Рішення

від 25.02.2009 по справі 33/47-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/47-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

р.

Справа №

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП "Індастрі", м. Запоріжжя 

до  Закритого акціонерного товариства "Нікопольський кранобудівний завод", м. Нікополь 

про стягнення 28 841 грн. 42 коп.

Суддя  Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: не з'явився  (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

Від відповідача: Марьяш О.В., довіреність № 1 від 20.02.2009 р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВКП "Індастрі" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до закритого акціонерного товариства "Нікопольський кранобудівний завод" про стягнення 16 655 грн. 00 коп. - основної заборгованості по договору № 23/06/08-ИНКСЗ від 23.06.2008 року, 11 557 грн. 50 коп. –пені, 91 грн. 72 коп. - 3% річних, 537 грн. 20 коп. - збитків від інфляції і витрат по справі.

 18.02.2009  р. позивач звернувся до суду з заявою про зменшення позовних вимог в частині нарахування пені і просив стягнути пеню у розмірі 1 456 грн. 51 коп. та надав клопотання розглянути справу без їх участі за наявними матеріалами справи.

 Відповідач  у судовому засіданні 25.02.2009 р.   письмовий відзив на позов не надав , але  не заперечує проти позовних вимог.

У судовому засіданні 25.02.2009 р. за згодою представника відповідача оголошена вступна та резолютивна частина судового рішення згідно до ст. 85 ГПК України.

На підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами.

    Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача,  відповідача , оцінивши докази в сукупності, суд,

ВСТАНОВИВ:

23.06.2008 р. між ТОВ "ВКП "Індастрі" (постачальник) та ЗАТ "Нікопольський кранобудівний завод" (покупець) був укладений договір № 23/06/08-ИНКСЗ (далі –Договір).

Відповідно до умов Договору постачальник (позивач по справі) взяв на себе зобов'язання  поставити покупцю (відповідачу) товар, а покупець зобов'язався  прийняти та оплатити товар в асортименті, найменуваннях, номенклатурі, кількості та вартості, яка вказана в специфікаціях, які є невід'ємною  частиною цього Договору.   

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що оплата здійснюється на умові 100% авансового платежу.

Згідно п.9 Специфікації № 1 до Договору № 23/06/08-ИНКСЗ від 23.06.2008 року товар оплачується покупцем на умовах 50% авансового платежу та залишкові 50% на протязі 10 банківських  днів.

Позивач на виконання своїх договірних зобов'язань поставив відповідачу товар на загальну суму  33 310 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № ИН-0000307 від 24.09.2008 року та довіреністю на отримання ТМЦ № 337 від 23.09.2008 р. (а.с. 16-17).

Відповідач оплату за отриманий товар здійснив частково, сплативши позивачу кошти в розмірі 16 655 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою (а.с. 18).

01.12.2008 р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 1 з проханням погасити існуючу заборгованість , яка залишена  відповідачем  без відповіді (а.с. 19).

На момент розгляду справи відповідачем оплата за поставлений товар не здійснена, факт заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 16 655 грн. 00 коп. повністю підтверджується умовами Договору, банківською випискою про часткову оплату боргу та виставленим рахунком (а.с. 16).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Як встановлено ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання  припиняється  виконанням,  проведеним  належним чином.

    У відповідності з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення  основного боргу у розмірі 16 655 грн. 00 коп.   доведені і підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 7.1 Договору, в разі порушення більш ніж на 5 банківських днів строку оплати, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% від суми підписаної специфікації за кожен день прострочки.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Статтею 612 Цивільного кодексу України вказано, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно до ч.2  статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань  є  підставою  для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Вимогу позивача щодо стягнення з відповідача пені суд вважає підлягаючою задоволенню в розмірі 1 456 грн. 51  коп. з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог в частині   стягнення пені з огляду на наступне.

За змістом ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" №  543/96-ВР від 22.11.1996 року передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, який, згідно ст. 3 вказаного Закону обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, положення цього Закону не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню. Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 28.03.06 року.

Таким чином, пеня в даному випадку, має бути нарахована з додержанням вимог ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" №  543/96-ВР від 22.11.1996 року та підлягає стягненню в розмірі 1 456 грн. 51  коп.

         Відповідно до статті  625 Цивільного  кодексу України  боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  договором  або законом,  інфляційні втрати у сумі –537 грн. 20 коп.  та  3 %  річних  - 91 грн. 72 коп. підлягають стягненню.

           З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають   задоволенню у сумі 16 655 грн. 00 коп. - основної заборгованості,  1 456 грн. 51  коп.- пені, 537 грн. 20 коп. - інфляційних збитків, 91 грн. 72 коп. - 3% річних.

  Позивачем у судовому засіданні на підставі  ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві  як підставу своїх  позовних вимог.

    Відповідно до п. 1 ч. 1, 2  ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»у разі внесення державного мита у більшому розмірі , ніж передбачено чинним законодавством повертається позивачу у сумі 101 грн. 01 коп. за платіжним дорученням № 946 від 25.12.2008 р., про що видати довідку.

   Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

   Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на   відповідача.

   Керуючись, ст.ст. 47, 33,  49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог задовольнити .

    Стягнути  з закритого акціонерного товариства "Нікопольський кранобудівний завод"(53207, м. Нікополь, вул. К. Лібкнехта, 169, МФО 305534, код ЄДРПОУ 32835594) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП "Індастрі" (69091, м. Запоріжжя, вул.. Краснодонська, 4, МФО 313827, код ЄДРПОУ 31983738) 16 655 (шістнадцять тисяч шістсот п'ятдесят п'ять) грн. 00 коп. –основного боргу,  1 456 (одна тисяча чотириста                    п'ятдесят шість ) грн. 51 коп. –пені, 537 (п'ятсот тридцять сім) грн. 20 коп. –інфляційних збитків, 91 (дев'яноста одна) грн. 72 коп. - 3% річні, 187(сто вісімдесят сім) грн. 40 коп. –державного мита, 118(сто вісімнадцять)грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

      Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ВКП "Індастрі" (69091, м. Запоріжжя, вул.. Краснодонська, 4, МФО 313827, код ЄДРПОУ 31983738) зайве сплачене державне мито у розмірі 101 грн. 01 коп. відповідно  до п. 1 ч. 1, 2  ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» за платіжним дорученням   № 946 від 25.12.2008 р., про що видатки довідку.

 Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.

Суддя                                                                                                                       І.А.Рудовська  

Рішення підписано 26.02.2009 р.