Постанова

від 05.04.2013 по справі 814/699/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

05 квітня 2013 року Справа № 814/699/13-а

м. Миколаїв

14:06

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Котенкової Л.В.,

представників позивача: Єленіч О.А., Данченко О.В.,

представника відповідача: Приземного С.С.,

свідка: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Судносервіс», вул. Миколаївська, 34А, кв. 3, м. Миколаїв, 54001, вул. Нікольська, 80, м. Миколаїв, 54001 до відповідача:Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028 про:визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішення відповідача від 05.02.2013 № 0000322301, № 0000362301, Керуючись статтями 11, 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000322301, що було прийнято Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби 05.02.2013.

3. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000362301, що було прийнято Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби 05.02.2013.

4. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Судносервіс» судові витрати в сумі 1334,12 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2013 року Справа № 814/699/13-а

м. Миколаїв

14:06

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Котенкової Л.В.,

представників позивача: Єленіч О.А., Данченко О.В.,

представника відповідача: Приземного С.С.,

свідка: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Судносервіс», вул. Миколаївська, 34А, кв. 3, м. Миколаїв, 54001, вул. Нікольська, 80, м. Миколаїв, 54001 до відповідача:Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028 про:визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішення відповідача від 05.02.2013 № 0000322301, № 0000362301, Товариство з обмеженою відповідальністю «Судносервіс» (надалі - Товариство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ або відповідач) від 05.02.2013 № 0000322301 і № 0000362301.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що висновки відповідача про недійсність укладеної господарської угоди з Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕРКУРІЙ АВТО» і, відповідно, про неправомірність зменшення доходу на суму витрат і збільшення податкового кредиту на суму податку на додану вартість, що була сплачена Товариством контрагенту за цією угодою у складі вартості товару, є безпідставними.

У письмових запереченнях проти адміністративного позову (ар. с. 113-114) ДПІ зазначила, що Товариство не надало на запит ДПІ пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ «МЕРКУРІЙ-АВТО» за IV квартал 2011 року.

В судовому засіданні в якості свідка була допитана головний держподатревізор-інспектор відділу перевірок платників податків ДПІ ОСОБА_4 - посадова особа ДПІ, яка здійснила перевірку Товариства.

В судовому засіданні представники Товариства вимоги позову підтримали, представник ДПІ просив у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 05.04.2013 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідка, дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

12.12.2012 ДПІ, з посиланням на підпункт 14.1.171 пункту 14.1 статті 14, підпункт 20.1.6 пункту 20.1 статті 20, абзац 4 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, направило Товариству запит про надання пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинах зокрема з ТОВ «МЕРКУРІЙ-АВТО» за період з 01.04.2010 по 31.09.2012 (ар. с. 102).

У відповіді від 27.12.2012 (ар. с. 101) Товариство вказало, що частина зазначених у запиті документів надавалася раніше і була досліджена відповідачем, що знайшло своє відображення у відповідних актах перевірок. На виконання запиту від 12.12.2012 Товариство надало документи за січень-травень, вересень 2012 року.

Враховуючи це, суд вважає безпідставними доводи відповідача, що викладені у запереченнях проти адміністративного позову, стосовно того, що Товариство не виконало вимоги запиту ДПІ.

Крім того, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби є підставою для проведення документальної позапланової перевірки такого платника, а не підставою для збільшення суми його грошових зобов'язань.

Підпунктом 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою, та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків.

Як зазначено у підпункті 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та їх документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків, якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (абзац 4 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України).

Платники податків зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження, протягом одного місяця з дня, що настає на днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Суд зазначає, що підставою для направлення Товариству запиту було отримання відповідачем 05.11.2012 акта ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 02.11.2012 № 867/22-225/36700390 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «МЕРКУРІЙ-АВТО» (код ЄДРПОУ 36700390) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами-постачальниками ПП «ЛІССА» (код ЄДРПОУ 32423340) за грудень 2011 року, ТОВ «СІТІБУД УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 34348564) за березень 2012 року та контрагентами-покупцями за період грудень 2011 року, березень 2012 року» (ар. с. 128-131).

