.08р. у справі № 24/98пд позовні вимоги Акціонерного комерційного товариства промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство), м. Київ, в особі філії „Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРО-ЕЛМІКС”, м. Донецьк  задоволені.

Передписано укласти іпотечний договір в забезпечення вимог іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 15-93/17-4464/07 від 12.10.2007р. на умовах, викладених у попередньому іпотечному договорі від 14.12.2007р. №  15-94/17-8146/07  між   Акціонерним комерційним товариством промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство), м. Київ, в особі філії „Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області”, м. Донецьк  та Товариством з обмеженою відповідальністю „ЄВРО-ЕЛМІКС”, м. Донецьк.  

Договір вважати укладеним з 12 березня 2008р.  

Рішення у даній справі набуло законної сили та є чинним.

За таких осбтавин , посилання  Відповідача на те , що фактична ринкова вартість об?єкту  іпотеки значно перевищує ціну, яка вказана в іпотечному договорі, що призводить до порушення майнових прав апеллянта, не можуть бути прийняті як обгрунтовані.

03.07.2008 р. Банком в порядку п. 3.3.4 Договору, ст. 35 Закону України "Про іпотеку" направлено повідомлення № 17-30/751 від 01.07.2008 р. про порушення основного зобов'язання зі сплати відсотків за користування кредитом на умовах кредитного договору № 15-93/17-4464 від 12.10.2007 р. на суму 183 091 грн. 64 коп. та необхідність сплати означеної суми протягом 30 днів з дати отримання повідомлення, а також повернення наданого кредиту в сумі 7576000,86грн. протягом 10 днів з дати отримання повідомлення.

Відповідно до п. 5.1 Договору іпотеки іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію у наступних випадках:

- якщо у момент настання строку виконання Іпотекодавцем будь-яких зобов'язань за Кредитним договором вони не будуть виконані повністю, у тому числі при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до Кредитного договору строки суми кредиту;

- та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені Кредитним договором строки сум відсотків за користування кредитом (сум комісійної винагороди за управління кредитом ) (у тому числі відсотків за неправомірне користування кредитом);

- та/або при несплаті або частковій в строк сум неустойки в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені Кредитним договором.

14.08.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “УКРСПЕЦРЕМОНТ ХХІ” м. Донецьк та Акціонерним комерційним товариством промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії “Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області” укладено договір про відступлення права вимоги № 15-94/17-4590/08.

Згідно п. 1.1  Договору Первісний іпотекодержатель відступає Новому іпотекодержателю право вимоги за Попереднім іпотечним договором  № 15-94/178146/07 від 14.12.2007 р., що посвідчений Дрігою І.Г., приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу, за реєстровим № 3952, який Рішенням господарського суду Донецької області від 29.05.2008 р. (справа №24/98пд), визнано іпотечним договором, який укладено між Первісним іпотекодержателем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРО-ЕЛМІКС", код ЄДРПОУ 31770683, юридична адреса: 83010, м. Донецьк, вул. Пілотна, 28, та який забезпечує виконання кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 15-93/17-4464/07 від 12.10.2007 р., що укладений між Первісним іпотекодержателем та Іпотекодавцем.

За умовами п. 1.3 Договору, до Нового Іпотекодержателя переходять всі права Первісного Іпотекодержателя за Іпотечним договором, який забезпечує наступні вимоги за основним договором:

-          повернення суми кредиту –грошових коштів в розмірі 7576000,86 грн., отриманих Іпотекодавцем згідно Основному договору, укладеного між Первісним іпотекодержателем та Іпотекодавцем;

-          повернення нарахованих відсотків станом на дату укладання Договору про відступлення права вимоги № 15-93/17-4576/08 від 14.08.2008 р., згідно Основного договору в сумі 320950,11грн.;

-          інші вимоги передбачені Основним договором.    

Згідно положень п. 5.3.1 Іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки можливе шляхом прийняття Предмету іпотеки у власність Іпотекодержателем за заставною вартістю, у порядку передбаченому ст. 37 Закону України "Про іпотеку".

