Постанова

від 17.04.2013 по справі 911/830/13-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2013 р. Справа№ 911/830/13-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Жук Г.А.

Сухового В.Г.

при секретарі судового засідання Марвано А.Т.,

від позивача - Горчакова Л.В., від відповідача - не з'явились,

присутній - Іванов М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

публічного акціонерного товариства «Київська поліграфічна фабрика «Зоря»

на ухвалу господарського суду Київської області від 12.03.2013 року

у справі №911/830/13-г (суддя Лутак Т.В.)

за позовом публічного акціонерного товариства

«Київська поліграфічна фабрика «Зоря», м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю

«Науково-виробниче підприємство «Лабораторія «Невід»,

Київська область, обухівський район, с. Халеп'я,

про стягнення 222478,04 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

В березні 2013 року ПАТ «Київська поліграфічна фабрика «Зоря» (далі - позивач) подало до господарського суду Київської області позов до ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Лабораторія «Невід» (далі - відповідач) про стягнення 222478,04 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на наявність у відповідача заборгованості за укладеними між сторонами спору договором №26-03/10 від 24.03.2010 року та договором №29-02/11 від 18.02.2011 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.03.2013 року у справі №911/830/13-г позовні матеріали ПАТ «Київська поліграфічна фабрика «Зоря» повернуто ПАТ «Київська поліграфічна фабрика «Зоря» без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України. При прийнятті оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд дійшов до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за різними договорами не пов'язані підставою їх виникнення (виникли з різних договорів) та не пов'язані поданими доказами, оскільки документи, що підтверджують виконання кожного договору є різними (докази не пов'язані), а відтак не відповідають вимогам ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, ПАТ «Київська поліграфічна фабрика «Зоря» подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду Київської області від 12.03.2013 року у справі №911/830/13-г скасувати, а справу №911/830/13-г направити до господарського суду Київської області для розгляду по суті. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що судом першої інстанції невірно застосовано ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що, згідно ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2013 року у справі №911/830/13-г апеляційну скаргу ПАТ «Київська поліграфічна фабрика «Зоря» на ухвалу господарського суду Київської області від 12.03.2013 року у справі №911/830/13-г прийнято до провадження та призначено її розгляд на 17.04.2013 року.

Згідно розпорядження Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2013 року склад колегії суддів у справі №911/830/13-г змінено на наступний: головуюча суддя Агрикова О.В., судді Жук Г.А., Суховий В.Г.

В судовому засіданні 17.04.213 року представник позивача підтримала вимоги апеляційної скарги та просила їх задовольнити. Представник відповідача в судовому засіданні 17.04.2013 року заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, просив спірну ухвалу суду залишити без змін.

Також, 16.04.2013 року від відповідача надійшло клопотання відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що відповідач не мав можливості підготувати відзив на апеляційну скаргу. Колегією суддів вказане клопотання розглянуто в судовому засіданні 17.04.2013 року та, з урахуванням приписів ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, відхилено, оскільки згідно ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Частиною 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Дійсно, відповідно до ч. 1 п. 3.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо).

Однак, судом першої інстанції не враховано того, що в другому реченні ч. 2 п. 3.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 зазначено, що однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між стобою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Як вбачається з позовної заяви, підставами позову є посилання заявника на порушення відповідачем умов договору №26-03/10 від 24.03.2010 року та договору №29-02/11 від 18.02.2011 року.

Вказані договори укладені між ПАТ «Київська поліграфічна фабрика «Зоря» та ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Лабораторія «Невід», предметами регулювання цих договорів є постачання позивачем на користь відповідача продукції та оплата отриманої продукції відповідачем. За своїм змістом та положеннями (умовами) зазначені договори є практично ідентичними.

Також, колегія суддів зазначає, що доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Отже, можна об'єднати вимоги, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами. Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Про однорідність вимог позивача по договору №26-03/10 від 24.03.2010 року та договору №29-02/11 від 18.02.2011 року свідчить і те, що вказані вимоги об'єднані поданими доказами, оскільки, як вбачається зі специфікацій до укладених між сторонами спору договорів та видаткових накладних на поставку продукції позивачем відповідачеві, позивачем поставлялась відповідачеві продукція по окремим накладним (партіями) одразу за двома договорами №26-03/10 від 24.03.2010 року та №29-02/11 від 18.02.2011 року.

Додані до матеріалів позовної заяви накладні не містять посилання конкретний договір, на підставі якого здійснювалась поставка. Натомість, накладні містять відомості про поставку продукції, яка передбачена як договором №26-03/10 від 24.03.2010 року, так і договором №29-02/11 від 18.02.2011 року згідно зі специфікаціями до цих договорів. Тобто, відокремити по якому саме договору здійснювалась поставка продукції неможливо.

Таким чином, позивачем вимоги об'єднані поданими доказами.

За таких обставин, на переконання колегії суддів, судом першої інстанції невірно застосовано ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, а відтак, неправомірно повернуто позовну заяву ПАТ «Київська поліграфічна фабрика «Зоря» до ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Лабораторія «Невід» про стягнення 222478,04 грн.

Враховуючи зазначене, колегія суддів, керуючись ст. ст. 103, 104 Господарського процесуального кодексу України, скасовує ухвалу господарського суду Київської області від 12.03.2013 року у справі №911/830/13-г.

Разом з цим, за подання апеляційної скарги на господарського суду Київської області від 12.03.2013 року у справі №911/830/13-г ПАТ «Київська поліграфічна фабрика «Зоря» було сплачено судовий збір у сумі 573,50 грн. в порядку, передбаченому Законом України «Про судовий збір».

Згідно абзацу 2 ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки на даній стадії судового провадження не виявляється можливим встановити, на користь якої зі сторін відбудеться судове рішення у даній справі, то у суду апеляційної інстанції відсутня можливість визначити особу, на яку буде покладено судовий збір. При цьому, суду першої інстанції під час розподілу господарських витрат після прийняття рішення у даній справі по суті слід вирішити питання щодо відшкодування судового збору в тому числі і за перегляд ухвали про повернення позовної заяви у апеляційній інстанції з урахуванням вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 99, 102-104, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київська поліграфічна фабрика «Зоря» на ухвалу господарського суду Київської області від 12.03.2013 року у справі №911/830/13-г задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Київської області від 12.03.2013 року у справі №911/830/13-г скасувати.

3. Справу №911/830/13-г передати на розгляд господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Агрикова О.В.

Судді Жук Г.А.

Суховий В.Г.