Позивач пояснив, що дотримання Товариством вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2011 було предметом іншої перевірки, за результатами якої відповідач склав акт від 28.03.2012 № 708/23-200/23619147 (ар. с. 236-248). В цьому акті ДПІ вказала, що «… при отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, який перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення документальної невиїзної або позапланової невиїзної перевірки відповідно до Податкового кодексу України …».

Отримання відповідачем акта про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «МЕРКУРІЙ-АВТО» щодо підтвердження господарських відносин з ПП «ЛІССА» і ТОВ «СІТІБУД УКРАЇНА» не є отриманням матеріалів, які не підтверджують дані обліку Товариства.

Враховуючи це, у ДПІ не було підстав ані для направлення запиту, оскільки у відповідача не було податкової інформації, за результатами аналізу якої виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства), ані для перевірки Товариства за період, що вже був перевірений, оскільки єдиний факт, що підтверджується актом про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «МЕРКУРІЙ-АВТО», - це непроведення цієї звірки.

З 10.01.2013 по 15.01.2013 ДПІ здійснила документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань перевірки формування податкового кредиту, податкових зобов'язань, валових доходів та витрат по взаємовідносинах з ТОВ КІСТАНОВ І К» (код ЄДРПОУ 36099615) за ІІІ-IV квартали 2010 року, ПП «ТАС АГРОТРАНС» (код ЄДРПОУ 36420034) за IV квартал 2010 року, ТОВ «ТАВРІЙСЬКА ЗЕРНОВА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 33173245) за IV квартал 2010 року, ТОВ «МЕРКУРІЙ АВТО» (код ЄДРПОУ 36700390) за IV квартал 2011 року, ТОВ «КОМПАНІ ГАРАНТ» (код ЄДРПОУ 36880258) за І квартал 2012 року, ТОВ «МЕРІДІАН СТРОЙ» (код ЄДРПОУ 33437087) за І квартал 2012 року, ТОВ «ТВ-КО» (код ЄДРПОУ 34437334) за І квартал 2012 року, результати якої оформила актом від 22.01.2013 № 207/22-200/23619147 (надалі - Акт, ар. с. 17-100).

Підставою для проведення перевірки в Акті зазначений підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України і наказ від 10.12.2012 № 23. Позивач надав наказ № 23 (ар. с. 12), дата якого - 10.01.2013 . Крім підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, в наказі відповідача підставою для проведення перевірки Товариства вказаний підпункт 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. Ця норма в Акті не зазначена.

У висновках Акта ДПІ вказала, що Товариство порушило:

пункт 185.1 статті 185, пункти 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження у грудні 2011 року податку на додану вартість на суму 36963 грн.;

пункт 138.2 статті 138, підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження у IV кварталі 2011 року податку на прибуток на суму 87208 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 05.02.2013 № 0000322301 ДПІ, на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 і абзацу 1 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, збільшила суму грошового зобов'язання Товариства з податку на додану вартість на 46203,75 грн., з яких 36963 грн. - основний платіж, 9240,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції (надалі - Рішення № 1 ар. с. 14, 16).

Податковим повідомленням-рішенням від 05.02.2013 № 0000362301 ДПІ, на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, збільшила суму грошового зобов'язання Товариства з податку на прибуток на 87209 грн. (надалі - Рішення № 2, ар. с. 15).

Рішення № 1

На стор. 49-50 Акта (ар. с. 66-67) ДПІ вказала, що до складу податкового кредиту за грудень 2011 року та до реєстру отриманих податкових накладних за грудень 2011 року Товариство включило податкові накладні на загальну суму 221775,79 грн., у т.ч. ПДВ - 36962,63 грн., що були виписані ТОВ «МЕРКУРІЙ-АВТО». Заперечуючи факт здійснення господарської операції, ДПІ визнала включення Товариством вказаної суми до податкового кредиту неправомірним і збільшила на 36963 грн. грошове зобов'язання позивача з ПДВ.

На вимогу суду позивач надав податкову декларацію з ПДВ за грудень 2011 року (ар. с. 157-162), відповідно до якої сума 36962,63 грн. не була включена Товариством до податкового кредиту (ар. с. 162).

Таким чином, Рішення № 1, що було прийнято на підставі висновків, що не відповідають дійсності, є протиправним і підлягає скасуванню.

