Постанова

від 28.03.2013 по справі 2а-11569/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 березня 2013 року № 2а-11569/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Феномен" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.05.2012 р. №00022522-7, №00022622-7 та №00022722-7 ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Феномен", (далі - ТОВ "Феномен", позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби, (далі - ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, відповідач), з урахуванням уточнень до позовних вимог, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.05.2012 р. №00022522-7, №00022622-7 та №00022722-7.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки останнім не було допущено за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Гарант Сервіс-А", ПП "Лістіка-Вест" та ТОВ "БІП Монолітвисотспецбуд" за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2012 р. порушень вимог законодавства при здійсненні господарської діяльності. Позивач звертав увагу суду на те, що відповідач неправомірно самостійно, (без рішення суду) визнав недійсним договір між позивачем та зазначеними контрагентами, в силу чого, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки висновки акту перевірки та оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, прийнятими на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, у судовому засіданні 04.02.2013 р. суд за згодою сторін ухвалив перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні та сплаті до бюджету податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин взаємовідносин з ТОВ „Гарант Сервіс-А" (код ЄДРПОУ 35399080), ПП „Лістіка-Вест" (код ЄДРПОУ 33702463), ТОВ „БІП „Монолітвисотбуд" (код ЄДРПОУ 36824832) за період з 01.01.2008 р. по 29.02.2012 р., за результатами якої, відповідачем було складено Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Феномен", код за ЄДРПОУ 31984328, з питань дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні та сплаті до бюджету податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин взаємовідносин з ТОВ „Гарант Сервіс-А" (код ЄДРПОУ 35399080), ПП „Лістіка-Вест" (код ЄДРПОУ 33702463), ТОВ „БІП „Монолітвисотбуд" (код ЄДРПОУ 36824832) за період з 01.01.2008 р. по 29.02.2012 р. №1670/22-7/31984328 від 25.04.2012 р. (надалі - Акт перевірки №1670/22-7/31984328).

Згідно висновків, викладених в Акті перевірки №1670/22-7/31984328, позивачем порушено вимоги: абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства на загальну суму 24114423,00 грн., у т.ч. по періодах: за 2009 р. - на суму 22170682,00 грн., за 2010 р. - на суму 1943741,00 грн.; п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" та п.188.1 ст.188, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2224969,00 грн., в т.ч. по періодах: січень 2009 року в сумі 56538,00 грн., лютий 2009 року в сумі 19216,00 грн., березень 2009 року в сумі 438318,00 грн., квітень 2009 року в сумі 260437,00 грн., травень 2009 року в сумі 199658,00 грн., червень 2009 року в сумі 310306,00 грн., липень - сумі 62644,00 грн., серпень 2009 року в сумі 96508,00 грн., листопад 2009 року в сумі 10,00 грн., за серпень 2010 року в сумі 627,00 грн., березень 2011 року в сумі 711271,00 грн., травень 2011 року в сумі 69436,00 грн.; завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 41652,00 грн. за лютий 2012 року.

На підставі вказаного Акту перевірки №1670/22-7/31984328 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №00022522-7 від 22.05.2012 р. (надалі - ППР №00022722-7), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 30143029,00 грн., з яких 24114423,00 грн. - за основним платежем, а 6028606,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, №00022622-7 від 22.05.2012 р. (надалі - ППР №00022622-7 від 22.05.2012 р.), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2586038,00 грн., з яких 2224969,00 грн. - за основним платежем, а 361069,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Феномен" зареєстровано Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією 29 квітня 2002 року, взято на податковий облік у ДПІ у Солом'янському районі м. Києва 30.04.2002 р., зареєстровано як платник податку на додану вартість 18.02.2005 р.

