Ухвала

від 04.02.2009 по справі 8/18-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

8/18-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

04 лютого 2009 р.                                                                                   № 8/18-08  

          Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:            

ГоловуючогоКота О.В.

СуддівШевчук С.Р. Владимиренко С.В.

перевіривши  касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Диженю Плаза"

на постановуЖитомирського апеляційного господарського суду від 06.11.2008р.

у справі№8/18-08 господарського суду Вінницької області

за позовомПершого заступника прокурора Вінницької області в інтересах територіальної громади в особі Вінницької міської ради

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Диженю Плаза"

3-ті особиПідприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" "ТД" ЛТД

Виробничо-комерційне підприємство "Мотор" ЛТД у формі ТОВ

Приватне підприємство "Веритус"

провитребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на майно

Відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 03.12.2008 на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 06.11.2008р.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому розмірі.

Згідно ч.1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

Зокрема, приписами підпункту “г” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” із касаційних скарг на рішення та постанови, що подаються до Вищого господарського суду України, розмір ставки державного мита складає 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

При цьому слід врахувати, що згідно підпункту “а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” мінімальний розмір держмита при поданні позовних заяв майнового характеру встановлено на рівні 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102 грн.), а максимальний –1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500 грн.). Отже, максимальний розмір державного мита, яке підлягає сплаті за розгляд касаційної скарги складає 12750 грн.

Із доданої  до касаційної скарги квитанції №83 від 03.12.2008р. вбачається, що скаржником сплачено державного мита в сумі 12500  грн., тоді як оспорюються судові рішення про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на майно, вартість якого, згідно експертної оцінки,  складає 5 014 816 грн.

За таких обставин, додана квитанція не може вважатися документом, що підтверджує сплату державного мита у встановленому розмірі і тому касаційна скарга підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд   

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу з доданими до неї документами повернути скаржнику.

Головуючий                                                                            Кот О.В.

С у д д я                                                                                Шевчук С.Р.

С у д д я                                                                                            Владимиренко С.В.