Постанова

від 11.04.2013 по справі 2а/0570/17576/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2013 р. Справа №2а/0570/17576/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13-30 год.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чекменьова Г.А.,

при секретарі Токмаковій Є.А.,

за участю:

представників позивача Пруткова В.А., Киричинського Д.В.

представника відповідача Кононенко Л.С.,

представника третьої особи Медведєва М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цивільбуд» до Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку, третя особа - Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька, про визнання дій неправомірними, скасування постанови про арешт коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Цивільбуд» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання дій неправомірними, скасування постанови про арешт коштів.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що у відповідача перебуває виконавче провадження № 35173417 зі стягнення на користь Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 на підставі постанови Донецького окружного адміністративного суду по справі № 2а/0570/23161/2011. Позивач зазначив, що відповідач не направив оскаржені постанови на адресу позивача, чим позбавив його можливості добровільно виконати судове рішення. На балансі та утриманні позивача знаходяться тринадцять багатоквартирних будинків, стосовно яких позивач замовляє та оплачує постачання енергоносіїв та комунальних послуг. За таких умов безпідставне накладення арешту на кошти та майно боржника перешкоджає обслуговуванню житлових будинків. Також послався на те, що ним здійснено відповідне відшкодування вказаних витрат з урахуванням переплат, що встановлено судовими рішеннями по інших справах, які набрали законної сили.

З наведених підстав просив скасувати постанови ВДВС Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку від 12.11.2012 р. у виконавчому провадженні ВП 35173417 про арешт коштів боржника та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, визнати дії відповідача щодо прийняття вказаних постанов незаконними та неправомірними.

Протягом розгляду справи 04.04.2013 р. позивач своєю заявою збільшив позовні вимоги (а.с.12-15 т.2), просив також зобов'язати відповідача закінчити виконавче провадження за постановою по справі № 2а/0570/23161/2011.

Ухвалою від 22 січня 2013 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, залучене Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, просив їх задовольнити.

Представник відповідача ВДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку у судовому засіданні позов не визнала, надала письмові заперечення (а.с.169-170 т.1), зазначила, що дії державного виконавця відповідають вимогам закону. В обґрунтування заперечень представником відповідача надані для огляду в судовому засіданні оригінали матеріалів виконавчого провадження та копії в матеріали справи (а.с.171-190 т.1). З наведених підстав просила у задоволені позову відмовити.

Представник третьої особи УПФУ в Ворошиловському районі м. Донецька проти позову заперечив, пояснив, що заборгованість по справі № 2а/0570/23161/2011 позивачем не погашена, оскільки сплачені на погашення боргу суми зараховані в рахунок сплати заборгованості за попередні періоди.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовані вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, яку правову норму належить застосувати до спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження ВДВС Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку від 24.09.2012 р. ВП № 35173417 в провадженні ВДВС знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а/0570/23161/2011, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 22.05.2012 р., про стягнення з позивача на користь УПФУ в Ворошиловському районі м. Донецька заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 в сумі 195754,94 грн. (а.с.186-190 т.1).

Також, 12.11.2012 р. державним виконавцем у межах вказаного виконавчого провадження було винесено постанови про арешт коштів боржника та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в межах суми боргу (а.с.179-182 т.1). Вказані постанови позивач вважає неправомірними з підстав, вказаних у позовній заяві.

Відповідно до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

У позовній заяві позивачем зазначено, що про спірні постанови він дізнався 21.12.2012 р. З матеріалів справи вбачається, що копія постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 35173417 отримана позивачем лише 05.12.2012 р., про що свідчить розписка представника позивача та постанова державного виконавця від 05.12..2012 р., якою виконавчі дії відкладені до 18.12.2012 р. (а.с.173-174 т.1). Доводи позивача про дату отримання спірних постанов з боку відповідача не спростовані. До суду позивач звернувся 24.12.2012 р. згідно з відміткою на позовній заяві. З наведених обставин, суд дійшов висновку про те, що встановлений частиною статтею 181 КАС України строк для звернення до суду із зазначеним позовом позивачем не пропущений.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV в діючий редакції (надалі Закон № 606-XIV).

Відповідно до ст. 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з ч.1 ст.11 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до ч. 1 статті 6 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

За приписами ст. 17 Закону № 606-XIV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, в тому числі, такі виконавчі документи, як рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.