З матеріалів справи вбачається, що протягом січня 2009 року по лютий 2012 року ТОВ "Феномен" здійснювало господарську діяльність в якості дилера компаній, що надають телекомунікаційні послуги на ринку України.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Астеліт" були укладені наступні договори:

1. Договір №AS08-UA6-1142 від 20.10.2008 року, згідно п.1.1., п.1.2. та п.6.2 якого ТОВ "Феномен" (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок ТОВ "Астеліт" (довірителя) дії, передбачені п. 1.2 цього договору, спрямовані на забезпечення реалізації продукції у точках продажу, а довіритель зобов'язується прийняти та оплатити такі послуги. Сторони дійшли згоди про те, що даний договір за своєю природою є змішаним договором. Повірений здійснює від імені та в інтересах довірителя наступні дії: реалізацію/продаж Продукції Довірителя через Торговельну Мережу Повіреного відповідно до вимог, встановлених Довірителем у цьому Договорі та Додатку №3 до нього; популяризацію послуг life:), сприяння розповсюдженню послуг Довірителя поміж існуючими та потенційними абонентами, реалізацію маркетингової політики Довірителя; інші дії, повноваження на здійснення яких, прямо надані Повіреному за даним Договором та/або Додатками чи Додатковими угодами до нього. Дії, визначені даним пунктом, Повірений здійснює як через мережу власних Магазинів та роздрібню торгових точок, так і через мережу роздрібних торгових точок третіх осіб. Після закінчення відповідного Звітного періоду протягом 2 (двох) календарних днів Повірений перераховує на поточним рахунок довірителя суму коштів, отриманих від реалізації Продукції та вартість нереалізованої Продукції, яка вважатиметься проданою Повіреному згідно з п. 6.3. даного Договору, за мінусом суми Базової винагороди Повіреного.

2. Договір №AS11-UРА534 від 01.04.2011 року, згідно п.1.1 та п.1.2 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, з метою всі в межах здійснення своєї статутної господарської діяльності та з метою отримання прибутку, ТОВ "Астеліт" зобов'язується передавати у власність ТОВ "Феномен", у договорі - Компанії, а Компанія зобов'язується приймати та оплачувати Товар з метою його подальшої реалізації кінцевим споживачам. Астеліт замовляє та в процесі здійснення своєї господарської діяльності споживає такі отримані від Компанії послуги, і несе відповідальність перед споживачами телекомунікаційних послуг, Сторони домовились, що Астеліт замовляє та оплачує, а Компанія в порядку та на умовах, визначених Договором, зобов'язується надавати Астеліту такі послуги, в т.ч. пов'язані з обслуговуванням Абонентської бази: пошук потенційних Абонентів з метою їх подальшого підключення до телекомунікаційної мережі Астеліту шляхом укладення договору про надання телекомунікаційних послуг, форма якого затверджена; документального оформлення підключення Абонентів та їх додаткових телефонних номерів (ліній) до телекомунікаційної мережі Астеліту шляхом підписання Договору про Послуги належного заповнення Компанією від імені Астеліта всіх необхідних для цього документів, а також передачі всіх підписаних документів уповноваженим особам Астеліта згідно з процедурами Астеліта, що викладені на інформаційному порталі http://newinfolife.astelit.ukr/ та/або встановлені іншими інструкціями Астеліта; здійснювати такі дії, пов'язані з підключенням Абонентів до мережі Астеліта та обслуговуванням існуючих Абонентів з дотриманням рівня обслуговування та «Стандартів з обслуговування Абонентів», що викладені на інформаційному порталі http://newinfolife.astelit.ukr/ та/або встановлені іншими функціями Астеліта; здійснювати інші дії та надавати інші послуги, пов'язані з підключенням та/або обслуговуванням Абонентів, що визначені (чи будуть визначені) у додаткових угодах та додатках до даного договору.

Факт отримання ТОВ "Феномен" від ТОВ "Астеліт" товарів за договорами №AS08-UA6-1142 та №AS11-UРА534 не заперечувався відповідачем та підтверджується актами виконаних робіт, накладними, податковими накладними за 2009-2010 роки, виписаними ТОВ "Астеліт" отримувачу ТОВ "Феномен", довіреностями на отримання зазначених матеріальних цінностей. Крім того, в матеріалах справи міститься довідка з АТ "Укрсиббанк" № 51-4-24/586 від 06.12.2012р. щодо руху коштів по рахунку ТОВ "Феномен" по контрагенту ТОВ "Астеліт", що підтверджує факт виконання між ТОВ "Астеліт" та ТОВ "Феномен" договірних зобов'язань, зокрема, і в частині оплати за вказаними договорами.

Також судом встановлено, що 01.02.2009 р. між позивачем та ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем." був укладений Договір про надання послуг №26/2009, за умовами якого ТОВ "Феномен" взято обов'язок надати послуги по популяризації торгівельних марок (знаків для товарів та послуг, що належать Київстару на праві власності та/або ті, які перебувають у законному користуванні, зокрема, але не обмежуючись, "АСЕ", "ЕЙС", "ВАSЕ", "БЕЙС", "КYIVSTAR GSM", " КИЇВСТАР Дж.Ес.Ем.", "КИЇВСТАР", "КИЇВСТАР БІЗНЕС", "KYIVSTAR", "DJUICE", "МОБІЛИЧ", "СТАРСВІТ") та просуванню товару (стартові пакети послуг мобільного стільникового зв'язку передплаченого обслуговування "КИЇВСТАР", "АСЕ&BASE", "DJUICE", "МОБІЛИЧ", скреч-картки, обладнання у вигляді модемів для доступу у мережу Інтернет), а також послуг дистрибуції. Зі своє сторони ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем." взято обов'язок по виплаті ТОВ "Феномен" дистриб'юторської винагороди, що розраховується та виплачується на умовах, визначених у Додатковій угоді №1 до Договору №26/2009. Додатковими угодами №1/2010 та №1/2011 продовжено дію Договору № 26/2009 до 31.01.2012 р.

Факт отримання ТОВ "Феномен" від ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем." продукції торгівельної марки KYIVSTAR, а також виплата ТОВ "Феномен" дилерської винагороди підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем." №9423/4/7/02 від 05.11.2012р. та довідками АТ "Укрсиббанк" № 51-4-24/585 та № 51-4-24/588 від 06.12.2012р. щодо руху коштів по рахунку ТОВ "Феномен" по контрагенту ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем." та Київської філії ЗАТ "Київстар Дж.Ес.Ем.".

З матеріалів справи вбачається, що 23.01.2010 р. між ТОВ "Феномен" та ПП "Агропродовольчий Будівельний Сервіс" (код ЄДРПОУ 30529604) був укладений договір №23/2010, за умовами якого ТОВ "Феномен" приймає, оплачує та реалізує кінцевому споживачу стартові пакети МТС, ДЖИНС і єдині ваучери, а також надає послуги по популяризації та просуванню продуктів МТС на умовах зазначеного договору.

Факт отримання ТОВ "Феномен" від ПП "Агропродовольчий Будівельний Сервіс" продукції торгівельної марки МТС підтверджується видатковими накладними №РН-0000226 від 30.06.2009 р., №РН-0000100 від 14.07.2010р. та №РН-0000123 від 12.08.2010р.

Судом встановлено, що з метою виконання своїх договірних зобов'язань за зазначеними вище договорами перед ТОВ "Астеліт", ПрАТ "Київстар" і ПП "Агропродовольчий Будівельний Сервіс", ТОВ Феномен" (в особі генерального директора ОСОБА_3) протягом 2008 - 2010 років були укладені договори щодо надання послуг по забезпеченню реалізації продукції та інших супутніх послуг по популяризації продукції вище зазначених операторів мобільного зв'язку з рядом контрагентів - ТОВ "Гарант Сервіс-А" (в особі директора ОСОБА_8), ПП "Лістіка-Вест" (в особі директора ОСОБА_4) і ТОВ "БІП "Монолітвисотспецбуд" (в особі директора ОСОБА_7), зокрема:

1. Договір № Ф86/2008 від 21.11.2008р. (був знищений, що підтверджується Актом про вилучення та знищення документів №2 від 22.02.2012 року), згідно якого, як стверджував представник позивача та не заперечував представник відповідача, ТОВ "Феномен" (Продавець) поставляє, а ПП "Лістіка-Вест" (Покупець) приймає, здійснює оплату та реалізує кінцевому споживачу стартові пакети Вееlіnе, UМС, скретч картки, електронні ваучери Lifе, масив електронних одиниць операторів мобільного зв'язку Київстар, МТС, тощо, а також, одночасно, надає послуги з популяризації і просуванню продуктів Київстар, МТС, підвищенню попиту на такі продукти у кінцевих споживачів. За результатами надання вказаних послуг Покупець отримує від Продавця винагороду (комісійну винагороду). При цьому, первинні документи, оформлені за 2008 рік, були знищенні у відповідності до акта від 22.02.2012р. № 2 про вилучення та знищення документів (копія якого наявна в матеріалах справи). Факт укладення цього Договору не заперечувався представником відповідача, та підтверджується, складеним відповідачем Актом про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Феномен" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 по 31.03.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 31.03.2009 р. №9713/23-07/31984328 від 13.08.2009 р.