Як випливає з п. 5.2 Іпотечного договору дане застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя згідно ст. 36 Закону України "Про іпотеку" вважається договором про задоволення вимог Іпотекодержателя і визначає можливий спосіб звернення стягнення на Предмет іпотеки по заставній вартості за вибором Іпотекодержателя, без додаткового узгодження з Іпотекодавцем.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення та доводи повноважних представників сторін, що були присутні в засіданні суду , колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги та відповідність оскарженого судового акта зі справи вимогам чинного законодавства з таких підстав.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України , зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як про це вже було позначено вище та вірно встановлено судом першої інтсанції ,  відповідач на протязі періоду кредитування, всупереч положень п.п 2.2, 3.2.2 Кредитного Договору, ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 198 ГК України, покладені на нього згідно договору обов'язки в частині сплати відсотків за користування кредитом належним чином не виконував, що призвело до виникнення простроченої кредиторської заборгованості.

Виконання відповідачем зобов'язання за кредитним договором № 15-93/17-4464/07 від 12.10.2007 р. в порядку ст. 546-548, 572-59 ЦК України, Закону України "Про іпотеку" забезпечені іпотекою.

Рішення Господарського суду Донецької області від 29.05.08р. у справі № 24/98пд набуло законної сили та є чинним.

В данному випадку  судова колегія вважає правомірним застосування судом першої інтсанції приписів ст. 35 Господарського процессуального кодексу України  

За приписом ст. 514 Цивільного кодексу України , до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інтсанції  про те , що позивач на підставі положень п. 1.1, 1.3 договору про відступлення права вимоги № 15-94/17-4590/08 від 14.08.2008 р., ст. 514 Цивільного кодексу України, розділів 3, 5 Іпотечного договору набув статус іпотекодержателя та право звернення стягнення на майно, що визначене предметом іпотечного договору № 15-94/17-8146/07, укладеного за рішенням суду від 29.05.2008 р. (справа №24/98пд).

Крім того , як про це вірно зазначено господарським судом , це право іпотекодержателя також походить зі змісту ч. 1, 3 ст. 33 Закону України “Про іпотеку” ( в редакції Закону  від 23.02.06р.) , згідно до якої у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, на підставі рішення суду.

Приписами п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу   України встановлено , що підставами виникнення зобов'язань є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до  п. 5.3.1 Іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки можливе шляхом прийняття Предмету іпотеки у власність Іпотекодержателем за заставною вартістю, у порядку передбаченому ст. 37 Закону України "Про іпотеку".

Як випливає з п. 5.2 Іпотечного договору дане застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя згідно ст. 36 Закону України "Про іпотеку" вважається договором про задоволення вимог Іпотекодержателя і визначає можливий спосіб звернення стягнення на Предмет іпотеки по заставній вартості за вибором Іпотекодержателя, без додаткового узгодження з Іпотекодавцем.

В зв?язку з цим, заперечення Відповідача в цій частині не грунтуються на законі.

Положеннями ст. 35 Закону України «Про іпотеку»( в редакції Закону від 23.02.06р.) передбачено , що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Вимога, встановлена частиною першою цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

Відповідно до ст.ст. 37, 38, 39 Закону України «Про іпотеку»( в редакції Закону від 23.02.06р.)  іпотекодержатель, може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Стаття 20 Закону України "Про заставу"  визначає час і підстави звернення, а також стягнення на заставлене майно та передбачає, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави, а частина 1 статті 21 цього Закону надає лише право сторонам визначити інший, ніж з публічних торгів порядок реалізації заставленого майна.

Відповідно до статті 572 Цивільного кодексу України  в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Стаття 589 вказаного Кодексу  визначає правові наслідки невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

Закон передбачає два етапи реалізації цього права:

- спрямування стягнення на заставлене майно ( стаття 590 Цивільного кодексу України ).

- реалізація заставленого майна ( стаття 591 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 590 вказаного Кодексу звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, порушення зобов'язання за кредитним договором тягне за собою наслідки, передбачені статтею 589 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

При цьому, виходячи з ст.392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином , судова колегія вважає факт порушення відповідачем основного зобов'язання за кредитним договором встановленим та погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість та  довіденість позовних вимог.

Щодо посилань скаржника на невідповідність висновків оскарженого рішення висновкам викладеним у Постанові Вищого господарського суду України від 08.04.08р. по справі № 1/1114 21/315 , судова колегія вважає їх необґрунтованими з тих підстав, що зміст вказаної постанови в частині даних  висновків повністю суперечить посиланням апелянта в цій частині та , навпаки, підтверджує правові позиції Позивача та третьої особи по даному питанню.  