Згідно ст. 32 Закону № 606-XIV заходами примусового виконання рішень, в тому числі, є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Стаття 52 Закону № 606-XIV, якою визначений порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, містить, в тому числі, наступні приписи.

1. Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

2. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

3. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

4. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

5. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Нормою ч. 3 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, за загальними правилами, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виданий судом виконавчий лист, відкрити виконавче провадження, відповідно до умов, передбачених законом, вжити заходів щодо накладення арештів на майно та кошти боржника.

За таких обставин позовні вимоги в частині визнання незаконними та неправомірними дій відповідача щодо прийняття постанов про арешт коштів боржника та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження задоволенню не підлягають, оскільки на час відкриття виконавчого провадження та прийняття вказаних постанов державний виконавець діяв відповідно до наданих йому повноважень на підставі прямих приписів закону.

Водночас, дослідивши питання щодо виконання виконавчого документу позивачем, судом досліджені відносини між позивачем та третьою особою. Зокрема, судом встановлено, що виконавче провадження ВП № 35173417 відкрито на підставі виконавчого листа, виданого на підставі постанови Донецького окружного адміністративного суду по справі № 2а/0570/23161/2011 від 22.05.2012 р. про стягнення з позивача на користь УПФУ в Ворошиловському районі м. Донецька заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 в сумі 195754,94 грн.

За поясненнями представника позивача вказана заборгованість погашена зробленими позивачем платежами на підставі судових рішень, в тому числі за наслідками їх перегляду за нововиявленими обставинами, якими вимоги УПФУ в Ворошиловському районі м. Донецька задоволені частково. При цьому послався на судові рішення по справі № 2а/0570/23161/2011 (а.с.123-128 т.1), за якою були прийняті оскаржені постанови державним виконавцем, та наслідки розгляду справи № 2а/0570/9513/2012 (а.с.129-132 т.1).

Також представник позивача звернув увагу на наслідки перегляду за нововиявленими обставинами справи № 2а-23231/09/0570 (а.с.98-107 т.1) та справи № 2а-13500/10/0570 (2н/0570/2294/2012) (а.с.112-116 т.1). Пояснив, що за вказаними постановами вже було зроблена сплата заборгованості, яка за наслідками перегляду виявилася зайвою, через що у позивача перед УПФУ виникла переплата.

Проте, не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, УПФУ не здійснює перерахунку заборгованості та не повідомляє ВДВС про фактичне виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду по справі № 2а/0570/23161/2011 від 22.05.2012 р.

Стосовно наведених обставин суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При розгляді справи № 2а/0570/23161/2011 за період з червня 2011 р. по березень 2012 р. Донецьким окружним адміністративним судом у постанові від 22.05.2012 р., яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.07.2012 р., встановлені наступні обставини.

Виконавчий комітет Донецької міської Ради народних депутатів рішенням від 19.09.1990 р. № 336 запросив Мінбуд УСРС дозвіл на передачу власних засобів Треста «Донецкжилстрой» №2 та його дільниць у комунальну власність виконкому Донецької міської Ради народних депутатів.

Наказом Мінбуду УСРС від 11.10.1990 р. № 253 прийнято рішення про передачу Треста «Донецкжилстрой» №2 з усіма його підрозділами відповідно до балансу станом на 01.01.1990 р. , тому рішенням виконкому Донецької міської Ради народних депутатів від 12.10.1990 р. № 348 Трест «Донецкжилстрой №2» прийнятий у комунальну власність.

Одночасно, рішенням виконкому Донецької міської Ради народних депутатів від 31.10.1990 р. № 390 трест «Донецкжилстрой» № 2 ліквідовано та зареєстровано статут Будівельної фірми «Гражданстрой», відповідно до якого підприємство є самостійною юридичною особою, має власний баланс, розрахунковий рахунок, несе самостійну відповідальність по всім зобов'язанням щодо власного майна.

Відповідно до договору від 30.10.90 р. між виконавчим комітетом Донецької міської Ради народних депутатів та Будівельною фірмою «Гражданстрой», останній прийняв у тимчасове користування будівлі, споруди, механізми, автотранспорт, технологічне обладнання, об'єкти соцкультпобуту заводу «Стройдеталь», які були передані за актом прийому-передачі. Тобто, на час ліквідації Трест «Донецкжилстрой №2» статутні та розпорядчі документи свідчать про те, що ТОВ «Цивільбуд», який є правонаступником Будівельної фірми «Гражданстрой», реорганізованого в ТОВ "Цивільбуд», не був правонаступником та не брав на себе обов'язки щодо боргів та платежів ліквідованого заводу «Стройдеталь» та Треста «Донецкжилстрой №2».

Відповідно зі ст. 37 Цивільного кодексу УРСР в редакції, що діяла на час ліквідації Тресту «Донецкжилстрой» № 2 та створення Будівельної фірми «Гражданстрой» визначено, що юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання). При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов'язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов'язки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію. Порядок ліквідації і реорганізації юридичних осіб визначається законодавством Союзу РСР і постановами Ради Міністрів Української РСР.

За приписами ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Через вказані обставини, тобто відсутність правонаступництва ТОВ відповідальністю «Цивільбуд» після ліквідації заводу «Стройдеталь» та Тресту «Донецкжилстрой» № 2 між позивачем та УПФУ в Ворошиловському районі м. Донецька виникли розбіжності у розрахунках відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2.

Представник третьої особи у судовому засіданні зазначені обставини не спростував.

Ухвалою суду 11 березня 2013 р. у Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька витребуваний акт звірки розрахунків відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 ТОВ «Цивільбуд». На виконання цієї ухвали третьої особою наданий розрахунок (а.с.2-3 т.2), який містить розбіжності між даними ПФУ та сумами боргу за судовими рішеннями, через що у різні періоди за позивачем рахувалася як переплата, так і заборгованість. Вказаний розрахунок позивачем не підписаний.

З боку позивача суду наданий звіт про фактичні результати розрахунку пільгових пенсій ТОВ «Цивільбуд» від 03.04.2013 р., який виконаний ТОВ Аудиторська фірма «Контроль-Аудит», за період з 01.12.2008 р. по 30.06.2012 р. (а.с.7-11 т.2). Зі змісту вказаного звіту випливає, що борг позивача за період з червня 2011 р. по березень 2012 р., що стягнутий постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22.05.2012 р. по справі № 2а/0570/23161/2011, є фактично погашеним через наявність переплати за іншими судовими рішеннями.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тому, перевіривши правомірність прийняття відповідачем ВДВС Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку оскаржених постанов, суд дійшов висновку, що на дату накладення арешту на кошти та майно боржника, заборгованість позивача за вказаним судовим рішенням була погашена за сукупністю розрахунків між ТОВ «Цивільбуд» та УПФУ в Ворошиловському районі м. Донецька з даного виду платежів.

Згідно з п.8 ч. 1 ст. 49 Закону № 606-XIV виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;

Отже, незважаючи на те, що на час прийняття спірних постанов державний виконавець не мав документального підтвердження погашення заборгованості, на час розгляду справи за суттю позовних вимог заявлений позов в частині скасування вказаних постанов та зобов'язання закінчити виконавче провадження підлягає задоволенню.

За приписами ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Тому заявлений по цій справі позов підлягає задоволенню шляхом скасування оскаржених рішень суб'єкта владних повноважень та зобов'язання закінчити виконавче провадження.

За приписами ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цивільбуд» до Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку, третя особа - Управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними, скасування постанов про арешт коштів та майна боржника, зобов'язання закінчити виконавче провадження - задовольнити частково.

Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку ВП № 35173417 від 12.11.2012 р. про арешт коштів боржника.

Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку ВП № 35173417 від 12.11.2012 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку закінчити виконавче провадження ВП № 35173417 щодо виконання виконавчого листа № 2а/0570/23161/2011, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 22.05.2012 р., про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Цивільбуд» (код ЄДРПОУ 13529021) заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.06.2011 р. по 31.03.2012 р. в розмірі 195754,94 грн. у зв'язку з повним фактичним виконанням.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цивільбуд» (код ЄДРПОУ 22022137) витрати зі сплати судового збору у розмірі 139 (сто тридцять дев'ять) грн. 50 коп.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 11 квітня 2013 року. Постанова у повному обсязі виготовлена 16 квітня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до адміністративного суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.