Факт передачі ТОВ "Феномен" ПП "Лістіка-Вест" продуктів МТС, Київстар та ін. товарів протягом 2009 року підтверджується видатковими накладними, а саме: за січень 2009 року на загальну суму 11 818 477,76 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 946 744,54 грн.), за лютий 2009 року на загальну суму 15 708 841,51 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 470 322,01 грн.), за березень 2009 року на загальну суму 16 887 990,53 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 653 481,93 грн.), за квітень 2009 року на загальну суму 9 181 640,45 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 442 688,85 грн.), за травень 2009 року на загальну суму 6 114 180,62 грн. (в т.ч. ПДВ - 963 514,44 грн.), за червень 2009 року на загальну суму 17 834 668,13 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 575 810,35 грн.), за липень 2009 року на загальну суму 11 249 661,50 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 766 313,08 грн.), за серпень 2009 року на загальну суму 962 274,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 150 911,41 грн.), за вересень 2009 року на загальну суму 2 214 084,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 347 377,13 грн.), за жовтень 2009 року на суму 190 314,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 29 878,70 грн.), за листопад 2009 року на загальну суму 320 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 50 202,23 грн.), та довіреностями на отримання матеріальних цінностей.

За результатами надання ПП "Лістіка-Вест" (Субдилером) послуг з реалізації продуктів МТС, Київстар, та ін., між сторонами були складені акти виконаних робіт (здачі-прийняття робіт (надання послуг) за січень 2009 року на загальну суму 857 306,81 грн., за лютий 2009 року на загальну суму 910 255,68 грн., за березень 2009 року на загальну суму 1 141 465,17 грн., за квітень 2009 року на загальну суму 919 318,86 грн., за травень 2009 року на загальну суму 449 456,81 грн., за червень 2009 року на загальну суму 937 301,28 грн., за липень 2009 року на загальну суму 800 151,47 грн., та виписано на користь ТОВ "Феномен" (Дилера) наступні податкові накладні: за грудень 2008 року (отримані в січні 2009 року) на загальну суму 226 160,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 37 693,32 грн.), за січень 2009 року на загальну суму 563 641,30 грн. (в т.ч. ПДВ - 93 940,19 грн.), за лютий 2009 року на загальну суму 994 874,59 грн. (в т.ч. ПДВ - 165 812,44 грн.), за березень 2009 року на загальну суму 1 626 253,33 грн. (в т.ч. ПДВ - 271 042,16 грн.), за квітень 2009 року на загальну суму 969 253,38 грн. (в т.ч. ПДВ - 161 545,21 грн.), за травень 2009 року на загальну суму 930 089,52 грн. (в т.ч. ПДВ - 155 014,93 грн.), за червень 2009 року на загальну суму 1 592 462,07 грн. ( в т.ч. ПДВ - 264 743,40 грн.), та за липень 2009 :оку на загальну суму 936 648,81 грн. (в т.ч. ПДВ - 156 198,14 грн.).

Сплата ТОВ "Феномен" вартості отриманих від ПП "Лістіка-Вест" послуг підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з рахунку позивача.

2. Договір №Ф702-М/2010 від 19.07.2010 р. згідно якого ТОВ "Феномен" (Продавець) поставляє, а ТОВ "Гарант Сервіс-А" (Покупець) приймає, здійснює оплату та реалізує кінцевому споживачу стартові пакети МТС, стартові пакети ДЖИНС та єдині ваучери (далі - продукти МТС), а також, одночасно, надає послуги з популяризації і просуванню продуктів МТС, підвищенню попиту на такі продукти у кінцевих споживачів. За результатами надання вказаних послуг Покупець отримує від Продавця винагороду, порядок виплати і розрахунку якої, наведено в п. 6 цього Договору.

Передача продуктів МТС на користь ТОВ "Гарант Сервіс-А" від ТОВ "Феномен" підтверджується видатковими накладними від 27.07.2010р. № РН-0002147, від 23.07.2010р. № Н-0002176, від 17.08.2010р. № РН-0002420, від 17.08.2010р. № РН-0002423, від 17.08.2010р. № 4-0002419, від 17.08.2010р. № РН-0002421, від 25.08.2010р. № РН-0002488, від 31.08.2010р. № РН-0002556, та довіреностями на отримання матеріальних цінностей від 21.07.2010р. № 21-07/3, від 22.07.2010р. № 22-07/3, від 17.08.2010р. № 17-08/3, від 11.08.2010р. № 11-0/3, від 17.08.2010р. № 17-08/5, від 17.08.2010р. № 17-08/6, від 19.08.2010р. № 19-08/3, від 31.08.2010р. № 31-08/3.

За результатами надання ТОВ "Гарант Сервіс-А" (Субдилером) послуг з реалізації продуктів МТС (перелік вказано в п. 1.3 даного Договору), між Сторонами складено акти виконаних робіт від 21.07.2010р. № 1961, від 23.07.2010р. № 1986, від 31.08.2010р. № 2327, та виписано першим на користь ТОВ "Феномен" (Дилера) наступні податкові накладні: від 21.07.2010р. № 21-7/6 на суму 7 518,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 253,00 грн.), від 23.07.2010р. № 23-7/5 на суму 6 813,10 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 135,52 грн.) і від 31.08.2010р. № 31-8/42 на суму 2 814,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 469,00 грн.). Всього на загальну суму 17 145,10 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 857,52 грн.).

Відповідно до виставлених ТОВ "Гарант Сервіс-А" рахунків-фактур ТОВ "Феномен перерахувало безготівкові кошти на загальну суму 17 145,10 грн. за отриманні послуги на розрахунковий рахунок контрагента № 260020544200 в ПАО "Банк "Український капітал", МФО 320371, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з рахунку позивача.

3. Договір № Ф731-Л/2010 від 01.08.2010 р., згідно якого ТОВ "Гарант Сервіс-А" (Субдилер) зобов'язується вчиняти дії (а саме: реалізацію/продаж продукції через торговельну мережу Субдилера відповідно до вимог встановлених Дилером у цьому Договорі та Додатку № 3 до нього; популяризацію послуг Lifе, сприяння розповсюдженню продукції поміж існуючими та потенційними абонентами; інші дії, повноваження на здійснення яких, прямо надані Субдилеру за даним Договором та/або Додатками чи додатковим угодами до нього), спрямовані на забезпечення реалізації продукції (скретч карток, електронних ваучерів та початкових пакетів оператора мобільного зв'язку Lifе) у точках продажу, а ТОВ "Феномен" (Дилер) зобов'язується забезпечити передачу продукції та надання необхідної інформації стосовно продукції.

Дилер передає Субдилеру продукцію відповідно до належно оформлених заявок в порядку, визначеному розділом 3 цього Договору. Зокрема, передача продукції здійснюється за умови здійснення перерахування Субдилером на поточний рахунок Дилера суми коштів, яка дорівнює різниці між вартістю відповідної партії продукції та сумою дилерської винагороди, яка визначається в Додатку № 2.

За результатами надання вказаних послуг Субдилер отримує від Дилера винагороду, порядок виплати і розрахунку якої, наведено в п. 6 даного Договору.

Передача продукції Lifе на користь ТОВ "Гарант Сервіс-А" від ТОВ "Феномен" підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання матеріальних цінностей.

За результатами надання ТОВ "Гарант Сервіс-А" (Субдилером) послуг з реалізації продуктів Lifе, між Сторонами складено акти виконаних робіт від 17.08.2010р. № 2200, від 17.08.2010р. № 2201, від 17.08.2010р. № 2202, від 17.08.2010р. № 2204, від 25.08.2010р. № 2266, та виписано першим на користь ТОВ "Феномен" (Дилера) наступні податкові накладні: від 17.08.2010р. № 17-8/5 на суму 31 020,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 170,00 грн.), від 17.08.2010р. № 17-8/2 на суму 25 360,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 4 226,67 грн.), від 17.08.2010р. № 17-8/3 на суму 6 620,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 103,34 грн.), від 17.08.2010р. № 17-8/4 на суму 15 370,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2 561,67 грн.) і від 25.08.2010р. № 25-8/4 на суму 7 250,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 208,34 грн.). Всього на загальну суму 85 620,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 14 270,02 грн.).