Відносно стверджень Відповідача про те , що судом не було встановлено факту  повної оплати ТОВ “УКРСПЕЦРЕМОНТ ХХІ” м. Донецьк за відступлення права вимоги , як це передбачено п. 2.1  Договору від 14.12.08р.,  судова колегія вважає необхідним зауважити, що виконання зобов'язань за  вказаним договором є відносинами між позивачем та третьою особою , Банком,  та жодним  чином не зачіпають прав відповідача в межах даного спору , в зв'язку  з чим доведення означених обставин не може вплинути на законність рішення місцевого господарського суду.

Стосовно посилань скаржника на те , що судом при винесенні рішення невірно застосовані положення ст.ст. 36,37 Закону України « Про іпотеку»в редакції від 25.12.08р, судова колегія вважає необхідним зазначити , що помилка  місцевого господарського суду у застосуванні норм матеріального права не вплинула на загальну правову оцінку обставин справи та на правильність  судового  висновку щодо вирішення спору , тому у суду апеляційної інстанції відсутні  підстави для скасування  даного рішення за цих обставин.

Посилання відповідача на те , що  ТОВ “УКРСПЕЦРЕМОНТ ХХІ” м. Донецьк  не є фінансовою установою , не значиться у реєстрі фінансових установ, не має ліцензії  на право здійснення фінансових послуг, як це передбачено положеннями ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг», не  прийнято судовою колегією до уваги , так як цей довід  не обґрунтований жодною нормою закону та не вказано взагалі , яким чином це могло вплинути на суть оскарженого рішення господарського суду.

Крім того , скаржник посилається на порушення судом норм процесуального права , а саме на те , що судом незаконно були прийняті уточнення до позовної заяви ТОВ “УКРСПЕЦРЕМОНТ ХХІ” м. Донецьк від 18.12.08р., оскільки даними уточненнями було змінено предмет позову . При цьому , дана заява не була надана для  ознайомлення  відповідачу та третім особам, чим були порушені положення ст.ст.22,56 Господарського процесуального кодексу України та призвело до порушень права відповідача як сторони у справі. З посиланням на Інформаційний лист ВГСУ від 14.12.07р. № 01-8/973 та роз'яснення ВАСУ від 10.12.96р. № 02-5/422 скаржник вважає , що з урахуванням заявлених уточнень , суд першої інстанції повинен був відкласти розгляд справи для надання можливості ознайомлення з наданими документами та можливістю надати пояснення. З цього приводу , судова колегія вважає необхідним зазначити , що :

- по-перше, судова колегія розцінює вищевказану заяву позивача саме як уточнення позовних вимог , які не впливають на суть спору;

- по-друге, сам відповідач не з?явився  в жодне з п?яти судових засідань , не отримуючи з невідомих причин ухвал суду , які були надіслані за його юридичною адресою та не спростував свого фактичного перебування за даною адресою;

- по-третє, господарським судом не припущено процесуальних порушень, які призвели б до прийняття  неправильного рішення , тому , з оглядом на приписи ст. 104 Господарського процесуального кодексу України не можуть бути підставою скасування оскарженого рішення суду першої інстанції.

Окрім означеного вище ,  Товариство з обмеженою відповідальністю “Євро-Елмікс” м. Донецьк, як заявник апеляційної скарги , посилається на те , що об'єкти за договором іпотеки не співпадають з заявленими в уточненнях позивача об'єктами даного спору.

З цього приводу , судовою колегією встановлено , що, як вбачається з технічної документації на об'єкт іпотеки та підтверджено представником  Комунального підприємства  “Бюро технічної інвентаризації ” м. Донецьк в судовому засіданні , під літерами Г-1 та І як на момент укладення  договору іпотеки , так і на сьогоднішній  день значаться ті самі будівлі.

При цьому , зміна назви цих будівель є лише ініціативою відповідача, зміна ж площі відбулась внаслідок самовільної реконструкції та переобладнання даних приміщень.

Тобто , вказані дії відповідача , тим більше , вчинені  відносно об'єкту іпотеки без узгодження  цього питання з іпотеко держателем, не можуть призвести до виключення частини майна зі складу об'єкту іпотеки.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення господарського суду  не підлягає скасуванню, так як відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 99, 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро-Елмікс” м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 18.12.2008р. у справі № 39/190пн залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 18.12.2008р. у справі № 39/190пн   залишити  без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошенні в судовому засіданні.

Повний текст постанови підписаний 04.03.09р.

Головуючий          

Судді: