Рішення

від 17.02.2009 по справі 22/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.09                                                                                           Справа№ 22/14

за позовом        Дочірного підприємства „Моноліт”, м.Дрогобич

до відповідача  Приватного підприємства „АМГ-ТРАНС”, м.Дрогобич

про стягнення   21147,05  грн.

                     Суддя  М.Желік

Представники:                                                                                                                                                                                                                                                                                   

від позивача:     Гречаник Л.І.( довіреність № 321  від 10.02.09р.)

від відповідача: Бучинська Г.Й. ( довіреність № 01 від 02.01.09р.)

        Суть спору:

        Розглядається справа за позовом за позовом  Дочірного підприємства „Моноліт”, м.Дрогобич  до  Приватного підприємства „АМГ-ТРАНС”, м.Дрогобич  про стягнення   21147,05  грн.

          Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 05.02.2008р. ухвалив призначити розгляд справи на 17.02.2009р.

          Представник позивача  в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, наполягав на задоволенні позовних вимог.

          Представник відповідача в судове засідання з'явився, подав відзив на позовну заяву   (вих.№ 16 від 16.02.09р.) , в якому визнає основний борг в сумі 16784,15 грн., проте заперечує проти нарахування  3% річних  в сумі 65,10 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 429,90 грн. та просить відмовити в задоволененні такої суми.

          Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши матеріали справи,  господарський суд встановив наступне.

          Дочірне підприємство „Моноліт” (надалі позивач) передало у власність Приватному підприємству  „АМГ-ТРАНС” (надалі  відповідач) будівельні матеріали. Факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 20328,85 грн. підтверджується  видатковими накладними РН № 0003982 від 26.09.08р., РН № 0004027 від 30.09.08р., РН № 0004078 від 02.10.08р., РН № 0004223 від 10.10.08р., РН № 0004233 від 10.10.08р., РН № 0004300 від 16.10.2008р. РН № 0004355 від 20.10.2008р., РН № 0004443 від 23.10.2008р., РН № 0004514 від 29.10.2008р. та довіреностями на отримання цінностей.

        Як вбачається з матеріалів справи відносини позивача з відповідачем ґрунтувались на усній домовленості.

Згідно зі ст.11 ЦК України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Ст.ст.202, 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися в усній або в письмовій формі. Сторони мають обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних наслідків.

Відповідно до положення ст.ст.638, 639 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній  формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що між сторонами по справі  було укладено усну угоду, згідно якої позивач зобов'язався  передати у власність відповідачу товар, а  відповідач  прийняти його та оплатити. Отже,  між сторонами укладено усну угоду купівлі-продажу.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

        Відповідач в порушення умов договору за поставлений товар оплату провів частково і його заборгованість перед позивачем становить 20328,85 грн. Оскільки, відповідачем після порушення провадження у справі погашена частина основного боргу  в сумі 3544,69 грн., провадження в цій частині слід припинити у відповідності до п.11 ст.80 ГПК України.

       Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним  чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

        У відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу  інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення  з відповідача 65,10 грн. –3% пічних  та 426,90 грн. інфляційних витрат  є обгрунтованими  та  підлягають до задоволення.

         Враховуючи наведене, суд, прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення. частково. В порядку ст.49 ГПК України судові витрати по розгляду спору покласти на відповідача.

         Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 75, п.11 ст.80, 82, 84, 85, 115-117 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити  частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „АМГ-ТРАНС” (82100 м.Дрогобич вул.Самбірська, 128/1, р/р 26006625359401, МФО 325019 у ЛОФ АКБ Укрсоцбанк, ЗКПО 33533278) на користь Дочірного підприємства „Моноліт” (82100 м.Дрогобич вул.Гайдамацька, 7/1, р/р 26001626324021 у ЛОФ АКЬ Укрсоцбанк, МФО 325019, ЗКПО 22354141) 16748,15 грн. основного боргу, 426,90 грн. інфляційних нарахувань, 65,10 грн. –3% річних,  211,47 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          В частині позовних вимог щодо стягнення 3544,69 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

5.          Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Желік М.Б.