Відповідно до виставлених ТОВ "Гарант Сервіс-А" рахунків-фактур ТОВ "Феномен" перерахував кошти в розмірі 85 620,00 грн. за отриманні послуги на розрахунковий рахунок контрагента № 260020544200 в ПАО "Банк "Український капітал", МФО 320371, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з рахунку позивача.

4. Договір № 15/10 від 01.10.2010 року, згідно якого ТОВ "БІП "Монолітвисотспецбуд" (Продавець) продає, а ТОВ "Феномен" (Покупець) зобов'язується прийняти та оплатити продукцію оператора мобільного зв'язку Київстар (скретч карти) згідно з умовами цього Договору і Додатку до нього. Асортимент та ціни на товар вказані у рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Передача продуктів Київстар на загальну суму 2 819 390,00 грн. (в т.ч. ПДВ на суму 442 257,26 грн.) на користь ТОВ "Феномен" від ТОВ "БІП "Монолітвисотспецбуд" підтверджується видатковими накладними від 02.11.2010р. № ВН-10, від 08.11.2010р. № ВН-21, від 18.11.2010р. № ВН-30, від 26.11.2010р. № ВН-37, від 30.11.2010р. № ВН-50, та довіреностями на отримання матеріальних цінностей.

За результатами передачі товару ТОВ "БІП "Монолітвисотспецбуд" (Продавцем) були виписані на користь ТОВ "Феномен" (Покупця) наступні податкові накладні: від 02.11.2010р. № 10 на суму 810 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 127 058,82 грн.), від 08.11.2010р. № 21 на суму 120 390,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 18 884,71 грн.), від 18.11.2010р. № 30 на суму 800 000,00 грн. в т ПДВ - 125 490,20 грн.), від 26.11.2010р. № 37 на суму 659 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 103 372, 55 грн.) і від 30.11.2010р. № 50 на суму 430 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 67 450,98 гри.). Всього на загальну суму 2 819 390,00 грн. (в т.ч. ПДВ на суму 442 257,26 грн.).

Відповідно до виставлених ТОВ "БІП "Монолітвисотспецбуд" рахунків, ТОВ "Феномен" перерахувало безготівкові кошти на загальну суму 2 819 390,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з рахунку позивача.

5. Договір № Ф01/10/10 від 05.10.2010 року про надання послуг, згідно якого ТОВ "БІП "Монолітвисотспецбуд" (Компанія), у порядках та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується надавати послуги по популяризації Торговельних марок та просуванню товару (перелік товару наведено в розд. 1, а перелік послуг - в п. 2.2 цього Договору).

Підтвердженням прийняття ТОВ "Феномен" наданих послуг є підписання приймання-передачі послуг у порядку, передбаченому розділі 6 цього Договору, який в чергу, є підставою для здійснення оплати за наданні послуги у вигляді агентської винагороди.

За результатами надання ТОВ "БІП "Монолітвисотспецбуд" (Компанією) послуг між Сторонами складено акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 02.11.2010р. № 3114, від 09.11.2010р. № 3115, від 12.11.2010р. № 3116, від 16.11.2010р. № 3117, від 23.11.2010р. № 3118, від 24.11.2010р. № 3119, від 26.11.2010р. № 3120, від 30.11.2010р. № 3121, та виписано на користь ТОВ "Феномен" наступні податкові накладні: від 02.11.2010р. № 11 на суму 293 497,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 48 916,17 грн.), від 09.11.2010р. № 25 на суму 229 355,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 38 225,83 грн.), від 12.11.2010р. № 28 на суму 395 239,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 65 873,17 грн.), від 16.11.2010р. № 29 на суму 256 379,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 42 729,83 грн.), від 23.11.2010р. № 34 на суму 212 560,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 35 426,67 грн.), від 24.11.2010р. № 35 на суму 202 553,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 33 758,83 грн.), від 26.11.2010р. № 36 на суму 357 215,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 59 535,83 грн.) і від 30.11.2010р. № 49 на суму 333 812,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 55 635,33 грн.). Всього на загальну суму 2 280 610,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 380 101,50 грн.).

Відповідно до виставлених ТОВ "БІП "Монолітвисотспецбуд" рахунків-фактур ТОВ "Феномен" перерахувало на його користь безготівкові кошти на загальну суму 2 280 610,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з рахунку позивача.

