Рішення

від 17.04.2013 по справі 914/797/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.13 Справа№ 914/797/13-г

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Лосик Ю.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1», м.Львів

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівське шляхо-будівельне управління №40», м.Львів

до відповідача-2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Львів

про: визнання судом договору про відступлення права вимоги недійсним.

Представники :

Від позивача: Булик І.І.- представник (Довіреність №43/01 від 21.02.13р.).

Від відповідача-1: не з'явився.

Від відповідача-2: ОСОБА_1 - фізична особа-підприємець.

Сторонам роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 81 1 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Відкритого акціонерного товариства «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1», м.Львів до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівське шляхо-будівельне управління №40», м.Львів до відповідача-2 - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Львів про визнання судом договору про відступлення права вимоги недійсним.

Ухвалою суду від 25.02.2013 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 14.03.2013 р. З підстав, викладених в ухвалах суду розгляд справи неодноразово відкладався.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задоволити - визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 12.10.2012р. укладений між ТОВ «Львівське шляхо-будівельне управління №40» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Заявлені у позові вимоги позивач мотивує тим, що згідно п.10.3. Договору 2-1-2009 від 2 вересня 2009 р. - жодна із сторін не вправі передавати свої права і обов'язки, а також інформацію за договором третім особам без письмової згоди другої сторони, а ВАТ «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1» ніякої письмової згоди на укладення договору про укладення відступлення права вимоги не давало.

Від відповідача-1 в канцелярію суду поступив Відзив (вх. №7767/13 від 20.03.13р.) на позовну заяву з проханням в задоволенні позовних вимог відмовити за безпідставністю, оскільки з позовної заяви не вбачається, які саме права позивача порушуються відступленням права вимоги про оплату заборгованості.

Відповідач-2 також подав Відзив ( вх.№ 7003/13 від 14.03.13р.), в якому зазначає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, так як жодних застережень щодо зміни кредитора у зобов'язанні Договір № 2-1-2009 від 02.09.2009р. не містить, а п. 10.3 договору не визначає, що саме право вимоги про оплату не можна передавати третім особам. Серед прав і обов'язків сторін Розділ 4 Договору не має такого права субпідрядника на передання права вимоги і права на отримання коштів за виконані роботи.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, справу розглянуто за відсутності представника відповідача-1.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

Між Відкритим акціонерним товариством «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівське шляхо-будівельне управління №40» був укладений договір № 2-1-2009 від 2 вересня 2009 р., по об'єкту : «Заміна колектора по вулиці Грицая та Переяславська в м.Львові».

Згідно із п.1.1 договору відповідач-1 зобов'язується власними силами і засобами, в обумовлений строк у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил відповідно до умов даного договору виконати роботи по об'єкту: «Заміна колектора по вулиці Грицая та Переяславська в м.Львові», а позивач зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи, після перерахування коштів замовником.

Як зазначено у п.п. 2.1. та 2.2. договірна ціна на момент укладення договору є динамічною і становить 47914,80 грн. в тому числі ПДВ-20%, вартість виконаних робіт буде визначатися щомісячно на основі нормативних трудовитрат, договірної заробітної плати в погодженому розмірі згідно фактично виконаних фізичних обсягів будівельно-монтажних робіт відповідно до ДБН та чинного законодавства.

Роботи за договором повинні бути закінчені у жовтні 2009р. (п.3.1. договору).

01.10.2009 р. між позивачем та відповідачем-2 було укладено Додаткову угоду №1 до договору №2-1-2009 від 02.09.2009р. по об'єкту: «Заміна колектора по вулиці Грицая та Переяславська в м.Львові», відповідно до якої, дію договору було продовжено.

Відповідно до Акту звірки взаємних розрахунків від 29.06.2011р. позивач заборгував відповідачу-1 58530,67 грн.

Відповідно до п. 10.3. Жодна із сторін не вправі передавати свої права і обов'язки, а також інформацію за договором третім особам без письмової згоди другої сторони.

12.11.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівське шляхо-будівельне управління №40» та Приватним підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір про відступлення права вимоги.

Згідно п. 1.1. відповідач-1 відступає відповідачу-2 право вимоги, належне відповідачу-1 згідно Договору №2-1-2009, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівське шляхо-будівельне управління №40» та ВАТ «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1» в обсязі 58530,67 грн., а відповідач-2 стає кредитором за вказаним договором.

За цим договором до відповідача-2 переходить право вимагати від Боржника виконання наступних обов'язків: оплати надання послуг за договором №2-1-2009 від 02.09.2009 р. на суму 58530,67 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач заборгував відповідачу-1 58530,67 грн. за договором №2-1-2009 від 02.09.2009р. по об'єкту: «Заміна колектора по вулиці Грицая та Переяславська в м.Львові», що підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків від 29.06.2011р. Після чого, дію договору № 2-1-2009 від 02.09.2009р. було продовжено Додатковою угодою №1.

12.11.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівське шляхо-будівельне управління №40» та Приватним підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір про відступлення права вимоги.

З огляду на викладені обставини позивач, посилаючись на вищевказаний п.10.3. договору №2-1-2009 від 02.09.2009р., звернувся з позовом до суду з вимогою про визнання договору укладеного між відповідачем-1 та відповідачем-2 про відступлення права вимоги від 12.10.2012р. недійсним.

Суд заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.193 ГК України , суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних умов щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Статтею 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У відповідності до ч. 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначено позивачем, відповідно до п.10.3. Договору 2-1-2009 від 2 вересня 2009 р. - жодна із сторін не вправі передавати свої права і обов'язки, а також інформацію за договором третім особам без письмової згоди другої сторони, а ВАТ «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1» письмової згоди на укладення договору про відступлення права вимоги не давало. Оскільки, сторони таку умову договору погодили, то вона є обов'язковою до виконання (ч. 3 ст. 512 ЦКУ).

Отже, відповідно до цивільного законодавства, на виключення із загального правила щодо необов'язковості згоди боржника на заміну кредитора в зобов'язанні, сторони договору можуть домовитись про можливість відступлення кредитором права вимоги виключно за згодою боржника. У цьому випадку передання кредитором своїх прав іншій особі всупереч умовам первісного договору, за яким боржник має цивільні обов'язки, є підставою для визнання правочину відступлення права вимоги недійсним на підставі статей 203, 215 ЦК України.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладається відповідачів порівну.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 203, 215, 509, 512, 516 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43, 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги від 12.10.2012 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівське шляхо-будівельне управління №40» (79000, м.Львів, вул.. Авіаційна, 7а. Код ЄДРПОУ 32408720) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1. Ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівське шляхо-будівельне управління №40» (79000, м.Львів, вул. Авіаційна, 7а. Код ЄДРПОУ 32408720) на користь Відкритого акціонерного товариства «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1» (79040, м.Львів, вул. Конюшинна, 14. Код ЄДРПОУ 03335511) 573,50грн. судового збору.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1. Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1» (79040, м.Львів, вул. Конюшинна, 14. Код ЄДРПОУ 03335511) 573,50грн. судового збору.

5. Накази на стягнення видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 22.04.2013 р.

Суддя Ділай У.І.