Постанова

від 11.08.2009 по справі 39/190пн

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

39/190пн

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 11 серпня 2009 р.                                                                                    № 39/190пн  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Муравйов О. В. –головуючийПолянський А. Г.Фролова Г. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Елмікс"

на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 04.03.2009 року

по справі№ 39/190пн Господарського суду Донецької області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦРЕМОНТ ХХІ"

до

треті особи

проТовариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Елмікс"1.          Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк2.          Комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації"звернення стягнення на майно та визнання права власності

За участю представників сторін:від позивача:від відповідача:

третя особа –1:третя особа –2:

Лєснов С. О. –дов. від 20.10.08р.Крившук О. М., директорБодряга В.В. –дов. від 23.04.09р.Сидельников Ю. В. –дов. від 25.05.09р.не з'явились

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРСПЕЦРЕМОНТ ХХІ" звернулось до Господарського суду Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Елмікс" про звернення стягнення на майно та визнання права власності.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 18.12.2008 року по справі № 39/190пн (суддя Морщагіна Н. С.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.03.2009 року по справі № 39/190пн (головуючий суддя Запорощенко М. Д., судді Волков Р. В., Калантай М. В.), задоволено позовні вимоги: звернуто стягнення на майно, предметом якого є будівлі з господарськими спорудами, що розташовані за адресою м. Донецьк, вул. Харітонова, 3а, загальною площею 2319,7 кв. м, зокрема літ. А-1 –будівля холодильнику площею 993,2 кв. м, літ. В-1 –будівля складу для олії та милу площею 186,7 кв. м, літ. Г-1 –будівля кафе площею 521,8 кв. м, літ. Е-1 –будівля продскладу для фасування овочів площею 340, 4 кв. м, літ. Ж-1 –будівля складу солі площею 235,4 кв. м, З-1 –будівля магазину площею 42,4 кв. м, літ. И –будівля охоронного приміщення площею 8,3 кв. м, та господарські споруди № 1-3 –огородження, І –замощення, 1 –залізничний тупік, заставною вартістю 6 743 561 грн.

Визнано за ТОВ "УКРСПЕЦРЕМОНТ ХХІ" право власності на будівлі з господарськими спорудами, що розташовані за адресою м. Донецьк, вул. Харітонова, 3а, загальною площею 2319,7 кв. м, зокрема літ. А-1 –будівля холодильнику площею 993,2 кв. м, літ. В-1 –будівля складу для олії та милу площею 186,7 кв. м, літ. Г-1 –будівля кафе площею 521,8 кв. м, літ. Е-1 – будівля продскладу для фасування овочів площею 340, 4 кв. м, літ. Ж-1 –будівля складу солі площею 235,4 кв. м, З-1 –будівля магазину площею 42,4 кв. м, літ. И –будівля охоронного приміщення площею 8,3 кв. м та господарські споруди № 1-3 –огородження, І –замощення, 1 –залізничний тупік.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Елмікс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.12.2008 року та рішення Господарського суду Донецької області, в якій стверджує про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 36, 37 Закону України "Про іпотеку", п. 1 ст. 212 та ст. 392 ЦК України, ч. 1 ст. 1 ГПК України, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржені судові рішення та прийняти нове, яким в позові відмовити.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Розпорядженням в. о. Голови судової палати від 05.06.2009 року № 02.03-10/280 у зв'язку із виходом з відпустки судді Фролової Г. М. для перегляду в касаційному порядку справи № 39/190пн утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий –Муравйов О. В., судді: Полянський А. Г., Фролова Г. М.

Відводів складу суду не заявлено.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.06.2009 року відкладено розгляд справи на 11.08.2009 року.

До Вищого господарського суду України надійшло клопотання від Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" про розгляд справи без участі його представника.

Представники третьої особи-2 в судове засідання касаційної інстанції не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені заздалегідь належним чином.

Враховуючи особливості розгляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі представників третьої особи-2.

За згодою представників позивача, відповідача та третьої особи-1 в судовому засіданні 11.08.2009 року оголошені вступна та резолютивна частини постанови Вищого господарського суду України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін та третьої особи-1, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 12.10.2007 року між Акціонерним комерційним товариством промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії "Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Елмікс" укладено кредитний договір № 15-93/17-4464/7, за умовами якого банк зобов'язався надати позичальникові (відповідачу) фінансовий кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 7600000 грн. з метою погашення кредиторської заборгованості, будівництва, придбання ТМЦ та на інші виробничі потреби строком до 11.10.2010 року на умовах та в порядку, визначеному договором.

Пунктом 3.3.2 Кредитного договору на позичальника покладено обов'язок своєчасно сплачувати плату за кредит та відсотки за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми неустойки передбаченої цим договором .