За результатами дослідження вище перелічених первинних документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІV та вказаного Положення, а податкові накладні, виписані контрагентами позивача - містять усі обов'язкові реквізити, передбачені пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та ст. 201 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що на час існування спірних правовідносин, контрагенти позивача, - ТОВ „Гарант Сервіс-А", ПП "Лістіка-Вест" та ТОВ "БІП "Монолітвисотспецбуд" у періоді, що перевірявся, були належним чином зареєстрованими юридичними особами та платниками податку на додану вартість.

Представник позивача стверджував, а представник відповідача не заперечував, що за січень 2009 р. - лютий 2012 р., всі господарсько-фінансові операції позивача з ТОВ „Гарант Сервіс-А", ПП "Лістіка-Вест", ТОВ "БІП "Монолітвисотспецбуд" та третіми особами знайшли відображення в податковому обліку в повному обсязі, зауважень по наданих деклараціях, порядку їх оформлення представник відповідача не заявляв.

Суд констатує, що згідно вимог чинного законодавства України, обов'язок контролювати звітність контрагентів на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено, також, суб'єкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами. Якщо віднесення сум до складу податкового кредиту відбувається на підставі належним чином оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними.

Суд критично відноситься до посилання відповідача на Протокол допиту свідка ОСОБА_7, складений заступником начальника відділу УПМ ФПА у м. Києві 24.08.2011 р., Пояснення, відібрані начальником відділу податкової міліції в Ленінської МДПІ в м. Луганськ від ОСОБА_4 та Висновок експерта НДЕКЦ при управлінні МВС України на південно-західній залізниці №335 від 25.10.2011 р., як на докази недійсності правочинів між позивачем та ТОВ „Гарант Сервіс-А", ПП "Лістіка-Вест", ТОВ "БІП "Монолітвисотспецбуд", оскільки відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Так, суд звертає увагу, що відповідач не звертався до суду з позовом про визнання договорів № Ф01/10/10 від 05.10.2010 р., № 15/10 від 01.10.2010 р., № Ф731-Л/2010 від 01.08.2010 р., №Ф702-М/2010 від 19.07.2010 р. та № Ф86/2008 від 21.11.2008 р. недійсними і станом на час розгляду справи суду не надані будь-які докази про притягнення до відповідальності посадових осіб позивача.

Відносно посилань представника відповідача на Постанову Шевченківського районного суду м. Києва в кримінальній справі №1п-329/11 від 06.12.2011 р. по обвинуваченню ОСОБА_8 у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.205 КК України, якою ОСОБА_8 звільнено від кримінальної відповідальності, суд звертає увагу, що у вказаній постанові не встановлено обставини, що мають значення при вирішенні даної адміністративної справи.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Вирішуючи питання реальності виконання договору з метою використання отриманого за вказаним договором у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача - ТОВ „Гарант Сервіс-А", ПП "Лістіка-Вест" та ТОВ "БІП "Монолітвисотспецбуд" не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірних операціях, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб, відповідачем до суду не надано.

Суд критично сприймає доводи представника відповідача про нікчемність договорів № Ф01/10/10 від 05.10.2010 р., № 15/10 від 01.10.2010 р., № Ф731-Л/2010 від 01.08.2010 р., №Ф702-М/2010 від 19.07.2010 р. та № Ф86/2008 від 21.11.2008 р., оскільки ці доводи ґрунтуються на припущеннях, не підтверджуються належними доказами та спростовуються доказами, наданими представником позивача.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Частина друга ст. 215 Цивільного кодексу України передбачає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За правилами ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частиною третьою цієї статті Цивільного кодексу України визначено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених ст. 228 Цивільного кодексу України, необхідними є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентом до бюджету.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частини першої та четвертої ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підстав, що дозволяли б дійти висновку про нікчемність чи недійсність вище вказаних правочинів, укладених між позивачем та ТОВ „Гарант Сервіс-А", ПП "Лістіка-Вест", ТОВ "БІП "Монолітвисотспецбуд", а також не надано доказів, які б свідчили, що правочини в межах спірних правовідносин, є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Суд також звертає увагу, що, в силу положень ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України, питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в редакції чинній на час існування спірних правовідносин, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Відповідно до п. 9.6 ст. 9 цього ж Закону свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Вимогами підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до п. 201.8., 201,9 та п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.184.1 ст.184 ПК України, реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку.