Рішення № 2

На стор. 80 Акта (ар. с. 97) ДПІ вказала, що до складу витрат, що враховані при визначенні об'єкту оподаткування декларації з податку на прибуток за ІІ-IV квартали 2011 року, Товариство віднесло вартість придбаної у ТОВ «МЕРКУРІЙ-АВТО» у грудні 2011 року кукурудзи - 379167 грн. (без ПДВ). Заперечуючи факт здійснення господарської операції, відповідач визначив суму грошового зобов'язання позивача - 87209 грн. (379167 грн. х 23%). Саме цю суму ДПІ вказала у Рішенні № 2.

У письмових поясненнях (ар. с. 154-155) Товариство зазначило, що при формуванні показників декларації, відповідно до пункту 15 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, до собівартості придбаних товарів (прямі матеріальні витрати) була включена сума 502410,39 грн. - повна вартість (з ПДВ) кукурудзи, що була придбана у листопаді (47410,14 грн.) і грудні (455000,25 грн.) 2011 року у ТОВ «МЕРКУРІЙ-АВТО».

Отже, висновки ДПІ щодо суми витрат, яка вплинула на суму доходів, не відповідають дійсності.

Згідно з абзацом 1 пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Оптова торгівля зерном, як вказано на стор. 20 Акта, є одним з видів діяльності Товариства.

На підтвердження суми витрат позивач надав: договір поставки № 51/11 від 05.11.2011 (ар. с. 171-172); видаткові накладні, податкові накладні (ар. с. 173-179); товарно-транспортні накладні (ар. с. 210-220), виписку по рахунку (ар. с. 187-201).

Договором поставки передбачено, що товар доставляється продавцем (ТОВ «МЕРКУРІЙ-АВТО» своїм транспортом і за свій рахунок на перевантажувальний термінал (м. Миколаїв, Каботажний спуск, 1, ПТ ТОВ СП «Нібулон»), кількість товару визначається на вагах ПТ ТОВ СП «Нібулон» і відображається в реєстрах ТТН, що оформлюються перевантажувальним терміналом піж час прийомки товару.

Як пояснило Товариство, кукурудзу, що була придбана у ТОВ «МЕРКУРІЙ-АВТО», позивач реалізував «NIBULON S.A.» на виконання зовнішньоекономічного контракту (ар. с. 221-234), і підтвердженням поставки є товарно-транспорті накладні (ар. с. 182-186).

Висновок ДПІ про непідтвердження витрат позивача відповідними документами ґрунтується на тому, що в грудні 2011 року господарська діяльність ТОВ «МЕРКУРІЙ-АВТО» «… має ознаки нереальності здійснення …» (стор. 55 Акта); «… документування поставок товару та включення відповідних сум до складу витрат, що враховані при визначенні об'єкту оподаткування за період з 01.10.11 по 31.12.11 від постачальника ТОВ «МЕРКУРІЙ АВТО» … до покупця ТОВ «СУДНОСЕРВІС» відбувалось на підставі документів, які є недійсними.».

На стор. 56-59 Акта ДПІ зазначила, що до перевірки Товариство не надало належним чином оформлені товарно-транспортні накладні на перевезення зерна від постачальників до ТОВ «Судносервіс» та від ТОВ «Судносервіс» до покупців, «… згідно отриманих від підприємства роздруківок товарно-транспортних накладних без зазначення даних в окремих розділах та без відповідних штампів (що суперечить умовам укладених Договорів з постачальниками, зерновими складами та покупцями) перевіркою неможливо встановити реальність руху товару від постачальника до Зернового складу (елеватору) та від Зернового складу до покупця).».

Жодних пояснень, яке саме документи є недійсними, яким чином і ким цей факт був встановлений, Акт не містить.

Як зазначено у Рішеннях, ДПІ збільшила суму грошового зобов'язання Товариства на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України. Відповідно до цієї норми контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Суд вважає, що дані перевірки Товариства (що викладені в Акті) не свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, а Рішення - визнанню протиправними і скасуванню.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000322301, що було прийнято Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби 05.02.2013.

3. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000362301, що було прийнято Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби 05.02.2013.

4. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Судносервіс» судові витрати в сумі 1334,12 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна

Постанова оформлена у відповідності до статті160 КАС України

та підписана суддею 10 квітня 2013 року.