Судами встановлено, що банком, протягом дії кредитного договору, фактично були надані відповідачеві кредитні кошти в сумі 7576000,86 грн., що підтверджено наявними в справі письмовими доказами та не заперечується відповідачем.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач на протязі періоду кредитування, всупереч положень п. п 2.2, 3.2.2 кредитного договору, ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 198 ГК України, покладені на нього згідно договору обов'язки в частині сплати відсотків за користування кредитом належним чином не виконував, що призвело до виникнення простроченої кредиторської заборгованості.

Згідно з п. 3.3.4 договору банк вправі вимагати від позичальника (незалежно від настання остаточного строку повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або плати  за кредит, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом, та/або суму неустойки, передбачених цим договором, письмово попередивши про необхідність такої сплати за 7 календарних днів, зокрема, у випадку, коли Позичальник не виконав у строк будь-які зобов'язання за цим договором, в тому числі свої обов'язки по поверненню кредиту та/або сплаті відсотків за надання кредиту, та/або оплати за кредит, та/або інші обов'язки по сплаті грошових коштів, передбачених цим договором.

До укладання основного договору забезпечення сторони 14.12.2007 року уклали попередній іпотечний договір № 15-94/17-8146/07.

Умовами іпотечного договору передбачено, що в забезпечення виконання іпотекодавцем зобов'язань, що випливають з кредитного договору № 15-93/17-4464/07, на умовах визначених цим договором, передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому майно, а саме: будівлі з господарськими спорудами, що розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Харитонова, 3а, загальною площею 2 530,9 кв. м, які складаються з наступного: А-1 –будівля холодильнику, В-1 –будівля складу для олії та милу, Г-1 –будівля продскладу, Е-1 –будівля продскладу для фасування овочів, Ж-1 –будівля складу солі, З-1 –будівля магазину, И –прохідний пункт, № 1-3 –огородження, І –замощення, 1 –залізничний тупик.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 29.05.2008 року по справі № 24/98пд позовні вимоги Акціонерного комерційного товариства промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство), в особі філії "Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області", до ТОВ "Євро-Елмікс" задоволені: вирішено укласти іпотечний договір в забезпечення вимог іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 15-93/17-4464/07 від 12.10.2007 року на умовах, викладених в попередньому іпотечному договорі від 14.12.2007 року № 15-94/17-8146/07 між Акціонерним комерційним товариством промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії "Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області" та ТОВ "Євро-Елмікс". Договір вирішено вважати укладеним з 12.03.2008 року.

Зазначене рішення набрало законної сили.

03.07.2008 року банком в порядку п. 3.3.4 договору, ст. 35 Закону України "Про іпотеку" направлено повідомлення № 17-30/751 про порушення основного зобов'язання зі сплати відсотків за користування кредитом на умовах кредитного договору № 15-93/17-4464 від 12.10.2007 року на суму 183 091,64 грн. та необхідність сплати означеної суми протягом 30 днів з дати отримання повідомлення, а також повернення наданого кредиту в сумі 7576000,86 грн. протягом 10 днів з дати отримання повідомлення.

Відповідно до п. 5.1 договору іпотеки іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію у наступних випадках:

- якщо у момент настання строку виконання іпотекодавцем будь-яких зобов'язань за Кредитним договором вони не будуть виконані повністю, у тому числі при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до Кредитного договору строки суми кредиту;

- та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені Кредитним договором строки сум відсотків за користування кредитом (сум комісійної винагороди за управління кредитом ) (у тому числі відсотків за неправомірне користування кредитом);

- та/або при несплаті або частковій в строк сум неустойки в строк сум неустойки (пені, штрафу), що передбачені Кредитним договором.

Судами встановлено, що 14.08.2008 року між ТОВ "УКРСПЕЦРЕМОНТ ХХІ" та Акціонерним комерційним товариством промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії "Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області" укладено договір про відступлення права вимоги № 15-94/17-4590/08.

Згідно п. 1.1 договору первісний іпотекодержатель відступає новому іпотекодержателю право вимоги за попереднім іпотечним договором № 15-94/178146/07 від 14.12.2007 року, що посвідчений Дрігою І.Г., приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу, за реєстровим № 3952, який рішенням господарського суду Донецької області від 29.05.2008 року (справа № 24/98пд), визнано іпотечним договором, який укладено між первісним іпотекодержателем та ТОВ "Євро-Елмікс", який забезпечує виконання кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 15-93/17-4464/07 від 12.10.2007 року, що укладений між первісним іпотекодержателем та іпотекодавцем.

За умовами п. 1.3 договору, до нового іпотекодержателя переходять всі права первісного іпотекодержателя за іпотечним договором, який забезпечує наступні вимоги за основним договором:

- повернення суми кредиту –грошових коштів в розмірі 7 576 000,86 грн., отриманих іпотекодавцем згідно основного договору, укладеного між первісним іпотекодержателем та іпотекодавцем;

- повернення нарахованих відсотків станом на дату укладання договору про відступлення права вимоги № 15-93/17-4576/08 від 14.08.2008 року, згідно основного договору в сумі 320 950,11грн.;

- інші вимоги передбачені основним договором.

За приписами ст. 514 ЦК, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Господарські суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про те, що позивач на підставі положень п. 1.1, 1.3 договору про відступлення права вимоги № 15-94/17-4590/08 від 14.08.2008 року, ст. 514 ЦК України, розділів 3, 5 іпотечного договору набув статус іпотекодержателя та право звернення стягнення на майно, що визначене предметом іпотечного договору № 15-94/17-8146/07, укладеного за рішенням суду від 29.05.2008 року по справі № 24/98пд.

Відповідно до п. 5.3.1 іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки можливе шляхом прийняття предмету іпотеки у власність іпотекодержателем за заставною вартістю, у порядку передбаченому ст. 37 Закону України "Про іпотеку".

Як випливає з п. 5.2 іпотечного договору дане застереження про задоволення вимог іпотекодержателя згідно ст. 36 Закону України "Про іпотеку" вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя і визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки по заставній вартості за вибором іпотекодержателя, без додаткового узгодження з іпотекодавцем.

Положеннями ст. 35 Закону України "Про іпотеку" (в редакції Закону від 23.02.2006 року) передбачено, що в разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про іпотеку" (в редакції Закону від 23.02.2006 року) іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Отже до позивача перейшло право власності на предмет іпотеки в силу положень ст. ст. 35, 37 Закону України «Про іпотеку», пунктів 5.1, 5.3.1 договору іпотеки у зв'язку із порушенням відповідачем умов кредитного договору.

ТОВ "УКРСПЕЦРЕМОНТ ХХІ" звернулось з позовом про визнання права власності в порядку ст. 392 ЦК України.

Стаття 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки відповідач не визнає права власності позивача, стверджуючи, що відсутні підстави для застосування договору іпотеки, позивачем вірно обраний спосіб захисту порушеного права на підставі ст. 392 ЦК України.

В касаційній скарзі заявник зазначає, що судами невірно застосовано положення ст. 392 ЦК України з зв'язку з тим, що у позивача відсутні правоустановлюючі документи на спірне майно.

Вказані посилання спростовуються положеннями п. 5.2 іпотечного договору та ст. 36 Закону України "Про іпотеку", за якими застереження про задоволення вимог іпотекодержателя вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя і визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки по заставній вартості за вибором іпотекодержателя, без додаткового узгодження з іпотекодавцем.

Заявлений позивачем позов на підставі ст. 392 ЦК України є не підставою виникнення права власності позивача на предмет іпотеки, а захист вже існуючого права, яке виникло на підставі застереження в договорі іпотеки, яке законодавцем визначено як самостійна підстава виникнення права власності.

В судовому засіданні скаржник поставив під сумнів правильність оцінки предметі іпотеки. Проте, в подальшому відмовився від зазначеного доводу, окрім того питання оцінки предмету іпотеки ТОВ "Євро-Елмікс" в касаційній скарзі не ставило.

Колегія суддів дані доводи не розглядає, оскільки, по-перше, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, як це випливає з положень ст. 108 ГПК України. По-друге, як вбачається із змісту ст. 37 Закону України «Про іпотеку», оцінка майна, за якою воно надходить у власність іпотекодержателя, впливає тільки на право іпотекодавця отримати 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя. Відсутність чи наявність такої оцінки не впливає на виникнення у позивача права власності на майно та його захист. Відповідач вправі оспорювати оцінку майна тільки при розгляді його вимог щодо відшкодування різниці між вартістю майна та розміром забезпечених іпотекою вимог. Отже, в межах розгляду позовних вимог в цій справі оцінка майна не є доказом, який має відношення до предмету спору (ч. 1 ст. 34 ГПК України).

Доводи заявника касаційної скарги про відсутність його згоди на передачу прав за кредитним та іпотечним договором позивачу як новому кредитору судом касаційної інстанції відхиляються, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України згода боржника на таку передачу не потрібна.

Що стосується доводів заявника касаційної скарги про невідповідність майна, яке є предметом іпотеки, майну, яке фактично є в наявності, суд касаційної інстанції вважає їх також безпідставними, оскільки предмет іпотеки визначений в договорі, який укладений на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Спір розглядався між тими ж сторонами, а тому встановлені в рішенні обставини не підлягають доведенню, як це передбачено ч. 2 ст. 35 ГПК України.

Крім того, із змісту договору іпотеки вбачається (п. 1, пп. 4.1.6 Договору), що саме на відповідача був покладений обов'язок утримувати заставлене майно в належному стані, оформити відповідні документи на нього тощо. Невиконання боржником свого обов'язку не позбавляє позивача права вимагати захисту порушеного права.

Інші доводи скаржника зводяться до переоцінки встановлених місцевим та апеляційним судами обставин, що ст. 1117 ГПК України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Елмікс" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.03.2009 року по справі № 39/190пн та рішення Господарського суду Донецької області від 18.12.2008 року по справі № 39/190пн залишити без змін.

Головуючий   суддя                                                             О. В. Муравйов  

Судді                                                                                     А. Г. Полянський

                                                                                              Г. М. Фролова