Зі змісту наведених положень законодавства України вбачається, що у податковому обліку податкова накладна є тим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення певної господарської операції, за якою виникають податкові зобов'язання, породжує у платника податку обов'язки та права щодо нарахування та сплати податку на додану вартість, характер яких залежить від статусу платника (продавець чи покупець), в тому числі підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту. Податкова накладна має силу податкового і одночасно розрахункового документа за умови її складання особою, зареєстрованою як платник податку у порядку, передбаченому статтею 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.198.1 та п.198.3 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суд також звертає увагу, що основними видами діяльності позивача згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є, діяльність зв'язку, інші види оптової торгівлі, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваг продовольчого асортименту.

З огляду на те, що судом було встановлено наявність усіх обов'язкових підстав для формування позивачем витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємств, та податкового кредиту за результатами господарських відносин із вказаними контрагентами за спірний період, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для донарахування позивачу суми податку на додану вартість, податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Із зазначеного вище вбачається, що відповідач помилково вважав, що первинні документи були складені ТОВ „Гарант Сервіс-А", ПП "Лістіка-Вест" та ТОВ "БІП "Монолітвисотспецбуд" з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, не несуть доказовості відносно змісту здійсненної операції, та не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Суд також звертає увагу, що при визначенні грошових зобов'язань оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями відповідачем не було дотримано строків давності визначення грошових зобов'язань, встановлених ст. 102 ПК України.

Відповідно до п.102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган має право самостійно визначати суму грошових зобов'язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 58.1 ст.58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків розраховується контролюючим органом, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Враховуючи положення п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України щодо граничних строків подання податкових декларацій за базові звітні періоди - календарний місяць та календарний квартал, останнім днем граничного строку подання ТОВ "Феномен" податкової декларації: з ПДВ за січень 2009 року є 20 лютого 2009 року, за лютий 2009 року є 20 березня 2009 року, за березень 2009 року є 20 квітня 2009 року, за квітень 2009 року є 20 травня 2009 року; з податку на прибуток за І квартал 2009 року є 10 травня 2009 року.

Таким чином, відповідач мав право самостійно визначити суму грошових зобов'язань ТОВ "Феномент": з ПДВ за січень 2009 року до 20 лютого 2012 року, за лютий 2009 року до 20 березня 2012 року, за березень 2009 року до 20 квітня 2012 року, за квітень 2009 року до 20 травня 2012 року; з податку на прибуток за І квартал 2009 року до 10 травня 2012 року.

Враховуючи, що суму грошових зобов'язань ТОВ "Феномен" визначено 22.05.2012 р. - відповідачем пропущено строки визначення грошових зобов'язань ТОВ "Феномен" з ПДВ за січень-квітень 2009 року та з податку на прибуток за І квартал 2009 року.

Приймаючи до уваги вищевикладене у сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем не було допущено порушень вимог податкового законодавства, що спричинило: заниження податку на прибуток підприємства на загальну суму 24114423,00 грн., у т.ч. по періодах: за 2009 р. - на суму 22170682,00 грн., за 2010 р. - на суму 1943741,00 грн.; заниження податку на додану вартість на загальну суму 2224969,00 грн., в т.ч. по періодах: січень 2009 року в сумі 56538,00 грн., лютий 2009 року в сумі 19216,00 грн., березень 2009 року в сумі 438318,00 грн., квітень 2009 року в сумі 260437,00 грн., травень 2009 року в сумі 199658,00 грн., червень 2009 року в сумі 310306,00 грн., липень - сумі 62644,00 грн., серпень 2009 року в сумі 96508,00 грн., листопад 2009 року в сумі 10,00 грн., за серпень 2010 року в сумі 627,00 грн., березень 2011 року в сумі 711271,00 грн., травень 2011 року в сумі 69436,00 грн.; завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 41652,00 грн. за лютий 2012 року.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачем не було доведено правомірність та обґрунтованість прийнятих податкових повідомлень-рішень від 22.05.2012 р. №00022522-7, №00022622-7 та №00022722-7.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, ч.3 ст.94, ст. 158-163, ст. ст. 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Феномен" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби від 22.05.2012 р. № 00022722-73, № 00022622-7, № 00022522-7.

3. Судові витрати в сумі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Феномен" (ідентифікаційний код 31984328) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко