Ухвала

від 24.04.2013 по справі 344/3468/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №344/3468/13-ц

Провадження №22ц/779/1036/2013

Категорія 52

Головуючий у І інстанції Бабій О.М.

Суддя-доповідач Горейко М.Д.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Горейко М.Д.

суддів: Девляшевського В.А., Горблянського Я.Д.

секретаря Турів О.М.

з участю апелянта ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотор Сіті», Товариства з обмеженою відповідальністю «Техгазкомплект», треті особи ОСОБА_3, Виконавчий комітет Львівської міської ради про визнання незаконним протоколу зборів учасників від 18.12.2013 року, поновлення на посаді, стягнення заборгованості по заробітній платі та коштів за вимушений прогул за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 березня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 березня 2013 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотор Сіті», Товариства з обмеженою відповідальністю «Техгазкомплект», треті особи ОСОБА_3, Виконавчий комітет Львівської міської ради про поновлення на посаді, стягнення заборгованості по заробітній платі та коштів за вимушений прогул. Позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотор Сіті», Товариства з обмеженою відповідальністю «Техгазкомплект», треті особи ОСОБА_3, Виконавчий комітет Львівської міської ради в частині позовних вимог про визнання незаконним протоколу зборів учасників від 18.12.2013 року повернуто позивачу.

На дану ухвалу ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм процесуального права.

Зокрема апелянт зазначає, що постановляючи оскаржувану ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі за його позовом про поновлення на посаді, стягнення заборгованості по заробітній платі та коштів за вимушений прогул у зв'язку з тим, що така ж справа слухається у Сихівському районному суді м. Львова, суд першої інстанції не врахував того, що підставою позову у Сихівському районному суду м. Львова є протокол загальних зборів учасників товариства від 17.12.2012 року, а підставою позову у Івано-Франківському міському суді - протокол загальних зборів учасників ТзОВ «Мотор Сіті» від 18.12.2012 року.

Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі дійшов неправильного висновку про те, що між сторонами існує спір у двох різних судах з одних і тих же підстав, а тому, відмовляючи у відкритті провадження у справі, неправильно застосував п. 3 ч. 2 ст. 122 ЦПК України.

Крім того, апелянт вказує на те, що судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі неправомірно розмежовано позовну вимогу щодо визнання незаконним протоколу загальних зборів учасників товариства «Мотор Сіті» від 18.12.2012 року, яку суд вважає вимогою до юридичної особи, що регулюється нормами цивільного законодавства, та вимогу щодо поновлення позивача на роботі, яка, як вважає суд, регулюється нормами трудового законодавства. Протокол загальних зборів учасників товариства від 18.12.2012 року є єдиним документом, яким припинено його трудові відносини з відповідачем ТзОВ «Мотор Сіті» і на підставі якого третя особа - Виконавчий комітет Львівської міської ради провів реєстраційну дію щодо заміни його, як директора ТзОВ «Мотор Сіті», на іншого керівника ОСОБА_3 Суд першої інстанції не врахував вимог п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», відповідно до якого спори, пов'язані з оскарженням членами виконавчих органів товариства, а також членами наглядової ради товариства, які уклали з товариствами трудові договори, рішень відповідних органів товариства про звільнення (усунення, відсторонення, відкликання) їх з посади, розглядаються в порядку цивільного судочинства як трудові спори. Таким чином висновки суду про те, що справа не підсудна Івано-Франківському міському суду і має бути повернута позивачу є неправомірними та суперечать положенням ч. 1 ст. 110 ЦПК України, відповідно до якої позови, що виникають з трудових спорів, можуть пред'являтися в суд також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

З цих підстав апелянт просить ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 березня 2013 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У засіданні апеляційного суду апелянт доводи скарги підтримав з наведених в ній мотивів.

Представники відповідачів ТзОВ «Мотор Сіті» та ТзОВ «Техгазкомплект», третя особа ОСОБА_3 та представник третьої особи Виконавчого комітету Львівської міської ради у судове засідання не з'явились, про час та день розгляду справи повідомлені у встановленому порядку, причину неявки суду не повідомили.

З урахуванням положення ст. 305 ЦПК України колегія суддів ухвалила про розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши доповідача, пояснення апелянта, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотор Сіті», Товариства з обмеженою відповідальністю «Техгазкомплект», треті особи ОСОБА_3, Виконавчий комітет Львівської міської ради в частині позовних вимог про поновлення на посаді, стягнення заборгованості по заробітній платі та коштів за вимушений прогул, суд першої інстанції виходив з того, що дана вимога підсудна Івано-Франківському міському суду та підлягає розгляду в судах загальної юрисдикції, однак, як вказує позивач у своїй позовній заяві та вбачається з копії ухвали про відкриття провадження Сихівського районного суду м. Львова, така ж справа слухається в Сихівському районному суді м. Львова.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

З аналізу даної норми слідує, що у поданій позовній заяві мають бути тотожними сторони, предмет та підстави позову з тією справою, яка знаходиться на розгляді в цьому чи іншому суді. Не вважаються тотожними спори між тими самими сторонами, якщо змінилися предмет або підстава позову. При цьому питання тотожності вирішується не лише за загальними ознаками предмета позову, але й за його конкретним змістом.

Як вбачається з позовної заяви, позивач вказав, що звернувся в Сихівський районний суд м. Львова з вимогою про визнання незаконним та скасування протоколу загальних зборів учасників ТзОВ «Мотор Сіті» від 17.12.2012 року, на підставі якого його звільнено з посади директора ТзОВ «Мотор Сіті» з 17.12.2012 року за власним бажанням, та поновлення його на посаді.

У зв'язку з тим, що протоколом загальних зборів учасників ТзОВ «Мотор Сіті» від 18.12.2012 року вищевказаний протокол від 17.12.2012 року скасовано та звільнено його з посади директора ТзОВ «Мотор Сіті» з інших підстав, а саме п. 3.4. ч. 1 ст. 40 та п. 1.2. ч. 1 ст. 41 КЗпП України, то він звернувся в суд з даним позовом про визнання незаконним протоколу зборів учасників ТзОВ «Мотор Сіті» від 18.12.2013 року, поновлення на посаді, стягнення заборгованості по заробітній платі та коштів за вимушений прогул.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, а тому його висновок про необхідність відмови у відкритті провадження у справі є необґрунтованим.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотор Сіті», Товариства з обмеженою відповідальністю «Техгазкомплект», треті особи ОСОБА_3, Виконавчий комітет Львівської міської ради в частині позовних вимог про визнання незаконним протоколу зборів учасників від 18.12.2013 року, суд першої інстанції виходив з того, що позови до юридичних осіб подаються в суд за їхнім місцезнаходженням. Оскільки, як вбачається з позовної заяви ТзОВ «Мотор Сіті» знаходиться в м. Львів, а ТзОВ «Техгазкомплект» у м. Київ, то позовну заяву слід повернути позивачу.

Такий висновок суду є неправильним, оскільки не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться в п. 4 постанови від 24.10.2008 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» відповідно до статті 3 КЗпП до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Згідно з частиною четвертою статті 65 ГК у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), у якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. За частиною шостою статті 65 ГК керівника підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом), відповідно до закону.

Спори, пов'язані з оскарженням членами виконавчих органів товариства, а також членами наглядової ради товариства, які уклали з товариствами трудові договори, рішень відповідних органів товариства про звільнення (усунення, відсторонення, відкликання) їх з посади, розглядаються в порядку цивільного судочинства як трудові спори.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 110 ЦПК України позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Таким чином, повертаючи позовну заяву ОСОБА_2 в частині позовних вимог про визнання незаконним протоколу зборів учасників ТзОВ «Мотор Сіті» від 18.12.2013 року, суд першої інстанції припустився помилки, вказавши, що така справа регулюється нормами цивільного законодавства, а не трудового, та підлягає розгляду в суді за місцезнаходженням відповідачів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

За наведених обставин доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали є обґрунтованими, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13.03.2013 року скасувати, питання відкриття провадження в даній справі передати на новий розгляд суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 березня 2013 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча М.Д. Горейко

Судді: В.А. Девляшевський

Я.Д. Горблянський